Ухвала суду № 107935016, 19.12.2022, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

19.12.2022

Справа № 642/1896/22

Провадження № 1-кс/642/1024/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2022 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна, у кримінальному провадженні №12022221220001274 від 09.12.2022, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-

встановив:

До Ленінського районного суду м. Харкова звернувся прокурор з вищезазначеним клопотанням. В обґрунтування зазначила, що слідчим відділом ВП № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022221220001274 від 09.12.2022, за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що 16.11.2022 невстановлена особа, перебуваючи поруч з буд. АДРЕСА_1 , шляхом проникнення до сховища, а саме підвалу будівлі, в умовах воєнного стану, таємно викрала кабелі зв`язку ТППеп, що належить АТ «Укртелеком», тим самим останнім завдала матеріальної шкоди на загальну суму 11809,03 грн.

Відповідно до рапорту співробітників СКП ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області оперативним шляхом встановлено місце збуту викраденого у АТ «Укртелеком» майна.

13.12.2022 у період часу з 12 год. 15 хв. по 12 год. 47 хв., було проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_2 де в гаражі, який розташований навпроти вказаного будинку в присутності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено та вилучено фрагмент кабелю чорного кольору із різнокольоровими жилами всередині, діаметром 10 мм та довжиною 1,2 м (поміщено до одного сейф пакунку SUD 3040559, на якому мається пояснювальний напис та підписи понятих та слідчого).

Вищезазначений предмет визнаний речовим доказом по кримінальному провадженню, вилучений під час огляду місця події 13.12.2022 і є предметом вказаного злочину, оскільки містить у собі сліди кримінального правопорушення.

Згідно з ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, забезпечення цивільного позову. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Встановлені достатні підстави вважати, що вказане майно відповідає наступним критеріям доказу: зберегли на собі його сліди; містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час вказаного кримінального провадження; є предметами, що були об`єктом кримінально протиправних дій; набуті кримінально протиправним шляхом, з метою збереження зазначених речових доказів, та використання їх під час досудового розслідування.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Враховуючи вищевикладене, з метою повного, об`єктивного та всебічного розслідування всіх обставин скоєного кримінального правопорушення, а також враховуючи, що всі вилучені предмети зберегли сліди кримінального правопорушення та виникла необхідність у проведенні відповідних судових експертиз, що мають значення для кримінального провадження, виникла необхідність в накладенні арешту на майно, вилучене.

На підставі викладеного, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування тимчасово вилученого майна, виникає необхідність накласти на нього арешт, шляхом встановлення заборони користування та розпорядження вказаним майном.

Слідчий в судове засідання не з`явився, подав заяву в якій просив клопотання задовольнити, посилаючись на викладені в ньому обставини.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

На підставі ч.4 ст.107 КПК України, враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Як вбачається з наданих матеріалів, слідчим відділом ВП № 2 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022221220001274 від 09.12.2022, за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України

13.12.2022 у період часу з 12 год. 15 хв. по 12 год. 47 хв., було проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_2 де в гаражі, який розташований навпроти вказаного будинку в присутності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено та вилучено фрагмент кабелю чорного кольору із різнокольоровими жилами всередині, діаметром 10 мм та довжиною 1,2 м (поміщено до одного сейф пакунку SUD 3040559, на якому мається пояснювальний напис та підписи понятих та слідчого).

Вищезазначений предмет визнаний речовим доказом по кримінальному провадженню, вилучений під час огляду місця події 13.12.2022 і є предметом вказаного злочину, оскільки містить у собі сліди кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 131 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Згідно з ч. 7 ст. 237 КПК України вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів;2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Слідчим доведено, що зазначене майно, має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, тому повернення вищевказаних речей може призвести до їх знищення, втрати, пошкодження або інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, з метою встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що слідчим надано достатньо доказів, що вказані речі мають доказове значення для даного кримінального провадження, а також під час досудового розслідування може виникнути необхідність у проведенні судових експертиз і незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання на накладення арешту на вказані вилучені речі.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 171-173 КПК України, слідчий суддя -

ухвалив:

Клопотання Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна, у кримінальному провадженні №12022221220001274 від 09.12.2022, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України- задовольнити.

Накласти арешт на фрагмент кабелю чорного кольору із різнокольоровими жилами всередині, діаметром 10 мм та довжиною 1,2 м шляхом заборони права на користування та розпорядження річчю, який був вилучений в ході проведення огляду місця події 13.12.2022 слідчим СВ ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_5 , у період з 12 години 15 хвилин до 12 години 47 хвилин, в гаражі навпроти буд. 4 по вул. Холодногірській в м. Харкові.

Зберігання вилученого майна доручити слідчому СВ ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області капітану поліції ОСОБА_5 , який здійснює досудове розслідування у даному кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1