Рішення № 10795716, 11.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 14/29211.08.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши справу№ 14/292

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнбо-ЛТД"

доАнтимонопольного комітету України

треті особи, які не заявляють Фірма "Наброс Фарма ПВТ.ЛТД";

самостійних вимог на предмет споруПредставництво фірми "Наброс Фарма ПВТ.ЛТД"

провизнання недійсним рішення

за зустрічним позовом про стягнення 250000 грн. штрафу

за участю представників сторін: від ТОВ "Рейнбо-ЛТД"- не з'явився від АМКУ- Загородня І. Л.

від третіх осіб - Коваль А.М. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Рейнбо-ЛТД” (надалі –ТОВ “Рейнбо-ЛТД”) звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (надалі –Комітет) про визнання недійсним рішення від 25.02.2010 р. № 50-р “Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу”.

В обґрунтування пред’явлених вимог позивач посилався на те, що рішення Антимонопольного комітету України прийняте за неповно з’ясованими обставинами, а також, викладені в рішенні висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.05.2010 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобов’язано сторони виконати певні дії.

Розгляд справи відкладався та оголошувалась перерва в судовому засіданні.

В процесі розгляду даної справи, 26.05.2010 р. ТОВ “Рейнбо-ЛТД” було подано клопотання про призначення судової експертизи відповідно до ст. 79 ГПК України.

Також, в порядку ст. 60 ГПК України Комітет 08.06.2010 р. подав зустрічний позов до ТОВ “Рейнбо-ЛТД” про стягнення штрафу в розмірі 250000 грн.

В обґрунтування вимог за зустрічним позовом Комітет посилався на безпідставне невиконання ТОВ “Рейнбо-ЛТД” рішення від 25.02.2010 р. № 50-р “Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу” у встановлений законодавством строк.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.06.2010 р. суд прийняв зустрічну позовну заяву Комітету про стягнення штрафу для спільного розгляду з первісним позовом ТОВ “Рейнбо-ЛТД”.

Крім того, судом розглянуто заяву Комітету про забезпечення позову, викладену в зустрічній позовній заяві, яка відхилена судом, оскільки в поданих матеріалах відсутні достатні підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.

Поряд з цим, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва 18.06.2010 р. з клопотанням про залишення зустрічного позову без розгляду, яке відхилено судом за необґрунтованістю.

До господарського суду міста Києва від Фірми «Наброс Фарма ПВТ.ЛТД»та Представництва фірми «Наброс Фарма ПВТ.ЛТД»надійшло клопотання про вступ у справу останніх в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.08.2010 р. залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Фірму "Наброс Фарма ПВТ.ЛТД" та Представництво фірми "Наброс Фарма ПВТ.ЛТД" та відкладено розгляд справи на 11.08.2010 р.

В процесі розгляду справи, представник третіх осіб 05.08.2010 р. подав до суду письмові пояснення на первісний позов, відповідно до яких просив суд відмовити у задоволенні позову ТОВ “Рейнбо-ЛТД”, а також письмові заперечення на клопотання ТОВ “Рейнбо-ЛТД” про призначення судової експертизи.

В судове засідання 11.08.2010 р. представник ТОВ “Рейнбо-ЛТД” не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином у відповідності до ст. 87 ГПК України, про що свідчить підпис представника ТОВ “Рейнбо-ЛТД” на розписці про оголошення відкладення розгляду справи на 11.08.2010 р. о 11:00, а також зафіксовано в протоколі судового засідання у справі № 14/292 від 04.08.2010 р.

Проте, від ТОВ “Рейнбо-ЛТД” до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання про залишення без розгляду клопотання про призначення судової експертизи від 26.05.2010 р., про витребування доказів та призначення судової експертизи, а також клопотання про розгляд поданих клопотань за відсутності його представника.

Суд задовольнив клопотання ТОВ “Рейнбо-ЛТД” про залишення без розгляду клопотання про призначення судової експертизи від 26.05.2010 р. та про розгляд поданих клопотань за відсутності представника ТОВ “Рейнбо-ЛТД”.

Представники Комітету та третіх осіб заперечили проти поданого ТОВ “Рейнбо-ЛТД” клопотання про витребування доказів та призначення судової експертизи.

Суд відхилив клопотання ТОВ “Рейнбо-ЛТД” про витребування доказів, оскільки вказане клопотання не відповідає вимогам ст. 38 ГПК України, зокрема: не зазначено підстав, з яких випливає, що цей доказ має Комітет. Крім того, суд приймає до уваги, що копії документів справи № 27-26.4/165-08 долучені Комітетом до матеріалів справи Господарського суду міста Києва № 14/292.

Разом з тим, суд відхилив клопотання ТОВ “Рейнбо-ЛТД” про призначення судової експертизи, оскільки як зазначено у пункті 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006 р. № 01-8/2651 «Про деякі питання призначення судових експертиз»судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. В даному випадку, відсутня така необхідність, оскільки встановлення можливості впливу неправдивої інформації, викладеної у рекламі ТОВ “Рейнбо-ЛТД” на наміри споживачів щодо придбання лікарського препарату «Долар»та визнання факту недобросовісної конкуренції є виключною компетенцією органів Комітету.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. А згідно з ч. 2 ст. 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Відповідно ж до приписів статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»(надалі –Закон) рішення органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду.

Отже, спір у цій справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами ГПК України.

У пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від 26.12.2005 р. № 3.2-2005 також зазначено: «Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів АМК до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення)».

В Роз’ясненнях Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»від 26.01.2000 р. № 02-5/35 зазначено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

В силу ч. 1 ст. 3 Закону України «Про захист економічної конкуренції»законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України «Про Антимонопольний комітет України», «Про захист від недобросовісної конкуренції», інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 3 зазначеного Закону до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно ст. 5 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України «Про захист економічної конкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції», цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом не підлягають задоволенню, а зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи № 27-26.4/165-08 про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції ТОВ "Рейнбо-ЛТД", передбаченого статтею 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", уповноваженим представником фірми "Наброс Фарма ПВТ. ЛТД" (м. Кеда, Республіка Індія) та представництва фірми "Наброс Фарма ПВТ. ЛТД" (м. Київ, Україна) було поінформовано Комітет, що у березні 2009 року на маршрутних таксі у місті Києві виявлено рекламу лікарського препарату "ДОЛАР", який реалізовується в Україні через TOB "Рейнбо-ЛТД", яка, на думку заявників, має ознаки порушення, передбаченого статтею 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".

За результатами звернення фірми "Наброс Фарма ПВТ.ЛТД" (м. Кеда, Республіка Індія) Комітет, розглянувши справу № 27-26.4/85-09 про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, прийняв рішення від 25.02.2010 р. № 50-р, відповідно до якого Комітетом:

- визнано дії ТОВ “Рейнбо-Лтд” з повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей, шляхом розміщення на транспортних засобах м. Києва реклами лікарського засобу "ДОЛАР": "ДОЛАР – НОВЕ ІМ'Я ВІДОМОГО ПРЕПАРАТУ", що може вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб’єкта господарювання порушенням, передбаченим статтею 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.

- накладено на ТОВ “Рейнбо-Лтд” штраф у розмірі 250000 грн.

Позивач за первісним позовом не погоджується з прийнятим Комітетом рішенням посилаючись на неповне з'ясування Комітетом обставин, які мають значення для справи.

ТОВ “Рейнбо-Лтд” зазначає, що Комітетом в порушення вимог статті 2 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» прийнято до розгляду заяву від осіб, які не є господарюючими суб'єктами України, та винесено рішення на користь суб'єкта, результат діяльності якого проявляється лише за межами України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»цей Закон застосовується до відносин, у яких беруть участь суб'єкти господарювання у зв'язку з недобросовісною конкуренцією, у тому числі у разі вчинення ними дій за межами України, якщо ці дії мають чи можуть мати негативний вплив на конкуренцію на її території, якщо інше не встановлено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Фірма «Наброс Фарма ПВТ. ЛТД»зареєстрована 29.12.1983 р. на території Індії, здійснює виробництво лікарських препаратів, які представлені й на ринку України, і включає в себе, зокрема, лікарський препарат «ДОЛАРЕН». З 2006 року реалізацію в Україні лікарського препарату «ДОЛАРЕН»здійснює представництво фірми «Наброс Фарма ПВТ. ЛТД», яке зареєстроване Міністерством економіки України 20.09.2006 р. за № ПІ-3763,

При цьому, порушення прав Фірми «Наброс Фарма ПВТ. ЛТД»та Представництва фірми "Наброс Фарма ПВТ.ЛТД"полягало не лише у тому, що ТОВ «Рейнбо-ЛТД»розповсюджувало на території України лікарський препарат «ДОЛАР», упаковка якого є схожою до ступеня змішування із упаковкою лікарського препарату «ДОЛАРЕН», яку раніше ще з 1999 р. почали використовувати для лікарських препаратів власного виробництва Третя особа 1, але і у рекламі лікарського препарату «ДОЛАР»на маршрутних таксі у м. Києві поширило інформацію, що вводить в оману і може викликати у споживача асоціативний зв'язок із лікарським препаратом «ДОЛАРЕН»Третьої особи 1.

Поширення інформації, що вводить в оману полягало у тому, що ТОВ «Рейнбо-ЛТД», поширило у рекламі відомості про те, що лікарський препарат «ДОЛАР»є НОВИМ ІМ'ЯМ ВІДОМОГО ПРЕПАРАТУ. При цьому, така реклама може викликати у споживача асоціативний зв'язок саме із лікарським препаратом «ДОЛАРЕН»Третьої особи 1, який ще з 1999 року і до сьогодні рекламується і реалізується Третьою особою 1 в Україні, однак, не має жодного відношення до препарату «ДОЛАР». Тобто, у такій рекламі ТОВ «Рейнбо-ЛТД»намагається недобросовісно використати відомість на ринку лікарського препарату «ДОЛАРЕН»Третіх осіб для просування на ринку іншого лікарського препарату «ДОЛАР».

Таким чином, твердження ТОВ «Рейнбо-ЛТД», що фірма Наброс Фарма ПВТ. ЛТД»та представництво фірми «Наброс Фарма ПВТ. ЛТД»не мали права подавати заяву до Комітету є безпідставним, а при прийнятті та розгляді даної заяви Комітетом були повністю дотримані приписи ст. ст. 2, 27 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

Враховуючи викладене, Комітетом на законних підставах було прийнято заяви Фірми «Наброс Фарма ПВТ. ЛТД»та представництва Фірми «Наброс Фарма ПВТ. ЛТД»для розгляду справи № 27-26.4/85-09.

Той факт, що оскільки ТОВ «Рейнбо-Лтд»не є виробником лікарського препарату«ДОЛАР», а є його реалізатором (продавцем) на території України, а тому це звільняє його від обов'язку дотримуватись конкурентного законодавства, зокрема, приписів ст. 151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»є безпідставним.

Рішенням Комітетом встановлено, що ТОВ «Рейнбо-ЛТД»почало реалізовувати і реалізує на території України лікарський засіб «ДОЛАР»з 05 травня 2008 p., тобто, встановлено, що Позивач є реалізатором (продавцем) лікарського засобу «ДОЛАР»на території України.

Відповідно до ст. 151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вилинули або можуть вилинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.

Таким чином, ст. 151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»не визначає наявність порушення саме в залежності від того, чи є особа, яка поширює інформацію, що вводить в оману, виробником або реалізатором (продавцем) певних товарів.

Тобто, і виробник, і реалізатор певних товарів може вчинити порушення, передбачене ст. 151 даного Закону, у випадку поширення ним інформації, що вводить в оману.

А тому, суд погоджуються із висновком Комітету про те, що саме ТОВ «Рейнбо-Лтд»поширило інформацію, що вводить в оману, при рекламі лікарського засобу «ДОЛАР»на маршрутних таксі у м. Києві, а не фірма «Ларк Лабораториз ЛТД»(м. Бхіваді, Республіка Індія). Відповідно, ТОВ «Рейнбо-Лтд»було правомірно притягнуто до відповідальності за порушення ст. 151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

Твердження ТОВ «Рейнбо-ЛТД»про порушення Комітетом вимог ч. 2 ст. 1 Закону України «Про наукову та науково-технічну експертизу»при прийнятті Рішення є також безпідставними.

Відповідно до преамбули Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу»від 10.02.1995 р. № 51/95-ВР з подальшими змінами і доповненнями цей Закон визначає правові, організаційні і фінансові основи експертної діяльності в науково-технічній сфері, а також загальні основи і принципи регулювання суспільних відносин у галузі організації та проведення наукової та науково-технічної експертизи з метою забезпечення наукового обґрунтування структури і змісту пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, наукових, науково-технічних, соціально-економічних, екологічних програм і проектів, визначення напрямів науково-технічної діяльності, аналізу та оцінки ефективності використання науково-технічного потенціалу, результатів досліджень.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 1 даного Закону наукова і науково-технічна експертиза у сфері науково-технічних розробок та дослідно-конструкторських робіт, фундаментальних і прикладних досліджень, у тому числі на стадії їх практичного застосування (впровадження, використання, наслідки використання тощо), проводиться науково-дослідними організаціями та установами, вищими навчальними закладами, іншими організаціями та окремими юридичними і фізичними особами, які акредитовані на цей вид діяльності».

Тобто, з аналізу норм даного Закону вбачається, що він підлягає застосуванню саме при проведенні науково-технічних розробок та дослідно-конструкторських робіт у пріоритетних напрямках розвитку науки і техніки, наукових, науково-технічних, соціально-економічних, екологічних програм і проектів, визначені напрямів науково-технічної діяльності, аналізу та оцінки ефективності використання науково-технічного потенціалу, результатів досліджень.

Однак, положення даного Закону не можуть застосовуватись під час розгляду Комітетом справи про недобросовісну конкуренцію. Відповідно, під час розгляду справи і винесення Рішення Комітет не порушив норми вказаного Закону, який не підлягає застосуванню до даних правовідносин.

Тому безпідставним є твердження ТОВ «Рейнбо-ЛТД»про необхідність призначення експертизи щодо встановлення факту надання неправдивої інформації та порушення Комітетом ч. 2 ст. 1 Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу».

Поряд з цим, факт повідомлення ТОВ «Рейнбо-ЛТД»у рекламі неправдивих відомостей щодо лікарського препарату «ДОЛАР»доведено матеріалами справи № 27-26.4/85-09 Комітету.

У позовній заяві ТОВ «Рейнбо-ЛТД»посилається па положення ст. 7 Закону України «Про рекламу», відповідно до якого основними принципами реклами є точність і достовірність.

Однак, матеріали справи Комітету чітко підтверджують, що у рекламі лікарського засобу «ДОЛАР - НОВЕ ІМ'Я ВІДОМОГО ПРЕПАРАТУ»ТОВ «Рейнбо-ЛТД»повідомило неправдиву і недостовірну інформацію щодо даного лікарського засобу, чим також порушило приписи ст. 7 Закону України «Про рекламу».

Як свідчать матеріали справи в серпні 2008 - липні 2009 року (включно) на бортах міських автобусів (ТИП) «Богдан», які здійснюють перевезення пасажирів у режимі маршрутних таксі по міських маршрутам № № 518, 527, 590 м. Києва. експонувалася реклама лікарського препарату «Долар»: «ДОЛАР НОВЕ ІМ'Я ВІДОМОГО ПРЕПАРАТУ».

ТОВ «Рейнбо-ЛТД»не надало пояснень на запити Комітету (листи Комітету від: 23.02.2009 р. № 27-26/12-1468; 16.03.2009 р. № 27-26.4/12-2122; 23.03.2009 р. № 27-26/12-2410; 07.04.2009 р. № 27-26/12-2962) щодо причин використання цього слогану у рекламі і не зазначило, який саме лікарській препарат мався на увазі. В ході розгляду справи було встановлено, що реклама лікарського препарату містить наступний зміст: «ДОЛАР - подвійний удар проти болю. Нове ім 'я відомого препарату. До застосування лікарського засобу ознайомтесь з інструкцією, що додана до нього. Попередня назва препарату «БОЛАРЕН». РП на лікарській засіб № VA/4510/01/01 від 15.02.2008 p.»

Як вбачається із матеріалів справи, лікарський препарат «БОЛАРЕН», на який ТОВ «Рейнбо-ЛТД»отримало реєстраційне посвідчення UA/4510/01/01 від 31.05.2006 p., взагалі не реалізовувався в Україні.

На звернення Комітету від 15.06.2009 № 27-26.4/12-5073 до ТОВ «Рейнбо-ЛТД»з проханням надати підтверджуючі документи протягом якого часу ТОВ «Рейнбо-ЛТД»реалізовувало лікарській препарат «БОЛАРЕН»в Україні, обсяги виробництва і реалізації цього препарату за весь час реалізації в Україні та інформацію щодо рекламних заходів для підтримання та підвищення популярності лікарського препарату «БОЛАРЕН», маркетингових досліджень тощо, листом від 14.08.2009 р № 8-27/5802ф, ТОВ «Рейнбо-ЛТД»повідомило Комітет, що зазначена інформація у товариства відсутня. Відповідно до інформації наданої Регіональною інформаційною митницею Державної митної служби України, за період з 2006 до 2009 року імпорту лікарського засобу «БОЛАРЕН»у базі даних електронних копій вантажно-митних декларацій не виявлено.

Таким чином, за наявної в Комітеті інформації, на момент розміщення ТОВ «Рейнбо-ЛТД» реклами: «ДОЛАР»- «НОВЕ ІМ'Я ВІДОМОГО ПРЕПАРАТУ». Попередня назва препарату «БОЛАРЕН», лікарський препарат «БОЛАРЕН»в Україні не реалізовувався і не був відомий широкому колу споживачів, тому йому не могло бути надано нове ім'я «ДОЛАР»- «ЯК ІМ'Я ВІДОМОГО ПРЕПАРАТУ».

Отже, поширена у рекламі лікарського засобу інформація: «ДОЛАР» - «НОВЕ ІМ'Я ВІДОМОГО ПРЕПАРАТУ. Попередня назва препарату «БОЛАРЕН», є неправдивою інформацією. Така реклама вводить споживачів в оману, привертаючи їх увагу до лікарського препарату «ДОЛАР», як препарату, який вже давно реалізується в Україні під іншим ім'ям, і може вплинути на їх наміри щодо придбання цього лікарського препарату.

Поряд з цим, в ході розгляду справи № 27-26.4/85-09 Комітетом встановлено, що розміщення реклами лікарського препарату "ДОЛАР" на транспортних засобах здійснювалось на підставі договорів, укладених ТОВ “Рейнбо-Лтд” з підприємствами-посередниками, які здійснюють господарську діяльність у галузі реклами.

Матеріалами справи встановлено, що 09.07.2008 р. ТОВ “Рейнбо-Лтд” уклало договір № 361-1/07-08 з Товариством з обмеженою відповідальністю «361 Україна»(надалі - TOB «361 Україна») на комплексне рекламне обслуговування.

Додатком № 1 до цього договору узгоджено строк розміщення реклами на транспорті в місті Києві, загальну вартість послуг, програму розміщення рекламного сюжету (вид транспорту, № маршруту, кількість маршрутних таксі тощо). До договору долучені оригінали-макети реклами лікарського препарату «ДОЛАР», які було затверджено TOB «Рейнбо-ЛТД».

TOB «361 Україна»відповідно до зазначеного додатку до договору взяло на себе зобов'язання з розміщення реклами лікарського препарату «ДОЛАР»на маршрутних таксі № 527 (1 од.), № 518 (1 од.), № 590 (1 од.) у місті Києві. Строк надання послуг з 01.08.2008 р. по 31.01.2009 р.

В свою чергу, TOB "361 Україна" 2 червня 2008 року уклало договір № 02/06/08 на розміщення реклами з товариством з обмеженою відповідальністю "Медіа-Прес" (надалі - TOB "Медіа-Прес"), яке 01.07.2008 р. уклало договір № 01/07 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ерідан" (надалі - TOB "Ерідан").

TOB "Ерідан" було укладено договори з власниками маршрутних таксі, зокрема з Приватним підприємством "Парк" (договір від 25.07.2008 р. № 25/07), Товариством з обмеженою відповідальністю "ВНТ-1" (надалі - TOB "ВНТ-1") (договір від 01.07.2008 р. № 01/07), з ФОП Мельник-Мізорян Арміне Лаврентіївна (договір від 23.07.2008 р. № 01/07), на яких безпосередньо була розміщена реклама відповідно до оригінал-макетів, доданих до договорів.

Оригінал-макети реклами лікарського препарату "ДОЛАР", які додані до цих договорів, співпадають з оригінал-макетом реклами лікарського препарату "ДОЛАР", який є додатком до договору № 361-1/07-08 від 09.07.2008 р., укладеного між TOB "Рейнбо-ЛТД" та TOB "361 Україна".

Всі ці договори були укладено на експонування реклами лікарського препарату "ДОЛАР" на бортах міських автобусів (ТИП) "Богдан", які здійснювали перевезення пасажирів у режимі маршрутних таксі по міським маршрутам № № 518, 527 і 590 міста Києва протягом серпня 2008 - січня 2009 року (включно).

Для подовження експонування нанесеної реклами лікарського препарату "ДОЛАР" 21 січня 2009 року TOB "Рейнбо-ЛТД" уклало договір № 21/01 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Промстоун" (надалі - TOB "Промстоун").

Зазначений договір містить пункт 8.1: "Замовник (TOB "Рейнбо-ЛТД") розуміє та погоджується з тим, що форма та зміст наданих ним рекламних матеріалів повинні відповідати вимогам чинного законодавства України, в тому числі законодавству про обмеження недобросовісної конкуренції (недобросовісної реклами) та погоджується прийняти на себе повну відповідальність за порушення такого законодавства".

TOB "Промстоун" відповідно до вищезазначеного договору взяло на себе зобов'язання з розміщення реклами лікарського препарату "ДОЛАР" на маршрутних таксі № 527 (1 од.), 518 (1 од.), 590 (1 од.) міста Києва. Строк надання послуг з 01.02.2009 р. до 31.07.2009 р.

28 січня 2009 року TOB "Промстоун" було укладено договір № 28/01/09 з TOB "Ерідан" на експонування реклами лікарського препарату "ДОЛАР".

До договору додано додаткову угоду № 1, відповідно до якої TOB "Ерідан" зобов'язується експонувати рекламні матеріали лікарського препарату "ДОЛАР" на маршрутних таксі по маршрутах № 518, 527, 590 міста Києва. Строк дії експонування реклами 6 місяців (до 28.07.2009 року).

У зв'язку з цим, TOB "Ерідан" подовжила строк експонування зазначеної реклами на маршрутних таксі по маршруту № № 518, 590, 527 відповідно з ПП "Парк", TOB "ВНТ-1" та ФОП Мельник-Мізорян Арміне Лаврентіївна до липня 2009 року (включно).

У липні 2009 року відповідно до актів про зняття рекламних наклейок (які додані до матеріалів справи) зазначена реклама була демонтована TOB "Ерідан" з маршрутних таксі на маршрутах № № 518, 527, 590 міста Києва.

Отже, Комітетом було доведено, що TOB "Рейнбо-ЛТД" було замовником реклами лікарського препарату "ДОЛАР - подвійний удар проти болю. Нове ім'я відомого препарату. Попередня назва препарату "БОЛАРЕН". РП на лікарський засіб № UA/4510/01/01 від 15.02.2008 р.

Враховуючи, що на момент розміщення TOB "Рейнбо-ЛТД" реклами: "ДОЛАР": "ДОЛАР - НОВЕ ІМ'Я ВІДОМОГО ПРЕПАРАТУ". Попередня назва препарату "БОЛАРЕН", лікарський препарат «БОЛАРЕН»в Україні не реалізовувався і не був відомий широкому колу споживачів, як було встановлено Комітетом, то поширена TOB "Рейнбо-ЛТД" у рекламі інформація є неправдивою.

Таким чином, виходячи з вищезазначеного, оспорюваним рішенням Комітету було підставно зазначено, що саме дії TOB "Рейнбо-ЛТД", а не «Ларк Лабораториаз ЛТД»(виробника лікарського засобу «ДОЛАР»), з повідомлення невизначеному колу осіб неправдивих відомостей, шляхом розміщення на транспортних засобах міста Києва реклами лікарського засобу "ДОЛАР": "ДОЛАР - НОВЕ ІМ'Я ВІДОМОГО ПРЕПАРАТУ", що може вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товарів цього суб'єкта господарювання –є порушенням, передбаченим статтею 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", у вигляді поширення інформації, що вводить в оману.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи № 27-26.4/85-09 та повноту їх встановлення в оспорюваному Рішенні суд дійшов висновків про те, що Комітет із дотриманням вимог чинного законодавства України, повно і об’єктивно розглянув обставини справи № 27-26.4/85-09, дослідив подані документи, належним чином проаналізував відносини сторін.

Викладені в оспорюваному Рішенні висновки Комітету відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи № 27-26.4/85-09, нормам матеріального права, є законними та обґрунтованими.

В даному випадку, оспорюване рішення Комітету є обґрунтованим та відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому підстави для визнання його недійсним відсутні.

Зважаючи на встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що у задоволенні первісного позову слід відмовити.

Поряд з цим, відповідно до ст. 251 ГК України Антимонопольний комітет України накладає штрафи на суб'єктів господарювання - юридичних осіб за: вчинення дій, передбачених статтями 29, 30 і 32 цього Кодексу, ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень Антимонопольного комітету України чи його територіальних відділень про припинення порушень антимонопольно-конкурентного законодавства, відновлення первинного стану або зміну угод, що суперечать антимонопольно-конкурентному законодавству; створення, реорганізацію (злиття, приєднання), ліквідацію суб'єктів господарювання, вступ одного або декількох суб'єктів господарювання в об'єднання, придбання чи набуття будь-яким іншим способом у власність, одержання в управління (користування) часток (акцій, паїв) та активів (майна) у вигляді цілісних майнових комплексів підприємств чи їх структурних підрозділів, а також в оренду цілісних майнових комплексів підприємств чи їх структурних підрозділів без згоди на це Антимонопольного комітету України чи його органів у випадках, якщо законом передбачено необхідність одержання такої згоди; неподання чи несвоєчасне подання передбаченої законом інформації, або подання завідомо недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальним відділенням. Вчинення дій, визначених цим Кодексом як недобросовісна конкуренція, юридичними особами, що не є суб'єктами господарювання, тягне за собою накладення на них Антимонопольним комітетом України або його територіальними відділеннями штрафу в розмірі, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Згідно ст. 24 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” рішення та розпорядження, що приймаються органами Антимонопольного комітету України, головами його територіальних відділень відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, надаються особам, які беруть участь у справі, у вигляді їх копій, посвідчених у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 25 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб’єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв’язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов’язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Згідно ст. 48 Закону України “Про захист економічної конкуренції” за результатами розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3, 7 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надаються для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в іншій спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов’язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішеннями органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двохмісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Відповідно до вказаних норм Комітет має право приймати рішення про визнання вчинення відповідачем за зустрічним позовом порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, який повинен бути сплачений відповідачем за зустрічним позовом у двохмісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому рішення Комітету є обов’язковим для виконання відповідачем за зустрічним позовом.

Копія рішення від 25.02.2010 р. № 50-р надіслана із супровідним листом від 03.03.2010 р. № 27/26.4/12-1692 та отримана ТОВ “Рейнбо-Лтд” 10.03.2010 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 3055190.

Проте, ТОВ “Рейнбо-Лтд” штраф добровільно не сплатило.

Таким чином, вимоги Комітету про стягнення з ТОВ “Рейнбо-Лтд” 250000 грн. штрафу є законними та обґрунтованими.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінивши подані докази, прийнявши до уваги положення чинного законодавства, суд дійшов висновків про необґрунтованість та неправомірність позовних вимог за первісним позовом.

Поряд з цим, позовні вимоги за зустрічним позовом є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на позивача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В первісному позові відмовити повністю.

Зустрічний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Рейнбо-Лтд” (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5-Б, код 21525830) до Державного бюджету України на рахунок управління державного казначейства України за місцем знаходження платника податків (код бюджетної класифікації доходів 21081100, символ звітності 106) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 250000 грн. штрафу, 2500 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський Дата підписання рішення: 16.08.2010 р.