Ухвала суду № 107940682, 19.12.2022, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/6802/22

Провадження № 4-с/461/41/22

У Х В А Л А

19.12.2022 року м. Львів

Суддя Галицького районного суду м. Львова Мисько Х.М., вивчивши матеріали скарги ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на дії Галицького відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (адреса місцезнаходження: 79019, м. Львів, пр. В.Чорновола, 39, код ЄДРПОУ:35009232) -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з скаргою, в які просить поновити строк на оскарження, пропущений з поважних причин, визнати протиправними та бездіяльністю дії Галицького ВДВС у м. Львові ЗМУ МЮ ( м. Львів) щодо неналежного виконання своїх посадових обов`язків, передбачених ст. ст. 3,13, 18, 28, 74 Закону України «Про виконавче провадження», не відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим Галицьким районним судом м. Львова у справі №465/816/21; зобов`язати Галицький ВДВС у м. Львові ЗМУ МЮ ( м. Львів) вчинити дії, передбачені ст. ст.3,13,18, 28, 74 Закону України «Про виконавче провадження» та відкрити виконавче провадження за виконавчим листом Галицького районного суду м Львова у справі №465/816/21.

Відповідно до статті 447 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (стаття 449 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до положень статті 122 Цивільного процесуального кодексу України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно статті 123 Цивільного процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За змістом статті 126 Цивільного процесуального кодексу України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Водночас, статтею 127 Цивільного процесуального кодексу України передбачено право суду поновити строк для подання скарги, що пропущено заявником з поважних причин. На особу, яка пропустила встановлений законом процесуальних строк, покладається обов`язок подати клопотання (у вигляді письмової заяви) про його поновлення.

Згідно з частинами першою, третьою, четвертою статті 127 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Таким чином, на особу, яка пропустила встановлений законом процесуальний строк, покладається обов`язок подати клопотання про його поновлення, оскільки за зазначеною вище нормою закону, документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення такого строку.

Як роз`яснено в п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дій - у триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання.

Як вбачається з матеріалів скарги ОСОБА_1 оскаржує бездіяльність Галицького ВДВС ЗМУ МЮ (м. Львів), яка полягає у тому, що державним виконавцем не відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого Галицьким районним судом м. Львова у справі №465/816/21, який скеровано заявником 18.08.2022 року.

Крім того, заявник вказує, що 23.10.202 року ним скеровано запит на ім`я начальника Галицького ВДВС ЗМУ МЮ ( м. Львів) про надання інформації щодо відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа, виданого Галицьким районним судом м. Львова у справі №465/816/21. Заявник зазначає, що вказаний запит був отриманий Галицьким ВДВС ЗМУ МЮ ( м. Львів) 25.10.2022 року, згідно трекінгу «Укрпошти». Однак, матеріали скарги не містять копії вказаного трекінгу.

Також, з прохальної частини скарги ОСОБА_1 вбачається, що скаржник просить поновити пропущений процесуальний строк на звернення до суду зі скаргою. В обґрунтування пропуску строку скаржник зазначає, що строк ним пропущений у зв`язку із очікуванням відповіді на запит Галицького ВДВС ЗМУ МЮ (м. Львів) та воєнним станом в Україні, а тому просить суд визнати причини пропуску строку на звернення до суду зі скаргою поважними та поновити строк.

Разом з тим, судом встановлено, що запит на ім`я начальника Галицького ВДВС ЗМУ МЮ (м. Львів) ним скеровано ОСОБА_1 25.10.2022 року, а зі скаргою на дії Галицького ВДВС ЗМУ МЮ ( м. Львів) ОСОБА_1 звернувся лише 16.12.2022 року, тобто після спливу більш ніж місячного строку.

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 Цивільного процесуального кодексу України). Частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому скаржником не надано належних та допустимих доказів підтвердження такого тривалого пропуску процесуального строку на звернення до суду зі скаргою, обставини зазначені в заяві на поновлення пропущеного процесуального строку не знайшли свого підтвердження.

Враховуючи обізнаність скаржника про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримував він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження, суд вважає, причини пропуску строку для подання скарги не поважними.

Окрему увагу необхідно акцентувати на тому, що при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд повинен звертати увагу на усі доводи позивача; на тривалість строку, який пропущено; на поведінку позивача протягом цього строку; на дії, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі № 473/653/17 (ЄДРСРУ № 74991952).

Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об`єктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.

Таким чином, оскільки скаржником пропущено процесуальний строк на звернення до суду зі скаргою, причини пропуску строку визнані судом неповажними, скаржник відповідно до вимог статті 126 Цивільного процесуального кодексу України втратив право на їх оскарження. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, а відтак суд повертає скаргу ОСОБА_1 без розгляду, як таку, яка подана з пропуском встановленого законом процесуального строку.

Керуючись статтями 76, 81, 122, 123, 126, 127, 260-261, 447, 449 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-

у х в а л и в :

скаргу ОСОБА_1 на дії Галицького відділу державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) - повернути скаржнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Мисько Х.М.