Рішення № 107942228, 19.12.2022, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/677/22

Провадження № 2-а/378/13/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2022 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Марущак Н. М.,

за участю секретаря: Гончарук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засідань адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Київській області, третя особа інспектор СРПП ВП №5 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області Кравець Руслан Володимирович, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що він 28.11.2022 року, близько 18 год. 12 хв., рухався в смт. Ставище по вул. Цимбала Сергія на автомобілі ВАЗ 21150, д\н НОМЕР_1 , де був зупинений патрульним автомобілем, і відносно нього було складено постанову БАД № 715482, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст.121 КУпАП з накладенням стягнення у вигляді 1190 грн. за порушення п.2.9 «в» ПДР України - непрацююче освітлення заднього номерного знаку.

Вказану постанову вважає неправомірною, незаконною, та необгрунтованою з огляду на відсутність складу адміністративного правопорушення, а саме ознак умислу та необережності (згідно ст. 9 КУпАП), виходячи з наступного.

Перед початком руху він ретельно перевірив належність роботи зовнішнього освітлення транспортного засобу, у тому числі заднього номерного знаку, який освітлювався. Крім того, їдучи з м. Київ в смт. Ставище, він заїхав на АЗС біля м. Біла Церква і повторно переконався в справності освітлення номерного знаку, оскільки коли заправляв автомобіль, то у багажнику брав ключ для відкриття газового клапана та особисто бачив, що підсвітка номерного знаку працювала належним чином. Конструкцією його транспортного засобу не передбачено повідомлення водія про непрацююче освітлення номерного знаку під час руху, тому під час руху він не міг знати про можливу несправність. Зупинившись на вимогу поліції, він дізнався від інспектора поліції про непрацююче освітлення заднього номерного знаку, яке вочевидь вийшло з ладу саме у дорозі, вірогідно через низьку якість дорожнього покриття, та велику вологість повітря, враховуючи неможливість його (освітлення номеру) негайно відремонтувати безпосередньо у місці зупинки через пізній час, він в законний спосіб хотів продовжити рух до місця стоянки у смт. Ставище, застосувавши всі необхідні заходи безпеки, однак, не дивлячись на всі мої спроби пояснити інспектору поліції вищевказані обставини, той на всі його доводи ігнорував очевидну відсутність складу адміністративного правопорушення. Будь-яких доказів вчинення ним правопорушення інспектор йому не надав та будь-яких свідків на місці зупинки його автомобіля не було. Також поліцейським не надано доказів, що на відстанні 20 м не було змоги чітко визначити символ номерного знаку, оскільки підсвітка має 2 лампи і на освітленні однією неважко визначити символи номерного знаку з 20 м. Інспектор не проводив будь яких замірів відстані.

Позивач просить суд скасувати вищевказану постанову серії БАД № 715482 від 28 листопада 2022 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі.

Ухвалою суду від 0812.2022 у вказаній справі відкрито провадження за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ (а. с. 15 - 16).

В судове засідання позивач не прибув, в поданій до суду позовній заяві справу просить розглядати у його відсутність (а. с. 5).

В судове засідання представник відповідача Головного управління національної поліції в Київській області не прибув, про час і місце розгляду справи відповідач належним чином повідомлений у відповідності з вимогами ч. 1 ч. 2 ст. 268 КАС України шляхом направлення 09.12.2022 тексту повістки та копії ухвали про відкриття провадження на офіційну електронну адресу відповідача (а. с. 18, 20). Відзив на позов до суду від відповідача не надходив.

В судове засідання третя особа інспектор СРПП ВП № 5 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області Кравець Р. В. не прибув, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлений у відповідності з вимогами ч. 1 ч. 2 ст. 268 КАС України шляхом направлення 09.12.2022 тексту повістки та копії ухвали про відкриття провадження на офіційну електронну адресу третьої особи (а. с. 19. 21). До суду вказаний інспектор подав заперечення в яких зазначив, що 28.11.2022 близько 18 год. 12 хв. ним було помічено та зафіксовано на нагрудну камеру автомобіль ВАЗ 21150, р/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався з порушенням ПДР України, а саме на вказаному автомобілі не працювало освітлення заднього номерного знаку Під час спілкування роз`яснено, що своїми діями він порушив 2.9 «В» ПДР України та 30.2 ПДР України. На місці зупинки ОСОБА_1 не зміг усунути вказані несправності. В зв`язку з цим в діях водія вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 121-3 КУпАП.

Суд керуючись положеннями ч. 6 ст. 77, ч. 3 ст. 268 КАС України приймає рішення на підставі доказів наявних у справі.

Суд, з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи встановлено, що 28.11.2022 інспектором СРПП ВП №5 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області Кравцем Р. В. було винесено постанову серії БАД № 715482 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, якою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 1190 грн. за порушення п. 2.9. в ПДР України. У вказаній постанові зазначено, що ОСОБА_1 28.11.2022 року о 18 год. 12 хв. в смт. Ставище по вул. Цимбала Сергія керував автомобілем ВАЗ 21150, д. н. НОМЕР_1 , на якому не працювала підсвітка заднього номерного знака (а. с. 9).

З переглянутого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери, наданого інспектором СРПП ВП №5 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області Кравцем Р. В. разом із письмовими запереченнями на позов підтверджено лише факт зупинки поліцейськими позивача, який керував вищевказаним автомобілем та повідомлення, що ним порушено п. 2.9 «в» ПДР України, оскільки номерний знак не освітлювався.

Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Закон України „Про дорожній рух" регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Відповідно до ст. 14 вказаного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Частиною 1 ст. 121-3 КУпАП передбачено адмінстративну відповідальність за керування або експлуатацію транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 затверджено Правила дорожнього руху.

Відповідно до п. 2.9. в Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими.

Крім того, у п. 1.5 ПДР вказано, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку ти перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).

Відповідно до ст. 222 КпАП України органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (ч. ч. 1, 2, 3, 5, 6 ст. 122 КУпАП).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді та ч. 3 ст. 2 КАС України, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень адміністративний суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України.

Приписи ст. 251 КпАП України визначають, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Позивач оспорює правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності, посилаючись на те, що він не скоював вищевказаного адміністративного правопорушення, постанова винесена відносно нього з порушенням вимог ст. ст. 251, 278, 279, 268, 280 КУпАП.

Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З метою забезпечення дотримання прав особи щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КпАП України щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КпАП України).

Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач заперечує свою вину та підстави для притягнення його до відповідальності. Позивач вказує, що при його виїзді перед початком руху він перевірив технічно справний стан транспортного засобу, освітлювальні прилади знаходилися у справному стані. Погоджується з тим, що на момент зупинки задній номерний знак частково не був освітленим, з двох лампочок підсвітки працювала одна, яка вочевидь вийшла з ладу саме у дорозі, вірогідно через низьку якість дорожнього покриття, що він виявив лише після зупинки його інспектором поліції. Враховуючи неможливість негайно відремонтувати (освітлення номеру) безпосередньо у місці зупинки через пізній час, він в законний спосіб хотів продовжити рух до місця стоянки у смт. Ставище, застосувавши всі необхідні заходи безпеки.

З переглянутого в судовому засіданні відеозапису, наданого інспектором СРПП ВП №5 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області Кравцем Р. В. разом із письмовими запереченнями на позов, вбачається, що поліцейський не проводив будь яких замірів для визначення, що на відстанні 20 м не було змоги чітко визначити символи заднього номерного знаку його автомобіля, оскільки підсвітка має 2 лампи і на освітленні однією неважко визначити символи номерного знаку з 20 м.

Вищевказане твердження позивача грунтуєтьсія на вимогах п. 31.5 ПДР, де зазначено, що у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил (в т. ч. освітлення номерного знака), водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.

Однак, інспектор СРПП ВП №5 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області Кравець Р. В. не взяв вказане до уваги всупереч вимогам п. 31.5 ПДР, та виніс щодо позивача постанову про накладення на нього адміністративного стягнення.

Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Оскаржувана постанова винесена 28.11.2022. До суду з вказаним позовом про скасування вищевказаної постанови позивач звернувся 06.12.2022, тобто з дотриманням вказаного строку.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Незважаючи на зазначений обов`язок відповідачем не надано суду необхідних доказів у справі про адміністративне правопорушення на підставі, яких була винесена оскаржувана постанова.

Як зазначено в оскаржуваній постанові, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності є вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Згідно ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до п .3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оскільки дійсно, в силу п. 31.5 ПДР України у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил, а позивач зазначив, що мав намір вчинити саме так, як передбачено вказаним пунктом ПДР, і інспектор не заперечив даного факту, суд вважає що, інспектором при винесені постанови було не повно з`ясовано обставини справи, чи винний позивач у вчиненні правопорушення, чи підлягає він адміністративній відповідальності.

Враховуючи викладене, та враховуючи, що відповідачем та інспектором не було наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, будь-які докази, які б підтвердили порушення позивачем ПДР, фото, відеофіксація зазначеного порушення відсутні, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з підстав недоведеності суб`єктом владних повноважень факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України із Департаменту патрульної поліції України слід стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 496.20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ч. 1 ст. 121-3, ст. ст. 245, 280, 283, 284, 293 КУпАП, ст.ст. 2, 6, 19, 77, 78, 139, 159, 242-246, 250, 268, 286, 293 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, постанову серії БАД № 715482 від 28 листопада 2022 рокупро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління національної поліції в Київській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н. М. Марущак