Ухвала суду № 107940254, 14.12.2022, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/2011/22

провадження №2-о/176/53/22

УХВАЛА

Іменем України

14 грудня 2022 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

у складі: головуючої - судді Павловської І.А.,

за участі секретаря Ніколенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жовті Води цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області із заявою, де просить встановити факт належності її чоловіку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 04 червня 2022 року, виданого Жовтоводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Свої вимоги обґрунтовує тим, що після смерті останнього, вона звернулась до Жовтоводського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з метою отримання допомоги на поховання пенсіонера у розмірі його двомісячної пенсії.

Однак, їй відмовлено, у зв`язку із тим що в наданому документі про смерть чоловіка зазначено, що він « ОСОБА_3 », а на обліку в ПФУ знаходиться пенсійна справа « ОСОБА_4 », тому підстави для виплати допомоги відсутні.

Зазначає, що це виникло, оскільки її чоловік був громадянином Російської Федерації і проживав на території України на підставі посвідки на проживання в якій не зазначено його по батькові, такі ж дані містить і пенсійна справа, де не вказано по батькові « ОСОБА_5 ».

При цьому, у свідоцтві про смерть зазначені повні дані померлого, що внесені до Книги актового запису про смерть та виправленню не підлягають.

За таких обставин виникла необхідність встановити факт належності правовстановлюючого документу.

Заявниця у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлена у встановленому законом порядку. Надала суду заяву, в якій підтримує свої вимоги щодо встановлення зазначеного факту, просить справу розглядати за її відсутності за наявними у матеріалах справи документами.

Заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, належним чином повідомлене про час та місце розгляду заяви в судове засідання свого представника не направило. Заяву про розгляд справи без участі свого представника не надала. Заперечень стосовно задоволення заявлених вимог до суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на зазначену норму закону, суд вважає можливим проводити судовий розгляд справи за відсутності заявниці та представника заінтересованої особи.

Суд повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, вважає що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 7 ст. 19 ЦПК України).

Положеннями п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України унормовано, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

В силу приписів ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Тобто, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Однак, не будь-який факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Для визначення юридичного характеру факту з`ясовується мета встановлення, таке встановлення не має пов`язуватися з подальшим вирішенням спору про право.

Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність.

Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, перевіряє чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.

В даному випадку, заявник звернулась до суду із заявою в окремому провадженні відповідно до якої просить суд встановити факт належності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 04 червня 2022 року, виданого Жовтоводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 49 Цивільного кодексу України актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо.

Аналогічні положення містяться у ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». Положеннями ч. ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» унормовано, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану. Державний реєстр актів цивільного стану громадян - це державна електронна інформаційна система, яка містить відомості про акти цивільного стану, зміни, що вносяться до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання та відомості про видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану і про видачу витягів з нього (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Згідно з п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 (на даний час ст. 315) ЦПК України факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. На підставі п. 6 ст. 273 (ст. 315) ЦПК суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв`язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв`язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж. Проаналізувавши зміст п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України та взявши до уваги відповідні роз`яснення, викладені у п.12 вищезгаданої постанови Пленуму Верховного Суду України, суд вважає, що дані норми закону не передбачають встановлення факту належності правовстановлюючого документа особі, яка померла. Крім цього, враховуючи роз`яснення, надані у вищевказаній постанові, заявником може бути особа, відносно якої судом повинен бути встановлений факт належності правовстановлюючого документа.

Згідно з ч. 3 ст. 315 ЦПК України справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об`єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають. Таким чином, факт належності особі, яка померла, свідоцтва про смерть, виданого Жовтоводським відділом ДРАЦС у Кам`янському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) не може бути встановлений в судовому порядку

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суддя своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на вищевикладене та, встановивши, що заявник звернувся до суду із заявою, яка не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, наявні підстави для закриття провадження за вказаною заявою.

Керуючись ст. ст. 255, 315, 260 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк, з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом 15-ти днів, з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя Жовтоводського міського суду

Дніпропетровської області Інна ПАВЛОВСЬКА