Рішення № 107952627, 08.11.2022, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2022 року Справа № 480/6656/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп`яненка О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Молібог Ю.М.

представника відповідача - Бабченко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправним і скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з позовом, який мотивує тим, що проходить службу у ГУНП в Сумській області на посаді дізнавача відділу дізнання з 31.12.2020. Наказом відповідача від 22.09.2022 № 509 на неї накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Вважає наказ протиправним.

Відповідно до наказу службове розслідування розпочато у зв`язку зі зверненням ДВБ НПУ щодо можливого порушення антикорупційного законодавства з боку працівників ГУНП та можливе вчинення злочинів. За висновками службового розслідування позивачка у зв`язку з запровадженням воєнного стану позивачка вимушена була евакуюватися з двома неповнолітніми дітьми до м. Ромни, де стала на облік у Роменському РВП ГУНП, начальником якого є її чоловік, хоча мала можливість зареєструватися у іншому підрозділі поліції, що не підпорядковується Роменському РВП ГУНП, а саме ІТТ №5. Таким чином, у період з 24.02.2022 по 11.04.2022 ОСОБА_1 проходила службу у підпорядкуванні близької особи. При цьому безпосередньому керівнику про такі обставини не повідомила, ніяких заходів, направлених на недопущення виникнення потенційного, реального конфлікту інтересів та врегулювання обмежень роботи близьких осіб не вжила, чим допустила порушення вимог ст. 27 закону України Про запобігання корупції.

Відповідно до Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України службове розслідування призначається зокрема за надходження подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису НАЗК, у якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог закону України Про запобігання корупції. За роз`ясненням НАЗК, що розміщені на офіційному вебсайті, подання спеціально уповноваженого суб`єкта вноситься не для з`ясування та усунення факту вчинення особою корупційного, пов`язаного з корупцією правопорушення, а виключно з метою встановлення причин і умов, що їм сприяли. Факт вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення встановлюється спеціально уповноваженим суб`єктом у сфері протидії корупції під час реалізації його повноважень у встановленому процесуальним законом порядку. Зокрема органи Нацполіції встановлюють факт вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення під час здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень (після повідомлення особі про підозру); складання протоколів про адміністративне правопорушення, пов`язані з корупцією (після складання протоколів). Тобто подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції має ґрунтуватися на встановленому у визначеному законом порядку факті вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, зафіксованому у протоколі про адміністративне правопорушення, повідомленні особі про підозру у кримінальному проваджені, рішенні суду, яким особу притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного чи пов`язаного з корупцією правопорушення, постанові суду про закриття справи про адміністративне правопорушення з нереабілітованих підстав, рішенні суду про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення у дохід держави. Внесення подання у зв`язку з ймовірним порушенням закону, а також для виявлення ознак вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією не відповідає вимогам ч. 3 ст. 65-1 закону України Про запобігання корупції. Така вимога про проведення службового розслідування не підлягала виконанню.

Поліцейський, щодо якого проводиться службове розслідування, наділений певними правами, які він має можливість реалізувати лише за умови обізнаності з самим фактом та підставами призначення розслідування. Така позиція відповідач висновкам Верховного Суду у справі № 818/1274/17 у якій ГУНП в Сумській області виступало відповідачем. Адвокатом, яким надавалась позивачки правова допомога, на адресу відповідача направлено адвокатський запит про надання для ознайомлення наказу про призначення службового розслідування. В ознайомленні з наказом було відмовлено з мотивів відсутності у ГУНП в Сумській області обов`язку ознайомлювати з таким наказом.

Потенційний чи реальний конфлікт інтересів може бути підставою для дисциплінарної відповідальності у випаду надходження подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису НАЗК. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65-1 закону України Про запобігання корупції таке стягнення застосовується у випаду незастосування судом до особи, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення , покарання або не накладення на неї стягнення у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Аналогічна правова позиція викладено у постановах Верховного Суду у справах № 1440/2177/18, № 560/1779/19. Виходячи з викладеного, беручи до уваги повідомлення ДБР та НАЗК про відсутність у діях ОСОБА_1 порушень антикорупційного законодавства, призначення та проведення відповідачем службового розслідування є безпідставним та протиправним.

Розслідування було призначено наказом від 29.08.2022ю відповідно до ч. 3,5,6 ст. 26 Дисциплінарного статуту службове розслідування має бути завершено протягом 15 календарних днів з дня його призначення. Цей строк може бути продовжено не більш як на 15 календарних днів. Висновок службового розслідування затверджено відповідачем 20.09.2022, тобто на 22 день після його призначення. Наказів про продовження строку відповідачем не приймалось, а тому проведення розслідування за межами встановлених законом строків є незаконним.

Позивачкою не було вчинено ніякого корупційного чи пов`язаного з корупцією правопорушення. У зв`язку з військовою агресією в України 24.02.2022 введено воєнний стан. Керівництвом ГУНП не було видано ніяких наказів чи розпоряджень щодо подальших дій підлеглих поліцейських. Чи мають вони залишатися у м. Суми або евакуюватися та куди саме, які функції мають виконувати за умови окупації території області. При цьому керівництво ГУНП евакуювалось у невідомому напрямку. ОСОБА_1 . У м. Суми проживала з двома неповнолітніми дітьми, один з яких є інвалідом. Близьких та рідних у місті не має, оскільки разом з чоловіком та дітьми є переселенкою з м. Донецьк. У зв`чязку з відсутністю будь-яких розпоряджень керівництва ГУНП, маючи намір порятунку дітей змушена була виїхати до м. Ромни, де її чоловік обіймав посаду начальника Роменського РВП та на облік у якому стала після прибуття. Про такі обставини телефоном повідомила безпосереднього керівника начальника відділу дізнання ГУНП в Сумській області ОСОБА_2 . У свою чергу ОСОБА_3 . Письмово повідомив начальнику управління кадрового забезпечення області та т.в.о. начальника ГУНП. Повідомлення здійснено рапортом про місце знаходження та з проханням надати дозвіл на проходження служби у Роменському РВП ГУНП. Ніякої відповіді з запереченнями на рапорт отримано не було, а тому разом з чоловіком вважала, що рапорт погоджено. Начальник ГУНП в Сумській області у цей період свої повноваження у будівлі управління не здійснював та не повідомив за якою адресою необхідно направляти документи, а тому на його ім`я рапорт не направлявся.

Відповідно до вимог закону України Про запобігання корупції у випадку наявності прямого підпорядкування близьких осіб мають протягом 15 днів усунути вказані обставини, або протягом місяця має відбутися переведення на іншу посаду , що виключає безпосереднє підпорядкування. Наказ щодо позивачки мав бути виданий начальником ГУНП в Сумській області, але не було цього зроблено. Крім того, як зазначено у висновках НАЗК наказів про проходження служби ОСОБА_1 у підпорядкуванні її чоловіка не видавалось.

10.03.2022 Нацполіцією України видано наказ № 190 яким встановлено обов`язок поліцейських, які виховують дітей до 18 років та виїхали з метою їх супроводу у евакуацію, протягом доби зареєструватися та стати на облік у найближчому органі поліції. На період дії воєнного часу такі поліцейські підпорядковуються керівникам територіальних органів поліції, на території обслуговування яких вони перебувають. Не виконувати наказ позивачка не могла. Для неї найближчим територіальним органом поліції був саме Роменський РВП ГУНП в Сумській області. ІТТ № 5 таким органом не є.

ОСОБА_1 письмово повідомила керівництву ГУНП в Сумській області про тимчасове перебування у м. Ромни та проходження служби у Роменському РВП. Керівництву було відомо, що цей підрозділ очолює її чоловік, ОСОБА_3 , він же клопотав по суті її рапорту. Керівництвом ГУНП та безпосереднім керівником позивачки ніякі, передбачені законом заходи для врегулювання праці близьких осіб та уникнення конфлікту інтересів не вживалось. Подання про нарахування та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 подавались не її чоловіком, а безпосереднім керівником ОСОБА_2 . Крім того, маючи намір уникнути можливого конфлікту інтересів чоловік позивачки не видавав ніяких наказів чи розпоряджень щодо неї. ОСОБА_1 брала участь у патрулюванні вулиць разом з працівниками Роменського РВП ГУНП в Сумській області, але розрахунки сил і засобів затверджував не її чоловік, а інші керівники. Позивачка зброю не отримувала, а тому не брала участі в інструктажах з приводу поводження з нею.

Під час службового розслідування комісією не було взято до уваги пояснення працівників ГУНП з яких вбачається, що керівництву було відомо про зазначені обставини. Не взято до уваги, що події відбувалися в умовах збройної агресії, під час, коли на території області велись бойові дії. Зазначено, що порушення вимог ст. 27 закону України Про запобігання корупції є підставою для притягнення ОСОБА_1 . До дисциплінарної відповідальності. Такий висновок є хибним. З аналізу закону України Про Національну поліцію вбачається, що обов`язком поліцейського є реалізація завдань, поставлених перед поліцією суспільством і державою, повноважень, наданих для ефективного здійснення професійних функцій. Комісією не зібрано доказів на підтвердження наявності підстав для дисциплінарної відповідальності, а саме незастосування до позивачки судом покарання або ненакладення стягнення у вигляді заборони обіймати певні посади або займатися певною діяльністю за корупції або пов`язані з корупцією правопорушення. Просить визнати протиправним та скасувати наказ № 509 від 22.09.2022, яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення.

Відповідач у письмовому запереченні позов не визнав. Пояснив, що 11.08.2022 на адресу ГУНП в Сумській області надійшли матеріали від Сумського управління ДВБ НПУ про можливе порушення антикорупційного законодавства з боку працівників ГУНП в Сумській області ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та про можливе вчинення злочинів, передбачених ст. 366 КК України. Наказом № 523 від 29.08.2022 призначено службове розслідування.

Встановлено, що 24.02.2022 ОСОБА_1 разом з двома неповнолітніми дітьми виїхала у евакуацію до м. Ромни, де стала на облік у Роменському РВП ГУНП. У період 0 24.02.2022 по 11.04.2022проходила службу у вказаному у вказаному підрозділі поліції, перебуваючи у прямому підпорядкуванні свого чоловіка ОСОБА_3 , який обіймав посаду начальника Роменського РВП. Позивачка та її чоловік були обізнані з заборону мати у безпосередньому підпорядкуванні близьких осіб.

У ході розслідування працівники Роменського РВП ГУНП підтвердили, що ОСОБА_1 перебувала на обліку та несла службу у відділі, залучалась до патрулювання за графіком. Розрахунки сил і засобів та графіки затверджувались керівництвом відділу. За яким саме підрозділом вона була закріплена та які обов`язки виконувала пояснити не змогли. З моменту постановки ОСОБА_1 на облік у Роменському РВП у неї з її чоловіком виник потенційний конфлікт інтересів. У подальшому, з прийняттям ОСОБА_3 . Управлінських рішень щодо організації служби дружиною, виник реальний конфлікт інтересів. Відповідно до вимог ст. 28 закону України Про запобігання корупції про виникнення конфлікту інтересів особа має повідомили безпосереднього керівника не пізніше наступного робочого дня. Відповідно до роз`яснень НАЗК рекомендовано письмову форму повідомлення. Твердження ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про здійснення такого повідомлення у ході розслідування не підтвердились.

Таким чином ОСОБА_1 порушено вимоги ст. 27 закону України Про запобігання корупції та вимог ст. 1 закону України Дисциплінарного статуту Національної поліції, ст. 18 закону України Про Національну поліцію. Вважає, що наказ про застосування до ОСОБА_1 догани видано правомірно, просить у задоволенні позову відмовити.

У судовому засідання позивачка, представники позивачки та відповідача вимоги та заперечення підтримали із зазначених підстав.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивачка проходить службу в органах поліції на дізнавача відділу дізнання ГУНП в Сумській області, їй присвоєно спеціальне звання майора поліції.

Наказом начальника ГУНП в Сумській області від 19.08.2022 № 523 призначено службове розслідування за фактом можливого порушення антикорупційного законодавства з боку працівників ГУНП ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (т.1 а.с. 40).

Висновок службового розслідування затверджено начальником ГУНП в Сумській області 20.09.2022 (т.1 а.с. 57-73). Наказ про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани № 509 видано відповідачем 22.09.2022. З дослідженої судом копії наказу вбачається, що стягнення застосовано за вчинення дисциплінарного проступку вигляді неповідомлення, не врегулювання обставин щодо обмежень роботи близьких осіб у прямому підпорядкування, що призвело до порушення вимог ст. 27 закону України Про запобігання корупції (т.1 а.с. 54-55).

Відповідно до ст. 1 ч.ч. 1,2 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі Статут) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Відповідно до ст. 11 ч. 1 Статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Відповідно до ст. 12 Статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Відповідно до ст. 14 Статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року N 893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі Порядок). Відповідно до п. 1, 2 Порядку службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про надходження подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому міститься вимога щодо проведення службового розслідування з метою виявлення причин та умов, за яких стало можливим учинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону України Про запобігання корупції.

Як було зазначено, наказом відповідача від 29.08.2022 № 523 призначено службове розслідування за фактом можливого порушення антикорупційного законодавства з боку працівників ГУНП ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . З копії наказу вбачається, що підставою для його видання відповідачем зазначено отримання листа Сумського управління ДВБ НПУ про розгляд матеріалів, які надійшли з четвертого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Полтава (т. 1 а.с. 40).

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закону України Про запобігання корупції". Відповідно до п. з ст. 3 зазначеного закону поліцейських віднесено до кола суб`єктів, на яких поширюється дія цьогоЗакону. Відповідно до ч. 2, 3 ст. 65 зазначеного закону особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов`язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов`язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку. З метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог цього Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або приписом Національного агентства рішенням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, яка вчинила таке правопорушення, проводиться службове розслідування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України Про запобігання корупції спеціально уповноваженими суб`єктами у сфері протидії корупції є органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 закону України Про запобігання корупції Національне агентство з питань запобігання корупції є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Відповідно до висновку НАЗК від 05.07.2022 керівник Роменського РВП ГУНП в Сумській області не мав законних повноважень по відношенню до своєї дружини , яка проходить службу на посаді дізнавача ГУНП в Сумській області , що виключає наявність конфлікту інтересів. Також зазначено, що у наданих матеріалах міститься рапорт ОСОБА_3 . Про прибуття його дружини до Роменського РВП ГУНП в Сумській області, а також інші документи , що видані начальником СРПП Роменського РВП ГУНП в Сумській області про залучення ОСОБА_1 до забезпечення публічного порядку і безпеки у м. Ромни та Роменського району (т. 1 а.с. 126). Відповідно до висновку ТУ ДБР у м. Полтаві у наданих матеріалах відсутні відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності слідчих органів Державного бюро розслідувань, підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відсутні ( т. 1 а.с. 125). Ніяких доказів отримання подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису НАЗК про проведення службового розслідування щодо позивачки з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення відповідачем не надано. Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України, на лист якого посилається відповідач у наказі про призначення службового розслідування, не є спеціально уповноваженим суб`єктом у сфері протидії корупції за поданням якого може бути проведено службове розслідування з метою виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення або невиконанню вимог Закону України Про запобігання корупції. Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 10.06.2020 за результатами розгляду справи №560/1779/19 (адміністративне провадження №К/9901/35739/19).

Виходячи з викладеного, суд вважає, що відповідачем не підтверджено наявності підстав для призначення службового розслідування, визначених ч. 2, 3 ст. 65 закону України Про запобігання корупції, та видання наказу № 523 від 29.08.2022. Зазначений закон є спеціальним та має пріоритет у застосуванні, порівняно з загальними нормами, що регулюють призначення та проведення службових розслідувань: Дисциплінарним статутом Національної поліції України та Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України.

Відповідно до вимог ст. 18 ч.ч. 1,2 , 6, 7, 11, 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України Про захист персональних даних, Про держану таємницю та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою. Статтею 26 розділу V Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначені особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану, але гарантії, надані статтею 18 закону не обмежені та не скасовані. Відповідно до п. 1 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України уповноважений керівник або особа, яка виконує його обов`язки, під час службового розслідування розглядає клопотання про відвід голови та членів дисциплінарної комісії, скарги на їх дії або бездіяльність, за наявності підстав змінює склад дисциплінарної комісії. Тобто, особа, щодо якої призначено службове розслідування, має право заявляти відводи членам комісії.

Враховуючи обсяг та зміст прав поліцейського під час службового розслідування, суд вважає, що їх реалізація можлива лише за умови не лише повідомлення про сам факт призначення розслідування, а й розкриття змісту питань, що досліджуються, з моменту призначення розслідування. За інших обставин реалізація наданих законом прав не є можливою. 01.09.2022 адвокатом направлено запит на адресу начальника ГУНП в Сумській області про надання інформації та копії наказу про призначення службового розслідування. У відповіді на запит відповідачем повідомлено, що ОСОБА_1 була ознайомлена з наказом 31.08.2022. Будь-яких доказів на підтвердження цього відповідачем не надано. З рапорту інспектора СЗК ГУНП в Сумській області від 08.09.2022 вбачається, що у цей день ОСОБА_1 прибула за викликом для надання нею пояснень в рамках службового розслідування і їй було запропоновано ознайомитися з матеріалами, які стали підставою для призначення службового розслідування. Позивачка виявила бажання ознайомитися з матеріалами з участю адвоката. Відмовилась без присутності адвоката надавати пояснення та прослухати наказ про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії. Тобто, з наказом про призначення службового розслідування від 29.08.2022, за твердженням відповідача, ОСОБА_1 запропоновано ознайомитися лише 08.09.2022. Пояснення ж позивачкою надані лише 16.09.2022 (т.1 а.с. 246-247). З урахуванням встановленого ч. 3 ст. 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України на час дії воєнного стану скороченого, у 15 календарних днів, строку проведення службового розслідування, суд вважає, що права ОСОБА_1 , зокрема на відводи членам комісії, значно обмежені. Дисциплінарним статутом Національної поліції України та Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України дійсно не встановлено обов`язку ознайомлення особи, щодо якої призначено службове розслідування, з наказом про призначення такого. Разом з тим, відсутність такого обов`язку не спростовує та не обмежує права, особи, щодо якої проводиться розслідування. Як було зазначено, реалізація таких прав можлива лише за умови вчасного та повного інформування щодо факту та підстав призначення службового розслідування, складу комісії та інших обставин, пов`язаних з проведенням розслідування. Відповідачем має бути забезпечено можливість реалізації наданих законом прав.

Відповідно до висновку службового розслідування комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 24.02.2022 поступила у підпорядкування близької особи, що створило потенційний, а у подальшому реальний конфлікт інтересів. В порушення ст. 27 закону України Про запобігання корупції позивачка не повідомила безпосередньому керівнику про наявність таких обставин та не вжила заходів для врегулювання конфлікту інтересів. Тим самим вчинила дисциплінарний проступок.

Як встановлено самим відповідачем, та не заперечується позивачкою, 24.02.2022 у зв`язку з початком збройної агресії та бойових дій на території області, вона була змушена разом з двома неповнолітніми дітьми, один з яких є інвалідом, виїхати до м. Ромни, де знаходився її чоловік. ОСОБА_1 стала на облік у Роменському РВП ГУНП в Сумській області, посаду начальника якого на той час обіймав її чоловік.

Відповідно до ст. 27 Закону України Про запобігання корупції особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв`язку з виконанням повноважень близьким їм особам. У разі виникнення обставин, що порушують вимоги частини першої цієї статті, відповідні особи, близькі їм особи вживають заходів щодо усунення таких обставин у п`ятнадцятиденний строк. Якщо в зазначений строк ці обставини добровільно не усунуто, відповідні особи або близькі їм особи в місячний строк з моменту виникнення обставин підлягають переведенню в установленому порядку на іншу посаду, що виключає пряме підпорядкування. У разі неможливості такого переведення особа, яка перебуває у підпорядкуванні, підлягає звільненню із займаної посади.

За висновком комісії позивачка перебувала у підпорядкуванні чоловіка з 24.02.2022. Разом з тим, відповідачем не надано ніяких доказів на підтвердження таких висновків. Станом на 24.02.2022 року чоловік позивачки ОСОБА_3 обіймав посаду начальника Роменського РВП, позивачка ж проходила службу у відділу дізнання ГУНП в Сумській області та у підпорядкуванні чоловіка не перебувала. Відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами, що ОСОБА_1 була направлена для проходження служби до Роменського РВП у відрядження чи на будь-яких інших підставах. Сам лише факт перебування ОСОБА_1 у м. Ромни та реєстрація у територіальному підрозділі поліції не свідчить про її перехід у підпорядкування начальника цього підрозділу. За висновком НАЗК у такому випадку будь-якого конфлікту інтересів не виникає.

10.03.2022 Національною поліцією України видано наказ № 190, яким поліцейських, які перебувають поза місцем несення служби, виховують одного або більше дітей, віком до 18 років, та виїхали з метою супроводу дітей у евакуацію, та чоловіки (дружини) яких є поліцейськими, задіяними до виконання службових обов`язків за місцем проходження служби, зобов`язано протягом 1 доби прибути до найближчого органу поліції для реєстрації та постановки на облік. На період дії воєнного стану такі поліцейські підпорядковуються керівникам територіальних органів поліції, на територіях обслуговування яких перебувають вказані поліцейські (т. 1 а.с. 85-86). З цього моменту виникли правові підстави для підпорядкування позивачки начальнику Роменського РВП ГУНП в Сумській області.

За поясненнями ОСОБА_1 вона телефоном повідомила своєму безпосередньому керівнику - начальнику відділу дізнання ГУНП в Сумській області Синиченко С.В. про перебування у м. Ромни та несення служби разом з працівниками Роменського РВП ГУНП в Сумській області. У своїх поясненнях під час службового розслідування ОСОБА_2 підтвердила, що ОСОБА_1 знаходилась у м. Ромни та стала на облік у Роменському РВП. При цьому не спростувала та не підтвердила пояснення позивачки щодо повідомлення телефоном про фактичне несення служби у складі зазначеного територіального підрозділу, начальником якого є її чоловік (т. 1 а.с. 244). Комісією не вжито ніяких заходів для усунення такої неповноти у з`ясуванні фактичних обставин. На користь обізнаності ОСОБА_2 про обставини несення служби ОСОБА_1 у м. Ромни свідчить той факт, що подання на виплату позивачці додаткової винагороди у цей період подавались саме її безпосереднім керівником, а не керівництвом Роменського РВП. Ця обставина була встановлена під час службового розслідування, але належної оцінки їй комісією надано не було. Також з пояснень ОСОБА_4 , який у період з 28.02.2022 по 12.03.2022 виконував обов`язки начальника ГУНП в Сумській області, вбачається, що наприкінці лютого 2022 року начальник Роменського РВП ГУНП Лещенко А.А. телефоном повідомив про прибуття до м. Ромни його дружини ОСОБА_1 дізнавача ВД ГУНП. За поясненням ОСОБА_4 ним були надані розпорядження ОСОБА_3 вживати заходи для недопущення виникнення конфлікту інтересів, не вчиняти дії та не приймати рішень щодо дружини ( т. 2 а.с. 38).

Відповідач посилається на рекомендації НАЗК щодо письмового повідомлення про спільну роботу та підпорядкування близьких осіб та вказує на недотримання таких вимог позивачкою та її чоловіком. При цьому відповідачем не взято до уваги, що такі рекомендації не були надані для застосування в умовах воєнного стану, активних бойових дій на території області та часткової її окупації. Комісією не було встановлено чи мала ОСОБА_1 реальну можливість письмового повідомлення безпосереднього керівника у строки, встановлені ст. 27 закону України Про запобігання корупції. Зокрема чи малось на той момент сполучення між м. Ромни та м. Суми, чи здійснювалась доставка кореспонденції операторами поштового зв`язку.

За поясненнями ОСОБА_1 вони з чоловіком намагалися не допустити конфлікту інтересів використовуючи наявні можливості. Так, вона виходила на патрулювання без зброї, щоб не брати участі у інструктажах, які проводив чоловік. Щодо неї чоловіком ніяких наказів, розпоряджень не видавалось. Під час службового розслідування комісією отримано пояснення від ряду працівників Роменського РВП ГУНП, якими підтверджено участь ОСОБА_1 у патрулюваннях разом з працівниками райвідділу. Такі пояснення не суперечать поясненням самої позивачки. Також ця обставина підтверджується довідками Роменського РВП ГУНП. З копій розрахунків сил і засобів Роменського РВП вбачається, що на усіх них мається позначка про затвердження заступником начальника. При цьому на частині прізвище заступника начальника не вказано, залишилось прізвище ОСОБА_3 . На той момент ОСОБА_3 обіймав посаду начальника Роменського РВП ГУНП в Сумській області. При затвердженні розрахунків ним особисто не виникала потреба зазначати про вчинення таких дій заступником начальника (т. 1 а.с. 134-233). Відповідач та комісія при проведенні службового розслідування не могли не бути з цим не обізнаними. Незважаючи на це, комісією не вжито заходів для повного з`ясування обставин затвердження розрахунків, пояснення ОСОБА_3 та позивачки ніякими доказами не спростовані. Також комісією встановлено, що ОСОБА_1 було подано рапорт на ім`я начальника ГУНП в Сумській області у якому вона повідомила про неможливість прибути до м. Суми та просила дозволу тимчасово нести службу у Роменському РВП. ОСОБА_3 на ім`я начальника ГУНП подано рапорт, яким повідомлено про поліцейських, які стали на облік у Роменському РВП ГУНП в Сумській області, у тому числі повідомлено і про дізнавача відділу дізнання ГУНП в Сумській області ОСОБА_1 ( т. 1 а.с. 133,137). Зазначені рапорти дійсно не мають позначок про їх вхідну реєстрацію відповідачем, а також будь-яких резолюцій по суті їх змісту. При цьому, враховуючи, що копії документів були надані до суду відповідачем, суд вважає, що зазначені рапорти були у його розпорядженні. Доказів прийняття будь-яких рішень за цими рапортами відповідачем не подано.

Суд вважає, що відповідачу було відомо про знаходження з моменту видання 10.03.2022 Національною поліцією України наказу № 190 ОСОБА_1 у підпорядкуванні близької особи. У зв`язку з цим у відповідача виник обов`язок вжити передбачені частиною 2 ст. 27 закону України Про запобігання корупції заходи. Наказом відповідача від 12.04.2022 ОСОБА_1 переведена до резервного логістичного центру та вибула із підпорядкування чоловіка.

За змістом наказу № 509 від 22.09.2022 дисциплінарний проступок ОСОБА_1 полягає у неповідомленні, не врегулюванні обставин щодо обмежень роботи близьких осіб у прямому підпорядкуванні та порушення тим самим вимог ст. 27 закону України Про запобігання корупції. Суд вважає такі висновки помилковими. Відповідно до закону України Про Національну поліцію обов`язками працівника поліції слід вважати забезпечення реалізації завдань, поставлених перед поліцією суспільством і державою, та повноважень, наданих для ефективного здійснення професійних функцій шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Невжиття передбачених законом Про запобігання корупції заходів для уникнення конфлікту інтересів у зв`язку з роботою близьких осіб у прямому підпорядкуванні може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності за результатами службового розслідування у випадку надходження подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції або припису Національного агентства. Дисциплінарне стягнення у такому випадку у відповідності до ч. 2 ст. 65 закону України Про запобігання корупції застосовується у випадку незастосування судом до особи, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов`язане з корупцією, покарання або не накладення на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов`язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності.Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах за результатами розгляду справ №560/1779/19 та № 1440/2177/18.

На підставі викладеного, суд вважає, що відповідачем призначено та проведено службове розслідування за відсутності для того законом встановлених підстав. При проведенні службового розслідування суттєво порушено права ОСОБА_1 , допущено неповноту та необ`єктивність з`ясування фактичних обставин. Не враховано причини та умови вчинення позивачкою дій, що відповідачем визнані дисциплінарним проступком, а саме воєнний стан у зв`язку зі збройною агресією, активні бойові дії на території області та часткову її окупацію, вимушене залишення місця постійного несення служби з метою захисту неповнолітніх дітей. Участь за таких умов позивачки у заходах по забезпеченню охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку за місцем фактичного знаходження суд вважає належним виконанням обов`язків поліцейського, визначених законом України Про Національну поліцію.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що наказ № 509 від 22.09.2022 в частині застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 не відповідає ознакам обґрунтованості та неупередженості, є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі ст. 139 КАС України суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправним і скасування наказу задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ № 509 від 22.09.2022 "Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Сумській області" в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани до ОСОБА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Сумській області ( 40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва 23, код ЄДРПОУ 40108777 ) судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 07.12.2022

Суддя О.В. Соп`яненко