Ухвала суду № 107947299, 20.12.2022, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/23088/21

Провадження № 1-кс/947/12998/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участюпрокурора ОСОБА_3 ,підозрюваної ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження № 42020161010000137 від 19.05.2020 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Одеси, громадянки України, українки, із вищою освітою, заміжньої, пенсіонерки, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 191 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з поданого стороною обвинувачення клопотання, в 2019 році, більш точна дата в ході проведення досудового слідства не встановлена, ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді тимчасово виконуючого обов`язки директора державного підприємства «Інвестжитло» створював відповідні умови для незаконного нарахування заробітної плати, шляхом використання документів осіб, які не мають законних підстав для нарахування та виплати заробітної плати.

Так, за планом ОСОБА_6 , заволодіння грошовими коштами державного бюджету вирішено здійснювати шляхом використання документів осіб, які не мають законних підстав для нарахування та виплати заробітної плати, у яких останній, використовуючи свої повноваження, отримав копії документів, які містять особисті персональні данні для офіційного працевлаштування, що передбачено Кодексом Законів про Працю України (далі КЗпПУ) та Законом України «Про оплату праці».

Цими нормативно-правовими актами затверджено відповідні процедури нарахування та виплати заробітної плати.

Так, приступивши до реалізації злочинного наміру, ОСОБА_6 , будучи службовою особою державного підприємства «Інвестжитло» імовірно вступивши у злочинну змову з ОСОБА_5 , яка діяла в якості пособника, використовуючи документи, що містять персональні дані останньої, створив відповідні умови для незаконного нарахування та подальшої виплати заробітної плати, передбаченої розділом IV Закону України «Про оплату працю», та главою VII КЗпПУ достовірно знаючи, що ОСОБА_5 свої функціональні обов`язки не виконуватиме.

Так, в травні 2019 року, більш точна дата в ході досудового слідства не встановлена, ОСОБА_6 , знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, імовірно запропонував ОСОБА_5 незаконно отримувати заробітну плату, передбачену Законом України «Про оплату праці» та КЗпПУ, на що остання погодилася.

При цьому ОСОБА_6 , достовірно знаючи про відсутність законних підстав у ОСОБА_5 для отримання заробітної плати повідомив останній, що у разі надання її згоди на участь у даній злочинній діяльності остання повинна надати йому частину незаконної винагороди від нарахованої суми заробітної плати.

Разом з цим, на думку органу досудового розслідування, ОСОБА_5 маючи намір на незаконне отримання грошових коштів з державного бюджету, в якості заробітної плати, достовірно знаючи про відсутність у неї законних підстав для отримання зазначеного виду доходу, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою пособництва у заволодінні та розтраті грошовими коштами державного бюджету, за попередньою змовою з ОСОБА_6 погодилась на пропозицію та умови останнього.

У подальшому, у липні 2019 році, більш точна дата та час в ході досудового слідства не встановлена, ОСОБА_5 діючи в якості пособника, за вказівкою ОСОБА_6 , знаходячись у приміщенні державного підприємства «Інвестжитло», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. М. Боровського, 35, надала останньому копії документів, що містять персональні дані для офіційного працевлаштування останньої на посаді менеджера з адміністративної діяльності.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_6 , будучи службовою особою державного підприємства «Інвестжитло», обіймаючи посаду, пов`язану з розпорядженням бюджетними коштами, зловживаючи своїм службовим становищем, 10.07.2019 року видав наказ №75-к про призначення на посаду менеджера з адміністративної діяльності ОСОБА_5 з оплатою відповідно до штатного розкладу.

Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння коштами державного підприємства, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_5 свої службові обов`язки не буде виконувати, на своєму робочому місці присутньою не буде, директор державного підприємства ОСОБА_6 , перебуваючи на своєму робочому місці, в приміщенні державного підприємства, підписав офіційно оформлений вищезазначений наказ.

У подальшому, ОСОБА_6 діючи умисно, знаходячись у приміщенні державного підприємства «Інвестжитло» надав усну вказівку головному бухгалтеру ОСОБА_7 , а та в свою чергу ОСОБА_8 , яка не була обізнана про злочинні наміри ОСОБА_6 щодо внесення відомостей до табелю обліку робочого часу нібито відпрацьованих ОСОБА_5 годин, які є підставою для нарахування і виплати заробітної плати останньому. Так, виконуючи вказівку службових осіб підприємства, ОСОБА_9 протягом липня 2019 року травня 2020 року складала типову форму П-5 «табель обліку використання робочого часу», затверджену Наказом Державного комітету статистики України № 489 від 05.12.2008 року та за вказівкою ОСОБА_7 вносила до нього завідомо неправдиві відомості щодо перебування на робочому місці ОСОБА_5 яка фактично на роботу не виходила та свої функціональні обов`язки не виконувала.

Після чого, продовжуючи свою злочинну діяльність, направлену на привласнення грошових коштів, ОСОБА_6 , перевіряв та завіряв своїм підписом табелі обліку використання робочого часу, тим самим надавав підтвердження щодо знаходження співробітника на робочому місці і кількості відпрацьованих годин, які є підставою для нарахування і виплати заробітної плати, які у подальшому передавав головному бухгалтеру державного підприємства ДП «Інвестжитло» - ОСОБА_7 для нарахування та подальшої виплати заробітної плати ОСОБА_5 .

ОСОБА_7 в свою чергу, продовжуючи злочинну діяльність, безпідставно здійснила незаконні дії щодо подальшого нарахування та виплати бюджетних грошових коштів ОСОБА_5 .

У подальшому, після нарахування та отримання щомісячної заробітної плати, ОСОБА_5 , діючи в якості пособника, в невстановлені досудовим розслідуванням місцях, при особистих зустрічах, на території м. Одеси, передавала ОСОБА_6 частину незаконно отриманих грошових коштів, в якості заробітної плати, точна сума яких під час досудового розслідування не встановлена.

Внаслідок чого, у період часу з липня 2019 по травень 2020 року ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 незаконно заволодів бюджетними грошовими коштами, в якості заробітної плати на загальну суму 95242 грн. 58 коп., чим завдала державному бюджету збитків на вказану суму.

20 вересня 2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК України, й ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 22.09.2022 відносно останньої застосовано міру запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту.

17.11.2022 року постановою керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_10 було продовжено двомісячний строк досудового розслідування означеного кримінального провадження до трьох місяців, а саме до 20.12.2022 року.

18.11.2022 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси продовжено строк запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_4 в межах досудового розслідування.

Слідчим суддею Київського районного суду м. Одеси 19.12.2022 року продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження № 42020161010000137 від 19.05.2020 року до п`яти місяців, а саме строком до 20.02.2023 року.

Посилаючись на обставини того, що в рамках даного кримінального провадження продовжують існувати ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу, й які на теперішній час не зменшилися, з огляду на процесуальну не можливість завершення досудового розслідування до завершення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про застосування відносно підозрюваної міри запобіжного заходу, сторона обвинувачення звертається до слідчого судді з даним клопотанням.

Прокурор вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі, вказане клопотання просив задовольнити.

Підозрювана не заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення.

Вивчивши клопотання та долучені до нього матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців (ч. 6 ст. 181 КПК України).

З долучених до клопотання матеріалів вбачається, що 20.09.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК України, за кваліфікуючими ознаками: пособництво у розтраті чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

В підтвердження наявності в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК України, сторона обвинувачення посилається на: протокол допиту свідка ОСОБА_11 ; протокол допиту свідка ОСОБА_12 ; протокол допиту ОСОБА_13 ; протокол впізнання ОСОБА_11 ; протокол впізнання ОСОБА_12 ; висновок почеркознавчої експертизи; висновок судово-економічної експертизи.

Таким чином, зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 191 КК України.

Крім того, питання обґрунтованості підозри ОСОБА_4 перевірялося слідчим суддею 22.09.2022 року при застосуванні запобіжного заходу та 18.11.2022 року при продовженні строку дії запобіжного заходу відносно підозрюваної.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що при розгляді даного клопотання не вирішується питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішується питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень, що може бути підставою для застосування/продовження застосування міри запобіжного заходу.

В розрізі продовження існування обставин, які обґрунтовують необхідність подальшого застосування відносно підозрюваної особи міри запобіжного заходу, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Згідно поданого стороною обвинувачення клопотання, закінчити досудове розслідування до завершення строку дії попередньої ухвали слідчого судді не представляється можливим, оскільки для прийняття законного та обґрунтованого рішення за вказаними матеріалами досудового розслідування необхідно виконати ряд слідчих дій, перелік яких міститься в клопотанні.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими вказані доводи сторони обвинувачення, оскільки такі доводи підтверджуються наявною в матеріалах ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 19.12.2022 року, відповідно до якої строк досудового розслідування в означеному кримінальному провадженні було продовжено до п`яти місяців, а саме до 20.02.2023 року.

При вирішенні питання продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, в тому числі, що стосується оцінки зменшення ступеня їх настання, слідчий суддя виходить з наступного.

Слідчий суддя при застосуванні відносно підозрюваної запобіжного заходу доводив об`єктивну наявність лише ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого незаконного впливу підозрюваною ОСОБА_5 на свідків у даному кримінальному провадженні, схиляючи їх до надання неправдивих показань з метою уникнення кримінальної відповідальності з огляду на те, що на показах свідків ґрунтується пред`явлена їй підозра за обставин ймовірного вчинення нею кримінального правопорушення. Враховуючи те, що матеріали клопотання сторони обвинувачення містять протоколи допиту свідків, а тому підозрюваній ОСОБА_4 при ознайомлені стали відомі анкетні дані останніх, які в подальшому, будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про продовження мінімального існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо існування в рамках кримінального провадження ризиків, передбачених п. п. 1,2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя прийшов до наступного.

При розгляді клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , слідчий судя враховував, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 191 КК України, яке передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

Проте, зважаючи на те, що підозрювана свою провину визнає, щиро кається, є заміжньою, пенсіонеркою, а також має постійне місце проживання, а прокурором не обґрунтовано яким чином підозрювана може перетнути державний контроль поза пунктом пропуску чи на підставі чого він вважає, що вона може ухилятися від проведення слідчих та процесуальних дій, слідчий суддя прийшов до висновку, про необґрунтованість наявності, а тим більш, за версією слідства, продовження існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику у вигляді можливого переховування підозрюваної ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду.

Також, в частині посилання сторони обвинувачення на існування в рамках кримінального провадження ризиків, передбачених п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає вказані ризики недоведеними стороною обвинувачення, з огляду на наступне.

Слідчий суддя вважає, що у клопотанні відсутнє належне обґрунтування та аргументування стороною обвинувачення щодо того які саме речі може знищити, сховати або спотворити підозрювана, які мають важливе значення для кримінального провадження, а також те яким чином остання буде перешкоджати кримінальному провадженню, а тому слідчий суддя прийшов до висновку, що вказані ризики не знайшли свого підтвердження під час ні під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу відно підозрюванлї ОСОБА_4 , ні під час розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу відносно останьної.

Сторона обвинувачення в своєму клопотанні посилається також на наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливе вчинення підозрюваною ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення або продовження правопорушення в якому підозрюється.

Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу на те, що вказаний ризик також не знайшов свого підтвердження в матеріалах доданих в обґрунтування клопотання.

Так,вказаний ризикне є обґрунтованим,так якстороною обвинуваченняне наданоданих,що вказуютьна те,що підозрювана ОСОБА_5 раніше притягалася до кримінальної відповідальності чи має намір вчинити кримінальне правопорушення, або відносно неї відкритті інші кримінальні провадження.

Беручи до уваги вищенаведені доводи у своїй сукупності, з урахуванням думки учасників судового засідання, які не заперечували проти задоволення даного клопотання та продовження існуючої міри запобіжного заходу, слідчий суддя, з огляду на продовження існування ризиків, передбачених п. п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, який на переконання слідчого судді наразі не зменшився, приходить до переконання про відсутність правових підстав для застосування відносно підозрюваної ОСОБА_4 більш м`якої міри запобіжного заходу.

Аналогічними мотивами слідчий суддя керується й при вирішенні питання можливості зменшення покладених на підозрюваної ОСОБА_4 процесуальних обов`язків, з огляду на що, не знаходить підстав для їх зміни.

З урахуванням вищенаведеного у своїй сукупності та керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 194, 199, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження № 42020161010000137 від 19.05.2020 року відносно ОСОБА_14 задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 20.02.2023 року, в межах строку досудового розслідування, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 22 години 00 хвилин по 05 годину 00 хвилин, за винятком випадків офіційного повідомлення про необхідність евакуації відповідно до діючого законодавства. Зобов`язавши негайно повідомляти слідчого про місце свого перебування під час евакуації.

Продовжити,строком до 20.02.2023 року, включно, в межах строку досудового розслідування, дію обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

-прибувати по першому виклику до органів досудового розслідування, прокуратури та суду, на визначений час;

-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні.

Копію ухвали про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1 ОСОБА_15