Ухвала суду № 107922322, 19.12.2022, Верховинський районний суд Івано-Франківської області

Справа№938/628/21

Провадження № 1-в/938/22/22

УХВАЛА

іменем України

19 грудня 2022 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

засудженого ОСОБА_4

представника органу пробації ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання Верховинського районного сектору філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області про звільнення від відбування покарання

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , засудженого 23.11.2021 року Верховинським районним судом Івано-Франківської області за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік,-

В С Т А Н О В И В:

Начальник Верховинського районного сектору філії Державної установи "Центр пробації" в Івано-Франківській області ОСОБА_5 звернулась до суду зі поданням про звільнення від покарання у зв`язку із закінченням терміну випробування відносно ОСОБА_4 , засудженого 23.11.2021 року вироком Верховинського районного суду Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік.

Подання обгруноване тим, що іспитовий строк за вказаним вироком закінчився, ОСОБА_4 узятий на облік 21.09.2022 року. З порядком та умовами відбування покарання та обов`язками покладеними судом ОСОБА_4 ознайомлений 22.09.2022 року. За час перебування на обліку засуджений ОСОБА_4 зарекомендував себе задовільно, виконував усі обов`язки покладені на нього Верховинським районним судом Івано-Франківської області згідно зі ст.76 КК України, а саме за межі України не виїжджав; місце проживання не змінював; на реєстрацію в призначений постановою інспектора день, з`являвся вчасно. За час перебування на обліку в Верховинському районному секторі філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області, а саме в період з 21.09.2022 по 23.11.2022 року не притягувався до кримінальної відповідальності; адміністративні стягнення не накладалися. Однак, відповідно до письмового повідомлення (вимоги) Верховинського відділення поліції ГУ НП в Івано-Франківській області, ОСОБА_4 перебуває в статусі «обвинуваченого», оскільки 29.07.2022 року відносно нього направлені матеріали до суду, згідно з якими він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України. Крім того, засуджений протягом 2022 року, але до постановки на облік в сектор пробації та до моменту ознайомлення з порядком та умовами відбування покарання, притягувався до адміністративної відповідальності: 06.05.2022 року - за ч.1 ст. 173-2 КУпАП; 20.06.2022 року - ч.1за ст.175-1 КУпАП; 21.06.2022 року -за ст.177 КУпАП; 27.07.2022 року - за ч.1ст. 175-1 КУпАП. По місцю проживання характеризується задовільно. Офіційно не працює. Працює по найму в односельчан. Одружений. На утриманні має двоє неповнолітніх дітей .

У судовому засіданні представник органу пробації подання підтримав.

Прокурор не заперечив щодо задоволення даного подання, підтвердивши, що на даний час вирок щодо ОСОБА_4 за ч.1 ст. 357 КК України не ухвалювався.

Засуджений ОСОБА_4 просив задоволити дане подання та звільнити його від призначеного покарання.

Як вбачається з матеріалів провадження та особової справи, ОСОБА_4 засуджено вироком Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 23.11.2021 року за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік та покладено обов`язки:

-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації (а.с.49-51).

Надалі заступником керівника Івано-Франківської обласної прокуратури вказаний вирок оскаржено до апеляційного суду

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 30.08.2022 року (а.с.95), апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури на вирок Верховинського районного суду від 23.11.2021 року щодо ОСОБА_4 - закрито в зв`язку з відмовою прокурора від апеляційної скарги (а.с.95).

Як встановлено судом, ОСОБА_4 взятий на облік Верховинським районним сектором філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області 21.09.2022 року (а.с.103), згідно зі ч.1 ст.165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду, тобто з 21.09.2022 року.

Відповідно до ст.75 КК України, якщо засуджений протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, у цьому разі суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання.

Матеріали справи свідчать, що на час внесення в суд подання ОСОБА_4 відбув призначений йому іспитовий строк тривалістю 1рік.

Із матеріалів справи вбачається, що на час розгляду даного подання ОСОБА_4 перебуває в статусі обвинуваченого, оскільки 29.07.2022 року відносно нього направлені матеріали до суду, згідно з якими він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.357 КК України. Крім того, засуджений протягом 2022 року, але до постановки на облік в сектор пробації та до моменту ознайомлення з порядком та умовами відбування покарання, притягувався до адміністративної відповідальності: 06.05.2022 року - за ч.1 ст. 173-2 КУпАП; 20.06.2022 року - ч.1за ст.175-1 КУпАП; 21.06.2022 року -за ст.177 КУпАП; 27.07.2022 року - за ч.1ст. 175-1 КУпАП., у зв`язку з чим щодо нього органом пробації не виносилося письмове попередження.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України, ч. 2 ст. 2 КК України та ч. 1 ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно зі ст.8 Конституції України визнається і діє верховенство право, а норми Основного Закону є нормами прямої дії.

Принцип презумпції невинуватості закріплений у міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України та які відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, ч. 1 ст. 19 Закону України від 29.06.2004 року № 1906-IV «Про міжнародні договори України» є частиною національного законодавства України. Так, у ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини зазначається, що кожна людина, обвинувачена у вчиненні злочину, має право вважатися невинною доти, поки її винність не буде встановлена в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду, при якому їй забезпечують усі можливості для захисту. Згідно з п. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права кожен обвинувачений у кримінальному злочині має право вважатися невинним, поки винність його не буде доведена згідно із законом. Аналогічна норма міститься й у п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

У цьому аспекті слід зазначити, що правильне розуміння вимог Конвенції розкривається у рішеннях Європейського суду з прав людини, що містять правові позиції щодо суті положень зазначеного міжнародно-правового акта, а також змісту та обсягу гарантованих ним прав. Так, ЄСПЛ у справі «Барбера, Мессегеу і Джабардо проти Іспанії» зазначив, що п. 2 ст. 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, оскільки обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.

Також Європейський суд у своєму рішенні від 22.04.2010 року у справі «Фатуллаєв проти Азербайжану» зазначив, що презумпція невинуватості, втілена в п.2 ст.6 Конвенції, є одним із елементів справедливого кримінального судочинства, що забороняє передчасне висловлювання як самим судом, так і представниками інших органів влади думки, що особа, яка «обвинувачується у кримінальному злочині», є винною до того, як це доведено в законному порядку. ЄСПЛ послідовно дотримується підходу, відповідно до якого принцип презумпції невинуватості порушується, якщо судове рішення або твердження офіційної особи щодо особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, схиляє до думки про те, що вона винна до того, як її винуватість була встановлена в законному порядку.

Аналогічні висновки Європейський суд подав у справах «Шагін проти України», «Грабчук проти України».

Крім того, за змістом ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку.

Згідно зі ч. 1 ст. 164 КВК України, уповноважений орган з питань пробації: веде облік засуджених протягом іспитового строку; роз`яснює засудженим порядок виконання обов`язків, покладених на них судом; здійснює нагляд за засудженими; вживає заходів з припинення порушень судових рішень; організовує першочергові заходи з виявлення засуджених, місцезнаходження яких невідоме; звертається до відповідних правоохоронних органів щодо розшуку засуджених, місцезнаходження яких невідоме; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом та Законом України «Про пробацію».

У ч. 2 ст. 165 КВК України закріплено, що після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового злочину, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.

На час розгляду вказаного клопотання інформації, яка б підтвердила факт вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення протягом іспитового строку матеріали справи не містять, а ймовірна можливість ухвалення обвинувального вироку судом в невизначеному майбутньому стосовно засудженого, не може бути підставою для відмови в звільненні від призначеного покарання у зв`язку із закінченням іспитового строку.

Вказане не суперечить вимогам ст. 62 Конституції України про те, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення подання начальника Верховинського районного сектору філії Державної установи "Центр пробації" в Івано-Франківській області ОСОБА_5 про звільнення від покарання засудженого ОСОБА_4 у зв`язку із закінченням іспитового строку.

Враховуючи вищевказане, керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 2 КК України, ст. 17 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Подання начальника Верховинського районного сектору філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , засудженого 23.11.2021 року вироком Верховинського районного суду Івано-Франківської області за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік, у зв`язку із закінченням іспитового строку.

Ухвала суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи діб з дня її проголошення шляхом подачі апеляції через Верховинський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя: ОСОБА_1