Рішення № 107909417, 16.12.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/13357/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) (далі відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10, код ЄДРПОУ 22933548) (далі відповідач-2) в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 27.06.2022 № 10769/03-16 про відмову ОСОБА_1 щодо переведення на інший вид пенсії, а саме з пенсії по віку на пенсію державного службовця;

- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 08.09.2022 № 913300802272 про відмову ОСОБА_1 щодо перерахунку пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити переведення (перерахунок) ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України Про державну службу з часу звернення - 27.01.2009;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 27.01.2009 перерахунок та виплату пенсії державного службовця ОСОБА_1 , призначеної відповідно до Закону України Про державну службу, з урахуванням постанови Франківського районного суду м. Львова від 18.03.2016 та довідки №868 від 02.10.2015, з якої не була нарахована пенсія по віку з 05.11.2009 по 15.08.2014;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 з травня 2016 року перерахунок та виплату пенсії державного службовця, призначеної відповідно до Закону України Про державну службу, з урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) № 230 від 02.09.2022 та довідки №231 від 02.09.2022 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, виданих Західним міжрегіональним управлінням міністерства юстиції (м. Львів).

Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що рішеннями ГУ ПФУ у Київській області від 27.06.2022 та від 09.09.2022 відмовлено їй у переході на інший вид пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Зазначає, що має право на отримання пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII, оскільки станом на день набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889- VIII мала необхідну кількість стажу державного службовця. Також стверджує, що на момент подання нею заяви до відповідача про призначення пенсії державного службовця, усі необхідні вимоги щодо кількості та виду стажу, позивачкою дотримано. Вважаючи рішення відповідача-2 протиправними, позивачка звернулась до суду із цим позовом.

Ухвалою від 28.09.2022 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою судді від 11.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлялися про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач-1 02.11.2022 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що відповідно до пунктів 3, 3-1 Порядку № 622 право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723 за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону № 1058, з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом № 889 не призначалася пенсія відповідно до Закону № 3723 мають державні службовці, які на день набрання чинності Законом № 889 займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону № 3723, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом № 889, мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби.

Відповідач-1 зазначає, що позивачка з 27.01.2009 отримувала пенсію, призначену відповідно до Закону № 3723. З 01.05.2020 позивачка переведена на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058. Оскільки позивачка отримувала пенсію, призначену відповідно до Закону № 3723, то для переведення її з пенсії за віком на загальних підставах на пенсію відповідно до Закону № 889 на умовах Порядку № 622 з урахуванням довідок про складові заробітної плати, виданих Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Львів), підстави відсутні. Саме тому Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області за принципом екстериторіальності прийняло рішення від 27.06.2022 та від 09.09.2022 про відмову позивачці у переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону № 889.

Також відповідач зазначає, що на виконання постанови Франківського районного суду м.Львова від 18.03.2016 у справі 464/9840/15-а Головним управління ПФУ у Львівській області за період з 27.01.2009 по 31.05.2016 нарахована доплата до пенсії в сумі 28004,23 грн, виплату якої здійснено в грудні 2016 року. З огляду на викладене у задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.

Від позивача 11.11.2022 надійшла відповідь на відзив (вх. №71487).

Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області станом на дату розгляду справи відзиву на позовну заяву не подало.

Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

З 27.01.2009 позивачці призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 3723.

За матеріалами електронної пенсійної справи позивачку з 01.05.2020 переведено з пенсії за віком відповідно до Закону № 3723 на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058.

Відповідно до довідки Головного управління юстиції у Львівській області від 26.01.2009 №26, стаж державної служби позивачки станом на 26.01.2009 становить 34 роки 10 місяців.

26.05.2022 позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу», як державному службовцю, який має стаж державної служби понад 20 років.

За принципом екстериторіальності було визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області.

Рішенням від 27.06.2022 №10769/03-16 ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки після переведення на пенсію за віком згідно з Законом України «Про державну службу» розмір пенсії зменшується і становить 3409,66 грн, відтак такий перерахунок позивачці є недоцільним.

02.09.2022 позивачка повторно звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», як державному службовцю, який має стаж державної служби понад 20 років.

За принципом екстериторіальності було визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області.

До заяви позивачкою додано зокрема, Довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 02.09.2022 №230 та Довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії від 02.09.2022 №231.

Рішенням від 08.09.2022 №913300802272 відмовлено у перерахунку пенсії, оскільки Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 за №889-VІІІ не передбачає проведення перерахунку пенсій, в тому числі призначених згідно із Законом №3723 та скасовано постанову КМУ від 31.05.2000 №865. Тому підстави для перерахунку пенсій, які були передбачені ст. 37-1 Закону №3723 відсутні.

Позивачка вважаючи, що відповідач-2 рішеннями від 27.06.2022 №10769/03-16 та від 08.09.2022 №913300802272 протиправно відмовив у переведенні її з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 на пенсію державного службовця відповідно до Закону № 3723, звернулася з цим позовом до суду.

Предметом розгляду у цій справі є оцінка наявності у позивачки права на переведення її з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 на пенсію державного службовця відповідно до Закону № 3723.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

До 01 травня 2016 року суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу регулювались Законом України від 16 грудня 1993 року № 3723 «Про державну службу».

З 01 травня 2016 року набрав чинності Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу», в підпункті 1 пункту 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення якого закріплено, що Закон № 3723, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889, втратив чинність.

Так, пунктом 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889 визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Крім того, пунктом 12 розділу XI «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону № 889 передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною 1 статті 37 Закону № 3723 встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Така позиція суду узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою в постанові від 13 лютого 2019 року за результатами апеляційного перегляду рішення Верховного Суду 04 квітня 2018 року у зразковій справі № 822/524/18 (Пз/9901/23/18).

Отже, незважаючи на те, що з 01 травня 2016 Закон № 3723 втратив чинність, після вказаної дати особи, що працювали на державній службі за наявності передбачених статтею 37 цього Закону підстав, мають право на пенсію державного службовця.

Як слідує з матеріалів справи позивачка має стаж на посадах державної служби понад 20 років, перед зверненням до пенсійного органу за переведенням на пенсію працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, а тому набула право на пенсію державного службовця, яка і була їй призначена з 27.01.2009, що не заперечується сторонами.

Поряд з цим з 01.05.2020 позивачку переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058.

26.05.2022 та 02.09.2022 позивачка зверталася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з заявами про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону № 3723, однак рішеннями Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, прийнятим за принципом екстериторіальності, позивачці відмовлено в такому переведенні, оскільки вона отримувала пенсію, призначену відповідно до Закону № 3723, а відтак для переведення з пенсії за віком на пенсію відповідно до Закону № 889 на умовах Порядку № 622 підстави відсутні.

Оцінюючи вказану підставу для відмови, суд зазначає таке.

14 вересня 2016 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», якою затвердив Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб.

Відповідно до пунктів 3, 3-1 цього Порядку:

- право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723 за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII Про державну службу не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають, зокрема жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

- державні службовці, які на день набрання чинності Законом № 889 займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону № 3723, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом № 889, мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби.

Суд відзначає, що Порядок № 622 є підзаконним нормативно-правовим актом, прийнятим на підставі пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889, а тому має відповідати положенням вказаного закону та конкретизувати його положення.

При цьому, підзаконний нормативно-правовий акт не може суперечити закону, на виконання якого він прийнятий, та встановлювати обмеження для реалізації права, гарантованого відповідним законом.

Разом з тим крім умов, визначених пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889, Порядок № 622 встановлює додаткову умову для призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723, а саме: якщо до набрання чинності Законом № 889 не призначалася пенсія відповідно до Закону № 3723.

В той же час ані Закон № 3723, ані Закон № 889 такої умови не містять.

Отже, висновок відповідача-1 про те, що на час набрання чинності Законом № 889 позивачка отримувала пенсію державного службовця за віком відповідно до вимог Закону № 3723, а тому не має права на пенсію відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ є необґрунтованим.

Підсумовуючи вищевикладене суд доходить висновку, що відповідачі протиправно відмовили позивачці у переведенні її з пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 на пенсію за віком відповідно до Закону № 3723.

За таких обставин належить визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 27.06.2022 №10769/03-16 та від 08.09.2022 №913300802272 про відмову у переведенні позивачки на пенсію за віком відповідно до Закону № 3723.

З огляду на це позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити переведення (перерахунок) ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України Про державну службу з часу звернення 27.01.2009 суд зазначає таке.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами, із заявою до пенсійного органу про переведення на пенсію державного службовця із необхідними документами, а саме довідками про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 02.09.2022 №230 та про складові заробітної плати для призначення пенсії від 02.09.2022 №231 позивачка звернулася 02.09.2022.

У відзиві на позовну заяву відповідач-1 зазначає, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області і саме там обліковується її пенсійна справа.

Тож, ураховуючи те, що з останньою заявою про переведення на пенсію державного службовця позивачка зверталася до відповідача-1, який відмовив їй у такому переведенні і таку відмову визнано судом протиправною, а також беручи до уваги ту обставину, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області і саме там обліковується її пенсійна справа, належить зобов`язати відповідача-2 перевести позивачку на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Щодо дати, з якої належить зобов`язати відповідача-2 перевести позивачку на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» суд зазначає таке.

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 45 Закону № 1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Суд встановив, що вперше із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» до пенсійного органу позивачка звернулася 26.05.2022. Однак, необхідні документи для переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» позивачка подала до пенсійного органу разом з заявою від 02.09.2022.

Отже, з поданням такої заяви позивачка висловила своє бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

Тому, ураховуючи вимоги Закону № 1058, на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» позивачка повинна бути переведена з 02.09.2022, тобто з дня подання належним чином оформленої заяви.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Також слід звернути увагу на приписи ст. 245 КАС України, згідно з якими перелік способів захисту порушених прав викладений у цій статті не є вичерпним. Суд може застосувати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Суд також враховує, що позивачці з 01.05.2020 призначено пенсію за віком, а також те, що у заяві від 02.09.2022 позивачка просила відповідача перевести її на пенсію державного службовця з врахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії від 02.09.2022 №230 від 02.09.2022 №731, виданих Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції.

З метою повного та ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправним і скасувати рішення відповідача-2 від 27.06.2022 № 10769/03-16, від 08.09.2022 № 913300802272 та зобов`язати відповідача-1 перевести позивачку з 02.09.2022 на пенсію державного службовця на підставі Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII із урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 02.09.2022 №230 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії від 02.09.2022 №231 виданих Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Львів) та провести виплату з урахуванням виплачених сум.

Щодо позовної вимоги, про зобов`язання відповідача-1 здійснити з 27.01.2009 перерахунок та виплату пенсії державного службовця ОСОБА_1 , призначеної відповідно до Закону України Про державну службу, з урахуванням постанови Франківського районного суду м. Львова від 18.03.2016 та довідки №868 від 02.10.2015, з якої не була нарахована пенсія по віку з 05.11.2009 по 15.08.2014, суд зазначає наступне.

Постановою Франківського районного суду м. Львова від 18.03.2016 у справі №464/9840/15-а, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Зокрема зобов`язати управління Пенсійного Фонду України у Франківському районі м.Львова провести перерахунок та виплату пенсії державного службовця ОСОБА_1 , включивши у суму середньомісячної плати для обчислення пенсії фактично нараховані та сплачені суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, інших виплат, на які нараховувались страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу», в розмірі 90% середньомісячної заробітної плати, з 27.01.2009, з врахуванням стажу державної служби -34роки 10 місяців та за виключенням проведених виплат.

Судом встановлено, що на виконання постанови суду за період з 27.01.2009 по 31.05.2016 позивачці нарахована доплата до пенсії в сумі 28004,23 грн, виплату якої здійснено у грудні 2016 року.

Відтак відсутні підстави для перерахунку та виплати пенсії державного службовця ОСОБА_1 , призначеної відповідно до Закону України Про державну службу, з урахуванням постанови Франківського районного суду м. Львова від 18.03.2016 та довідки №868 від 02.10.2015, з якої не була нарахована пенсія по віку з 05.11.2009 по 15.08.2014.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 1984,80 грн.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову у перерахунку пенсії від 27.06.2022 № 10769/03-16.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову в призначенні пенсії від 08.09.2022 № 913300802272.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79000, Львівська область, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) перевести ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 02.09.2022 на пенсію державного службовця на підставі Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII із урахуванням довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 02.09.2022 №230 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії від 02.09.2022 №231 виданих Західним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Львів) та провести виплату з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн.40 коп.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: 08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10, код ЄДРПОУ 22933548) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн.40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяР.І. Кузан