Рішення № 10795758, 10.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/25410.08.10 За позовомакціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергосбут Київенерго»

доуправління освіти виконавчого органу Подільської районної у місті Києві ради –Подільської державної районної у місті Києві державної адміністрації

простягнення 51821,70 грн.

СуддяКирилюк Т.Ю.

Представники сторін: від позивача:представник Півень Д.О. (довіреність №Д07/2010/03/02-1 від 02.03.2010 року) від відповідача:не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з управління освіти виконавчого органу Подільської районної у місті Києві ради – Подільської державної районної у місті Києві державної адміністрації заборгованості за договором №8383010 від 01.07.2003 року про постачання теплової енергії у вигляді гарячої води на суму 51821,70 грн. (у тому числі 46543,64 грн. основного боргу; 2205,61 грн. пені; 2642,56 грн. інфляційних втрат та 429,89 грн. трьох процентів річних).

Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за поставлену йому теплову енергію.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2010 року порушено провадження у справі №23/254 та призначено її розгляд на 25.05.2010 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 25.05.2010 року представником Позивача було надано суду уточнений розрахунок боргу, відповідно до якого Відповідач погасив заборгованість на суму 25923,90 грн. до звернення Позивача до суду. Після порушення провадження у справі Відповідач погасив заборгованість на суму 20619,74 гривні.

Представник Відповідача надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечував оскільки на момент розгляду справи заборгованість за постачання теплової енергії у вигляді гарячої води погашено.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 10.08.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем було укладено договір №8383010 від 01.07.2003 року про постачання теплової енергії.

Відповідно до пункту 2.2.1 договору №8383010 від 01.07.2003 року Позивач зобов’язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляції в період опалювального сезону, гарячого водопостачання –протягом року.

Відповідач відповідно до пунктів 2.3.1, 2.3.2 договору №8383010 від 01.07.2003 року зобов’язався додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до Договору, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Договір №8383010 від 01.07.2003 року на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі –енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Як вбачається із матеріалів справи у період з жовтня по березень 2010 року Відповідачем було спожито 178.015 Гкал теплової енергії. Відповідач несвоєчасно розраховувався за використану теплову енергію та допустив виникнення заборгованості у розмірі 46543,64 гривень.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами шостою та сьомою статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно пункту 2 додатку №4 Б до договору передбачено, що Відповідач зобов’язаний щомісячно з 12 по 15 число отримувати табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду. Відповідно до пункту 3 додатку №4 Б до договору сплату за вказаними в пункті 2 цього додатку документами Відповідач виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Представник Позивача надав суду уточнений розрахунок суми боргу, згідно якого Відповідач погасив заборгованість у розмірі 25923,90 грн. 19.03.2010 року, тобто до звернення Позивача до суду та сплатив 20619,74 грн. після подання позовної заяви, а саме 21.04.2010 року.

Представник Відповідача надав суду копії платіжних доручень, що підтверджують погашення заборгованості у розмірі 46543,64 гривень.

Оскільки Відповідачем проведено оплату теплової енергії у розмірі 20619,74 грн. суд припиняє провадження в частині стягнення з Відповідача зазначеної суми основного боргу на підставі підпункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.5 додатку №4Б до договору №8383010 від 01.07.2003 року на початок кожного розрахункового періоду передбачено нарахування пені на суму боргу в розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Позивач заявив позовну вимогу про стягнення пені із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України (відповідно до вимог статті 343 Господарського кодексу України) за прострочення оплати теплової енергії у розмірі 2205,61 гривень.

Позивачем у розрахунку пені не було визначено періоди нарахувань та не зазначено строки оплати за теплову енергію.

Відповідачем надано контррозрахунок нарахувань пені в розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу.

Суд перевірив надані сторонами розрахунки пені та дійшов висновку, що до стягнення підлягає 34,83 грн. з урахуванням встановленого умовами договору розміру нарахувань пені.

Жовтень 2009 року

Сума нарахування Дата оплати за договоромДата проведення оплатиРозмір проведеної оплати грн.Сума з якої нараховує ться пеня грн.Кількість пропуще них днівРозмір пені

0,5 %.

7628,93

передплата 297.7926.11.2009 03.02.2010 7331,147331,14707,03 Листопад 2009 року

9915,19 акт від 14.12.09 о.26.12.2009 03.02.2010 9915,199915,19405,43 Грудень 2009 року

20 360,00

акт від 28.12.09 р.

по акту звірки від 25.01.2010 р.

21120,8026.01.2010 03.02.2010 03.02.2010 20360,00 760,8021120,8092,60 Січень 2010 року

25923,90

акт 01/2010 від 16.02.2010 р.26.02.2010 19.03.2010 7.04.2010 25923.40

0,50 25923,90

0,50 22

417,81

0,00 Лютий 2010 року 20619,74 акт від 17.03.10 р. №02/2010 р.26.03.2010 21 04. 2010 15315,30 5304,44 20619,74 27 7,63 Березень 2010 року 18497,12 26.04.2010 15.05.201015795,5615795,5620 4,33 Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідачем заявлено клопотання про відмову у задоволенні позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних з огляду на те, що договором №220060 від 01.07.2003 року зазначені нарахування не було передбачено.

Зазначені проценти не є неустойкою, (яка пов'язується з наявністю вини боржника), а є самостійним способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Беручи до уваги, що втрати, пов'язані з інфляційними процесами в державі за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, суд вважає, що зазначені позовні вимоги є правомірними.

Здійснивши перерахунок трьох процентів річних та інфляційних витрат суд встановив, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково у розмірі 209,01 грн. трьох процентів річних та 547,86 грн. інфляційних втрат, оскільки Позивачем при розрахунку не враховувалось надходження коштів на погашення заборгованості.

Жовтень 2009 року

Сума нарахування Дата оплати за договоромДата проведення оплатиРозмір проведеної оплати грн.Сума з якої нараховує ться пеня грн.Кількість пропуще них днівРозмір 3% річнихІнфляційні втрати

7628,93

передплата 297.7926.11.2009 03.02.2010 7331,147331,147042,18 197,94 Листопад 2009 року

9915,19 акт від 14.12.09 о.26.12.2009 03.02.2010 9915,199915,194032,60 178,47 Грудень 2009 року 20360,00 акт від 28.12.09 р. по акту звірки від 25.01.2010 р.

21120,8026.01.2010 03.02.2010

03.02.2010 20360,00

760,8021120,80915,620,00 Січень 2010 року

25923,90

акт 01/2010 від 16.02.2010 р. 26.02.2010 19.03.2010 7.04.2010 25923.40 0,50 25923,90 0,50 22

41 46,88 0,00 233,31 Лютий 2010 року 20619,74 акт від 17.03.10 р. №02/2010 р. 26.03.2010 21 04 .2010 15315,30 5304,44 20619,74 27 45,76 -61,86 Березень 2010 року

18497,12 26.04.2010 15.05.201015795,5615795,5620 25,97 0,00 Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно до наявної на момент подання позовної заяви до Господарського суду міста Києва заборгованості Відповідача, пропорційно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з управління освіти виконавчого органу Подільської районної у місті Києві ради –Подільської державної районної у місті Києві державної адміністрації (04070, м. Київ, вул. Фролівська, 1; ідентифікаційний код 26124567) на користь акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) 34,83 грн. (тридцять чотири гривні 83 копійки) пені; 209,01 грн. (двісті дев’ять гривень 01 копійку) трьох процентів річних; 547,86 грн. (п’ятсот сорок сім гривень 86 копійок) інфляційних втрат; 258,97 грн. (двісті п’ятдесят вісім гривень 97 копійок) державного мита та 195,11 грн. (сто дев’яносто п’ять гривень 11 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Припинити провадження у справі в частині стягнення 20619,74 грн. основного боргу.

5. Видати наказ.

СуддяТ.Ю. Кирилюк

Повне рішення складено: 16.08.2010 року.