Рішення № 107906802, 12.12.2022, Бродівський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

Справа №439/1239/22

Провадження № 2/439/472/22

12 грудня 2022 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області

у складі:

головуючого-судді: Петейчука Б.М.,

за участі: секретаря

судового засідання: Ковальчук Н.І.,

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування: Виконавчий комітет Бродівської міської ради Львівської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування: Виконавчий комітет Бродівської міської ради Львівської області, про позбавлення батьківських прав, ухвалив таке рішення.

Позивач: ОСОБА_1 звернувся до Бродівського районного суду Львівської області зі позовними вимогами до відповідачки: ОСОБА_2 , в яких просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей, а саме: дочки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач зазначає, що він та ОСОБА_2 перебували у шлюбі. За час перебування у шлюбі у сторін народилося двоє дітей, а саме: дочка: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач вказує, що спільне життя з відповідачкою не склалося. Тому в подальшому шлюб між сторонами було розірвано.

Позивач акцентує, що відповідачка ніяким чином не піклується про спільних неповнолітніх дітей, не проявляє заінтересованості подальшій долі, не цікавиться успіхами, станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, навчанням, підготовкою до самостійного життя. На думку позивача це негативно впливає на фізичний розвиток як складову виховання.

Позивач мотивує, що відповідачка покладених законом на батьків обов`язків не виконує, не бере будь-якої іншої участі у вихованні спільних неповнолітніх дітей.

Відтак позивач вважає, що відповідачка створює реальну загрозу інтересам спільних неповнолітніх дітей та не може мати право на участь у вихованні дочки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.

22 вересня 2022 року відкрито провадження у справі.

Відповідачу запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

01 листопада 2022 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду по суті.

Позивач у судове засідання не з`явився. Від позивача та представника позивача: адвоката Черевко Наталії Олександрівни надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримують повністю та просять суд їх задовольнити. Не заперечують щодо проведення заочного розгляду справи.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила. Хоча належним чином, у встановленому законом порядку, повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи. Від неї не надходило жодних клопотання про відкладення розгляду справи та не подавався відзив.

Третя особа, яка на заявляє самостійних вимог щодо предмету спору участь свого представника у судове засідання не забезпечила. Від представника третьої особи: ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд справи без участі представника третьої особи, позовні вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовольнити.

Суд, зі згоди позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 Цивільного процесуального кодексу України.

За змістом нормативних положень частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки сторони в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Доказами у справі встановлено, що рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 21 вересня 2018 року в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу (єдиний унікальний номер справи: 439/709/18), розірвано шлюб між розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який зареєстрований 04 червня 2005 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Бродівського районного управління юстиції Львівської області, що підтверджується наданою суду на дослідження копією судового рішення (а.с. 15).

За час перебування у шлюбі у сторін народилося двоє дітей, а саме: дочка: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 17 травня 2006 року; свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 05 січня 2011 року (а.с. 13-14).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , старанна, дисциплінована та працелюбна. Володіє навчальним матеріалом на високому рівні. Весела, товариська, стримана, врівноважена, дисциплінована. Підтримує дружні відносини з однокласниками. Батько та баба приділяють належну увагу вихованню дитини, регулярно відвідують батьківські збори, цікавляться навчанням дитини. Мати: ОСОБА_2 не приймала жодної участі в шкільних заходах та батьківських зборах, що підтверджується характеристикою на ОСОБА_3 від 08 вересня 2022 року (а.с. 19).

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виявляє зацікавленість до навчання, має добрий загальний розвиток. Веселий, товариський, врівноважений, дисциплінований, самостійний. Правила поведінки завжди свідомо виконує. Підтримує дружні стосунки з багатьма учнями. Належну увагу виконанню дитини приділяє батько та баба. Батько дитини постійно підтримує зв`язок зі шкодою та класним керівником. Мати: ОСОБА_2 , починаючи з 2018 року, участі в шкільних заходах та батьківських зборах не бере, що підтверджується характеристикою на ОСОБА_4 від 08 вересня 2022 року (а.с. 20).

Профілактичним оглядом здоров`я неповнолітніх дітей, а саме: дочки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , займається батько: ОСОБА_1 . Мати: ОСОБА_2 , починаючи з 2018 року, відсутня на подібних заходах, що підтверджується довідкою від 05 вересня 2022 року (а.с. 21).

ОСОБА_2 не має можливості та бажання брати участь у піклуванні та вихованні своїх неповнолітніх дітей, а саме: дочки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та матеріально забезпечувати останніх. Причиною є налагодження особистого життя в Республіці Польща та відсутністю намірів повернення до України, що підтверджується заявою, яка посвідчена нотаріусом у Варшаві, переклад з польської мови на українську мову якої виконано перекладачем Відлацькою Софією Вікторівною, що завірено приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу (а.с. 16-18).

Орган опіки та піклування прийшов до висновку щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей, а саме: дочки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Бродівської міської ради Львівської області, яке затверджене рішенням виконавчого комітету Бродівської міської ради Львівської області за № 295/02-02 від 27 жовтня 2022 року (а.с. 46-49).

У статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

За правилами статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави - учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно зі статтею 141 Сімейного кодексу України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачений обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Вимогами частинами 2-4 статті 155 Сімейного кодексу України визначається, що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Статтею 164 Сімейного кодексу України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

-не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

-ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини;

-жорстоко поводяться з дитиною;

-є хронічними алкоголіками або наркоманами;

-вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

-засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У свою чергу позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування доцільно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

При цьому суд зобов`язаний дотримуватися вимог статті 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Всебічно та повно дослідивши обставини справи на основі достатніх, допустимих, достовірних та належних доказів, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 безвідповідально ставиться до питання виховання та навчання неповнолітніх дітей, а саме: дочки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідача свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, що встановлено судом.

Відповідачка не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дітьми в обсязі необхідному для їх нормального самоусвідомлення; не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу; не створює умов для отримання ними освіти.

Відповідачка уникає зустрічей із неповнолітніми дітьми. Виховання неповнолітніх дітей фактично покладено на батька: ОСОБА_1 , який забезпечує усі необхідні потреби неповнолітніх дітей.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання про необхідність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей, а саме: дочки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Досліджені у судовому засіданні докази підтверджують посилання позивача на те, що відповідачка ухиляється від своїх батьківських обов`язків та не бере участі в житті дітей. Протягом розгляду справи відповідачка власну поведінку по відношенню до дітей не змінила, реальних кроків щодо виховання та утримання дітей не вчиняла. Жодних об`єктивних даних, які б вказували на наявність перешкод у вихованні неповнолітніх дітей, не має.

Також судом встановлено, що відповідачка жодним чином не намагається виконувати батьківські обов`язки відносно власних дітей. Від батьківських прав щодо неповнолітніх дітей фактично самоусувається. Відтак, на переконання суду, позбавлення батьківських прав відповідачки не зашкодить інтересам дітей, їх подальшому вихованню та утриманню.

При вирішенні спору по суті, суд також враховує висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей, а саме: дочки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Такий висновок безпосередньо відповідає встановленим в судовому засіданні обставинами справи та не суперечить інтересам неповнолітніх дітей.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що встановлені судом обставини справи міститься достатньо доказів, які свідчать про умисне ухилення відповідачкою: ОСОБА_2 від виконання своїх обов`язків щодо виховання неповнолітніх дітей, а саме: дочки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її свідоме нехтування своїми обов`язками як матері, та небажання брати участь у фізичному і духовному розвитку дітей. Тому суд вважає позовні вимоги підставними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі статтей 19, 150, 155, 164, 165 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 282-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повістю.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей, а саме: дочки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору, що становить 992 гривень 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Повне судове рішення складено 12 грудня 2022 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: невідомо.

Третя особа: орган опіки та піклування: Виконавчий комітет Бродівської міської ради Львівської області, код ЄДРПОУ: 04055989, місцезнаходження: Львівська область, місто Броди, площа Ринок, 20.

Суддя Б.М. Петейчук