Рішення № 10795782, 09.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 56/7009.08.10 Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В. при секретарі судового засідання Бойко Є.А., розглянувши матеріали

За позовом Дочірнього підприємства "Крок-1"

доПриватного підприємства "Лоттос" м. Київ в особі Дніпропетровської філії ПП «Лотос»м. Дніпропетровськ

простягнення 5247,09 грн.

Представники сторін: від позивача Ходжаєва О.І. –представник за довіреністю; від відповідачане з‘явились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Дочірнього підприємства "Крок-1" про стягнення з Приватного підприємства "Лоттос" в особі Дніпропетровської філії ПП «Лотос»м. Дніпропетровськ, заборгованості на загальну суму 5247,09 грн., у тому числі 4579,00 грн. –основного боргу, 3% річних у розмірі 141,51 грн., інфляційні втрати у розмірі 526,58 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.10р. судом було встановлено, що згідно витягу із ЄДРПОУ ПП «Лотос»знаходиться за наступною адресою: 02166, м. Київ, вул.. Жукова, 26, а Дніпропетровська Філія ПП «Лотос»: 49000, м. Дніпропетровськ, вул.. Благоєва, 31/13, однак без права юридичної особи, тому справа була направлена до господарського суду міста Києва за підсудністю.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.06.10, справу №20/99-10 було прийнято до провадження судді Джарти В.В. та присвоєно порядковий номер №20/99-10-56/70.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов’язання за Договором, оскільки не сплатив кошти за отримані від відповідача послуги. Станом на момент звернення до суду з позовом відповідач має заборгованість по Договору на загальну суму 4579,00 грн., яку позивач просить стягнути з урахуванням штрафних санкцій.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала суду, якою відповідача повідомлено про розгляд справи, що надсилалась за адресою вказаною у довідці була повернута поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

01.01.2008 між Дочірнім підприємством "Крок-1", як виконавцем (позивач) та Дніпропетровським філіалом Приватного підприємства "Лоттос", як замовником (відповідач) було укладено Договір К-11/08 про надання послуг по охороні об‘єкту, відповідно до умов якого виконавець виконує комплекс організаційно –технічних заходів в інтересах замовника.

Відповідно до умов договору виконавець взяв на себе зобов‘язання здійснювати охорону об‘єкта, а замовник взяв на себе зобов‘язання вчасно здійснювати розрахунок з виконавцем за надані послуги.

На виконання умов договору позивачем надані послуги у березні 2009 року на загальну суму 4579,00 грн., що підтверджується відповідним актом підписаним та скрапленим печатками позивача та відповідача.

Згідно з п 4.2 Договору замовник здійснює оплату послуг по Договору щомісячно не пізніше 5-го числа місяця, в якому надаються послуги по охороні об‘єкту.

Відповідач свої зобов‘язання щодо оплати послуг отриманих у березні 2009 року не виконав, вартість послуг у розмірі 4579,00 грн. не оплатив.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Стаття 628 Цивільного кодексу України визначає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг, за яким одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів виконання зобов‘язання по договору № К-11/08 за отримані послуги у березні 2009 року на загальну суму 4579,00 грн. у строк до 05.03.2009 так і на момент вирішення справи судом, до суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.

Згідно з статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 4579,00 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 141,51 грн., інфляційних втрат у розмірі 526,58 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат позивача, суд визнає його вірним, а тому позовні вимоги про стягнення 526,58 грн. підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок 3% річних позивача, суд визнає його вірним, а тому позовні вимоги про стягнення 141,51 грн. підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства "Лоттос" ( 02166м. Київ, вул. Жукова, 26, код 32661400 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Дочірнього підприємства "Крок-1" (49089, м. Дніпропетровськ, вул. Академіка Янгела, 35, код 32366293) суму заборгованості у розмірі 4579 (чотири тисячі п‘ятсот сімдесят дев‘ять) грн. 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 526 (п‘ятсот двадцять шість) грн. 58 коп., 3% річних у розмірі 141 (сто сорок один) грн. 51 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяВ.В. Джарти

Дата підписання 13.08.10