Вирок № 107964350, 19.12.2022, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 523/11192/18

Провадження № 1-кп/947/101/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2022 року

Київський районний суд м. Одеси у складі колегії суддів:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

Суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретарів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,.

прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

захисників ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

потерпілого ОСОБА_16 ,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160490002367 від 21.05.2018 року, відносно ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тбілісі республіка Грузія, громадянина України, росіянин, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_17 вчинив кримінальні правопорушення проти життя та здоров`я особи за наступних обставин.

21.05.2018 року близько о 12:00 годині знаходячись на сходовій площадці четвертого поверху будинку АДРЕСА_3 , у ході конфлікту між ним та ОСОБА_18 , з мотивів особистої неприязні, маючи умисел на вбивство ОСОБА_18 , що виник у нього у ході між ним та останнім на ґрунті тривалих неприязних стосунків між ними, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, з метою позбавлення життя ОСОБА_18 , наніс йому лезом ножа, який носив при собі, два удари: один в ліву бокову поверхню грудної клітки та один у верхню третину правого плеча, в результаті чого спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді: 1) колото-різаного поранення грудної клітки зліва в 132 см від підошвеної поверхні стопи з ушкодженням міжреберних м`язів, навколосерцевої сорочки і передньої стінки лівого шлуночка серця; 2) сліпого колото-різаного ушкодження передньої поверні правого плеча. Колото-різане поранення грудної клітки зліва наявне у ОСОБА_18 у подальшому призвело до смерті останнього.

Своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_17 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_17 свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, не визнав, пояснив, що ОСОБА_18 сам по собі був дуже конфліктним чоловіком. До подій ОСОБА_18 постійно до нього приставав, забирав гроші, наносив тілесні ушкодження без причино, для ОСОБА_18 був як об`єкт наживи, так відбувалось тривалий час. Події відбувались в середині травня 2018 року він разом зі своєю матір`ю йшов біля гідропарку Лузанівка, ОСОБА_19 почав приставити, щоб він йому дав гроші, потім сказав пішли до ОСОБА_20 . Вони разом пішли до ОСОБА_21 піднялись на четвертий поверх, ОСОБА_18 почав кричати на нього, потім почав бити його, ОСОБА_22 ні чого не зрозумів, від ударів ОСОБА_18 він впав на сходи, ОСОБА_18 знаходився з верху і наносив йому удари в голову, ОСОБА_23 не приймав участі в бійці, також у нього не було в руках будь-яких колючих або ріжучих предметів. З початку з парадної вибіг ОСОБА_18 , потім він. Пішов до себе на роботу, складний ніж, який був при ньому залишив на парапеті, він був весь в крові, також одежа його була в крові. Хто наніс ОСОБА_18 два удари йому не відомо. Затримали його біля «Сіті Центру Котовський».

Не зважаючина те,що обвинувачений ОСОБА_17 винним себе не визнав, суд вважає, що його вина в інкримінованому кримінальному правопорушенні знайшла своє підтвердження і підтверджується показами свідка досліджених під час судового розгляду, стосовно часу, місця та обставин вчинення ним кримінального правопорушення, а саме:

-показами потерпілого ОСОБА_16 ,який всудовому засіданні пояснив, що загиблий ОСОБА_18 був йому братом. Очевидцем подій він не був, мати разом з братом 21.05.2018 року пішли в магазин, він їх провів через 40 хвилин мати подзвонила та повідомила, що брата порізали і вони їдуть в лікарню, коли він приїхав в лікарню брат вже помер. Більш обізнана про обставини вбивства брата була його мати. Цивільний позов підтримає в повному обсязі.

-показами свідка ОСОБА_24 , який в судовому засіданні пояснив, що з ОСОБА_25 він знайом з дитинства, з ОСОБА_26 приблизно 15 років. У ОСОБА_26 та ОСОБА_19 між собою були товариські стосунки. ОСОБА_26 працював охоронцем на атракціонах в ОСОБА_27 , ОСОБА_19 взагалі ні де не працював. Події відбувались на початку літа 2018 року, в перші половині доби, до нього зайшов ОСОБА_28 попросив вийти, в той же час він вийшов сходи. На площадці був ОСОБА_26 тверезий і ОСОБА_19 здається не зовсім тверезий. Вони між собою вже сварилися, хтось на кого сказав, щось погане, хтось у кого хотів забрати гроші, із-за цього вони почались битися, впали на бетон. ОСОБА_26 вдарився головою о бетон, ОСОБА_19 казав, що вб`є ОСОБА_26 , після цього ОСОБА_19 сів на ОСОБА_26 , потім ОСОБА_19 закричав і побіг вниз на вулицю, ОСОБА_26 також встав і вибіг на вулицю. У них будь-яких колючих предметів він не бачив. Біля під`їзду стояв ОСОБА_19 та тримався за бік, ОСОБА_26 вибіг з під`їзду і побіг у напрямку Миколаївської дороги. Він підійшов до ОСОБА_19 побачив в нього кров в боку та на руці, після чого він почав втрачати свідомість, зажав футболкою рану, побіг за швидкою допомогою в Лузановку, повернувся з лікарями. Лікарі на місті його відкачували, потім забрали в лікарню, приблизно через 30 хвилин подзвонили і повідомили, що ОСОБА_19 помер. За швидкою допомогою він біг дуже швидко і вона одразу приїхала. Між ОСОБА_19 та ОСОБА_26 були грошові відносини, але подробиць він не знає.

В ході судового розгляду прокурором на підтвердження обставин скоєння кримінального правопорушення надано наступні документи, а саме:

-витяг з ЄРДР №12018160490002367 від 21.05.2018 року;

-постанова про створення слідчої групи від 21.05.2018 року;

-витяг з АРМ 102 від 21.05.2018 року;

-постанова про визначення групи прокурорів від 21.05.2018 року;

-протокол огляду місця подія від 21.05.2018 року з фото таблицею з якого вбачається, що місце огляду є м. Одеса, Миколаївської дороги, 299 на асфальтному покритті площею 2*3 метра перед парадною виявлені плями бурого кольору, поруч в хаотичному порядку також розташовані плями бурого кольору, в парадні будинку № 299 на 12 сходинці та на площадці наявні лями бурого кольору тощо;

-протоколом огляду місця події від 21.05.2018 року з додатками два «CD-диска» з якого вбачається, що підозрюваний ОСОБА_17 послідовно відтворює події, вказує на металевий предмет схожий на розкладний ніж з остатками плям бурого кольору;

-протоколом огляду трупа від 21.05.2018 року з додатком «CD-диском»;

-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 21.05.2018 року;

-постанова про отримання зразків для експертизи від 21.05.2018 року;

-протокол отримання зразків для експертизи від 21.05.2018 року;

-постанова про отримання зразків для експертизи від 21.05.2018 року;

-протокол про отримання зразків для експертизи від 21.05.2018 року;

-протокол проведення слідчого експерименту від 22.05.2018 року з додатком «CD-диском» з якого вбачається, що ОСОБА_17 під час проведення слідчого експерименту відтворив та добровільно розповів про обставини скоєння кримінального правопорушення відносно ОСОБА_18 , яке відбулось 21.05.2018 року в м. Одесі, Миколаївська дорога, 289;

-ухвали слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 29.05.2018 року;

-постанова про продовження строку досудового розслідування від 16.07.2018 року;

-протокол огляду від 10.08.2018 року;

-постанова про визнання та доручення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 10.08.2018 року;

-ухвала слідчого судді Суворовського районного суду від 25.05.2018 року;

-висновок експерта № 331 від 25.06.2018 року з якого вбачається, що на підставі даних судово-медичої експертизи трупа ОСОБА_18 та даних лабораторних досліджень, відповідно до поставлених на вирішення експертизи питань:

1. Смерть ОСОБА_18 знаходиться у причинному зв`язку з проникаючим колото-різаним ушкодженням грудної клітини, пораненням серця, крововиливами навколосерцеву сорочку (гемотампонада: 100мл рідкої крові + згорток крові вагою 250 г.) та ліву плевральну порожнину (гемоторакс: 600мл рідкої крові + 200г згортків крові). Безпосередньою причиною смерті є гемотампонада (крововилив в навколосердцеву сумку).

2. Виразність трупних явищ, виявлених при дослідженні трупа 25.05.2018 року приблизно о 11:00-14:00 годині (Трупні плями синюшні, помірні, розташовані на спині, при дозованому тиску на них з силою 2 кг на 1 см кв протягом 3 секунд своє забарвлення не змінюють). Трупне заклякання слабо виражено у всіх групах досліджуваних м`язів… шкіра живота сіро-зеленого кольору дозволяє зробити висновок, що смерть ОСОБА_18 , могла наступити за 5 діб тому від момента експертизи трупа, тобто 21.05.2018 року.

3. На трупі ОСОБА_18 виявлені тілесні ушкодження: - проникаюче ушкодження № 1, розташоване на передній поверхні грудної клітини зліва в 132 см від підошвенної рани, на це вказує характер рівних країв, обушкового і лезвейного кінців, та виникло від удара пласким колюче-ріжучим предметом типа ножа, клинок якого має обушок, лезо, ширину зануреної частини не більше 2,2 см та дліну клинка не менше 6-7 см, на це вказують морфологічні та метричні ознаки ушкодження та глибина ранового каналу.

- сліпе колото-різане ушкодження №2 передньої поверхні правого плеча.

По ходу ранового канала рани №1 ушкодження міжреберні мязи, навколосерцева сорочка та передня стінка лівого шлуночка серця.

Ушкодження №1,2 являється зажиттєвими, на це вказує наявність крововиливів по ходу ранових каналів, а також характер поверхонь саден. Встановити послідовність виникнення колото-різаних ушкоджень неможливо.

З ушкодженнями потерпілий міг жити проміжок часу десятки хвили (30-60), на це вказує їх характер, наявність крові та її згортків в плевральній порожнині та навколосерцевій сорочці, а також за результатами гістологічного дослідження: крововиливів в краях ушкоджень зі слів слабо вираженою клітинною реакцією.

4. Сліпе колото-різане ушкодження правого плеча та садна кінцівок як кожне окремо, так і в своїй сукупності не знаходяться у причинному зв`язку з настанням смерті.

5. З тілесними ушкодженнями, зазначеними в пункті №1 наступних підсумків потерпілий ОСОБА_18 міг жити проміжок часу десятки хвилин, на це вказує їх характер, наявність крові та її згортків в плевральній порожнині, навколосерцевій сорочці, а також наявність клітинної реакції (з крововиливами в краях ушкодження зі слабо вираженою клітинною реакцією) за результатами гістологічного дослідження.

6. Проникаюче колото-різане поранення грудної клітини з пораненнями серця у відповідності з Правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень для життя (п.2.1.1.а, п.2.1.2, п.2.1.3й,о).

Колото-різана рана плеча та садна у ОСОБА_18 як кожне окремо так і в сукупності мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

В момент спричинення тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_18 був звернений передньою поверхнею тулуба до травмуючого знаряддя та нападника, на це вказує локалізація та направлення ранових каналів колото-різаних ран.

7. Судово-медичних даних, які б вказували на позу потерпілого в момент спричинення йому тілесних ушкоджень, в тому числі травми, що знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням його смерті, не має.

Колото-різане ушкодження №№1,2 грудної клітини та правого плеча виникли від ударів клинка ножа з орієнтацією його в горизонтальній площині обушком звернений: №1 до передньої (правої) поверхні тулуба, а на плечі №2 до правої поверхні, лезвейні кінці протилежні, на це вказують морфологічні ознаки ран.

З момента отримання тілесних ушкоджень і до настання смерті потерпілий ОСОБА_18 не відчував особливі фізичні страждання та катувальну біль.

8. На тала ОСОБА_18 виявлені садна правої верхньої кінцівки: на задній поверхні ліктьового суглоба (3) та передньо-внутрішній поверхні нижньої третини правого передпліччя (1), які могли виникнути при падінні останнього з висоти власного зросту та удару об різну поверхню (стіл, стілець, підлого та інше).

9. На тілі ОСОБА_18 немає тілесних ушкоджень, характерних для самооборони. Поняття «боротьба» являється юридичним, а не судово-медичним.

10. Потерпілий ОСОБА_18 з колото-різанами ранами №1,2 міг пересуватись і виконувати цілеспрямовані дії такі як кричати, ходити, бігти, повзти та інше проміжок часу десятки хвилин (до години), на це вказує характер тілесних ушкоджень та результати гістологічного дослідження.

11. При своєчасному і кваліфікованому наданні медичної допомоги, життя потерпілому ОСОБА_18 можливо було врятувати. 12. При судово-токсилогічному досліджені крові від трупа ОСОБА_18 етиловий спирт не виявлено.

-акт судово-медичного дослідження (обстеження) №610/331 від 31.05.2018 року з якого вбачається, що кров трупа ОСОБА_18 відноситься до групи О(І) з ізогемаглютинами анти-Ата анти-В за системою АВО;

-акт судово-медичного дослідження (обстеження) №2761/331 від 05.06.2018 року;

-акт судово-медичного-гістологічного дослідження №1615/331 від 04.06.2018 року;

-акт судово-медичного дослідження (обстеження) № 287 від 11.06.2018 року, з якого вбачається, що пошкодження №1 на клапті шкіри передньої поверхні грудної клітки зліва, а також пошкодження №2 на клапті шкіри правого плеча, вилучених від трупа ОСОБА_18 є колото-різанами, могли бути утворені плоским колючо-ріжучим предметом, клинок якого має обушок, гостре лезо і максимальну ширину зануреної частини клинка не більше 2,2 см.;

-висновок експерта №1424 від 27.07.2018 року з якого вбачається, що на підставах даних судово-медичної експертизи ОСОБА_17 приходжу до наступних підсумків: у ОСОБА_17 виявлено наступне тілесне ушкодження: рубець обличчя, який сформувався в результаті загоєння забійної рани.

Дане ушкодження утворилось від ударної дії тупого твердого предмета, індивідуальні особливості якого в ушкоджені не відобразились. Не виключено, що дане ушкодження могло утворитися від удару рукою.

Судячи за морфологічними особливостями видимого ушкодження (шкіряний рубець блідо рожевого кольору, дещо щільний на дотик, малорухомий), слід вважати, що воно виникло приблизно за 1-2 місяця до початку проведення експертизи. Категорично зв`язати дане ушкодження з подіями 21.05.2018 року, не представляється можливим.

Дане ушкодження спричиняє розлад здоров`я строком понад 6-ть днів, але не більше трьох тижнів (21 день). За цим критерієм, відповідно до п.п. 2.3.3 і 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджений Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995р., відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Об`єктивних судово-медичних даних, за якими можливо встановити точний напрямок травмуючої сили, в розпорядженні експерта немає. Можливо припустити лише те, що напрямок травмуючої сили діяв спереду назад. Методик, які б дозволили кількісно визначити силу травмуючої дії для даної ситуації, не мається.

Судово-медичних даних, за якими можливо встановити взаємне розташування потерпілого та нападника при проведенні експертизи не встановлено. Можна казати лише про те, що в момент спричинення ушкоджень ОСОБА_17 був звернутий обличчям до напрямку дії травмую чого предмета.

Враховуючи локалізацію ушкодження слід вважати, що його утворення в умовах падіння з положення стоячи на площину, є малоймовірним.;

-висновок експерта № 584 від 02.08.2018 року вбачається, що кров ОСОБА_18 , відноситься до групи О(І) з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО.

Кров ОСОБА_17 , відноситься до групи В(ІІІ) з ізогемаглютинінами анти-А з супутнім внтигеном Н за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО.

На футболці (об`єкти №1-4), спортивних штанах (об`єкти №5,6) потерпілого ОСОБА_18 виявлена кров людини, при визначенні групової належності якої виявлені: антиген Н, а в об`єктах №1-3 і ізогемаглютинінами анти-А та анти-В, властивості групі крові О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В системи АВО.

Таким чином, не виключається походження вияленої крові від особи з даною групою крові, у тому числі від потерпілого ОСОБА_29

-висновок експертів № 1420-Х/1006-Д від 06.08.2018 року з якого вбачається, що на поверхні рукоятки складного ножа, наданого на дослідження, що був виявлений та вилучений 21.05.018 року в ході огляду місця події за адресою: м. Одеси, вул.. Миколаївська дорога, 201, біля бару «Туборг», слідів папілярних узорів рук (слідів пальців та долонних поверхонь) не виявлено.

Встановити, чи належить сліди папілярних узорів рук (сліди пальців та долонних поверхонь) на поверхні рукоятки складного ножа, наданого на дослідження, особі, дактилоскопічна карта якої заповнена на ім`я ОСОБА_17 , не представляється можливим, в зв`язку з їх відсутністю.

На наданому на дослідження ножі (зокрема на лезі) виявлено кров людини.

Кров, виявлена на наданому на дослідження ножі, може походити від особи з групою крові А (ІІ) з ізогемаглютинінами анти-В системи АВО, у тому числі від ОСОБА_18 ;

- висновок експерта № 591 від 20.07.2018 року з якого вбачається, що на речах кепці (І) чорного кольору «adidas», на кепці (ІІ) чорного кольору вилучені при огляді місця подія за адресою: м. Одеса, вул.. Лузанівська, біля б. 10, 21.05.2018 року, виявлена кров людини, не виключає походження від потерпілого ОСОБА_18 ;

-висновок експерта №592 від 23.07.2018 року з якого вбачається, що на п`яти марлевих тампонах зі змивами: зі сходів будинку АДРЕСА_4 , зі стіни (об`єкт №3), з асфальтованої поверхні біля павільйону «Владівське подвір`я» (об`єкт №4), з асфальту (об`єкт №5), вилучених при огляді місця події за адресою: м. Одеса, вул.. Лузанівська, біля б. 10, 21.05.2018 року виявлена кров людини, не виключається походження виявленої крові від потерпілого ОСОБА_18 . Даних про присутність крові ОСОБА_17 не отримано.

-висновок експерта № 586 від 26.05.2018 року з якого вбачається, що на сорочці (об`єкти №1,2,4), футболці (об`єкти №5,6), правому кросівку з пари кросівок (об`єкт №11) підозрюваного ОСОБА_17 виявлена кров людини. При визначенні групової належності крові в об`єктах №1,4,5,6 виявлені антигени В та Н (ізогемаглютинінами не виявлені), властиві, у разі походження від однієї людини, групі крові В з ізогемаглютинінами анти-А з супутнім антигеном Н системи АВО. Присутність крові потерпілого ОСОБА_18 (носія антигену Н) в якості домішки малоймовірна, у зв`язку з малими розмірами об`єктів.

В об`єктах №2,11 групова належність крові не визначалась на випадок необхідності проведення генотипоскопічного дослідження. На джинсових брюках ОСОБА_17 кров не виявлена.

-висновок експерта №333 від 27.07.2018 року з якого вбачається, що при визначенні групової належності клітин, знайдених в об`єктах №1,2 не виключає можливість походження клітини знайдених у піднігтьовому вмісті обох рук потерпілого від чоловіка (чоловіків) з вищевказаною групою крові, у тому числі і від самого ОСОБА_17 у даному випадку походження клітин від ОСОБА_18 виключається за груповою ознакою.

Однак, слід відмітити, що у випадку походження клітин в об`єктах №1,2, від двох осіб та більше з різними груповими характеристиками за системою АВО можливе їх змішення від чоловіків, отже згідно груповим властивостям під експертних, наявність клітин потерпілого ОСОБА_18 можлива, але лише у вигляді домішки до клітин ОСОБА_17

- висновок судово-психіатричних експертів № 298 від 24.07.2018 року з якого вбачається, що ОСОБА_17 на період часу, який відноситься до скоєння кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, на хронічне психічне захворювання, тимчасовий розлад психічної діяльності, недоумство або інший хворобливий стан психіки не страждав, у зв`язку з чим він був здатен повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. В даний час ОСОБА_17 також не страждає на хронічне психічне захворювання, недоумство. Здатен усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом може приймати участь у проведенні слідчих дій, стати перед слідством та судом.;

-висновок експерта № 360 від 30.07.2018 року;

-висновок експерта № 396 від 10.08.2018 року з якого вбачається, що пошкодження №1 на клапті шкіри передньої поверхні грудної клітки зліва, а також пошкодження №2 на клапті шкіри правого плеча, вилучених від трупа ОСОБА_18 , є колото-різанами, мають схожі ознаки країв і кінців, схожі по довжині, могли бути заподіяні одним клинком плоского колюче-ріжучого предмета типа ножа, що має обушок, гостре лезо і максимальну ширину зануреної частини не більше 2,2 см.

Колото-різаних ушкоджень на футболці ОСОБА_18 не виявлено. Не відповідність обумовлена тим, що на передній поверхні футболки в області розташування колото-різаного ушкодження є великий дефект матеріалу, а колото-різане ушкодження правого плеча у ОСОБА_18 розташування на ділянці, яку не прикриває правий рукав футболки.

Колото-різані ушкодження на клаптях шкіри від трупа ОСОБА_18 могли бути заподіяні клинком представленого на експертизу ножа.

- висновок експерта № 395 від 10.08.2018 року;

-висновок експерта №372 від 09.08.2018 року з якого вбачається, що на одязі і взутті ОСОБА_18 виявлені сліди червоно-коричневого кольору, схожі на кров, що підсохла, які представлені на футболці: бризками круглої і овальної форми на частинах переду, що залишилися, могли утворитися при падінні в напрямі зверху вниз частинок речовини, схожої на кров, на виворітну поверхню фрагментів переду, звернених до джерела слідоутворення. Дрібні бризки могли утворитися від зіткнення крапель. Частина слідів зливається з утворенням плям неправильної форми; - плямами неправильної геометричної форми, які розташовані на лівому рукаві і на спинці зліва, утворені при злитті первинних слідів; - бризками кругової і овальної форми у верхній третині спинки зліва, які утворені при падінні частинок речовини на зазначену ділянку під різним кутом; частина слідів зливається з утворенням косо-поперечних смуг, від одного сліду косо вниз і вправо відходить патьок, утворений при стіканні надлишку речовини під дією сили тяжіння; - помарками на виворітній поверхні лівого рукава і на спинці зліва, які утворені від динамічного контакту з поверхнею, що має накладення, подібні з кров`ю.

На штанях: бризками і краплями круглої і овальної форми, на передній поверхні а також ззаду від правого бічного шва у верхній третині, які утворені при падінні частинок речовини, схожої на кров, на вказані ділянки, звернені до джерела слідоутворення. Частина слідів зливалася з утворенням плями витягнутої овальної форми спереду зліва нижче пояса.

На кросівках: безліччю дрібних бризок на внутрішній бічній поверхні правої і лівої кросівки, а також одиничними слідами на зовнішньо-бічній поверхні, які утворені в результаті падіння дрібних бризок під різним кутом на вказані поверхні взуття; - бризками на підошві правої кросівки, які могли утворитися при падінні частинок речовини, схожої на кров, на вказану ділянку, звернену до джерела слідоутворення.

На шкарпетках слідів, схожих з кров`ю, при візуальному дослідженні не виявлено.

Судом в умовах повної змагальності процесу досліджені в повному обсязі всі докази, надані як обвинуваченням, так і захистом в скоєнні інкримінованого ОСОБА_17 злочину в ході судового розгляду не встановлено і можливість збирання доказів вичерпані, що визнано сторонами процесу, які підтвердили відсутність у них доповнень та інших доказів.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

В судових дебатах захисник ОСОБА_15 та обвинувачений ОСОБА_17 заявили, що органом досудового слідства не вірно кваліфіковані дії за ч. 1 ст. 115 КК України тому як умислу на вбивство потерпілого ОСОБА_30 у обвинуваченого ОСОБА_17 не було. В ході раптово виниклого конфлікту між потерпілим та обвинуваченим останній захищався від ударів з боку потерпілого ОСОБА_30 .

Аналізуючи промову захисника ОСОБА_15 та обвинуваченого ОСОБА_17 в сукупності з матеріалами кримінального провадження та обставинами, які з`ясовані під час судових засідань з якими погодились усі учасники судового провадження та не оспорювались, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_17 передбаченого ст. 118 КК України не встановлено за наступними обставинами:

Відповідно до Постанови Верховного Суду Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 13.06.2019 справа №737/900/16-к закріплене в ст. 36 КК України право кожної особи на необхідну оборону є важливою гарантією реалізації конституційного положення про те, що кожний має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань (ст.27ч.3Конституції України).

Особливістю злочину, вчиненого з перевищенням меж необхідної оборони, є специфіка його мотиву, а саме прагнення захистити інтереси особи, держави, суспільні інтереси, життя, здоров`я чи права того, хто обороняється, чи іншої особи від суспільно небезпечного посягання. Намір захистити особисті чи суспільні інтереси від злочинного посягання є визначальним мотивом не тільки у разінеобхідної оборони, а й при перевищенні її меж. При цьому перевищення меж оборони може бути зумовлене й іншими мотивами, наприклад наміром розправитися з нападником через учинений ним напад, страхом тощо. Проте існування різних мотивів не змінює того, що мотив захисту є основним стимулом, який визначає поведінку особи, яка перевищила межі необхідної оборони. Мотивація дій винного при перевищенні меж необхідної оборони має бути в основному зумовлена захистом від суспільно небезпечного посягання охоронюваних законом прав та інтересів.

Таким чином, для вирішення питання про кваліфікацію складу злочину, пов`язаного з умисним позбавленням життя особи, зокрема щодо відсутності чи наявності стану необхідної оборони, перевищення її меж, суд у кожному конкретному випадку, враховуючи конкретні обставини справи, повинен здійснити порівняльний аналіз та оцінити наявність чи відсутність акту суспільно небезпечного посягання й акту захисту, встановити їх співвідношення, відповідність чи невідповідність захисту небезпечності посягання.

У разі, коли визначальним у поведінці особи було не відвернення нападу та захист, а бажання спричинити шкоду потерпілому (розправитися), такі дії за своїми ознаками не становлять необхідної оборони, вони набувають протиправного характеру і мають розцінюватись на загальних підставах.

Обставини справи в повному обсязі спростовують будь яку самооборону з боку обвинуваченого ОСОБА_17 тому як відповідно до судово-медичного дослідження були нанесені два удари: проникаюче ушкодження з ознаками колото-різаної рани та сліпе колото-різане ушкодження в грудну клітину, а саме: в міжреберні м`язи, навколосерцева сорочка та передня стінка лівого шлуночка серця. Крім того колегія суддів з урахуванням обставин справи не сприймає доводи захисника та обвинуваченого, щодо отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_17 з боку потерпілого ОСОБА_30 як спосіб захисту, тому як згідно з висновком експерта у ОСОБА_17 були лише легкі тілесні ушкодження, також відповідно до допиту свідка ОСОБА_24 та показівобвинуваченого ОСОБА_17 між нимитривалий часбули конфліктніситуації зрізних підстав.

Таким чином колегія судів дійшла до переконання, що в діях обвинуваченого ОСОБА_17 відсутні дії які б були спрямовані на відвернення акту суспільно небезпечного посягання або акту захисту його життя.

Згідно ч. 1 ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до ч. 1ст.8Конституції України в Україні діє принцип верховенства права. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини "передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.

Відповідно дост..17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» сидизастосовують Європейськуконвенцію зправ людинита основоположнихсвобод тапрактику Європейськогосуду зправ людинияк джерелоправа.У своїхрішеннях «Ірландіяпроти СполученогоКоролівства» від18.01.1978року,«Коробов протиУкраїни» від21.10.2011року Європейськийсуд зправ людининаголошує,що приоцінці доказівсуд,як правило,застосовує критерійдоведення «позарозумнім сумнівом»,така доведеністьможе випливатиіз співіснуваннядостатньо переконливих,чітких іузгоджених міжсобою висновків.

Сторона обвинувачення відмовилась від допиту свідків, які зазначені відповідно до реєстру матеріалів досудового розслідування в повному обсязі, захисник ОСОБА_15 та обвинувачений ОСОБА_17 не заперечували, окремо клопотань про виклик свідків захисту до суду не надходило.

Відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Таким чином, відповідно до ст. 94 КПК України, з урахуванням досліджених доказів, характеру дій обвинуваченого ОСОБА_17 , колегія судів приходить до висновку, що всі досліджені докази належні, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки отримані в порядку, встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Оцінюючі всі зібрані у судовому засіданні по справі докази в умовах повної змагальності в їх сукупності та не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду прийти до однозначного висновку про те, що вина ОСОБА_17 у вчиненні інкримінованого йому злочину, знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 115 КК України вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Згідно з ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправдання засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Так, згідно з роз`ясненнями, які містить п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", суди при призначенні покаранняв кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винниму вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 50 КК Українистосовно загальних засадпризначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_17 покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_17 , згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обставини,що обтяжуютьпокарання ОСОБА_17 згідно ст. 67 КК України, не встановлено.

На підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінюючи в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, суд, при обранні міри покарання обвинуваченому бере до уваги обставини вчинення злочину, характер і ступень суспільної небезпеки скоєного, особу обвинуваченого ОСОБА_17 , який раніше не судимий, на обліку у лікаря-нарколога або лікаря-психіатра не перебуває, притягувався доадміністративної відповідальності,обставинивчиненого злочину,характер іступень суспільноїнебезпеки скоєного,колегія суддів вважає, що його виправлення можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і йому слід обрати покарання, пов`язане з позбавленням волі, яке необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

При цьому, колегія суддів не знаходить підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_17 ст.ст. 69, 75 КК України, оскільки будь-яких обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину не встановлено, а призначення умовного покарання не буде сприяти його виправленню та перевихованню.

Також колегія суддів зауважує, що призначене покарання відповідає позиції ЄСПЛ, викладеної у рішеннях по справах «Бакланов проти Росії» від 09.06.2015 р. та «Фрізен проти Росії» від 24.03.2015 р., в яких ЄСПЛ зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних свобод особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У рішенні по справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 р. ЄСПЛ вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

Потерпілим ОСОБА_16 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_17 на його користь матеріальну шкоду в розмірі 17800 (сімнадцять тисяч вісімсот) гривень, моральної шкоди в розмірі 1000000 (один мільйон) гривен.

Згідно ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК Україниза умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ст.129 КПК Україниухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Суд, дослідивши докази надані потерпілим на підтвердження заявленого цивільного позову до обвинуваченого ОСОБА_17 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 17800 (сімнадцять тисяч вісімсот) гривень, що в дані частині наведений позов підлягає задоволенню. Так у відповідності до статті 1166 ЦК України - майнова шкода завдана особистим майновим правам фізичної особи, відшкодовується в особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 129 КПК Україниухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Враховуючи, що по даному кримінальному провадженню потерпілою була визнана ОСОБА_31 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , дана обставина підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 25.10.2019 року Одеським міським відділом державних актів цивільного стану ГТУЮ в Одеській області.

Відповідно до ухвали Київського районного суду м. Одеси від 19.06.2020 року потерпілим по справі колегія суддів визнала ОСОБА_16 .

Ураховуючи наведене, а саме, те, що в наслідок вчинення злочину обвинуваченим ОСОБА_17 потерпілому ОСОБА_16 заподіяна майнова шкода в розмірі 17800 (сімнадцять тисяч вісімсот) гривень, що підтверджується додатками до позовної заяви та копіями квитанцій про витрати. Таким чином, суд прийшов до висновку про задоволення цивільного позову в частині відшкодування матеріальної шкоди у повному обсязі.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до п. 4 зазначеної Постанови, у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

В частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_17 моральної шкоди в розмірі 1000000(одинмільйон)гривен на користь потерпілого ОСОБА_16 , суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка зазнала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно до п. 31постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 02.07.2004 р. Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинівроз`яснено судам, що при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди за позовом потерпілого суди повинні керуватися відповідними положеннями ЦК Українита роз`ясненнями, що містяться упостанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди(зі змінами, внесеними постановою від 25.05.2001р. № 5).

Враховуючи обставини справи, суд вважає, що неправомірними діями ОСОБА_17 цивільному позивачу ОСОБА_16 була заподіяна моральна шкода, яка полягає в траті рідного брата, з цього приводу відчуває тривалі душевні стражданнях, негативних емоціях та переживаннях; також враховуючі стан здоров`я, матеріальне становище потерпілого. Дотримуючись принципу розумності та справедливості, суд вважає, що внаслідок вчинення ОСОБА_17 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК Українипотерпілому ОСОБА_16 була завдана моральна шкода, та підлягає частковому відшкодуванню в розмірі 200000 (двісті тисяч) гривень.

Долю речових доказів у кримінальному провадженні належить вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України стягнути на користь держави за проведення судових експертиз з ОСОБА_17 загальну суму 2968,32 гривні.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст. 369,370,371,373,374,392,393,395КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Визнати ОСОБА_17 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком 8 (вісім) років 6 (шість) місяців.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_17 у вигляді тримання під вартою, залишити без змін до набрання вироку законної сили.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_17 строк його попереднього ув`язнення з моменту затримання, а саме з 21.05.2018 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі (ч.5 ст. 72 КК України)" до набрання вироком законної сили.

Строк відбуття покарання ОСОБА_17 рахувати з 21.05.2018 року 15:00 годині, з моменту фактичного затримання.

Стягнути з ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , інд. код НОМЕР_2 , матеріальну шкоду у розмірі 17800 (сімнадцять тисяч вісімсот) гривень та в якості відшкодування моральної шкоди завданої злочином 200000 (двісті тисяч) гривен.

Стягнути з ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави за проведення судових експертиз загальну суму 2968,32 гривні.

Речові докази залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий ОСОБА_1 .

Суддя ОСОБА_2 .

Суддя ОСОБА_3 ОСОБА_32