Рішення № 107927923, 16.12.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2022 року ЛуцькСправа № 140/6893/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Автодімсервіс до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Автодімсервіс (далі ТзОВ Автодімсервіс) звернулося з адміністративним позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення від 16.09.2022 №UA205140/2022/000167/2 про коригування митної вартості товарів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТзОВ Автодімсервіс з метою декларування та митним оформленням імпорту товару уповноважено митного брокера ПП СІА-БРОК 15.09.2022 подати електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA205140/2022/064917, згідно якої задекларовано ввезення в Україну позивачем в митному режимі імпорт товар: Запасні частини до легкових і вантажних автомобілів... по 37 товарних позиціях згідно УКТ ЗЕД загальною митною вартістю 2 458 958,92 грн з урахуванням вартості щодо транспортування товару в сумі 9391,00 грн.

Митна вартість декларантом визначена за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, додавши до митної декларації документи на підтвердження митної вартості.

За наслідком розгляду вищевказаних документів 15.09.2022 відповідачем було направлено електронне повідомлення про те, що подані до митного оформлення товару документи містять розбіжності, у зв`язку з чим запропоновано надати додаткові документи на підтвердження митної вартості. У відповідь на вказане повідомлення 16.09.2022 позивач надав митниці додаткові документи, однак відповідач прийняв рішення від 16.09.2022 №UA205140/2022/000167/2 про коригування митної вартості товарів.

Позивач вважає зазначене рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки декларантом надано всі необхідні документи, що дають можливість відповідачу визначити митну вартість товару за ціною договору (за основним методом), не містять розбіжностей та підтверджені визначеними частиною другою статті 53 МК України документами для підтвердження числових значень складових митної вартості.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 20.10.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що ТзОВ Автодімсервіс разом з митною декларацією від 15.09.2022 №UA205140/2022/064917 подано документи, що містили розбіжності, а тому позивачу запропоновано надати додаткові документи на підтвердження митної вартості. Однак на запит митного органу не було надано всіх документів, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, а тому митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості. У зв`язку з цим митну вартість визначено за резервним методом на підставі цінової інформації, наявної у Держмитслужби. З огляду на вищевикладене вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів від 16.09.2022 №UA205140/2022/000167/2 прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що відповідач не наводить доводів, обгрунтованих посиланням на відповідні докази щодо неможливості визначити митну вартість товару за ціною договору (за основним методом) за умови, що подані товариством документи в своїй сукупності чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, в т.ч. умови поставки і оплати. Вважає, що відсутність таких доводів є фактичним визнанням відповідачем того, що вказані документи не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в ч.3 ст.53 Митного кодексу України. Також відповідач не довів правомірність витребування у товариства документів, не передбачених статтею 53 Митного кодексу України, а також не навів обґрунтування вибіркового коригування митної вартості товару, коли ним було скориговано вартість лише 3 товарних позицій із 37 наявних.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ Автодімсервіс придбало на умовах контракту №102/2012 від 01.02.2013 у компанії ABS All Brake Systems bv запасні частини до легкових та вантажних автомобілів для подальшого імпорту в Україні загальною вартістю 67032,48 євро, що підтверджується рахунками-фактурами (інвойсами) від 30.08.2022 HUSI22000451, від 06.09.2022 HUSI22000502.

Виконувати дії, пов`язані з декларуванням та митним оформленням імпорту товару, позивач уповноважив митного брокера ПП СІА-БРОК.

З метою митного оформлення вказаного товару 15.09.2022 декларантом в інтересах позивача було подано митну декларацію №UA205140/2022/064917, у якій вартість була визначена за основним методом за ціною договору (контракту).

Згідно рахунків-фактур (інвойсів) від 30.08.2022 HUSI22000451, від 06.09.2022 HUSI22000502 оплата за товар, що поставляється за цими рахунками здійснюється упродовж 60 днів з дня фактичної поставки.

До митної декларації декларантом додано: контракт №102/2012 від 01.02.2013; додаткові угоди до контракту №5 від 20.06.2017, №7 від 18.12.2017, №8 від 10.01.2019, №9 від 06.11.2020 та №10 від 28.05.2021; рахунки-фактури (інвойси) HUSI22000451 від 30.08.2022, HUSI22000502 від 06.09.2022; міжнародну товарно-транспортна накладна (CMR) №117689 від 14.09.2022; декларації про походження товару HUSI22000451 від 30.08.2022, HUS122000502 від 6.09.2022; прайс-лист виробника товару від 30.08.2022; документ, що підтверджує вартість перевезення товару вих. №562 від 14.09.2022; договір №1/03122019 на перевезення вантажу від 03.12.2019; заявку на перевезення вантажу №13/09/22 від 13.09.2022; експортні декларації країни відправлення товару 22HU8110002A3BC883 від 31.08.2022 та 22HU8110002А415706 від 06.09.2022.

З метою підтвердження заявленого рівня митної вартості імпортованого товару декларанту позивача 15.09.2022 направлено електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи про підтвердження визначеної митної вартості товарів, що імпортувались, а саме: виписку з бухгалтерської документації (документи бухгалтерського та податкового обліку, що стосуються руху ідентичних та/або подібних оцінюваному товару в середині країни, за попередні періоди); банківський платіжний документ проведений по міжнародній платіжній системі SWIFT, що підтверджує оплату за оцінюваний товар, в тому числі за попередні періоди; сертифікат якості та свідоцтво відповідності на товар; пакувальний лист; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту); висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з порівняльним аналізом цін на оцінюваний товар на європейському ринку.

Для підтвердження митної вартості декларантом надано: платіжне доручення в іноземній валюті: №649 від 29.06.2022, №593 від 14.04.2022, №665 від 28.07.2022; інвойси за попередні періоди; пакувальні листи; картки рахунку 281; сертифікати відповідності; видаткові накладні; додаткові угоди №2 від 01.04.2016, №8 від 10.01.2019, №5 від 20.06.2017; скрін-шоти з Європейського сайту експортних декларації ec.europa.eu; довіреність на уповноваження представника POL-CEL Sp.z.o.o. здійснювати офіційне представництво в митних органах.

Від надання інших додаткових документів, що підтверджують складові митної вартості, декларант відмовився, про що повідомив митницю листом від 16.09.2022.

16.09.2022 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2022/000167/2.

Підставою для прийняття рішення, як зазначено в останньому, є те, що митна вартість товарів №2, №7, №8, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять наступні розбіжності.

В інвойсі № HUSI22000502 від 06.09.2022 вартість товару становить 18772,35 євро, а в експортній декларації країни відправлення № 22HU8110002A415706 від 06.09.2022 - 7719941,22. В інвойсі № HUSI22000451 від 30.08.2022 вартість товару становить 48260,13 Євро, а в експортній декларації країни відправлення № 22HU8110002A3BC883 від 31.08.2022 вартість товару становить 19172784,45.

Контракт від 01.02.2013 №102/2012 укладений між ABS All Brake Systems bv та ТзОВ Автодімсервіс.

Однак, згідно п.1.3 Контракту від 01.02.2013 №102/2012 передача товару відбувається з різних складів продавця, назва складу вказується в товаро-супровідних документах і інвойсах. Відповідно до CMR від 14.09.2022 № 117689 відправником товару є POL-CEL Sp.z.o.o., проте інофрмації про даного відправника продавцем не зазначено в товаро-супровідних документах і в іновйсі.

В прайс-листі заначено умови поставки DAP, проте в п.3.1 Контракту умови поставки FCA м.Хелм.

Відповідно до п.3.5 Контракту продавець забезпечує кожну партію товару необхідними товаро-супровідними документами, в т.ч. сертифікатом якості, свідоцтвом відповідності та пакувальним листом, які не подано до митного оформлення.

Щодо додатково наданих вищезазначених документів у рішенні зазначено наступне.

Платіжні доручення в іноземній валюті неможливо ідентифікувати з надісланими інвойсами, оскільки в призначенні платежу не вказані номери інвойсів, згідно яких здійснюється оплата. Крім того, платіжне доручення в іноземній валюті №665 від 28.07.2022 на суму 48486,90 євро, а в інвойсі на 24081,21 євро.

В додатковій угоді №5 від 20.06.2017 зазначено, що поставка здійснюється зі складу POL-CEL Sp.z.o.o. ul.Rampa Brzeska,6322-100 Chelm, Польща, однак згідно п.1.3 Контракту від 01.02.2013 №102/2012 передача товару відбувається з різних складів продавця, назва складу вказується в товаро-супровідних документах і в інвойсах. Тобто, продавцем не дотримано умов додаткової угоди.

Не всі видаткові накладні містять підписи та печатки отримувача (покупця) товару.

Пакувальні листи до інвойсів не містять реквізитів продавця, дати документів, опису пакувальної тари (ящики, коробки, піддони).

В заяві б/н від 16.09.2022 покупець пояснює, що в деклараціях країни відправлення № 22HU8110002A415706 від 06.09.2022 та № 22HU8110002A3BC883 від 31.08.2022 вартість товару визначено у валюті Угорщини - форинтах, що за курсом до євро на відповідну дату і становлять 7719941,22 та 19172784,45. Однак, таке числове значення не підтверджене документально курсами валют на дату складання експортних декларацій. Крім того, декларація країни відправлення Польща не подана до митного оформлення, а подана декларація країни відправлення Угорщини. Слід зазначити, що згідно товаро-супровідних документів відправником є POL-CEL Sp.z.o.o. ul. Rampa Brzeska, 6322-100 Chelm, Польща. Скрін-шоти з європейського сайту експортних декларацій ec.europa.eu надають інформацію, що за деклараціями країни відправлення процедура вивозу завершена, проте документ Комунікат так і не подано.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні, митницею відповідно до положень ст. 55 та ст.57 МКУ з декларантом шляхом обміну електронними повідомленнями проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.

У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МКУ на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні на товар №2 - 4,27 дол. США/кг за МД №UA100120/2022/212666 від 15.07.2022, на товар №7 - на рівні - 6,29 дол. США/кг за МД №UA400040/2022/18916 від 22.06.2022, на товар №8 - 7,2 дол. США/кг за МД №UA100330/2022/49412917 від 13.07.2022, МД №UA205140/2022/61717 від 01.09.2022.

Крім того, митним органом видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуск товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2022/019974.

Декларантом вказані товари оформлено у вільний обіг згідно МД №UA205140/2022/065488 від 17.09.2022 з наданням гарантій, передбачених статтею 55 МК України.

Вважаючи вказане рішення митного органу протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

За правилами частини першої статті 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина перша).

Відповідно до статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин другої, третьої статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару запасні частини для легкових автомобілів та ненадання відповідачу додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Так, до митної декларації декларантом додано, зокрема: контракт №102/2012 від 01.02.2013; додаткові угоди до контракту №5 від 20.06.2017, №7 від 18.12.2017, №8 від 10.01.2019, №9 від 06.11.2020 та №10 від 28.05.2021; рахунки-фактури (інвойси) HUSI22000451 від 30.08.2022, HUSI22000502 від 06.09.2022; міжнародну товарно-транспортна накладна (CMR) №117689 від 14.09.2022; декларації про походження товару HUSI22000451 від 30.08.2022, HUS122000502 від 06.09.2022; прайс-лист виробника товару від 30.08.2022; документ, що підтверджує вартість перевезення товару вих. №562 від 14.09.2022; договір №1/03122019 на перевезення вантажу від 03.12.2019; заявку на перевезення вантажу №13/09/22 від 13.09.2022; експортні декларації країни відправлення товару 22HU8110002A3BC883 від 31.08.2022 та 22HU8110002А415706 від 06.09.2022.

Вартість товарів безпосередньо визначена у рахунках-фактурах (інвойсах) HUSI22000451 від 30.08.2022, HUSI22000502 від 06.09.2022, а тому саме вказана ціна була врахована у складі митної вартості, зазначеної у митній декларації від 15.09.2022 №UA205140/2022/064917.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

15.09.2011 Україна приєдналася до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (у зміненій редакції) (Закон України Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур від 15.02.2011 №3018-VI).

Відповідно до Стандартного правила 6.4 Додатка II до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Загальний додаток) Митна служба застосовує метод аналізу ризиків для визначення осіб та товарів, у тому числі транспортних засобів, що підлягають перевірці, та ступеня такої перевірки. Із цього правила, зокрема, випливає, що для цільового добору конкретних операцій вибірка товарів, транспортних засобів чи документів з метою перевірки повинна ґрунтуватися на профілях ризику. Така заснована на вибірковості процедура допускає також випадковий добір на основі статистичної вибірки чи ініціативи співробітника митниці, заснованої на його досвіді чи інтуїції (пункт 7.1 Рекомендацій до Загального додатка до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (у зміненій редакції)). Тобто наведене Стандартне правило передбачає, що поглибленій перевірці підлягають документи, стосовно яких спрацювала система управління ризиками, або документи, відібрані співробітниками митниці.

Частиною першою статті 320 МК України передбачено, що форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

Згідно з частиною другою статті 361 цього ж Кодексу органи доходів і зборів застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю.

Згідно з пунктом 3.5 Положення про систему аналізу й селекції факторів ризику при визначенні окремих форм митного контролю, затвердженого наказом Державної митної служби України від 27.05.2005 №435, одним із критеріїв ризику закріплено факт того, що заявлена митна вартість товарів значно відрізняється від ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів при їх увезенні на митну територію Україну.

За результатами оцінки ризику у конкретному випадку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України, в тому числі за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками, що здійснюється відповідно до статті 337 МК України, митні органи обирають форми та обсяг митного контролю. При цьому формується перелік митних формальностей, визначених за результатами застосування інструментів з управління ризиками (пункт 7.1 Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками в митній службі України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №597).

При декларуванні товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України, у процесі оформлення МД використовується Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, та відомчі класифікатори інформації з питань державної митної справи, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011, якими, зокрема, передбачені різні форми перевірки документів та матеріалів: контроль правильності визначення митної вартості товарів (код митної формальності - 105-2); витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів (код митної формальності - 106-2).

Отже, аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що поглиблена перевірка документів, доданих до митної декларації, на предмет їх достовірності та правильності визначення митної вартості товару здійснюється виключно при спрацюванні системи управління ризиками або у випадках, які визначаються співробітниками митниці на основі власного досвіду чи інтуїції.

Згаданий Класифікатор митних формальностей, що можуть бути визначені за результатами застосування системи управління ризиками, передбачає, що одним із наслідків спрацювання системи управління ризиками може бути проведення такої формальності, як витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів (код митної формальності - 106-2). Проте, митний контроль та митне оформлення як складові митної процедури є частиною адміністративних процедур із провадження справи декларанта щодо пропуску його товарів через митний кордон України. Факт відхилення рівня задекларованої митної вартості від рівня митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не стосується обставин справи; він стосується фактів, які були зафіксовані під час провадження справ щодо інших товарів. Факт відхилення рівня митної вартості є лише приводом для вчинення певних адміністративних процедур, проте сам собою не є доказом у справі, у якій провадяться адміністративні (митні) процедури.

Таким чином, правові акти суб`єкта владних повноважень, в тому числі процедурне рішення митного органу про витребування додаткових документів, може бути ухвалене ґрунтуючись лише на доказах у справі, а такими доказами передусім є документи, додані до митної декларації.

Факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів, і лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.

Аналогічний підхід закріплено і у Методичних рекомендаціях щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 №689. Так, у пункті 8 розділу 2 цих Методичних рекомендацій зазначено, що у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 МК України здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 МК України та частиною першою статті 55 цього Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів. Тобто, при відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками митний орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього у разі виявлення підстав може витребувати у декларанта додаткові документи.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина четверта статті 53 МК України).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадках: якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Такі сумніви щодо митної вартості товару можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Як вказано у пункті 2 частини четвертої статті 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.

Вказана норма законодавства спрямована на те, щоб декларант був обізнаний з недоліками, які виявлені митним органом, та які в свою чергу перешкоджають митному органу підтвердити задекларовану митну вартість товарів, з метою надання декларанту реальної можливості їх усунути шляхом подання додаткових документів.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, митниця вказала, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, у відповідності до частини другої статті 53 МК України, містять окремі розбіжності. При цьому, митниця володіла інформацією щодо рівня митної вартості товару, подібного із імпортованим за призначенням, виробником, країною виробництва, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів, у відповідності до чого митну вартість визначено з врахуванням МД №UA100120/2022/212666 від 15.07.2022 на товар №2 - 4,27 дол. США/кг, МД №UA400040/2022/18916 від 22.06.2022 на товар №7 - на рівні - 6,29 дол. США/кг, МД №UA100330/2022/49412917 від 13.07.2022, МД №UA205140/2022/61717 від 01.09.2022 на товар №8 - 7,2 дол. США/кг.

Проте суд із такими мотивами оскаржуваного рішення не погоджується, враховуючи таке.

Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 53 МК України митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений частиною 2 даної статті.

При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №808/9123/15, від 20.02.2018 у справі №809/1884/16.

Щодо виявлених митним органом у поданих позивачем документах розбіжностей суд зазначає наступне.

Вказуючи на те, що вартість товару, зазначена в інвойсах HUSI22000451 від 30.08.2022, HUSI22000502 від 06.09.2022 (18772,35 євро і 48260,13 євро), відрізняється від вартості, зазначеної в експортних деклараціях №22НU110002А415706 від 06.09.2022 та №22HU8110002A3BC883 від 31.08.2022 (7719941,22 та 19172784,45 відповідно), відповідач не взяв до уваги відповідну графу в наданих інвойсах "Currency code own:" ("код валюти власний:") HUF, звідки слідує, що в експортних деклараціях вартість товару визначена у валюті Угорщини - форинтах. При цьому, неподання курсів валют на дату складання декларацій країни відправлення жодним чином не впливає на визначення числових значень митної вартості, яка встановлена саме з урахуванням інвойсів, а не декларацій країни відправлення. Митні декларації країни відправлення не є документами, які підтверджують митну вартість товару, тому митний орган не міг посилатися на виявлені у них та у інвойсах розбіжностях.

Аналогічним чином, зазначаючи про розбіжності в умовах поставки товару, вказаних в прайс-листі та у п.3.1. контракту (DAP і FCA відповідно), відповідач не взяв до уваги, що Додатковою угодою №9 до контракту, укладеною 06.11.2020 р., його сторони виклали в новій редакції, згідно з якою поставка здійснюється саме на умовах DAP Хелм.

Також, з огляду на те, що згідно з п.3.5 контракту вантажо-транспортна накладна міжнародного зразка (CMR) є товаро-супровідним документом, то відповідні відомості з CMR від 14.09.2022 №117689 є достатнім підтвердженням даних щодо відправника товару - POL-CEL Sp.z.o.o.

Враховуючи те, що надані разом митною декларацією документи підтверджували, що придбаний товар доставлявся найнятим позивачем перевізником з м. Хелм, та вартість перевезення, то відповідач, обґрунтовуючи свою вимогу про надання додаткових документів, не зазначив, яким чином відомості саме про особу відправника товару, а не про місцезнаходження складу, з якого він відправлявся, впливають на заявлену митну вартість, та причини неможливості перевірки неправдивих, на його думку, відомостей, на підставі отриманих від уповноваженої особи документів, в т.ч. причину відмови взяти до уваги інформацію з CMR від 14.09.2022 №117689.

Також митний орган не обґрунтував, яким чином сертифікати якості та відповідності, висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з порівняльним аналізом цін на оцінюваний товар на європейському ринку впливають на визначення митної вартості. Необґрунтованою також є вимога надати банківські платіжні документи про оплату за товар, оскільки умовами інвойсів HUSI22000451 від 30.08.2022, HUSI22000502 від 06.09.2022 передбачено післяоплату протягом 60 днів після поставки товару, а відтак свідчить про відсутність таких платіжних документів на час декларування товару. Безпідставним є посилання у рішенні на те, що не всі видаткові накладні містять підписи та печатки отримувача (покупця) товару, оскільки такі документи не впливають на визначення митної вартості, а підтверджують господарські відносини між позивачем, як продавцем товару, та покупцями цих товарів.

У відзиві відповідач заперечує обґрунтованість числових значень витрат на транспортування товару, однак у спірному рішенні жодних зауважень до врахування таких витрат у складі митної вартості нема, а тому такі твердження відповідача суд до уваги не бере.

На думку суду, позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України подано всі необхідні документи для митного оформлення зазначених товарів за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Частиною другою статті 64 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Відтак, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

10.04.2008 Законом України №250-VІ ратифіковано протокол про вступ України до Світової організації торгівлі та про приєднання України до угоди про Світову організацію торгівлі.

Визначення митної вартості оцінюваних товарів з використанням резервного методу має відповідати принципам та положенням статті VII ГАТТ Оцінка товару для митних цілей та Угоди про застосування статті VII ГАТТ.

Відповідно до статті VІІ п. 2 (а) Генеральної угоди по тарифам і торгівлі 1947 року оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних цінах.

Пунктом 2 (b) даної статті Генеральної угоди по тарифам і торгівлі 1947 року передбачено, що під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Якщо дійсна вартість може бути визначена відповідно до пункту (b), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений (пункт 2 (с)).

Відповідно до додатка 1 до статті VII формування пунктів (a) і (b) дозволяє стороні, що домовляється, одноманітно визначати вартість для митних цілей або на підставі цін окремого експортера на імпортний товар, або на підставі загального рівня цін на подібний (аналогічний) товар.

Отже, за правилами ГАТТ для цілей митного оформлення товару за резервним методом під митною вартістю товару розуміється ціна такого товару, за яку він продається чи пропонується до продажу в імпортуючій країні.

Частиною шостою статті 54 МК України встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частина перша статті 55 МК України передбачає, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з частиною другою статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Наявність лише посилання на митні декларації МД №UA100120/2022/212666 від 15.07.2022, МД №UA400040/2022/18916 від 22.06.2022, МД №UA100330/2022/49412917 від 13.07.2022, МД №UA205140/2022/61717 від 01.09.2022, вказана в яких митна вартість була взята за основу для визначення спірної митної вартості без наведення пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо не може бути обґрунтованою підставою для коригування митної вартості.

Суд звертає увагу, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах. Контролюючий орган не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним щодо товарів

№2 у розмірі 4,27 дол.США/кг, №7 у розмірі 6,29 дол.США/кг, №8 у розмірі 7,2 дол.США/кг. Крім того, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. У свою чергу, декларант надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо непідтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Тому з огляду на приписи частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України рішення у спорі належить прийняти на користь позивача, а не суб`єкта владних повноважень. Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 16.09.2022 №UA205140/2022/000167/2 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 2714,24 грн., що був сплачений платіжними дорученнями №4588 від 18.10.2022.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 16 вересня 2022 року №UA205140/2022/000167/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Автодімсервіс (43006, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Андрія Марцинюка, будинок 35, код ЄДРПОУ 37319981) за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, код ЄДРПОУ 43958385) судовий збір у сумі 2714,24 грн (дві тисячі сімсот чотирнадцять гривень 24 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.Д. Ковальчук