Постанова № 10791453, 02.08.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2010 р. справа № 2а-11573/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Галатіної О.О.

при секретарі< Призвище секретаря >

Мичак О.С.

за участю:

представника позивача - Луньова В.О.,

представників відповідача - Мамлига Н.П., Троянова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку адміністративну справу за позовом заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметпостач» до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донметпостач» звернулось до суду з адміністративним позовом до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, мотивуючи вимоги тим, що відповідачем проведена планова виїзна перевірка TOB «Донметпостач» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 06.11.2007 по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 06.11.2007 по 30.09.2009 року, за результатами якої складений акт №349/23-3/35498534 та 25.02.2010 року прийняті податкові повідомлення-рішення №0000022334/0, №0000032334/0, №0000111741/0 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000312343, що прийняті відповідачем 25.02.2010 року, які позивач вважає протиправними, оскільки призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника або органу управління боржника, тому до визнання TOB «Ельта Сервіс» банкрутом його керівник мав повноваження щодо здійснення господарських операції без узгодження з розпорядником майна, в тому числі і на здійснення поставки товару на адресу позивача. Щодо безпідставності донарахування податку на додану вартість та податку на прибуток по господарським операціям з ДП«Донецька залізниця» позивач зазначає, що у вересні 2009 року ним сплачено ДП «Донецькій залізниці» 30000,00 грн. за залізничні послуги, згідно платіжних доручень: №227 від 01.09.09р. на суму 7000,00 грн., №229 від 02.09.09р. на суму 3000,00 грн., №231 від 0 9.09.09р. на суму 4000,00 грн., №239 від 15.09.09р. на суму 9000,00 грн., №246 від 2 5.09.09р. на суму 4000,00 грн., №248 від 28.09.09р. на суму 3000,00 грн. Позивачу були нараховані штрафні санкції в сумі 13,20 грн. за невиконання плану у вересні 2009 року та на різницю сплачених платежів і нарахованих штрафів ДП «Донецька залізниця» виписала податкову накладну №542/0011 від 30.09.09р. на суму 29986, 80 грн., в т.ч. ПДВ - 4997, 80 грн., яку позивач включив у декларацію по ПДВ за вересень 2009р. Валові витрати були сформовані і віднесені в декларацію по прибутку за 3 квартал 2009г на підставі наступних первинних документів: квитанції про прийом вантажу, виданих ст.Микитівка ДП «Донецька залізниця», на загальну суму 21006,00 грн. (без ПДВ), №50292793 від 03.09.09р., №50292792 від 02.09.09р., №50292796 від 11.09.09р., №50292798 від 26.09.09р.; №50292794 від 03.09.09р., №50292799 от 29.09.09р., №50292797 от 16.09.09р.; відомості оплати за надання і користування вагонами, маневрову роботу, накопичувальні карти зборів за роботи (послуги), пов'язані з перевезеннями вантажів на загальну суму 8939,20 грн. (без ПДВ). Щодо безпідставності висновків відповідача про нарахування податку на прибуток по операції оренди у пов'язаної особи позивач зазначає, що згідно з договором оренді №1/7, укладеним 01.07.2008 року з ФОП ОСОБА_5, об'єктом оренди виступають: складський майданчик площею 5919,7 м2; кран козлової ККС-10; підкранова дорога -90 м.п.; службове приміщення загальною площею - 12 м2; телефонні лінії - 3 шт.; адміністративне приміщення площею 119,70 м2, тобто висновок про те, що ФОП ОСОБА_5 здає в суборенду земельну ділянку і тому, розмір орендної плати по договору оренди №1/7, не повинен перевищувати розміру орендної плати за земельну ділянку є безпідставним. Щодо безпідставності донарахування податку на додану вартість, податку на прибуток та податку з доходів фізичних осіб, а також застосування фінансових санкцій на порушення ведення касових операцій, у зв'язку із відсутністю касового чеку позивач зазначає, що касовий чек РРО був зіпсований та 03 вересня 2009 року позивачем виданий наказ №5/1 «Про відновлення і підтвердження касового чека РРО». Філією «УДЦТС «ЛИСИЧКИ» Донецької залізниці» на запит позивача був висланий акт звірки взаєморозрахунків, завірений печаткою і підписами посадових осіб, де підтверджене отримання грошових коштів по чековій касі ПЧС-000374 від 25 червня 2009 року, і ксерокопія касового чека РРО з печаткою і підписами посадових осіб підприємства. Таким чином, до авансового звіту додавалися документи, які підтверджували понесені витрати (рахунок № CF-0002043 від 01.07.09р., акт виконаних робіт № OV-0002835 від 31.07.09р., дублікат податкової накладної №0002316/03 від 25.06.09р., ксерокопія касового чека РРО, завірена печаткою і підписом підприємства-постачальника).

На підставі зазначеного просив скасувати податкові повідомлення-рішення №0000022334/0, №0000032334/0, №0000111741/0 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000312343, що прийняті відповідачем 25.02.2010 року.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення, аналогічні викладеним в позові, наполягав на задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали висновки, встановлені перевіркою та викладені в акті перевірки від 15.02.2010 року № 349/23-3/35498534. Просили відмовити в задоволені позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що у відповідності до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Фахівцями Горлівської обєднаної державної податкової інспекції, згідно направлень від 22.01.2010 р. № 002673, від 04.02.2010 року № 002751, проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметпостач» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 06.11.2007 по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 06.11.2007 по 30.09.2009 року, за результатами якої складений акт №349/23-3/35498534 від 15.02.2010 року, зі змісту якого вбачається, що в ході перевірки виявлені порушення, а саме:

п. 5.1, п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5, п.п. 7.4.2 п. 7.4, п.п. 7.9.6 п. 7.9 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР з урахуванням змін та доповнень, в результаті чого занижено податок на прибуток за період з 06.11.2007 по 30.09.2009 року у сумі 53825 грн. (у т. ч. по періодах: 1 квартал 2008 року у сумі 4136 грн.; 2 квартал 2008 року у сумі 21400 грн.; 3 квартал 2008 року у сумі 21789 грн.; 3 квартал 2009 року у сумі 6500 грн.), завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період з 06.11.2008 по 30.09.2009 року на загальну суму 1119 грн. (у т.ч. за 3 квартал 2009 року на суму 1119 грн.);

п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» з урахуванням змін та доповнень, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 06.11.2007 по 30.09.2009 року у сумі 32088 грн.(у т. ч. по періодах: у березні 2008 року у сумі 3309 грн.; у квітні 2008 року у сумі 17120 грн.; у липні 2008 року у сумі 4454 грн.; у вересні 2008 року у сумі 3482 грн.; у вересні 2009 року у сумі 3723 грн.), зменшено від'ємне значення з ПДВ у рядку 26 Декларації з податку на додану вартість за вересень 2009 року у сумі 876 грн., зменшено від'ємне значення з ПДВ у рядку 18.2 Декларації з податку на додану вартість за вересень 2009 року у сумі 1029 грн. (в т.ч. у вересні 2008 року у сумі 428 грн.; у вересні 2009 року у сумі 601грн.);

п.3.4 ст.3, пп.4.2.1, 4.2.15 п.4.2 ст.4, пп.9.10.1 п.9.10 ст. 9 Закону України від 22.05.2003р. №889-1V «Про податок з доходів фізичних осіб» зі змінами та доповненнями, встановлені випадки неутримання податку з доходів фізичних осіб з сум з випадків проведення розрахунків готівкою без надання одержувачем коштів платіжного документу, який би підтверджував сплату покупцем коштів готівкою, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб у сумі 213,88 грн.(у т.ч. вересень 2009р. у сумі 213.88 грн.;

п. 3.1 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.04р. N637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.05р. за N 40/10320 із змінами і доповненнями, встановлене проведення розрахунків готівкою без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на загальну суму 1212.00 грн.;

п. 3.4 «Порядку заповнення та падання податковими агентами податкового розрахунку суми доходу, нарахованою (сплаченого) на користь платників податку та сум, утриманого з них податку» затвердженого наказом ДПА України від 29.09.2003 р. №451, зареєстрованого у Мін'юсті України від 22.10.2003 р. №960/8281, встановлене відображення даних, що не відповідають фактичним.

Рішенням Горлівської обєднаної державної податкової інспекції від 25.02.2010 року № 0000312343 до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1212,00 грн.

Підставою його прийняття визначений п.3.1 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні». Підставою застосування фінансових санкцій визначений абз.5 ст.1 Указу Президента України «Про застосування санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Податковим повідомленням - рішенням Горлівської обєднаної державної податкової інспекції від 25.02.2010 року № 0000022334/0 позивачу визначено суму податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 80737,50 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 53825,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 26912,50 грн.

Підставою його прийняття визначений п.п. “б” п. 4.2.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 5.1, п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5, п.п. 7.4.2 п. 7.4, п.п. 7.9.6 п. 7.9 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Підставою застосування штрафних (фінансових) санкції визначений п.п.17.1.3. п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Податковим повідомленням - рішенням Горлівської обєднаної державної податкової інспекції від 25.02.2010 року № 0000032334/0 позивачу визначено суму податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість в сумі 48132,00 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 32088,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 16044,00 грн.

Підставою його прийняття визначений п.п. “б” п. 4.2.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.п. 7.4.1., 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Підставою застосування штрафних (фінансових) санкції визначений п.п.17.1.3. п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Податковим повідомленням - рішенням Горлівської обєднаної державної податкової інспекції від 25.02.2010 року № 0000111741/0 позивачу визначено суму податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем: акти перевірок по податку з доходів фізичних осіб в сумі 641,64 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 213,88 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 427,76 грн.

Підставою його прийняття визначений п.п. “б” п. 4.2.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 3.4 ст.3, пп.4.2.1, 4.2.15 п.4.2 ст.4, пп.9.10.1 п.9.10 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», п. 3.1 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні». Підставою застосування штрафних (фінансових) санкції визначений п.п.17.1.9. п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Позивач оскаржує зазначені рішення в повному обсязі, посилаючись на помилкове застосування відповідачем податкового законодавства, та, як слідство, протиправне визначення сум податкового зобовязання та нарахування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими рішеннями.

По рішенню про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.02.2010 року № 0000312343 суд зазначає наступне.

Як зазначає відповідач, Товариством з обмеженою відповідальністю «Донметпостач» у вересні 2009 року проведені готівкові розрахунки без підтверджуючих документів за отримані послуги від ДП УДЦТС «Ліски» Філії УДЦТС «Ліски» на Донецький залізничний дорозі на суму 1010,00 грн., крім того ПДВ 202,00 грн., що призвело до завищення валових витрат за 3 квартали 2009 року на суму 1010 грн. та у Декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2009 року на суму 1010,00 грн. та заниження податку на додану вартість.

Наведене порушення, за твердженням відповідача, полягає у тому, що позивачем до звіту в якості звітного документу додається ксерокопія контрольної стрічки РРО фіскальний № 2665003432 чек № 3195 від 25.06.2009 року.

Суд зазначає, що згідно з пунктом 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. N 637, касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Таким чином, юридичні особи при здійсненні готівкових операцій мають оформлювати їх відповідними касовими документами. При цьому Положенням не встановлений вичерпний перелік підтверджуючих касових документів.

Як вбачається з наказу №5/1 від 03.09.2009 року, що виданий Товариством з обмеженою відповідальністю «Донметпостач», у звязку з тим, що чек РРО на залізничні послуги від філії УДЦТС «Ліски», виданий 25.06.2009 року на суму 1212,00 грн., зіпсований в процесі зберігання, здійснені заходи по відновленню і підтвердженню касового чека РРО, а саме філією «УДЦТС «Ліски» Донецької залізниці» на запит позивача висланий акт-звірки взаєморозрахунків, завірений печаткою і підписами посадових осіб, де підтверджене отримання грошових коштів по чековій касі ПЧС-000374 від 25 червня 2009 року, і ксерокопія касового чека РРО з печаткою і підписами посадових осіб підприємства.

З наведеного виходить, що надання позивачем до авансового звіту рахунку № CF-0002043 від 01.07.09 р., акту виконаних робіт № OV-0002835 від 31.07.09 р., дублікату податкової накладної №0002316/03 від 25.06.09 р., ксерокопії касового чека РРО, завірену печаткою і підписом підприємства-постачальника є належним підтвердженням понесених витрат Товариством з обмеженою відповідальністю «Донметпостач» у сумі 1212,00 грн.

Як зазначалось, відповідачем зроблений висновок про порушення позивачем норми Положення про проведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ N 637 від 15.12.2007 р., таким чином штрафні (фінансові) санкції є наслідком порушення касової дисципліни, порядок дотримання якої встановлено Національним банком України.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.

З наведеного виходить, що позивачем надані необхідні документи на підтвердження отриманих послуг від ДП УДЦТС «Ліски» Філії УДЦТС «Ліски» на Донецький залізничний дорозі на суму 1212,00 грн., у зв'язку з чим у відповідача були відсутні підстави для застосування фінансових санкцій, передбачених абз.5 ст.1 Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» спірним рішенням у розмірі 1212,00 грн.

Щодо донарахування відповідачем податку на прибуток по операції оренди від повязаної особи суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (Орендар) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (Орендодавець) укладений договір оренди №1/7 від 01.07.2008 року, відповідно до якого об'єктом оренди виступають: складський майданчик площею 5919,7 м2; кран козловой ККС-10; підкрановий шлях-90 м.п.; службове приміщення загальною площею - 12 м2; телефонні лінії - 3 шт.; адміністративне приміщення площею 119,70 м2. Орендна плата згідно договору складає 23000 грн.

Як зазначає відповідач, Товариством з обмеженою відповідальністю «Донметпостач» віднесено до складу валових витрат суму отриманих послуг оренди від ОСОБА_5 за цінами, більшими ніж звичайні, оскільки плата за суборенду земельних дільниць державної та комунальної власності не може перевищувати розмір орендної плати, визначений договором оренди.

Відповідно до п. 1.20.1 п. 1.20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. N 334/94-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Пункт 1.20.8 вказаного Закону встановлює, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладає на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом унаслідок визначення звичайних цін відповідно до підпункту 1.20.10 пункту 1.20 Закону здійснюється за процедурою, установленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами.

Відповідно до п.п.4.3.5. п.4.3. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» рішення про застосування непрямих методів приймається податковим органом за місцезнаходженням платника податків за наявності підстав, визначених у підпункті 4.3.1 цього пункту. Нарахування податкових зобов'язань з використанням непрямого методу здійснюється виключно податковими органами. Рішення про сплату податкових зобов'язань приймається у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного податкового органу.

Крім того, суд не приймає посилань відповідача на ст.21 Закону України від 06.10.1998 року № 161-XIV «Про оренду землі», відповідно до якої плата за суборенду земельних ділянок державної і комунальної власності не може перевищувати орендної плати, оскільки обєктом договору оренди №1/7 від 01.07.2008 року є складський майданчик готової продукції, а тому положення законодавства, що регулюють відносини, повязані з орендою землі, застосуванню до спірних правовідносин не підлягають.

З наведеного виходить, що недоведеність відповідачем дотримання процедури визначення звичайної ціни обумовлює недоведеність того, що розмір орендної плати, визначений у договорі, не відповідає рівню звичайної ціни. А тому, виходячи із положень пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», необхідно вважати, що така ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Щодо донарахування відповідачем податку на додану вартість та податку на прибуток по господарським операціям з TOB «Ельта Сервіс» суд зазначає наступне.

Як зазначає відповідач, Товариством з обмеженою відповідальністю «Донметпостач» до складу валових витрат та податкового кредиту віднесено суму ТМЦ, отриманих від ТОВ «Ельта Сервіс», витрати на придбання яких не повязані з господарською діяльністю підприємства.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Ельта Сервіс» укладено договір від 25.11.2007 року № 0111 на предмет постачання товару.

У 2 кварталі 2008 року (квітень) на виконання умов зазначеного договору TOB «Донметпостач» від постачальника TOB «Ельта Сервіс» отримано товарно-матеріальні цінності на загальну суму 85600 грн., крім того ПДВ 17120 грн. згідно накладної від 24.04.2008 № 37629 та податкової накладної від 24.04.2008 № 37629, які підписані директором ТОВ «Ельта Сервіс» Кондрашовим В.О.

Разом з тим, Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.03.2008 року порушено провадження по справі № 43/99Б про банкрутство TOB «Ельта Сервіс» та призначено розпорядником майна Григор'єва Артура Володимировича. Постановою Господарського суду Донецької області від 12.06.2008 року по справі № 45/99Б підприємство визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 27.06.2008 року по справі № 45/99Б затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс TOB «Ельта Сервіс», юридичну особу-банкрута ліквідовано.

На думку відповідача, не вчинення директор TOB «Ельта Сервіс» Кондрашов В.О. дій по погодженню з розпорядником майна Григор'євим Артуром Володимировичем можливості здійснення операції з постачання товару на загальну суму 102720 грн. (в т.ч. ПДВ 17120 грн.) на адресу TOB «Донметпостач» призвело до того, що господарська операція по придбанню товару на загальну суму 85600 грн. (крім того ПДВ 17120 грн.) у квітні 2008 року від постачальника TOB «Ельта Сервіс» свідчить про відсутність наміру у позивача використовувати отриманий товар у власній господарській діяльності.

Суд не погоджується з таким твердженням відповідача, оскільки права та обов'язки розпорядника майна боржника у справах про банкрутство передбачені статтею 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до частини 15 якої, призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.

Виключний перелік угод, які укладає керівник або орган управління боржника за погодженням з розпорядником майна, визначений у частині 13 статті 13 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», до яких відносяться угоди з передачі нерухомого майна в оренду, заставу, внесення зазначеного майна як внеску до статутного фонду господарського товариства або розпорядження таким майном іншим чином; одержання та видачі позик (кредитів), поручительства і видачі гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна боржника; розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника.

Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи. За змістом визначення, наданого у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, як випливає з визначень даних термінів, господарська операція є дія або подія, яка викликає зміни в структурі ресурсів, контрольованих підприємством, у результаті минулих подій, виконання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому, та зобов'язань, у власному капіталі підприємства.

Як зазначалось, передумовою визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість є договір від 25.11.2007 року № 0111 на постачання товару, а тому керівник ТОВ «Ельта Сервіс» Кондрашов В.О. мав повноваження на здійснення господарських операції без узгодження з розпорядником майна, в тому числі і на здійснення поставки товару на адресу TOB «Донметпостач», тому сума ТМЦ, отримана від ТОВ «Ельта Сервіс», повязана з господарською діяльністю підприємства.

Крім того, відповідно до договору від 25.11.2007 року № 0111 TOB «Донметпостач» виступає як покупець, а тому позивач не несе відповідальність за не вчинення керівником ТОВ «Ельта Сервіс» відповідних дій по узгодженню з розпорядником майна можливості здійснення поставки товару.

Суд не бере до уваги посилань відповідача на відсутність єдиної первинної транспортної документації, а саме: товарно-транспортної накладної, наявність якої передбачена наказом Мінтранса та Мінста «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.1995р №488/346, з огляду на те, що він не пройшов відповідну процедуру реєстрації нормативно-правових актів в Міністерстві юстиції України, що передбачення Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992, № 731, тому підприємства, що не входять до сфери Мінтранса та Мінстата, не зобовязані дотримуватись положень зазначеного наказу.

Щодо донарахування відповідачем податку на додану вартість та податку на прибуток по господарським операціям з ДП «Донецька залізниця» суд зазначає наступне.

Як зазначає відповідач, Товариством з обмеженою відповідальністю «Донметпостач» до складу валових витрат та податкового кредиту віднесеносуми придбаних послуг, отриманих від ДП «Донецька залізниця», які не підтверджені первинними бухгалтерськими документами.

За змістом ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як відомо з матеріалів справи, позивачем сплачено ДП «Донецькій залізниці» 30000,00 грн. за залізничні послуги, згідно платіжних доручень №227 від 01.09.09р. на суму 7000,00 грн., №229 від 02.09.09р. на суму 3000,00 грн., №231 від 09.09.09р. на суму 4000,00 грн., №239 від 15.09.09р. на суму 9000,00 грн., №246 від 25.09.09р. на суму 4000,00 грн., №248 від 28.09.09р. на суму 3000,00 грн.

У звязку з нарахуванням позивачу штрафних санкцій в сумі 13,20 грн. за невиконання плану у вересні 2009 року, на різницю сплачених платежів і нарахованих штрафів ДП «Донецька залізниця» виписала податкову накладну №542/0011 від 30.09.09р. на суму 29986, 80 грн., в т.ч. ПДВ - 4997, 80 грн., яку позивачем включено у декларацію по ПДВ за вересень 2009 р.

Крім того, як відомо з матеріалів справи, валові витрати позивачем сформовані на підставі первинних документів: квитанції про прийом вантажу, виданих ст.Микитівка ДП «Донецька залізниця», на загальну суму 21006,00 грн. (без ПДВ), №50292793 від 03.09.09р., №50292792 від 02.09.09р., №50292796 від 11.09.09р., №50292798 від 26.09.09р.; №50292794 від 03.09.09р., №50292799 от 29.09.09р., №50292797 от 16.09.09р.; відомості оплати за надання і користування вагонами, маневрову роботу, накопичувальні карти зборів за роботи (послуги), пов'язані з перевезеннями вантажів на загальну суму 8939,20 грн. (без ПДВ), які оформленні згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. зі змінами та доповненнями.

Стаття 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначає обєкт оподаткування як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п.4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених ст.5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст.8 і 9 цього Закону.

Стаття 5 наведеного Закону визначає склад та порядок формування валових витрат. Відповідно до п.5.1 даної статті валові витрати виробництва та обігу (надалі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальний формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Крім того, п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону передбачено, що у разі, коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, сплачені у звязку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.

Отже, всі суми ПДВ, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат, відносяться до податкового кредиту.

Суд не приймає посилання відповідача на ненадання позивачем під час проведення перевірки документів, оскільки податковим органом не доведений саме факт витребування у платника податків відповідних документів, не надано документального підтвердження про здійснення запиту документів у позивача, тобто відповідачем не виконані вимоги, встановлені ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в частині доказування обставин, на яких ґрунтуються заперечення, що виключає можливість розцінювати це як ненадання документів.

З наведено виходить, що позивачем правомірно включені до складу валових витрат вартість товарно-матеріальних цінностей, отриманих від TOB «Ельта Сервіс» та ДП «Донецька залізниця», оскільки порушення позивачем порядку формування валових витрат матеріалами справи не доведено.

Крім того, податковий кредит сформований позивачем правомірно на підставі пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки він складений із сум податків, сплачених позивачем у звітному періоді у звязку з придбанням послуг, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва. З наведеного виходить, що позивачем правомірно включено до податкового кредиту сплачені суми податку на додану вартість від товарно-матеріальних цінностей, отриманих від TOB «Ельта Сервіс» та ДП «Донецька залізниця».

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що безпідставність донарахування податку на прибуток приватних підприємств в сумі 53825,00 грн., обумовлює безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням від 25.02.2010 року № 0000022334/0 у сумі 26912,50 грн. на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами».

Безпідставність донарахування податку на додану вартість в сумі 32088,00 грн., обумовлює безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням від 25.02.2010 року № 0000032334/0 у сумі 16044,00 грн. на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами».

Безпідставність донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 213,88 грн., обумовлює безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням від 25.02.2010 року № 0000111741/0 у сумі 427,76 грн. на підставі підпункту 17.1.9 пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами».

В той же час, відповідно до вимог ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Так, суд вважає необхідним зазначити, що правовим наслідком скасування акту індивідуальної дії є втрата ним чинності з часу набрання судовим рішенням законної сили про його скасування, а тому для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача суд вважає необхідним визнати оскаржувані рішення недійсними, оскільки в такому разі вони втратять чинність з моменту їх прийняття.

З наведеного виходить, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 17, 94, 158-163, 167, 185-186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметпостач» до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Горлівської обєднаної державної податкової інспекції від 25.02.2010 року № 0000022334/0 на суму 80737,50 грн. (вісімдесят тисяч сімсот тридцять сім грн. 50 коп.).

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Горлівської обєднаної державної податкової інспекції від 25.02.2010 року № 0000032334/0 на суму 48132,00 грн. (сорок вісім тисяч сто тридцять дві грн.).

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Горлівської обєднаної державної податкової інспекції від 25.02.2010 року № 0000111741/0 на суму 641,64 грн. (шістсот сорок одна грн. 64 коп.).

Визнати недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Горлівської обєднаної державної податкової інспекції Рішенням Горлівської обєднаної державної податкової інспекції від 25.02.2010 року № 0000312343 на суму 1212,00 грн. (одна тисяча двісті дванадцять грн.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметпостач» витрати по сплаті судового збору в сумі 3 грн. 40 коп.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 2 серпня 2010 року.

Повний текст постанови складений 7 серпня 2010 року.

Апеляційна скарга подається д о Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надісланням апеляційної скарги особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Галатіна О.О.