Рішення № 107951576, 20.12.2022, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2022 р. № 400/1794/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АГРО-ВЕКТОР ЛТД", вул. Кіровоградська, 2, м. Миколаїв, 54046,

до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,

про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 06.06.2019 № 00043131410, № 00043141410, № 00043151406,

ВСТАНОВИВ:

12 червня 2019 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРО-ВЕКТОР ЛТД» (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.06.2019 № 00043131410, від 06.06.2019 №00043141410 і від 06.06.2019 № 00043151406.

Підставою позову позивач вказав те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки позивачем було дотримано всіх встановлених податковим законодавством вимог, а також вимог контролюючого органу. Позивач зазначає, що його первинний кредитодавець Londotex LLP передав своє право вимоги новому кредитодавцю - KESCO ASIAN HOLDING CO, при цьому кредитний договір та угода про заміну сторони у кредитному договорі були зареєстровані НБУ відповідно до вимог чинного законодавства. Заборгованість позивача перед KESCO ASIAN HOLDING CO не погашена, а тому така не може бути безнадійною і підстави для її списання відсутні. Крім того, позивач зазначає, що угода про заміну сторони у кредитному договорі набрала чинності з моменту підписання, а тому відсутні підстави вважати, що сторони не мали правоздатності на момент її підписання, а сам факт ліквідації нерезидента має бути підтверджений довідкою компетентного органу відповідної держави, а не посиланням на сайт у мережі інтернет, з урахуванням того, що ліквідація Londotex LLP 15.03.2016 не впливає на підписання ним вказаної угоди - 15.01.2016. Щодо неоприбуткування готівкових коштів у касі, позивач зазначає, що наказом керівника головному бухгалтеру надано дозвіл виходити для виконання своїх посадових обов`язків у період відпусток та вихід на роботи та підписання головним бухгалтером прибуткових касових ордерів не свідчить про порушення касової дисципліни. Готівка була оприбуткована в день її одержання у повній сумі, а Положення про ведення касових операцій в частині оприбуткування готівки не містить прив`язки до дотримання норм трудового законодавства.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить у задоволенні позову відмовити, оскільки позивач в порушення кредитного договору протягом чотирьох років не здійснював погашення кредиту та відсотків по ньому, тобто не виконував своїх зобов`язань за договором. Кредитним договором взагалі не передбачено відповідальності сторін за його невиконання. Угода від 15.01.2016 про заміну сторони кредитного договору зареєстрована Національним банком України лише 03.07.2017, а перехід прав та обов`язків від кредитодавця до нового кредитодавця відбувається саме з моменту державної реєстрації угоди. За даними мережі інтернет Londontex LLP 15.03.2016 знято з реєстрації та розпущене. Тобто на момент реєстрації угоди в Національному банку України юридична особа Londontex LLP була відсутня. З викладеного відповідач дійшов висновку про нечинність угоди від 15.01.2016. А оскільки KESCO ASIAN HOLDING CO фактично погасило борг позивача перед Londontex LLP, а у позивача не виникло зобов`язань перед KESCO ASIAN HOLDING CO, то заборгованість у сумі 930 000,00 доларів США за основною сумою боргу та 185 044,99 доларів США за відсотками мала бути списана. Крім того, поданий головним бухгалтером касовий ордер від 05.10.2018 відповідач вважає неправильно оформленим, оскільки на вказану дату головний бухгалтер перебувала у відпустці.

18.06.2019 ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду (а.с. 2-3, том 1) відкрито провадження в адміністративній справі та постановлено розглядати її за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.11.2019 (а.с. 180-184, том 1), залишеного без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 (а.с. 239-244, том 1), позов задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано податкові-повідомлення рішення від 06.06.2019 № 00043131410, №00043141410, № 00043151406.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що на період перевірки заборгованість позивача за кредитним договором, з урахуванням угоди від 15.01.2016 про заміну сторони у кредитному договорі, є несплаченою, однак не має ознак безнадійної. Що стосується виконання головним бухгалтером позивача своїх обов`язків, у тому числі підписання касового ордера від 05.10.2018 № 26, у період відпустки, суд зазначив, що це відповідає режиму праці, встановленому на підприємстві. Відповідач не є органом, уповноваженим перевіряти дотримання вимог трудового законодавства. За пунктом 11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148, оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Відповідач не надав доказів того, що готівка в сумі 25531,34 грн не оприбуткована позивачем у повній сумі в день її надходження.

20.07.2020 Верховний Суд постановив ухвалу про заміну відповідача у справі Головне управління ДФС у Миколаївській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Миколаївській області, а також про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Миколаївській області (а.с. 27-30, том 2).

Ухвалою Верховного Суду від 21.10.2021 (а.с. 61-65, том 2) замінено сторону у справі, а саме Головне управління ДПС у Миколаївській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Миколаївській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Постановою Верховного Суду від 02.11.2021 (а.с. 89-99, том 2) касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, задоволено частково, рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.11.2019 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи судові рішення попередніх судів Верховний Суд у мотивувальній частині постанови від 02.11.2021 зазначив, що «… судами першої та апеляційної інстанцій не було надано жодної оцінки доводам контролюючого органу, що згідно з пунктом 8 угоди від 15.01.2016 про заміну сторони у кредитному договорі від 12 січня 2012 року № 07-03/12 Новий Кредитодавець - KESCO ASIAN HOLDING CO, зобов`язаний в продовж 60 днів після підписання цієї Угоди, розрахуватися з Кредитодавцем (Londontex LLP) у сумі, яка дорівнює заборгованості Позичальника (ТОВ «АГРО-ВЕКТОР ЛТД») за цією Угодою, а саме 930000,00 (дев`ятсот тридцять тисяч) доларів США за основною сумою боргу та 185044,99 (сто вісімдесят п`ять тисяч сорок чотири долара США, дев`яносто дев`ять центів) доларів США за нарахованими та не сплаченими відсотками за користування кредитом. Враховуючи зазначене, KESCO ASIAN HOLDING CO повинно було розрахуватися з Londontex LLP у сумі, яка дорівнює заборгованості Позичальника (позивача), а саме: 930000,00 (дев`ятсот тридцять тисяч) доларів США за основною сумою боргу та 185044,99 (сто вісімдесят п`ять тисяч сорок чотири долара США, дев`яносто дев`ять центів) доларів США за нарахованими та не сплаченими відсотками за користування кредитом.

Встановлення вказаної обставини має значення для вирішення справи, оскільки перехід прав і обов`язків за договором від 12 січня 2012 року № 07-03/12 (кредитний договір), залежало від умов визначених в угоді від 15.01.2016 про заміну сторони у кредитному договорі від 12 січня 2012 року № 07-03/12, а саме - за умови сплати новим кредитодавцем (KESCO ASIAN HOLDING CO) суми заборгованості позивача кредитодавцю (Londontex LLP). Відсутність вказаного юридичного факту (переходу прав і обов`язків за відповідну плату) свідчитиме про відсутність обов`язку позивача погашати суму кредиту новому кредитодавцю. Також, встановлення вказаної обставини необхідно для підтвердження/ спростування доводів контролюючого органу щодо фактичного погашення заборгованості позивача за договором від 12 січня 2012 року № 07-03/12 (кредитний договір) третьою стороною, що свідчить про отримання таким безповоротної фінансової допомоги.

… Вказані вище обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які міститься в матеріалах справи або витребовується, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.»

23.11.2021 ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду (а.с. 103-104, том 2), у складі судді Марича Є.В., прийнято до розгляду адміністративну справу № 400/1794/19 та вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до пункту 1 наказу Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.04.2022 № 16-о «Про тимчасове припинення відправки поштової кореспонденції Миколаївського окружного адміністративного суду в умовах воєнного стану» (а.с. 160, том 2) тимчасово припинено відправку вихідної кореспонденції Миколаївського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку.

Відповідно до наказу голови Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.08.2022 № 107-к «Про відрядження судді Марича Є.В. » суддю Марича Є.В. тимчасово відраховано зі штату Миколаївського окружного адміністративного суду на час переведення на посаду судді Київського окружного адміністративного суду шляхом відрядження з 29.08.2022.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.10.2022 № 648/02-10 «Про призначення повторного автоматизованого розподілу справи № 400/1794/19» (а.с. 152, том 2) було здійснено повторний автоматизований розподіл цієї справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2022 (а.с. 153-154, том 2) головуючим суддею для розгляду цієї справи визначено суддю Ярощука В.Г.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.10.2022 (а.с. 155-157, том 2) справа прийнята до провадження суддею Ярощуком В.Г., постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та розпочати її розгляд спочатку. Призначено підготовче засідання у справі на 15.11.2022, вирішено провести його без виклику сторін (у письмовому провадженні) у разі відсутності заперечень з цього приводу учасників справи, а також встановлено учасникам справ строк для подання до суду в разі наявності заяв, клопотань, пояснень у справі.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.11.2022 постановлено закрити підготовче засідання та призначити справу до судового розгляду по суті (а.с. 163-167, том 2). Цією ухвалою суд також постановив провести судове засідання 20.12.2022 без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Сторони справи у встановлений судом строк не подали до суду жодних заяв, клопотань і пояснень.

У зв`язку з тим, що сторони не подали до суду клопотання про розгляд справи з викликом сторін, судове засідання проведено у письмовому провадженні. Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування підготовчого засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно, з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 13-19, том 1) основним видом економічної діяльності позивача є неспеціалізована оптова торгівля (46.90).

12.01.2012 позивач уклав кредитний договір № 07-03/12 з Londontex LLP (Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії) (далі - Кредитний договір № 07-03/12), за умовами якого отримав кредит у розмірі 1 000 000,00 доларів США (а.с. 107-111, том 1).

Відповідно до підпункту 9.1 пункту 9 Кредитного договору № 07-03/12 сторони користуються правами та несуть відповідальність відповідно до законодавства України.

Кредитний договір № 07-03/12 зареєстровано Національним банком України 14.02.2012, що підтверджується реєстраційним посвідченням № 3 (а. с. 112-113, том 1).

15.01.2016 позивач, Londontex LLP і KESCO ASIAN HOLDING CO (Гонконг, Китайська Народна Республіка) уклали угоду про заміну сторони у кредитному договорі від 12.01.2012 № 07-03/12 (далі - Угода від 15.01.2016) (а.с. 114-117, том 1).

За умовами пункту 1 Угоди від 15.01.2016 Londontex LLP (Кредитодавець) передав KESCO ASIAN HOLDING CO (Новий Кредитодавець) права та обов`язки кредитодавця. На момент укладення угоди позивач (Позичальник) отримав від Londontex LLP 930 000,00 доларів США кредиту та не сплатив відсотки за його користуванням у розмірі 185 044,99 доларів США.

Змінено також кінцевий термін повернення кредиту - 20.01.2023 (пункт 6).

Відповідно до пункту 7 Угоди від 15.01.2016 перехід усіх прав та обов`язків Кредитодавця до Нового Кредитодавця відбувається з моменту здійснення реєстрації цієї Угоди у Національному банку України.

Пунктом 8 Угоди від 15.01.2016 встановлено, що Новий Кредитодавець зобов`язаний в продовж 60 днів після підписання цієї Угоди, розрахуватися з Кредитодавцем у сумі, яка дорівнює заборгованості Позичальника за цією Угодою, а саме 930 000,00 (дев`ятсот тридцять тисяч) доларів США за основною сумою боргу та 185 044,99 (сто вісімдесят п`ять тисяч сорок чотири долара США, дев`яносто дев`ять центів) доларів США за нарахованими та не сплаченими відсотками за користування кредитом.

Згідно з пунктом 11 Угоди від 15.01.2016 дана Угода є невід`ємною частиною Договору та набирає чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання Новим Кредитодавцем та Позичальником свої зобов`язання.

Угоду від 15.01.2016 зареєстровано Національним банком України 03.07.2017, що підтверджується відповідною випискою (а.с. 119-120, том 1).

Відповідно до преамбули і пункту 1 Угоди про передачу права власності на виробниче обладнання від 15.01.2016, укладеної між Londontex LLP і KESCO ASIAN HOLDING CO (а.с. 118-123, том 2), KESCO ASIAN HOLDING CO передає право власності на нове виробниче обладнання Londontex LLP не пізніше ніж через один місяць після набрання ним чинності.

Пунктом 7 вищенаведеної Угоди встановлено, що Londontex LLP зобов`язується після отримання виробничого обладнання, переданого за цією угодою, направити лист ТОВ «АГРО-ВЕКТОР ЛТД» про відмову в праві вимоги грошових і майнових компенсацій за Кредитним договором № 07-03/12 від 12.01.12.

Згідно з Акта прийому-передачі від 13.02.2016 (а.с. 124-126, том 2) KESCO ASIAN HOLDING CO на підставі Угоди про передачу права власності на виробниче обладнання від 15.01.2016 передало Londontex LLP обладнання на загальну вартість 1 115 045,00 доларів США.

15.02.2016 між Londontex LLP і KESCO ASIAN HOLDING CO укладено Угоду про зарахування зустрічних вимог (Agreement Offset of counterclaims) (а.с. 116, том 2), відповідно до пункту 3 якої сторони підтвердили, що фінансові зобов`язання по Угоді про заміну сторони у кредитному договорі від 12.01.2012 № 07-03/12 і Угоди про передачу права власності на виробниче обладнання від 15.01.2016 виконані у повному об`ємі.

Листом від 03.03.2016 Londontex LLP надіслало на адресу позивача лист (а.с. 127-129, том 2), яким підтвердило, що:

«… компанія KESCO ASIAN HOLDING CO виконала всі умови угоди та повністю розрахувалася за зобов`язаннями згідно кредитної угоди № 07-03/12 від 12.01.2012 р.

Компанія Londontex LLP не має претензій щодо грошових коштів і майна до компанії AGRO VECTOR LTD за кредитною угодою № 07-03/12 від 12.01.2012 р.»

15.03.2016 припинено юридичну особу Londontex LLP, що підтверджується відомостями Державного реєстратора компаній Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії «Реєстарційна палата» («Companies House») (а.с. 170, том 2), що розміщені на вебсайті gov.uk. Ці відомості у розумінні статті 99 КАС України є електронними доказами.

Листом KESCO ASIAN HOLDING CO від 16.10.2017 позивачу надано відстрочку зі сплати відсотків за кредитом на три роки (а.с. 123-124, том 1). У 2017-2018 роках позивач підписував з KESCO ASIAN HOLDING CO акти звірки взаєморозрахунків (а.с. 121-122, том 1).

В період з 17.04.2019 по 03.05.2019 відповідач провів документальну планову виїзну перевірку позивача за період діяльності з 01.01.2016 по 31.12.2018.

За результатами цієї перевірки відповідач склав Акт від 11.05.2019 № 622/14-29-14-10/35106495 (далі - Акт перевірки) (а.с. 27-78, том 1).

Як слідує з Акта перевірки, позивач в порушення підпункту 5.3 пункту 5 Кредитного договору № 07-03/12 не здійснював виплату нарахованих відсотків за кредитом. Позивачем отримані кошти в сумі 930 000,00 доларів США витрачено не на будівництво товарно-складського комплексу (саме таке призначення вказано у кредитному договорі), а на розрахунки з постачальниками-нерезидентами. Оскільки будівництво не здійснене, відсутній об`єкт застави за кредитним договором. Кредитним договором № 07-03/12 не передбачена відповідальність сторін за невиконання його умов. Позичальником не дотримано умови договору щодо виплати відсотків та цільового використання коштів. З аналізу Угоди від 15.01.2016 відповідач встановив, що згідно з пунктом 7 цієї Угоди перехід усіх прав та обов`язків кредитодавця до нового кредитодавця відбувається з моменту здійснення реєстрації угоди в Національному банку України. За інформацією сайту www.gov.uk Londontex LLP 15.03.2016 знято з реєстрації та розпущено. Ліквідовані і підприємства-засновники. На день реєстрації в Національному банку України Угоди від 15.01.2016 Londontex LLP як юридична особа відсутня. Проте, позивач продовжував нараховувати відсотки по кредиту та відносити до складу витрат такі відсотки та курсові різниці. Контролюючий орган дійшов висновку, що позивачу на дату балансу потрібно було списати кредиторську заборгованість по кредиту, отриманому від Londontex LLP в сумі 24 382 792,08 грн, і нарахованих відсотках у сумі 4 790 536,19 грн. Тобто заборгованість по кредитному договору відповідач вважає безповоротною фінансовою допомогою.

Що стосується висновків відповідача про не оприбуткування готівкових коштів у касі підприємства на загальну суму 25 531,34 грн, то до них він дійшов у зв`язку з тим, що до перевірки надано прибутковий касовий ордер від 05.10.2018 № 26 на суму 25 531,34 грн за підписом головного бухгалтера ОСОБА_2 та касира ОСОБА_3 , в той час як згідно з табелю обліку робочого часу за жовтень 2018 року головний бухгалтер ОСОБА_2 знаходилась у відпустці та не могла своєчасно оприбуткувати готівкові кошти в касі підприємства (при цьому, відповідач зазначив, що касир, виявивши відсутність у касовому ордері підпису головного бухгалтера, яка знаходилась у відпустці, повинна була на підставі пункту 34 розділу ІІІ Положення №148 повернути документ для оформлення уповноваженою на підписання особою).

Згідно з висновками Акта перевірки позивач порушив:

підпункти 44.1, 44.2 статті 44, підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункт 135.1 статті 135, підпункт 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 7 202 736,00 грн;

пункти 44.1, 44.2 статті 44, підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункт 135.1 статті 135, підпункт 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 ПК України, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування на загальну суму 72 686 683,00 грн;

пункт 11 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (далі - Положення № 148), в результаті чого встановлено неоприбуткування готівкових коштів у касі підприємства на загальну суму 25 531,34 гривні.

23.05.2019 позивач подав заперечення до Акту перевірки (а.с. 79-84, том 1), які частково враховані відповідачем шляхом внесенням змін до Акту перевірки (а.с. 85-103, том 1).

З урахуванням внесених до Акта перевірки змін, відповідач зменшив суму заниження податку на прибуток з 7 202 736,00 грн до 3 092 454,00 грн, а завищення від`ємного значення зменшив з 72 686 683,00 грн до 18 395 290,00 гривень.

На підставі Акта перевірки відповідач прийняв 06.06.2019 податкові повідомлення-рішення (далі - ППР) відповідно:

№ 00043131410, яким збільшено податкове зобов`язання з податку на прибуток на суму 3092454,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 773 113,50 грн (а.с. 24-26, том 1);

№ 00043141410, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування на 18 395 290,00 грн (а.с. 22-23, том 1);

№ 00043151406, яким застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про обіг готівки в сумі 127 656,70 грн (а.с. 20-21, том 1).

Вважаючи зазначені ППР відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з підпунктом «з» підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією.

Приписами абзаців першого, другого, четвертого підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Безповоротна фінансова допомога - це сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості.

Таким чином, заборгованість суб`єктів господарювання, які припиненні як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією, є безнадійною заборгованістю та об`єктом оподаткування.

Відповідно до підпункту 9.1 пункту 9 Кредитного договору № 07-03/12 сторони користуються правами та несуть відповідальність відповідно до законодавства України.

Відтак правовідносини між сторонами щодо Кредитного договору № 07-03/12 врегульовані законодавством України.

15.01.2016 позивач, Londontex LLP і KESCO ASIAN HOLDING CO (Гонконг, Китайська Народна Республіка) уклали Угоду від 15.01.2016) (а.с. 114-117, том 1), за умовами пункту 1 Угоди від 15.01.2016 Londontex LLP (Кредитодавець) передав KESCO ASIAN HOLDING CO (Новий Кредитодавець) права та обов`язки кредитодавця.

Згідно з пунктом 11 Угоди від 15.01.2016 дана Угода є невід`ємною частиною Договору та набирає чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання Новим Кредитодавцем та Позичальником свої зобов`язання.

Таким чином, Угода від 15.01.2016, яка є невід`ємною частиною Кредитного договору № 07-03/12, набрала чинності з моменту її підписання, тобто 15.01.2016.

Пунктом 8 Угоди від 15.01.2016 встановлено, що Новий Кредитодавець зобов`язаний в продовж 60 днів після підписання цієї Угоди, розрахуватися з Кредитодавцем у сумі, яка дорівнює заборгованості Позичальника за цією Угодою.

Відповідно до преамбули і пункту 1 Угоди про передачу права власності на виробниче обладнання від 15.01.2016, укладеної між Londontex LLP і KESCO ASIAN HOLDING CO (а.с. 118-123, том 2), KESCO ASIAN HOLDING CO передає право власності на нове виробниче обладнання Londontex LLP не пізніше ніж через один місяць після набрання ним чинності. Пунктом 7 вищенаведеної Угоди встановлено, що Londontex LLP зобов`язується після отримання виробничого обладнання, переданого за цією угодою, направити лист ТОВ «АГРО-ВЕКТОР ЛТД» про відмову в праві вимоги грошових і майнових компенсацій за Кредитним договором № 07-03/12 від 12.01.12.

Згідно з Акта прийому-передачі від 13.02.2016 (а.с. 124-126, том 2) KESCO ASIAN HOLDING CO на підставі Угоди про передачу права власності на виробниче обладнання від 15.01.2016 передало Londontex LLP обладнання на загальну вартість 1 115 045,00 доларів США.

15.02.2016 між Londontex LLP і KESCO ASIAN HOLDING CO укладено Угоду про зарахування зустрічних вимог (Agreement Offset of counterclaims) (а.с. 116, том 2), відповідно до пункту 3 якої сторони підтвердили, що фінансові зобов`язання по Угоді про заміну сторони у кредитному договорі від 12.01.2012 № 07-03/12 і Угоди про передачу права власності на виробниче обладнання від 15.01.2016 виконані у повному об`ємі. Згідно з пунктом 4 цієї Угоди вона вступила в силу з дати її підписання, тобто з 15.02.2016.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відтак 15.02.2016 Londontex LLP виконала свої зобов`язання перед сторонами за Кредитним договором № 07-03/12 (зі змінами, внесеними Угодою від 15.01.2016), у тому числі перед позивачем.

Таким чином, зобов`язальні правовідносини за Кредитним договором № 07-03/12 між позивачем і Londontex LLP припинились не у зв`язку з ліквідацією 15.03.2016 Londontex LLP (а.с. 170, том 2), а у зв`язку з виконанням 15.02.2016 останньою своїх зобов`язань за вказаним договором.

Тому твердження відповідача про те, що заборгованість позивача за Кредитним договором № 07-03/12 перед Londontex LLP у зв`язку з ліквідацією зазначеного кредитодавця є безнадійною, спростовується вищенаведеним.

Відповідно до пункту 7 Угоди від 15.01.2016 перехід усіх прав та обов`язків Кредитодавця до Нового Кредитодавця відбувається з моменту здійснення реєстрації цієї Угоди у Національному банку України.

Системний аналіз пунктів 3, 7, 8 і 11 Угоди від 15.01.2016 свідчить, що у пункті 7 вказаної Угоди сторони дійшли згоди не про форму правочину (договору), а про відкладальну обставину.

Тобто перехід усіх прав та обов`язків за основним договором від кредитодавця до нового кредитодавця обумовлений відкладальною обставиною - реєстрацію Угоди від 15.01.2016 у Національному банку України.

Отже, зобов`язальні правовідносини між позивачем і KESCO ASIAN HOLDING CO на підставі Кредитного договору № 07-03/12 виникли з моменту реєстрації Угоди від 15.01.2016 у Національному банку України, а саме: 03.07.2017 (а.с. 119-120, том 1).

Листом KESCO ASIAN HOLDING CO від 16.10.2017 позивачу надано відстрочку зі сплати відсотків за кредитом на три роки (а.с. 123-124, том 1). У 2017-2018 роках позивач підписував з KESCO ASIAN HOLDING CO акти звірки взаєморозрахунків (а.с. 121-122, том 1).

Таким чином, суд встановив, що на період перевірки (з 17.04.2019 по 03.05.2019) заборгованість позивача за Кредитним договором № 07-03/12 є несплаченою і не має ознак безнадійності, що свідчить про відсутність факту отримання позивачем безповоротної фінансової допомоги.

Необґрунтованими також є твердження відповідача, наведені ним, зокрема, у відзиві на позовну заяву (а.с. 134-137, том 2) про те, що Угода від 15.01.2016 є вчиненою з моменту реєстрації такої угоди Національним банком України, а не його підписання сторонами, з огляду на таке.

По-перше, згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 212 Цивільного кодексу України встановлено, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Отже, в будь-якому правочині (договорі) сторони можуть дійти згоду про те, що певні зобов`язання між ними виникають не у момент набрання чинності відповідного правочину (договору), а в інший момент.

Вище суд зазначив, що у пункті 7 Угоди від 15.01.2016 закріплено домовленість сторін про відкладальну обставину виникнення зобов`язань між позивачем і новим кредитодавцем (KESCO ASIAN HOLDING CO).

Тобто в Угоді від 15.01.2016 сторони дійшли згоди про різні дати набрання чинності цієї Угоди (пункт 11) і виникнення зобов`язань за Кредитним договором № 07-03/12 між позивачем і новим кредитодавцем (KESCO ASIAN HOLDING CO) (пункт 7), що чинним законодавством не заборонено.

Вказаний висновок підтверджується, зокрема та не виключно, тим, що виконання обопільних зобов`язань між KESCO ASIAN HOLDING CO і Londontex LLP згідно з пунктом 8 Угоди від 15.01.2016 повинно було відбутись протягом 60 днів після підписання цієї Угоди і жодним чином таке виконання не пов`язано з фактом реєстрації Угоди від 15.01.2016 в Національному банку України.

Отже, відповідач в Акті перевірки помилково ототожнив поняття «набрання чинності Угодою» з поняттям «виникнення зобов`язань між сторонами».

По-друге, відповідно до статті 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.

Правове значення державної реєстрації полягає в тому, що правочин (договір), який підлягає державній реєстрації, є вчиненим (укладеним) з моменту її проведення. Як наслідок, за відсутності державної реєстрації правочин (договір) слід вважати невчиненим (неукладеним).

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 322/1178/17.

Згідно з абзацом другим преамбули Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 № 270, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2004 за № 885/9484 (далі - Положення № 270) (чинне на день укладення Угоди від 15.01.2016), Національний банк України (далі - Національний банк) цим Положенням встановлює порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті, у тому числі поворотної фінансової допомоги, від нерезидентів, у тому числі порядок реєстрації договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов`язань перед нерезидентами за залученими від нерезидентів кредитами, позиками в іноземній валюті (далі - договори), а також порядок надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам і видачі резидентам індивідуальних ліцензій Національного банку на переказування за межі України іноземної валюти з метою надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам.

Абзацами першим і другим пункту 1.7 глави 1 розділу І Положення № 270 встановлено, що резиденти-позичальники (уключаючи уповноважені банки-позичальники) одержують кредити від нерезидентів та здійснюють інші операції за договором з обов`язковим дотриманням установлених цим Положенням вимог.

Договір підлягає реєстрації в Національному банку до фактичного одержання резидентом-позичальником коштів за кредитом.

До резидента, що одержав іноземну валюту (суму кредиту) від нерезидента без реєстрації договору, застосовуються фінансові санкції - штрафи відповідно до законодавства України з подальшою обов`язковою реєстрацією зазначеного договору в Національному банку (абзац третій пункту 1.7 глави 1 розділу І Положення № 270).

Відтак обов`язок реєстрації в Національному банку України кредитних договорів щодо одержання резидентами кредитів від нерезидентів був встановлений Положенням № 270, тобто підзаконним нормативно-правовим актом, а не Законом України.

Тому реєстрація таких кредитних договорів у Національному банку України не є державною реєстрацією в розумінні статті 210 Цивільного кодексу України, оскільки обов`язок її здійснення не встановлений законом.

Відповідно, не здійснення такої реєстрації кредитного договору в Національному банку України не має своїм наслідком невчиненність (неукладеність) такого договору.

Цей висновок повністю кореспондується з положеннями:

пункту 1.17 глави 1 розділу І Положення № 270, відповідно до якого реєстрація Національним банком договору (унесення змін до реєстрації договору) проводиться за заявницьким принципом без жодних зобов`язань будь-якого характеру з боку Національного банку щодо зобов`язань за договором/вимог сторін договору;

абзацу сім пункту 1.7 глави 1 розділу І Положення № 270, згідно з яким до резидента, що одержав іноземну валюту (суму кредиту) від нерезидента без реєстрації договору, застосовуються фінансові санкції - штрафи відповідно до законодавства України з подальшою обов`язковою реєстрацією зазначеного договору в Національному банку.

абзацу два пункту 1.7 глави 1 розділу І Положення № 270, відповідно до якого договір підлягає реєстрації в Національному банку до фактичного одержання резидентом-позичальником коштів за кредитом.

Отже, згідно з Положенням № 270 наслідком не здійснення реєстрації відповідного договору в Національному банку України є не можливість правомірно одержати резидентом іноземну валюту (суму кредиту) від нерезидента, а не нечинність такого договору, на чому наполягає відповідач.

З огляду на зазначене суд прийшов до висновку, що ППР від 06.06.2019 № 00043131410, яким збільшено податкове зобов`язання з податку на прибуток на суму 3092454,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 773 113,50 грн (а.с. 24-26, том 1), а також ППР від 06.06.2019 № 00043141410, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування на 18 395 290,00 грн (а.с. 22-23, том 1), є протиправними і підлягають скасуванню.

Що стосується неоприбуткування готівкових коштів у касі позивача на загальну суму 25531,34 грн, на підставі чого відповідач прийняв ППР від 06.06.2019 № 00043151406, яким застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про обіг готівки в сумі 127 656,70 грн (а.с. 20-21, том 1), суд встановив таке.

В Акті перевірки зазначено, що до перевірки позивачем надано відповідачу прибутковий касовий ордер від 05.10.2018 № 26 на суму 25531,34 грн з підписом головного бухгалтера ОСОБА_2 та касира ОСОБА_3 . Однак, згідно з табелем обліку робочого часу за жовтень 2018 року головний бухгалтер ОСОБА_2 знаходилась у відпустці та не могла своєчасно оприбуткувати готівкові кошти в касі підприємства. Касир, виявивши відсутність у касовому ордері підпису головного бухгалтера, яка знаходилась у відпустці, повинна була на підставі п. 34 розділу ІІІ Положення № 148 повернути документ для оформлення уповноваженою на підписання особою.

Дослідивши прибутковий касовий ордер від 05.10.2018 № 26 на суму 25531,34 грн (а.с. 128, том 1), суд прийшов до висновку, що він містить всі необхідні реквізити та правомірно прийнятий касиром.

Відповідно до пункту 2 наказу позивача від 12.01.2018 № 01/18 «Про перенесення робочих днів у 2018 році» головному бухгалтеру дозволено у разі виробничої необхідності виходити на роботу в період відпусток та вихідних і святкових днів для виконання своїх професійних зобов`язань (а.с. 127, том 1).

Відтак виконання головним бухгалтером своїх обов`язків, у тому числі підписання касового ордера від 05.10.2018 № 26, у період відпустки відповідає режиму праці, встановленому на підприємстві. Питання дотримання позивачем вимог трудового законодавства не є предметом цієї справи.

Згідно з абзацом другим пункту 11 Положення № 148 оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Відповідач не надав доказів того, що готівка в сумі 25531,34 грн не оприбуткована позивачем у повній сумі в день її надходження, а тому ППР від 06.06.2019 № 00043151406, яким застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про обіг готівки в сумі 127656,70 грн є протиправним і підлягає скасуванню.

При цьому суд врахував, що у постанові Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 400/1794/9 нічого не зазначено щодо висновків, які викладені у рішенні Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.11.2019 і постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020, про протиправність ППР від 06.06.2019 № 00043151406.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 22, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АГРО-ВЕКТОР ЛТД» (вул. Кіровоградська, 2, м. Миколаїв, 54046; код ЄДРПОУ: 35106495) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001; код ЄДРПОУ: 44104027) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними і скасувати:

податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 06.06.2019 № 00043131410;

податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 06.06.2019 № 00043141410;

податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 06.06.2019 № 00043151406.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Г.Ярощук

Рішення складено в повному обсязі 20 грудня 2022 року