Рішення № 107920592 від 14.12.2022 , Господарський суд Львівської області

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2022 Справа № 21/20 (914/1360/21)

Суддя Господарського суду Львівської області Чорній Л.З., за участю секретаря Х.Гусак розглянувши матеріали за позовом: Товариства з обмеженою відповідальність «Львівський завод ГМПТ» в особі ліквідатора Кропивницької Уляни Миколаївни

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Виробниче об`єднання ЛЗА», с. Муроване, Львівська область

про витребування майна з чужого незаконного володіння

в межах провадження у справі № 21/20

за заявою: Управління Пенсійного фонду України у Сколівському р-ні Львівської обл., м.Сколе

про банкрутство: ТзОВ „Львівський завод ГМПТ, с.Коростів

представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Судом роз`яснено зміст ст.ст. 35, 46 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов`язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

18.05.2021 на адресу Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальність „Львівський завод ГМПТ в особі ліквідатора Кропивницької Уляни Миколаївни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Виробниче об`єднання ЛЗА» про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Згідно з Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.05.2021 справу №21/20(914/1360/21) передано на розгляд судді Чорній Л.З. на підставі ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, в провадженні якої перебуває справа №21/20 про банкрутство ТзОВ „Львівський завод ГМПТ.

26.03.2010 року Господарським судом Львівської області порушено провадження у справі №21/20 про банкрутство ТзОВ „Львівський завод ГМПТ (Львівська область, Сколівський р-н, с.Коростів, вул.Гірська, 3, код ЄДРПОУ 34318278).

Ухвалою господарського суду Львівської області від 09.09.2010р. по справі №21/20 введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна Скочка І.Я.

30 вересня 2010 року в офіційному друкованому органі - газеті "Голос України" №182 (4932) опубліковано оголошення про порушення господарським судом Львівської області справи №21/20 про банкрутство ТзОВ „Львівський завод ГМПТ (Львівська область, Сколівський р-н, с. Коростів, вул.Гірська,3, код ЄДРПОУ 34318278).

20.12.10 р. судом затверджено реєстр вимог кредиторів ТзОВ „Львівський завод ГМПТ.

Постановою від 06.12.11 р. ТзОВ „Львівський завод ГМПТ визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, повноваження арбітражного керуючого- розпорядника майна Скочка І.Я. припинено, ліквідатором у справі призначено Липського Сергія Івановича, якого зобов`язано у п`ятиденний строк опублікувати в офіційних друкованих органах відомості про визнання боржника банкрутом; крім цього, відповідно до ухвали від 27.09.11 р. (с. Гутьєва) внесено зміни в реєстр вимог кредиторів ТзОВ „Львівський завод ГМПТ в частині вимог ПАТ ІК „ІТТ-Інвест та ВВФ СС від НВВ та ПЗ.

Оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури опубліковано в газеті „Голос України №243 (5243) від 23.12.11 р.

Ухвалою суду від 31.03.2021 заяву ліквідатора-арбітражної керуючої Рудецької Оксани Ярославівни про відсторонення від виконання повноважень ліквідатора у справі №21/20 задоволено, відсторонено арбітражну керуючу Рудецьку Оксану Ярославівну від виконання повноважень ліквідатора у справі №21/20. Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівський завод ГМПТ призначено арбітражну керуючу Кропивницьку Уляну Миколаївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1944 від 10.12.2019), поштова адреса: 79007, м.Львів, вул. Шпитальна, 9, оф. 5).

Підстави відкладення розгляду справи викладено в відповідних ухвалах суду.

Справа №21/20 про банкрутство ТзОВ „Львівський завод ГМПТ перебуває на стадії ліквідації.

Ухвалою суду від 21.05.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальність „Львівський завод ГМПТ в особі ліквідатора Кропивницької Уляни Миколаївни до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Виробниче об`єднання ЛЗА про витребування майна з чужого незаконного володіння залишено без руху; надано заявнику строк у 10 (десять) календарних днів з дня вручення цієї ухвали для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду: документів, які підтверджують сплату позивачем судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; належних доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви, а саме, опис вкладення в поштовий конверт; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), наявності/відсутності у позивача або іншої особи оригіналів поданих доказів, а також попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

16 червня 2021 року на адресу суду позивачем подано заяву за вх. № 14176/21 про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 22.06.2021 клопотання ліквідатора а/к Кропивницької У.М. про відстрочення сплати судового збору задоволено; відстрочено сплату судового збору за подання позовної заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння в межах провадження у справі № 21/20 до ухвалення судового рішення у справі; позовну заяву ТОВ «Львівський завод ГМПТ» в особі ліквідатора Кропивницької Уляни Миколаївни до відповідача ТОВ «Торговий дім Виробниче об`єднання ЛЗА» про витребування майна з чужого незаконного володіння прийнято до розгляду в межах провадження справи №21/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальність «Львівський завод ГМПТ» Справу призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 07.07.2021.

В судове засідання від 07.07.2021 представники сторін не з`явились.

Ухвалою суду від 07.07.2021 заяву ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ» від 05.07.2021 за вх.№2816/21 про зупинення провадження у справі задоволено, зупинено провадження у справі №21/20(914/1360/21).

24.06.2022 на електронну адресу суду надійшло клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Виробниче об`єднання ЛЗА» арбітражної керуючої Кропивницької У.М. про поновлення провадження у справі, оскільки постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.03.2022 рішення Господарського суду Львівської області від 10.06.2021 залишено без змін, а апеляційну скаргу ПрАТ «ВНК «Розточчя СТ» без задоволення, тому відсутні обставини, які перешкоджали розгляду справи.

Ухвалою суду від 01.07.2022 клопотання ліквідатора ТОВ «Торговий дім Виробниче об`єднання ЛЗА» арбітражної керуючої Кропивницької У.М. про поновлення провадження у справі за вх. №13901/22 від 24.06.2022 задоволено; провадження у справі у справі №21/20(914/1360/21) за позовом ТОВ «Львівський завод ГМПТ» в особі ліквідатора Кропивницької Уляни Миколаївни до ТОВ «Торговий дім Виробниче об`єднання ЛЗА» про витребування майна з чужого незаконного володіння поновлено. Розгляд справи призначено на 24.08.2022.

В судове засідання 24.08.2022 представники сторін не з`явились. На адресу суду заяв, клопотань чи пояснень не надходило.

В судове засідання 14.09.2022 представники сторін не з`явились. На адресу суду заяв, клопотань чи пояснень не надходило.

В судове засідання від 26.10.2022 сторони не з`явилися. Заяв, клопотань на адресу суду не надходило.

Відповідачем вкотре не виконано вимог ухвали суду, а саме не подано відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 26.10.2022 підготовче провадження по справі №21/20(914/1360/21) закрито та призначено справу до судового розгляду, розгляд справи призначити на 23.11.2022.

Судове засідання 23.11.2022 не відбулося у зв`язку з відсутністю електроенергії у будівлі Господарського суду Львівської області.

Ухвалою суду від 25.11.2022 розгляд справи призначено на 14.12.2022.

Позиції сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.01.2015 відбувся аукціон із продажу майна ТОВ «Львівський завод ГМПТ», за результатами якого продано 34 одиниці виробничого обладнання, яке забезпечувало вимоги ТОВ "ФК "Приватні Інвестиції" (як правонаступника ПАТ "Кредобанк") до ТОВ "Львівський завод ГМПТ". 30.01.2015 на підставі протоколу аукціону №5-003 від 26.01.2015 року ТОВ "Львівський завод ГМПТ", в особі ліквідатора Борсука В.Б. та ТзОВ "ТДВО "ЛЗА" укладено договір №1 купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 25.10.2017 у справі 21/20 визнано недійсним результати аукціону від 26.01.2017 року із продажу майна ТзОВ «Львівський завод ГМПТ», визнано недійсним договір купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні від 30.01.2015 між ТзОВ «Львівський завод ГМПТ» в особі ліквідатора Борсука В.Б. та ТзОВ «Торговий дім Виробниче об`єднання ЛЗА»; застосовано наслідки недійсності правочину та повернуто сторони у попередній стан. Позивач посилається на те, що згадане обладнання ТзОВ «ТДВО «ЛЗА» є не поверненим.

Сторони у судове засідання 14.12.2022 не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивач направила на електронну адресу суду клопотання від 06.12.2022, в якому просить розглядати позовну заяву у відсутності позивача за наявними матеріалами справи та зазначила, що позов підтримує в повному обсязі.

Суд зазначає, що за змістом ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Як встановлено судом, ухвали Господарського суду Львівської області у даній справі оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень, відтак сторони не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у справі №21/20(914/1360/21) у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи, зокрема, мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»).

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, оскільки містить достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Враховуючи приписи статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку; норми частин 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, а також те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи; у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті.

Обставини справи.

Постановою Господарського суду Львівської області від 06.12.2011 ТзОВ „Львівський завод ГМПТ визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, повноваження арбітражного керуючого розпорядника майна Скочка І.Я. припинено, ліквідатором у справі призначено Липського Сергія Івановича, якого зобов`язано у п`ятиденний строк опублікувати в офіційних друкованих органах відомості про визнання боржника банкрутом; крім цього, відповідно до ухвали від 27.09.11 р. (с. Гутьєва) внесено зміни в реєстр вимог кредиторів ТзОВ „Львівський завод ГМПТ в частині вимог ПАТ ІК „ІТТ-Інвест та ВВФ СС від НВВ та ПЗ.

Оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури опубліковано в газеті „Голос України №243 (5243) від 23.12.2011.

26.01.2015 відбувся аукціон із продажу майна ТОВ "Львівський завод ГМПТ", за результатами якого продано 34 (тридцять чотири) одиниці виробничого обладнання, яке забезпечувало вимоги ТОВ "ФК "Приватні Інвестиції" (як правонаступника ПАТ "Кредобанк") до ТОВ "Львівський завод ГМПТ", а саме: Токарно-гвинторізний верстат, мод. КА-280, р.в. 1993, інвентарний номер М-3992;

-Радіально-сверлильний верстат, мод. 2А554, р.в. 1993, інвентарний номер М-4043;

-Товарно-гвинторізний верстат, мод. КА-280, р.в. 1995, інвентарний номер М-4052;

-Шліце шліфувал. н/а, мод. ЗВ451В, р.в. 1995, інвентарний номер М-4064;

-Оброблюючий центр, мод. 2204ВМФ4, р.в. 1995, інвентарний номер М-4070;

-Оброблюючий центр, мод. 2204ВМФ4, р.в. 1995, інвентарний номер М-4071;

-Токарно гвинторізний верстат КА-280, 1995 р.в., інвентарний номер М-4055;

-Токарно гвинторізний верстат КА-280, 1994 р.в., інвентарний номер М-4024;

-Токарно гвинторізний верстат КА-280, 1995 р.в., інвентарний номер М-4058;

-Токарно гвинторізний верстат КА-280, 1995 р.в., інвентарний номер М-4055;

- Токарно гвинторізний верстат КА-280, 1993 р.в., інвентарний номер М-4023;

-Токарний верстат з ЧПУ 16Б16Т, 1993 р.в., інвентарний номер М-4003;

-Токарний верстат з ЧПУ 16Б16Т, 1993 р.в., інвентарний номер М-4004;

-Токарно револьверний верстат з ЧПУ Ш426ДФЗ, інвентарний номер М-4068;

-Радіально свердлувальний верстат 2А554, 1993 р.в., інвентарний номер М-4006;

-Вертикально фрезерний верстат 6Т182-29, 1995 р.в., інвентарний номер М-5004;

-Горизонтально фрезерний верстат ГФ2923С1, 1994 р.в., інвентарний номер М-4019;

-Вертикально фрезерний верстат 6Т13-29, 1993 р.в., інвентарний номер М-3971;

-Плоскошліфувальний верстат ЗД11АФ11, 1994 р.в., інвентарний номер М-4016;

-Спец, зубошліфувальний півавтомат ЕЗС117.8, 1993 р.в., інвентарний номер М-4002;

-Шліцефрезерний півавтомат ВС-5 Ш, 1995 р.в., інвентарний номер М-4050;

-Шліцефрезерний півавтомат ВС-51П, 1995 р.в., інвентарний номер М-4049;

-Шліцефрезерний півавтомат ВС-5 Ш, 1995 р.в., інвентарний номер М-4048;

-Центр, оброблюючий верстат з ЧПУ 220ВМФ4, 1995 р.в., інвентарний номер М-5001;

-Центр, оброблюючий верстат з ЧПУ 220ВМФ4, 1995 р.в., інвентарний номер М-4069;

-Токарно револьверний півавтомат 1М423, 1994 р.в., інвентарний номер М-4027;

-Токарно револьверний півавтомат 1М423, 1994 р.в., інвентарний номер М-4025;

-Токарно гвинторізний верстат КА-280, 1994 р.в., інвентарний номер М-4021;

-Токарно гвинторізний верстат КА-280, 1994 р.в., інвентарний номер М-4022;

-Токарно гвинторізний верстат КА-280, 1994 р.в., інвентарний номер М-4059;

-Шліцешліфувальний ЗВ451, 1993 р.в., інвентарний номер М-4007;

-Шліцешліфувальний півавтомат ЗВ45 ЇВ, 1995 р.в., інвентарний номер М-4063;

-Шліцешліфувальний півавтомат ЗВ45 ЇВ, 1995 р.в., інвентарний номер М-4066;

-Універсальний консольно фрезерний верстат 6Т80, 1994 р.в., інвентарний номер М-4018;

-Токарний багаторізцевий півавтомат НТ-502, 1993 р.в., інвентарний номер М-3969.

Відповідно до договору застави, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 07.02.2008 року за Р№302, в забезпечення виконання зобов`язань по Договору кредитної лінії №14/08-л від 07.02.2008 року ТзОВ "Львівський завод ГМПТ" передано в заставу ПАТ "Кредобанк" (на час проведення аукціону заставодержателем вже було ТзОВ "ФК "Приватні Інвестиції") належне йому на праві власності обладнання, перелік якого наводиться в Додатку №1 до цього договору, а саме 50 (п`ятдесят) одиниць обладнання з ідентифікуючими ознаками (назва устаткування, інвентарний номер, модель, заводський номер, рік випуску, вага), місцезнаходження якого - м. Львів, вул. Шевченка, 321 на орендованих площах ТзОВ "Управляюча компанія "Львівський автонавантажувач".

Відповідно до Повідомлення про результати проведення аукціону з продажу майна банкрута ТзОВ "Львівський завод ГМПТ", призначеного на 26.01.2015 року, яке опубліковано на веб-сайті Вищого господарського суду України 26.01.2015 року та веб-сайті Міністерства юстиції України 30.01.2015 року встановлено, що відбувся аукціон з продажу майна ТзОВ "Львівський завод ГМПТ", зокрема обладнання в кількості 34 (тридцяти чотирьох) одиниць реалізовано за ціною 167 874,77 грн.

30.01.2015 на підставі протоколу аукціону №5-003 від 26.01.2015 року ТОВ "Львівський завод ГМПТ", в особі ліквідатора Борсука В.Б. та ТзОВ "ТДВО "ЛЗА" укладено договір №1 купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.10.2017 у справі №21/20 визнано недійсними результати аукціону від 26.01.2015 року із продажу майна ТзОВ Львівський завод ГМПТ. Визнано недійсним Договір №1 купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні від 30.01.2015 року, який було укладено відповідно до Протоколу аукціону №5-003 від 26.01.2015 року між ТзОВ Львівський завод ГМПТ, в особі ліквідатора Борсука В. Б. та ТзОВ ТДВО ЛЗА. Застосувано наслідки недійсності правочину та зобов`язано повернути сторони Договору №1 купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні від 30.01.2015 року у попередній стан, зокрема повернути ТзОВ Львівський завод ГМПТ обладнання та верстати.

Враховуючи наведене, позивач просить витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Виробниче об`єднання ЛЗА» на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Львівський завод ГМПТ» виробниче обладнання в кількості 34, оскільки обладнання не повернуте Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Виробниче об`єднання ЛЗА».

Оцінка суду.

Згідно з статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 Цивільного кодексу України).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 317 та ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до положень частини першої статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Виходячи з цієї норми, фактичне володіння передбачає фактичне панування особи над річчю.

Під незаконним володінням слід розуміти фактичне володіння річчю, яке не має правової підстави (передбаченої законом, договором чи адміністративним актом) або правова підстава якого відпала чи визнана недійсною.

Аналіз вказаної норми та зміст позовних вимог за даним позовом свідчить про те, що даний позов відноситься до віндикаційних позовів (витребування майна з чужого незаконного володіння).

Віндикація - витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого не власника. Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей.

Віндикаційним позовом захищаються права власності в цілому, оскільки він пред`являється в тих випадках, коли порушені права володіння користування та розпорядження одночасно. Однак право власності за власником зберігається, тому що може бути підтвердженим правовстановлюючими документами, або іншими письмовими доказами.

Позивачем за віндикаційним позовом є неволодіючий власник. Відповідачем за віндикаційним позовом виступає незаконний володілець майна, який може і не знати про неправомірність і незаконність свого володіння та утримання такого майна. Незаконним володільцем визнається така особа, яка здійснює володіння майном без належних правових підстав.

Володіння - це фактичне, фізичне панування над майном, яке передбачає повний фізичний контроль його власника чи законного володільця.

Власник має право витребувати своє майно від особи, в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Позов про витребування майна, пред`явлений до особи, у незаконному володінні якої це майно знаходилось, але на момент розгляду справи в суді у неї відсутнє, не може бути задоволений.

Предметом доказування у справах за позовами про витребування майна з чужого незаконного володіння становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння, як то факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та інше.

Підставою віндикаційного позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна із чужого незаконного володіння, зокрема факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, знаходження його в натурі у відповідача, які і становлять предмет доказування.

Аналогічні правові висновки містяться в постановах Верховного Суду від 15.05.2018 року у справі № 923/630/17, від 29.01.2019 року у справі № 911/3312/17, від 02.04.2019 року у справі № 911/737/18, від 19.06.2019 року у справі № 914/1671/17, від 27.08.2019 року у справі № 925/366/18, від 12.09.2019 року у справі № 21/93б.

Отже, умовами задоволення такого позову є обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння.

Згідно з ст. 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Таким чином, майном у розумінні Цивільного кодексу є речі та майнові права і обов`язки.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.10.2017 у справі №21/20 визнано недійсними результати аукціону від 26.01.2015 року із продажу майна ТзОВ Львівський завод ГМПТ. Визнано недійсним Договір №1 купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні від 30.01.2015 року, який було укладено відповідно до Протоколу аукціону №5-003 від 26.01.2015 року між ТзОВ Львівський завод ГМПТ, в особі ліквідатора Борсука В. Б. та ТзОВ ТДВО ЛЗА. Застосовано наслідки недійсності правочину та повернути сторони Договору №1 купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні від 30.01.2015 року у попередній стан, зокрема повернути ТзОВ Львівський завод ГМПТ обладнання та верстати, а саме:

-Токарно-гвинторізний верстат, мод. КА-280, р.в. 1993, інвентарний номер М-3992;

-Радіально-сверлильний верстат, мод. 2А554, р.в. 1993, інвентарний номер М7-4043;

-Товарно-гвинторізний верстат, мод. КА-280, р.в. 1995, інвентарний номер М-4052;

-Шліце шліфувал. н/а, мод. ЗВ451В, р.в. 1995, інвентарний номер М-4064;

-Оброблюючий центр, мод. 2204ВМФ4, р.в. 1995, інвентарний номер М-4070;

- Оброблюючий центр, мод. 2204ВМФ4, р.в. 1995, інвентарний номер М-4071;

-Токарно гвинторізний верстат КА-280, 1995 р.в., інвентарний номер М-4055;

- Токарно гвинторізний верстат КА-280, 1994 р.в., інвентарний номер М-4024;

- Токарно гвинторізний верстат КА-280, 1995 р.в., інвентарний номер М-4058;

-Токарно гвинторізний верстат КА-280, 1995 р.в., інвентарний номер М-4055;

- Токарно гвинторізний верстат КА-280, 1993 р.в., інвентарний номер М-4023;

- Токарний верстат з ЧПУ 16Б16Т, 1993 р.в., інвентарний номер М-4003;

- Токарний верстат з ЧПУ 16Б16Т, 1993 р.в., інвентарний номер М-4004;

- Токарно револьверний верстат з ЧПУ 1П426ДФЗ, інвентарний номер М-4068;

-Радіально свердлувальний верстат 2А554, 1993 р.в., інвентарний номер М-4006;

- Вертикально фрезерний верстат 6Т182-29, 1995 р.в., інвентарний номер М-5004;

- Горизонтально фрезерний верстат ГФ2923С1, 1994 р.в., інвентарний номер М-4019;

- Вертикально фрезерний верстат 6Т13-29, 1993 р.в., інвентарний номер М-3971;

- Плоскошліфувальний верстат ЗД11АФ11, 1994 р.в., інвентарний номер М-4016;

- Спец, зубошліфувальний півавтомат ЕЗС117.8, 1993 р.в., інвентарний номер М-4002;

- Шліцефрезерний півавтомат ВС-5 Ш, 1995 р.в., інвентарний номер М-4050;

- Шліцефрезерний півавтомат ВС-51П, 1995 р.в., інвентарний номер М-4049;

- Шліцефрезерний півавтомат ВС-5 Ш, 1995 р.в., інвентарний номер М-4048;

- Центр, оброблюючий верстат з ЧПУ 220ВМФ4, 1995 р.в., інвентарний номер М-5001;

- Центр, оброблюючий верстат з ЧПУ 220ВМФ4, 1995 р.в., інвентарний номер М-4069;

- Токарно револьверний півавтомат 1М423, 1994 р.в., інвентарний номер М-4027;

- Токарно револьверний півавтомат 1М423, 1994 р.в., інвентарний номер М-4025;

- Токарно гвинторізний верстат КА-280, 1994 р.в., інвентарний номер М-4021;

- Токарно гвинторізний верстат КА-280, 1994 р.в., інвентарний номер М-4022;

- Токарно гвинторізний верстат КА-280, 1994 р.в., інвентарний номер М-4059;

- Шліцешліфувальний ЗВ451, 1993 р.в., інвентарний номер М-4007;

- Шліцешліфувальний півавтомат ЗВ45 ЇВ, 1995 р.в., інвентарний номер М-4063;

- Шліцешліфувальний півавтомат ЗВ45 ЇВ, 1995 р.в., інвентарний номер М-4066;

- Універсальний консольно фрезерний верстат 6Т80, 1994 р.в., інвентарний номер М-4018;

- Токарний багаторізцевий півавтомат НТ-502, 1993 р.в., інвентарний номер М-3969.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.10.2017 у справі №21/20 встановлено, зокрема, що з Договору №1 купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні від 30.01.2015 вбачається, що відповідно до результатів аукціону вартість реалізованого майна становить 167 874,77 грн однак, з виписки по ліквідаційному рахунку ТОВ Львівський завод ГМПТ встановлено, що на ліквідаційний рахунок від продажу майна за Договором надійшли кошти в сумі 151 160,77 грн, що на 16 714,00 грн менше від суми, зазначеної у договорі. Крім того, грошові надходження від продажу майна за Договором надходили на ліквідаційний рахунок в наступні строки та в такому обсязі:

- 06.02.2015 - 13 286,00 грн. від Товарної Біржі НАША (оплата за майно згідно протоколу аукціону №5-003 від 26.01.2015 року);

- 02.03.2015 - 50 000,00 грн. від Товарної Біржі НАША (оплата за майно згідно протоколу аукціону №5-003 від 26.01.2015 року);

- 20.03.2015 - 20 000,00 грн. від Товарної Біржі НАША (оплата за майно згідно протоколу аукціону №5-003 від 26.01.2015 року);

- 26.03.2015 - 18 000,00 грн. від Товарної Біржі НАША (оплата за майно згідно протоколу аукціону №5-003 від 26.01.2015 року);

- 29.04.2015 - 20 000,00 грн. від Товарної Біржі НАША (оплата за майно згідно протоколу аукціону №5-003 від 26.01.2015 року);

- 30.04.2015 - 29 874,77 грн. від Товарної Біржі НАША (оплата за майно згідно протоколу аукціону №5-003 від 26.01.2015 року).

В ухвалі суду зазначено, що ТзОВ ТДВО ЛЗА та Товарною Біржею НАША порушено умови договору, сплачено не повну суму за договором, а також прострочено сплату ціни договору, відтак на погашення кредиторських вимог кредитору ТзОВ ФК Приватні Інвестиції спрямовано кошти лише у сумі 100 000, 00 грн., які перераховано 10.05.2016 року, тобто по спливу більш ніж річного строку з моменту укладення договору №1 купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні. Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що аукціон з продажу майна ТзОВ Львівський завод ГМПТ, що відбувся 26.01.2015 року, проведено з грубими порушення вимог Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, що є підставою для визнання недійсним Договору №1 купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні від 30.01.2015 року.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.06.2021 у справі №21/20(914/542/20) визнано недійсним договір №1 про досудове врегулювання спору від 01.06.2018, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Львівський завод гідромеханічних передач і трансмісій та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Виробниче об`єднання ЛЗА.

Рішенням суду встановлено, що колишній ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Борсук В.Б. замість вчинення дій щодо повернення майна до ліквідаційної маси банкрута чи відшкодування його вартості, відповідно до вимог ст. 20 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та 216 ЦК України, уклав спірний договір № 1 від 01.06.2018 про досудове врегулювання спору. Надані ліквідатором Борсуком В.Б. копії прибуткових касових ордерів не можуть належним чином підтверджувати факт здійснення оплати за договором № 1 про досудове врегулювання спору від 01.06.2018.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.03.2022 у справі №21/20(914/542/20) рішення Господарського суду Львівської області 10 червня 2021 року у справі №21/20(914/542/20) залишено без змін, апеляційну скаргу ПрАТ ВНК Розточчя СТ без задоволення.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у своїй постанові від 13.08.2019 у справі № 910/11164/16 преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правило про преюдицію спрямоване не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Отже, факт недійсності договору №1 купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні від 30.01.2015 та застосування наслідків недійсності правочину встановлений судовим рішенням у справі №21/20 від 25.10.2017, яке має преюдиційне значення для розгляду справи, а тому ці факти повторного доведення не потребують, зазначена ухвала набрала законної сили.

У статті 216 ЦК України встановлено правові наслідки недійсності правочину. У частині першій цієї статті зазначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Згідно з частиною другою статті 216 ЦК України якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Аналогічні положення містяться у статті 208 ГК України, якою передбачено наслідки визнання господарського зобов`язання недійсним. Зокрема, згідно з частиною другою вказаної норми, у разі визнання недійсним зобов`язання з інших підстав кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за зобов`язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов`язання не передбачені законом.

Верховний Суд звертає увагу, що з огляду на дату укладання спірного договору (11.12.2018), діяла редакція Закону України "Про публічні закупівлі" (від 27.01.2018), А тому у випадку, якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону, то такий договір про закупівлю в силу закону не був визначений як нікчемний, а підлягав визнанню його недійсним у судовому порядку.

Правові наслідки, передбачені частиною першою та другою статті 216 ЦК України, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

За змістом частин першої та другої статті 216 ЦК України правовими наслідками недійсності правочину є реституція (основний наслідок) та відшкодування збитків (додатковий наслідок).

Суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи (згідно з абзацом 2 частини п`ятої статті 216 ЦК України таке право є у суду лише щодо нікчемних правочинів).

Тлумачення статті 216 ЦК України свідчить, що слід відмежовувати правові наслідки недійсності правочину і правові наслідки виконання недійсного правочину; до правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Окрім цього якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною; правові наслідки виконання двостороннього недійсного правочину охоплюють собою двосторонню реституцію; законом можуть бути встановлені особливі умови застосування наслідків визначених в статті 216 ЦК або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Отже, наслідками недійсності правочину є поновлення сторін у початковому становищі (двостороння реституція), тобто взаємне повернення переданого за недійсним правочином, яке може застосовуватися лише тоді, коли майно, передане за правочином, залишається у його сторони.

Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.

Метою проведення реституції є відновлення між сторонами такого собі status quo у фактичному та правовому становищі, що існував до вчинення правочину, шляхом, так би мовити, абсолютного знищення юридичного значення будь-яких дій, що вчинялися суб`єктами - учасниками недійсного правочину.

Реституція - це спеціальний зобов`язальний спосіб захисту права власності, який може застосовуватися лише у випадку, коли предмет недійсного правочину станом на час вирішення відповідного питання перебуває в тієї сторони недійсного правочину, якій він і був переданий.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх. вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Судові витрати.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Ухвалою суду від 22.06.2021 клопотання ліквідатора а/к Кропивницької У.М. про відстрочення сплати судового збору задоволено. Відстрочено сплату судового збору за подання позовної заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння в межах провадження у справі № 21/20 до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України 2 481,00 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Виробниче об`єднання ЛЗА» (81121, Львівська область, Пустомитівський район, с.Муроване; код ЄДРПОУ 25239771) на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Львівський завод ГМПТ» (82630, Львівська область, Сколівський р-н, с.Коростів, вул. Гірська, буд. 3; код ЄДРПОУ 34318278) виробниче обладнання в кількості 34 (тридцять чотири одиниці), а саме:

- Токарно-гвинторізний верстат, мод. КА-280, р.в. 1993, інвентарний номер М-3992;