Рішення № 10795253, 12.08.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.08.2010                                                             Справа № 11/62

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сузір"я", с.Солочин,

санаторій "Квітка полонини" Свалявського району

до відповідача: Солочинської сільської ради, с.Солочин Свалявського району

про: визнання права власності на нерухоме майно

Головуючий суддя - Якимчук Л.М.

Представники:

від позивача: Греца Я.В. - представник, довіреність від 13.04.2010.

від відповідача: Туряниця М.І. - сільський голова.

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся з позовом до суду про визнання права власності на нерухоме майно: оздоровчий комплекс на 200 місць з басейном, лікувальний корпус-шоста черга будівництва, загальною площею 1632,87 м. кв., яке розташоване за адресою: с.Солочин, сан. "Квітка полонини" Свалявського району.

          Відповідач письмовий відзив на позов не подав, разом з тим у судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на те, що будівництво лікувального комплексу проведено на землях ДП "Санаторій "Квітка Полонини" площею 0,05га та ТзОВ "Маргіт" площею 0,35га на підставі договору суборенди земельної ділянки від 10.08.2007, однак, на думку сільського голови, до повноважень головного лікаря не належить передача земель в суборенду, оскільки це компетенція засновника, тобто ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", а останнє згоду на передачу земель не надавало.

          Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

          Відповідно до договору суборенди від 10.08.2007, укладеного між Дочірнім підприємством "Санаторій "Квітка Полонини" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сузір"я", останньому на підставі акту приймання- передачі передано у строкове платне володіння і користування земельну ділянку площею 5,3447га, яка знаходиться за адресою: с.Солочин, 1"а" Свалявського району.

          Позивач по справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сузір"я", відповідно до п. 6.1 договору суборенди здійснило будівництво на орендованій земельній ділянці оздоровчого корпусу на 200 місць з басейном та лікувального корпусу - шоста черга будівництва, загальною площею 1632,87 м.кв., однак, відповідач відмовляється видати позивачу документ, який посвідчує право власності, а саме свідоцтво про право власності, у зв"язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності на вказані об"єкти.

          Оцінивши зібрані у справі докази, провівши аналіз правових норм, які регулюють спірні правовідновини, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову з наступних підстав.

          Загальні засади здійснення будівництва об’єктів нерухомості визначені у статті 375 Цивільного кодексу України, за приписами якої власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Отже, право на забудову земельної ділянки, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою в порядку, передбаченому законом та отримання дозволу на виконання будівельних робіт відповідно до статті 22 Закону України "Про основи містобудування". При цьому під правом на забудову (будівництво) розуміється можливість користувача земельної ділянки здійснювати на ній будівництво у порядку, встановленому законом. Недотримання особами, що здійснюють будівництво, вимог, передбаче них статтею 375 Цивільного кодексу України, є підставою для визнання такого будівництва самочинним.

          Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив будівництво на земельній ділянці, орендованій згідно договору суборенди від 10.08.2007, укладеного між Дочірнім підприємством "Санаторій "Квітка Полонини" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сузір"я".

          Пунктом 6.1 договору суборенди передбачено право суборендаря, Товариства з обмеженою відповідальністю "Сузір"я", самостійно визначати напрямки своєї господарської діяльності відповідно до призначення земельної ділянки та умов цього Договору, отримувати продукцію і доходи, здійснювати забудову земельної ділянки з додержанням вимог законодавства України та умов Договору оренди земельної ділянки від 31 грудня 2004 року, укладеного між Солочинською сільською радою та Дочірнім підприємством "Санаторій "Квітка полонини" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця".

          У свою чергу пунктом 30 договору оренди від 31.12.2004 передбачено право орендаря, ДП "Санаторій "Квітка полонини", відповідно до призначення земельної ділянки та умов договору, проектувати та будувати нові об"єкти на земельній ділянці після отримання відповідного дозволу в установленому порядку, а також надавати в суборенду земельну ділянку чи її частину на свій розсуд, але з дотриманням умов даного договору.

          Законність права ДП "Квітка Полонини" надавати в суборенду ТОВ "Сузір"я" земельну ділянку було предметом судового розгляду по справі №2/4 за позовом Солочинської сільської ради, с.Солочин Свалявського району до Дочірнього підприємства санаторію "Квітка полонини" ЗАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", с.Солочин Свалявського району про розірвання договору від 31.12.2004. Зокрема, підставою звернення до суду з позовом було порушення орендарем, ДП "Санаторій "Квітка полонини", договору оренди в частині передачі земельної в суборенду без згоди власника земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 19.02.2009, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.06.2009 у задоволенні позову відмовлено повністю, з посиланням на те, що у пункті 30 договору оренди від 31.12.2004 сторони передбачили право орендаря надавати в суборенду земельну ділянку чи її частину. Крім того, умови договору оренди не містять обмежень та умов стосовно необхідності погодження договору суборенди з власником земельної ділянки.

          Відтак судом зроблено висновок про те, що як вимоги чинного законодавства так і умови договору оренди, допускають передачу орендованої земельної ділянки в суборенду і письмова згода власника земельної ділянки потрібна лише в тому випадку, якщо можливість передачі земельної ділянки в суборенду безпосередньо у договорі оренди не встановлена. Тобто, укладення ДП "Санаторій квітка Полонини" договору суборенди від 10.08.2007 з ТОВ "Сузір"я" повністю відповідає повноваженням орендаря та умовам договору оренди від 31.12.2004.

Відповідно до п.п.2 та 3 "Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об"єктів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 №923 (в редакції, яка діяла на момент прийняття спірного об"єкту в експлуатацію), прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об"єктів здійснюється комісією і полягає у підтвердженні нею готовності до експлуатації об"єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, комунікацій та споруд інженерної і транспортної інфраструктури, їх інженерно-технічного онащення та забезпечення, пускових комплексів, черг будівництва відповідно до погодженої та затвердженої в установленому порядку проектної документації. Приймальна комісія утворюється інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт на підставі письмової заяви замовника об"єкта будівництва, форма якої затверджується в установленому порядку Мінрегіонбудом.

          Пунктами 9 та 14 вказаного Порядку передбачено, що результати роботи приймальної комісії оформляються актом готовності об"єкта до експлуатації, форма якого затверджується в установленому порядку Мінрегіонбудом. На підставі акта готовності об"єкта до експлуатації інспекція державного архітектурно-будівельного контролю протягом двох днів від дати підписання видає замовнику або уповноваженій ним особі свідоцтво про відповідність збудованого об"єкту проектній документації, вимогам стандартів, будівельних норм і правил за формою, затвердженою в установленому законодавством порядку Мінрегіонгобудом.

          Згідно вказаних вимог 8 серпня 2009 року державною приймальною комісією оформлено акт готовності спірного об"єкту до експлуатації, а 10 серпня 2009 року інспекцією Держархбудконтролю у Закарпатській області позивачу видано свідоцтво №07000100 про відповідність збудованого об"єкту роектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, яке одночасно свідчить про відповідність спірного об"єкту будівництва проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтверджує його готовність до експлуатації.

          Відповідно до пункту 18 Порядку вказане свідоцтво є підставою для укладення договорів про постачання на об"єкти будівництва необхідних для їх функціонування ресурсів (води, газу, тепла, електроенергії), включення даних про такі об"єкти будівництва до державної статистичної звітності та оформлення права власності на них.

          Відповідно до ч.2 ст.415 Цивільного кодексу України землекористувач має право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови.

          Частиною 2 ст.331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

          Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

З метою оформлення права власності на спірні приміщення, позивач 23 лютого 2010 року звернувся до Солочинської сільської ради про прийняття рішення про видачу свідоцтва про право власності на спірні об"єкти, що підтверджується листом №24 від 23.02.2010, однак остання листом від 23.03.2010 №111-а відмовила позивачу у його видачі, посилаючись на порушення позивачем норм земельного законодавства.

Зокрема, відповідач, Солочинська сільська рада, посилається на те, що будівництво лікувального комплексу проведено на землях ДП "Санаторій "Квітка полонини" площею 0,05га та ТзОВ "Маргіт" площею 0,35га.

          Щодо договору суборенди земельної ділянки від 10.08.2010, то на думку сільського голови, до повноважень головного лікаря не належить передача земель в суборенду, оскільки це компетенція засновника, тобто ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", а останнє згоду на передачу земель не надавало.

          Однак, наведені у листі Солочинської сільської ради аргументи спростовуються викладеним вище та рішенням господарського суду Закарпатської області від 19.02.2009 №2/4, а тому не можуть бути підставою для відмови позивачу у реєстрації права власності.

          Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

          Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

З огляду на викладене, право позивача підлягає захисту шляхом визнання за ним права власності на нерухоме майно: оздоровчий корпус на 200 місць з басейном та лікувальний корпус - шоста черга будівництва, загальною площею 1632,87м.кв.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю "Сузір"я" (с.Солочин, санаторій "Квітка полонини" Свалявського району, код 31859132) право власності на нерухоме майно: оздоровчий комплекс на 200 місць з басейном, лікувальний корпус - шоста черга будівництва, загальною площею 1632,87 м.кв., що розташовані за адресою: с.Солочин, санаторій "Квітка полонини" Свалявського району Закарпатської області.

3. Стягнути з Солочинської сільської ради (с.Солочин, 241 "а" Свалявського району, код 25445006) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сузір"я", (с.Солочин, санаторій "Квітка полонини" Свалявського району, код 31859132) суму 25585 грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита та 236 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили в порядку статті 85 ГПК України.

Повний текст рішення, у відповідності до вимог ст.84 ГПК України, виготовлено та підписано 16.08.10

Суддя Якимчук Л.М.