Постанова № 107916687, 19.12.2022, Козельщинський районний суд Полтавської області

19.12.2022 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 533/781/22

Провадження № 3/533/349/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2022 року селище Козельщина

Суддя Козельщинського районного суду Полтавської області Козир В.П., за участю секретаря судового засідання Лобач М.С.; особи, відносно якої складено протокол про адміністратвине правопорушення, - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 2 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, місце проживання: АДРЕСА_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; не працює, не заміжня, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 11.09.2017, ІНФОРМАЦІЯ_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення протягом року не притягувалася,

- за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

УСТАНОВИВ:

06 жовтня 2022 року громадянка ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, а саме: ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . А саме, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , допустила безлад у житлі, забруднення столу та постільної білизни, стійкий неприємний запах, сміття в кутках.

Громадянка ОСОБА_1 у судовому засіданні повідомила, що виправилася, будинок привела до ладу, речі випрала, діти чисті та нагодовані. Щиро каялася, просила штраф не застосовувати, бо скрутне матеріальне становище.

Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя встановив таке.

Відповідно до ч. 1 -3 ст. 50 Сімейного кодексу України батьки зобов`язанівиховувати дитинув дусіповаги доправ тасвобод іншихлюдей,любові досвоєї сім`їта родини,свого народу,своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

У відповідності до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно зі ч. 1, 6 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини наохоронуздоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно дозакону.

Частиною першою статті 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей у виді попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім визнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, підтверджується такими доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 06.10.2022 серії ВАВ № 282840, у якому міститься відмітка та підпис ОСОБА_1 про згоду з викладеним у протоколі;

- доповідним листом інспектора Кременчуцького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Полтавській області лейтенанта поліції О. Данівої від 06.10.2022, згідно якого ОСОБА_1 не створила належні умови для проживання , виховання та розвитку дітей, допустила бруд в будинку, дитячі речі брудні, відсутня постільна білизна та їжа, присутній стійкий неприємний запах;

- фотоматеріалами умов житла ОСОБА_1 та її дітей, якими зафіксовано наведене у протоколі та у рапорті працівника поліції.

Отже, враховуючи вищевикладене суддя уважає, що в діях громадянки ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки остання як мати неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухилилася від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя неповнолітніх дітей.

Ураховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка вперше притягується до адміністративної відповідальності; ступінь її вини; можливість виправлення особи після вжиття адміністративних заходів; відсутність місця роботи, а відповідно, й - доходу, суддя уважає, що накладення штрафу на ОСОБА_1 буде обтяжливим для її сімейного бюджету, що у результаті позначиться на матеріальному забезпеченні дітей та не призведе до виховального ефекту. Тому, ураховуючи завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст. 1 КУпАП) та загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення (ст. 33 КУпАП), уважаю за можливе обмежитись попередженням, що передбачено санкцією ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Положеннями ст. 40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день винесення постанови становить 496 грн 20 коп.

Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з неї слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного, керуючись статтями ч. 1 ст. 184, ст. 276-280, 283-285, 287-289 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та застосувати відносно неї адміністративне стягнення у виді попередження.

Стягнути зі ОСОБА_1 судовий збір в сумі 496 грн 20 коп.

Реквізити сплати судового збору: отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку (IBAN) UА908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 «Судовий збір».

Строк пред`явлення постанови до виконання: протягом трьох місяців з дня винесення постанови, а при оскарженні - постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд Полтавської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя В.П. Козир