Рішення № 10793420, 11.08.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

11 серпня 2010 р.           Справа 13/70-10

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" ( 04073, м. Київ, Оболонський р-н, пр-т.Московський,9 (Б-Ц "ФорумПаркПлаза"), корп.5, офіс 101)

до:Дочірнього сільськогосподарського підприємства "Відродження" (вул. 40-річчя Жовтня,1, смт.Дашів, Іллінецький р-н, Вінницька область, 22740)

про стягнення 140 645,94 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : Студенніков Д.М., довіреність

          відповідача : Ніколайчук В.Ф., довіреність

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 02.06.2009 р. господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" до Дочірнього сільськогосподарського підприємства "Відродження" про стягнення 140 645,94 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу, що включає в себе 4755,81 - комісію позивача за дострокове припинення договору в розмірі 2% від суми непогашеної вартості предмету лізингу; 71106,94 грн. – відшкодування частини вартості предмету лізингу (заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення); 21645,90 грн. – комісії позивача без ПДВ (заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення); 19694,28 грн. - комісії позивача з ПДВ (перевищення подвійної облікової ставки НБУ); 909,73 грн. - комісії позивача без ПДВ (відсотки за користування грошима); 11913,56 грн. - штрафні санкції; 7236,89 грн. – додаткові витрати та 3382,83 грн. – залишку невідшкодованої вартості предмету лізингу та призначено до слухання, проте в зв'язку з неявкою представників сторін, ненаданням ними витребуваних судом доказів, судові засідання неодноразово відкладались.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв’язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов’язок суду.

У судове засідання 11.08.2010 р. з'явились представники сторін.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з’ясував:

06.03.2008 року між сторонами був укладений договір фінансового лізингу № L1651-03/08, згідно якого позивач на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначаються в Спеціфікації, а відповідач (лізингоодержувач) зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору (п.1.1).

Свої зобов'язання по договору позивач виконав належним чином, а саме, придбав предмет лізингу та передав його у користування відповідачу, згідно акту приймання-передачі від 08.04.2008 р.

Згідно п.1.2 Договору, строк лізингу складається з Періодів лізингу, зазначених в Графіку лізингових платежів, та не може бути менше одного року.

Пунктами 4.1 Договору встановлено, що лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, та комісію позивача. Розмір поточного лізингового платежу за певний період лізингу зазначається в графіку.

Згідно з Загальними умовами фінансового лізингу, що визначаються у додатку №4 до договору, відповідач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку позивача, направленого на вказану в Договорі електронну адресу відповідача або за допомогою факсимільного зв'язку. При чому, у разі неотримання рахунку позивача до 5 числа поточного місяця відповідач зобов'язаний звернутися до позивача та отримати свій рахунок самостійно. В такому випадку відповідач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця (п.5.3 ).

З пункту 5.4 вбачається, що відповідач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. При цьому, першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем в якому предмет лізингу був переданий відповідачу за актом приймання-передачі. Зазначені у Графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу в прямому порядку.

Відповідно до ч.2 п.4.6. договору також встановлений розмір відсотків за користування грошима (відсотки за фінансування придбання Предмета лізингу) розмір подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України в період, за який нараховуються відсотки.

Як видно із змісту поданої позовної заяви, підставою позовних вимог є те, що відповідно до п.6.1. договору, де передбачено право позивача в односторонньому порядку змінити суму лізингових платежів у передбачених договором випадках що підлягає сплаті відповідачем у безспірному порядку, позивачем в результаті зміни встановленого Національним Банком України курсу гривні до іноземної валюти, а також ставки фінансування на період 1 місяць позивачем відбулась зміна розміру, визначених у Графіку лізингових платежів.

За виставленим позивачем рахунком №L1651-03/08/r від 12.10.2009 р. відповідачем, в порушення умов договору, не була здійснена оплата, в зв'язку з чим позивачем в порядку ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», п.п. 6.1, 6.4 Договору та п.п. 8.4.5, 8.4.7, 8.4.9 Загальних умов було прийняте рішення про дострокове розірвання Договору та вилучення Предмету лізингу.

Про прийняте рішення щодо дострокового припинення Договору на підставі п. 10.2.1 Загальних умов Позивачем було письмово повідомлено Відповідача.

04.09.2009 р. позивачем було проведення вилучення предмету лізингу у відповідача, що підтверджується актом вилучення, складений та підписаний за участю сторін.

Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

В наслідок чого та в порядку п. 10.3.2 Загальних умов позивачем було нараховано відповідачу платежі, зарахування яких здійснюється в такому порядку:

1) 4755,81 - комісію позивача за дострокове припинення договору в розмірі 2% від суми непогашеної вартості предмету лізингу, що передбачене п.10.3.2 Загальних умов фінансового лізингу - додаток №4 до договору;

2) 71106,94 грн. – відшкодування частини вартості предмету лізингу (заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення);

3) 21645,90 грн. – комісії позивача без ПДВ (заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення);

4) 19694,28 грн. - комісії позивача з ПДВ (перевищення подвійної облікової ставки НБУ);

зобов'язання по сплаті яких, виникло у відповідача по виставленим рахункам згідно графіку, відповідно до п.1.1.,4.1. договору, п.п.5.1-5.9,6.2, 8.1.4 Загальних умов.

5) 909,73 грн. - комісії позивача без ПДВ (відсотки за користування грошима), нарахована відповідно до п.п.4.1-4.6 договору та п.п.5.2-5.4 Загальних умов, за користування грошима з дати останнього рахунку (періоду) до дня вилучення предмету лізингу;

6)11913,56 грн. - штрафні санкції, підставою нарахування яких є п.5.1. договору, де визначено, що за несвоєчасну сплату будь-якого платежу (його частини) за Договором відповідач (лізингоодержувач) сплачує позивачу (лізингодавцю) пеню у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення, починаючи з п'ятого дня прострочення виконання грошового зобов'язання;

7) 7236,89 грн. – додаткові витрати, нараховані відповідно до п. 6.4 договору, де встановлено, що у разі припинення або розірвання цього договору всі витрати, пов'язані з вилученням Предмета лізингу та його подальшою реалізацією здійснюються за рахунок Лізингоодержувача або відшкодовуються Лізингодавцю Лізингоодержувачем в повному обсязі та п.п. 7.1, 7.4 Загальних умов - щодо обов'язку Лізингодавця страхувати Предмет лізингу на весь строк лізингу та вчасного продовження страхування, а саме з урахуванням того, що Договір в односторонньому порядку достроково припинений та Предмет лізингу вилучений, то за відповідачем існує заборгованість з невідшкодованої суми страхових платежів (яка мала входити до складу комісії), витрат на зберігання вилученого Предмету лізингу. Таким чином, заборгованість по додатковим витратам складається з: витрат по страхуванню Предмета лізингу - 963,89 гривень та витрат на зберігання вилученого Предмету лізингу - 6273,00 гривень;

8) 3382,83 грн. – залишку невідшкодованої вартості предмету лізингу, так як відповідно до п.10.3.2, різниця вартості Предмету лізингу є невідшкодованою відповідачем його вартості після вилучення та має бути повернута.

Відповідачем було надано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнають, посилаючись на те, що позивачем не було надано акту звірки взаємних розрахунків, а також те, що вони ніяких претензій на свою адресу щодо невиконання умов договору не отримували.

Проте будь-яких належних доказів на підтвердження обгрунтовності своїх заперечень відповідачем надано не було.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, що умови договору ними належним чином не виконувались в зв'язку із скрутним матеріальним становищем, зауважень по розрахункам позивача щодо суми позову у них немає.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог враховуючи наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Дії позивача по передачі предмета лізингу у тимчасове володіння і користування відповідачу згідно акту приймання-передачі та дії відповідача по прийняттю предмета лізингу за визначеною ціною, та його частковий розрахунок свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов’язання по лізинговому платежу.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Слід зазначити, що відповідно до умов договору термін оплати встановлений сторонами визначений графіком лізингових платежів.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Доказами виникнення заборгованості відповідача є наявні в матеріалах справи акт приймання-передачі предмету лізингу в лізинг, банківська виписка по особовому рахунку позивача за період з 06.03.2008 р. по 27.04.2010 р., що підтверджує частковий розрахунок відповідача, актом вилучення предмету лізингу від 04.09.2009 р., направлення рекомендованих відправлень на адресу відповідача про повернення предмету лізингу в зв'язку з несплатою лізингових платежів від 19.02.2009 р., про розірвання договору лізингу в зв'язку з несплатою лізингових платежів від 07.08.2009 р. та інші документи, надані позивачем на підтвердження своїх вимог.

Відповідно до ч. З ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

Відповідач доказів щодо проведення розрахунків з позивачем суду не надав.

Отже позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 4755,81 - комісію позивача за дострокове припинення договору в розмірі 2% від суми непогашеної вартості предмету лізингу; 71106,94 грн. - відшкодування частини вартості предмету лізингу (заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення); 21645,90 грн. – комісії позивача без ПДВ (заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення); 19694,28 грн. - комісії позивача з ПДВ (перевищення подвійної облікової ставки НБУ); 909,73 грн. - комісії позивача без ПДВ (відсотки за користування грошима); 11913,56 грн. - штрафні санкції; 7236,89 грн. – додаткові витрати та 3382,83 грн. - залишку невідшкодованої вартості предмету лізингу, суд вважає доведеними та підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача відшкодування судових витрат на підставі ст.49 ГПК України.

          Керуючись ст.ст.11, 509, 551, 525-527, 549, 610, 623 ЦК України, ст.4-3, 4-5, 22, 25, 28,30, 32, 34, 43, 49 ст.75, ст. 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, Закону України «Про фінансовий лізинг», -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього сільськогосподарського підприємства "Відродження" код (вул. 40-річчя Жовтня,1, смт.Дашів, Іллінецький р-н, Вінницька область, 22740, код ЄДРПОУ 32446504) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (04073, м. Київ, пр-т.Московський,9 (Б-Ц "ФорумПаркПлаза"), корп.5, офіс 101, код 34480657) 4755,81 - комісію за дострокове припинення договору в розмірі 2% від суми непогашеної вартості предмету лізингу; 71106,94 грн. – відшкодування частини вартості предмету лізингу (заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення); 21645,90 грн. – комісії позивача без ПДВ (заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення); 19694,28 грн. - комісії позивача з ПДВ (перевищення подвійної облікової ставки НБУ); 909,73 грн. - комісії позивача без ПДВ (відсотки за користування грошима); 11913,56 грн. - штрафні санкції; 7236,89 грн. - додаткові витрати, 3382,83 грн. – залишку невідшкодованої вартості предмету лізингу; 1406,46 грн. - витрат на державне мито та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення направити сторонам

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 16 серпня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу ( 04073, м. Київ, пр-т.Московський,9 (Б-Ц "ФорумПаркПлаза"), корп.5, офіс 101)

3 - відповідачу (вул. 40-річчя Жовтня,1, смт.Дашів, Іллінецький р-н, Вінницька область, 22740)