Ухвала суду № 107964241, 14.12.2022, Болградський районний суд Одеської області

14.12.2022

Справа № 497/2166/22

Провадження № 1-кп/497/118/22

УХВАЛА

14.12.22 року Болградський районний суд Одеської області у складі суду:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретаря - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні, в залі суду міста Болграда Одеської області, клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12022160000000231 від 19.04.2022 року по обвинуваченню

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Червоноармійське Болградського району Одеської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні дітей, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Червоноармійське Болградського району Одеської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309, ч.3 ст.332 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Болградського районного суду Одеської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309, ч.3 ст.332 КК України.

Кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання.

21.11.2022 року прокурор Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_4 в рамках цього кримінального провадження під час судового розгляду. Клопотання вона мотивує тим, що ОСОБА_4 , обґрунтовано обвинувачується у тому числі у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, а саме організував незаконне переправлення осіб через державний кордон України, керував такими діями, сприяв їх вчиненню порадами та вказівками, з корисливих мотивів. 19.05.2022 року в порядку ст.208 КПК України його затримано та ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 20.05.2022 року підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід - тримання під вартою строком до 09.06.2022 року, при цьому визначено розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України в розмірі 400 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. В подальшому строк дії обраного запобіжного заходу було продовжено ухвалою слідчого судді від 09.06.2022 року та визначено розмір застави - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Ухвалою Одеського апеляційного суду ухвалу слідчого судді від 09.06.2022 року скасовано та визначено розмір застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Надалі ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 18.07.2022 року підозрюваному ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби до 15.09.2022 року. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 01.08.2022 року скасовано ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 18.07.2022 року та застосовано до ОСОБА_4 цілодобовий домашній арешт, а також покладені обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України. Далі ухвалою слідчого судді від 14.09.2022 року підозрюваному ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 14.11.2022 року. На даний час на думку обвинувачення наявні наступні ризики: переховування від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення покарання, оскільки він усвідомлює, що санкція ч.3 ст.332 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, а тому є підстави вважати, що обвинувачений, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні зазначеного злочину, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вдатися до спроб переховуватися; може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки йому відомі їх анкетні дані та місця проживання внаслідок ознайомлення з відповідними протоколами слідчих (розшукових) дій, та яких на теперішній час допитано лише на стадії досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, однак під впливом обвинуваченого вони можуть змінити показання в ході судового розгляду; також обвинувачений ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Так як вищезазначені ризики зі спливом часу не зменшились та існують і на теперішній час, прокурор просить застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 саме цей запобіжний захід, який забезпечить виконання обвинуваченим його обов`язків.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підтримала та просила покласти на ОСОБА_4 обов`язки зазначені у клопотанні.

Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні з клопотанням прокурора не погодилися. Захисник ОСОБА_5 зазначив, що ризиків зазначених прокурором в клопотанні не має, його підзахисний виконує свої процесуальні обов`язки, з`являється до суду за першою вимогою, тому буде доцільніше обрати йому запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

У відповідності до Рішення Конституційного суду України від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017 не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України.

Рішенням Конституційного суду України від 23.11.2017 № 1-р/2017 встановлено, що зміна процесуального статусу особи з підозрюваного на обвинуваченого (підсудного) та початок стадії судового провадження у суді першої інстанції виключають автоматичне продовження застосування запобіжних заходів, обраних слідчим суддею до такої особи на стадії досудового розслідування як до підозрюваного. Отже, у разі відсутності вмотивованого рішення суду, яким дозволено позбавлення особи свободи на період, визначений цим судовим рішенням, така особа має бути негайно звільнена.

Дане клопотання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту внесено з наступних підстав.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою та підставами застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, встановленим в ході досудового слідства.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Застосування будь-якого запобіжного заходу має наслідком покладання ряду процесуальних обов`язків на підозрюваного, обвинуваченого, які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний (обвинувачений) може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним (обвинуваченим) зазначених дій.

При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний (обвинувачений) обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Так, сторона обвинувачення у своєму клопотанні зазначила такі ризики, передбачені ст.177 КПК України як:

- переховування від органу досудового розслідування;

- незаконний вплив на свідків у кримінальному провадженні;

- може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

з чим повністю погоджується суд.

Вирішуючи питання щодо доцільності застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту суд доходить наступного висновку.

Відповідно до ч.3 ст.176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Тобто законодавцем передбачена можливість обрання більш м`якого запобіжного заходу, в той час як обрання більш суворого законодавством не передбачена.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя та суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухиляння від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Так, суду не були надані характеризуючи ОСОБА_4 відомості, він не працює, на досудовому розслідуванні до ОСОБА_4 було в останнє застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та покладені обов`язки, які він виконував протягом усього часу, та 14.11.2022 року строк дії цього запобіжного заходу закінчився. Щодо посилання захисника про обрання більш м`якішого запобіжного заходу на думку суду не забезпечить виконання обвинуваченим ОСОБА_4 його процесуальних обов`язків. Ризики, про які зазначає прокурор в своєму клопотанні є актуальними до цього часу, також суд враховує, той факт, що ОСОБА_4 було вчинено злочин під час дії воєнного стану, злочин пов`язаний з організацією переправлення осіб через державний кордон, тобто ОСОБА_4 також може скористатися своїми можливостями та уникнути кримінальної відповідальності виїхавши з країни.

За таких обставин суд оцінивши всі обставини, визначені ст. 178 КПК України, вважає, що доцільне застосування відносно ОСОБА_4 такого запобіжного заходу як цілодобовий домашній арешт, буде пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого є у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти суд, з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176, 181, 182, 314-316 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Болградської окружної прокуратури ОСОБА_3 , обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_4 - задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Червоноармійське Болградського району Одеської області, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 12 лютого 2023 року включно, заборонивши йому цілодобово відлучатися з місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 , та покласти на нього наступні обов`язки:

1) цілодобово не відлучатися з місця проживання за адресою: АДРЕСА_3 , без дозволу прокурора або суду;

2) повідомляти прокурора та/або суд про зміну свого місця проживання;

3) прибувати до прокурора, суду за першою вимогою;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними/обвинуваченими, свідками, експертами та іншими особами, які мають відношення до кримінального провадження № 12022160000000231.

Строк дії ухвали до 12.02.2023 року.

Ухвала судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 16.12.2022 року.

Суддя ОСОБА_1