Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 461/6531/22
Провадження № 2/461/1576/22
У х в а л а
про залишення позовної заяви без руху
09.12.2022 року м.Львів
Суддя Галицького районного суду м.Львова Радченко В.Є. отримавши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Першої Львівської державної нотаріальної контори (адреса: 79005, м.Львів, вул.Саксаганського, буд.6, ЄДРПОУ 02899370) про зобов`язання внесення змін в свідоцтво про прийняття спадщини,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Першої Львівської державної нотаріальної контори про зобов`язання внесення змін в свідоцтво про прийняття спадщини, з підстав, викладених у позові.
Вивчивши позовну заяву, вважаю, що така підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Частиною 4ст.177 ЦПК Українивстановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак, всупереч зазначеній нормі закону, позивач ОСОБА_1 документів, що підтверджують сплату судового збору або документів щодо звільнення її від сплати судового збору, відповідно до закону, не надала.
Разом з тим, як вбачається із змісту позовної заяви позивач просить відстрочити оплати судового збору до часу прийняття рішення. При цьому, не мотивуючи підстави такого звільнення.
Суд таке клопотання позивача про відстрочку оплати судового збору до часу прийняття рішення по даній справи, до уваги не приймає, з наступних підстав.
Відповідно дост.1 Закону України «Про судовий збір»судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Статтею 9 Закону України «Про судовий збір»передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.
Згідност.8 Закону України «Про судовий збір»враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Як вбачається з наведеної норми, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Тлумаченнястатті 136 ЦПК Українитастатті 8 Закону України «Про судовий збір»свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).
Проте, Європейський суд з прав людини вважає, що положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення Європейського суду з прав людини "Справа Ейрі" від 09.10.1979 року).
Конституційний Суд України урішенні "У справі за конституційним зверненням асоціації "Дім авторів музики в Україні" щодо офіційного тлумачення положень пункту 7 частини першоїстатті 5 Закону України "Про судовий збір"у взаємозв`язку з положеннями пункту "г" частини першої статті 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права"" № 12-рп/2013 від 28.11.2013 року, вказав - гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14 травня 1981 року N R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).
Таким чином, "право на суд" не є абсолютним. Право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення помірного судового збору. Вимога про помірність судового збору означає, перш за все, те, що майнове становище не має бути перепоною доступу до суду, у випадках, коли судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, закон має встановлювати можливості щодо скорочення або скасування судових витрат.
Позивач просить відстрочити сплату судового збору, проте не надає жодного доказу, який би свідчив про її майновий стан та не вказує обґрунтовані підстави, з якими чинне законодавство пов`язує відстрочення сплати судових витрат, тому клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Відтак, при зверненні до суду із вказаним позовом позивач має сплатити судовий збір відповідно до ставок встановленихЗаконом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.2ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою встановлено ставку судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 992,40 грн.
Відтак, при зверненні до суду із вказаним позовом позивач має сплатити судовий збір відповідно до ставок встановленихЗаконом України «Про судовий збір», а саме в розмірі 992,40 грн.
Згідно ч.3ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175і177цьогоКодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин, дану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст.ст.175,177,185 ЦПК України,Законом України «Про судовий збір», суд
постановив:
Відмовити ОСОБА_1 у відстрочці сплати судового збору за подання позову до ухвалення судового рішення у справі.
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Першої Львівської державної нотаріальної контори (адреса: 79005, м.Львів, вул.Саксаганського, буд.6, ЄДРПОУ 02899370) про зобов`язання внесення змін в свідоцтво про прийняття спадщини залишити без руху.
Надати позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме:
- подати до суду докази сплати судового збору у сумі 992,40 грн.
Роз`яснити позивачу, що в Галицькому районному суді м. Львова діють наступні реквізити для оплати судового збору: ОтримувачГУК Львiв/Галицький р-н/22030101; Код отримувача (ЄДРПОУ)38008294; Банк отримувачаКазначейство України (ел. адм. подат.); Номер рахунку (IBAN)UA898999980313171206000013952; Код банку отримувача (МФО) - 899998 ; Кодкласифікації доходів бюджету- 22030101, призначення платежу судовий збір за позовом (ПІП).
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну, заява вважається неподаною та повертається позивачеві зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.Є.Радченко
Судове рішення № 107965328, Галицький районний суд м. Львова було прийнято 09.12.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 461/6531/22. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: