Рішення № 107904091, 05.12.2022, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/1042/22

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.О. Липі

розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" (вул. С. Петлюри, будинок 25, Київ 32, 01032) до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЕНЕРГОТРЕЙД" (вул. Середньофонтанська, 19 А, офіс 262, Одеса, 65005) про стягнення 3851984,26 грн.

за участю представників:

від позивача: Сінявська Г.В. - по довіреності;

від відповідача: Коваль В.В. - по довіреності.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесенерготрейд» про стягнення 3 851 984,26 грн., з яких: 1 493 164,80 грн. сума основного боргу, 400 263,70 грн. пені, 1 674 981,93 грн. штрафу, 209 514,97 грн. інфляційних втрат та 3% річних у сумі 74 058,86 грн..

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» обґрунтовані порушенням відповідачем строків виконання грошових зобов`язань з оплати послуг за договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0230-02024 від 01.01.2019 за період з липня 2019 року по лютий 2022 року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07 червня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін; призначено підготовче засідання на 27 червня 2022 року о 10:30 год.

Відповідач, 15.06.20222 надав суду відзив на позовну заяву відповідно якого заперечував проти позову посилаючись на те, що пеня нараховується за прострочення оплати наданої послуги, а не за порушення строків внесення поетапної планової вартості послуги відповідно до пункту 6.2 договору.

Представник відповідача посилається на положення п. 2 ст. 174 ГК України, зобов`язання відповідача виникають з моменту отримання акту від позивача, що регламентовано п. 6.5. договору № 0230-02024 від 01.01.2019 року укладеного між сторонами, тому на думку відповідача нарахування штрафних санкцій можливо лише на остаточний розрахунок з ОСП як то зазначено в п. 6.7. договору, а на планові поетапні платежі акт не надається, що також підтвердив представник позивача під час судового засідання, тому на думку відповідача нарахування штрафних санкцій на планові поетапні платежі не можуть застосовуватися.

Крім того, ТОВ «Одесенерготрейд» не погоджуючись із розрахунком штрафних санкцій позивача зазначає, що розрахунок здійснено з порушенням вимог п.6.5 договору, за яким відповідач здійснює розрахунок з позивачем за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з моменту та на підставі отримання акту приймання-передачі послуги, який позивач надає відповідачеві протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих позивачем або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» з використанням електронно-цифрового підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.

12.07.2022 від позивача надійшла заява про зактиття провадження у справі в частині частки пені в сумі 112958,84грн. та частки 3% річних в сумі 25474,24грн.

29.08.2022 від відповідача надійшли письмові пояснення щодо розрахунку штрафних санкцій.

20 вересня 2022 року від представника позивача надійшла заява про закриття провадження в частині боргу у якій представник НЕК «Укренерго» просила суд закрити провадження по справі № 916/1042/22 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 1 493 164,80 грн. з ТОВ «Одесенерготрейд» в зв`язку з оплатою та повернути НЕК «Укренерго» судовий збір.

Ухвалою суду від 21.09.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

14.10.2022 від позивача надійшли заперечення на письмові пояснення.

У судовому засіданні 05.12.2022р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

між НЕК «Укренерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одесенерготрейд» (далі -ТОВ «Одесенерготрейд»», Відповідач, Користувач), укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 № 0230-02024 (із змінами та доповненнями згідно додаткових угод) (далі - Договір), згідно з п. 1.1 якого НЕК «Укренерго» (Оператор системи передачі, ОСП) зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - Послуга) відповідно до умов цього Договору, а ТОВ «Одесенерготрейд» зобов`язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов цього Договору.

Згідно умов Договору ОСП має право отримувати від Користувача своєчасну оплату послуг; Користувач зобов`язаний здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за Послугу на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п.5.2 Договору Користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості Послуги ОСП таким чином:

1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості Послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього Договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/ планової вартості Послуги, яка визначена згідно з розділом 3 цього Договору, відповідно до такого алгоритму:

2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця;

3 платіж-до 15 числа розрахункового місяця;

4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця;

5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця.

Згідно з п. 5.5 Договору Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги протягом 3 банківських днів з дати та на підставі акта приймання-передачі Послуги, який ОСП надає Користувачу протягом перших 11 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим.

У відповідності із п. 5.6 Договору процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобовязання у встановлений Договором термін.

Згідно п. 8.1 Договору при невиконанні або неналежному виконанні умов цього Договору Сторони несуть відповідальність відповідно до цього Договору та законодавства України.

Пунктом 5.7 Договору Сторони погодили, що у випадку порушення Користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми боргу за кожен день прострочення платежу, ураховуючи день фактичної оплати. Пеня нараховується до повного виконання Користувачем своїх зобовязань. Отже, НЕК «Укренерго» має право нарахувати пеню за весь період невиконання Користувачем обовязку з оплати за надані послуги.

За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.

Позивач зазначає, що Користувач зобов`язаний оплачувати послугу в порядку та строки, визначені Договором; процедура оскарження не звільняє Користувача від виконання платіжного зобов`язання у встановлений Договором термін; у випадку порушення Користувачем термінів розрахунку, ОСП має право нарахувати неустойку (штрафні санкції) та компенсаційні втрати. ТОВ «Одесенерготрейд» допущено прострочення оплати наданих послуг НЕК «Укренерго» з передачі електричної енергії за Договором.

Отже, позивач стверджує, що за прострочення Відповідачем виконання грошового зобов`язання за договором про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2019 № 0230- 02024 за період з 03.07.2019 по 23.02.2022 Позивачем нараховано Відповідачу пеню в сумі 400 263,70 грн., штраф в сумі 1 674 981,93 грн., інфляційні втрати в сумі 209 514,97 грн., три відсотки річних за користування коштами в сумі 74 058,86 грн. з урахуванням наявної поточної заборгованості Відповідача в сумі 1 493 164,80 грн.

Як стверждує позивач, відповідач має заборгованість перед позивачем за спожиту електричну енергію в загальному розмірі 61 857,31 грн. за період лютий 2022 квітень 2022 року,

Отже, невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором стало підставою для звернення Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до суду з відповідним позовом для захисту свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до п. 1. ст. 627 ГПК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 9.13. договору у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, споживач сплачує за вимогою постачальника, направленою відповідно до вимог п.1.4 договору, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу або у іншому розмірі, визначеному Комерційною пропозицією. Крім цього, за прострочення виконання вказаного грошового зобовязання споживач повинен сплатити суму боргу з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України.

Виходячи з системного аналізу чинного законодавства, обов`язок боржника відшкодувати кредитору спричинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст. 625 ЦК України.

Зокрема, частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, 01.01.2019 між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго») (оператор системи передачі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Одесенерготрейд» (користувач системи передачі) укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії №0230-02024 від 01.01.2019 року, відповідно до умов якого ОСП зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - послуга) відповідно до умов цього договору, а користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору. Даний договір є типовим договором про надання послуг з передачі електричної енергії, що є додатком 6 до Кодексу системи передачі, затвердженого постановою № 309 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року.

Згідно з п.3.1 договору ціна договору визначається згідно з діючим на момент надання послуги тарифом на послуги з передачі електричної енергії, затвердженим регулятором та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному веб-сайті.

У відповідності до п.4.1 для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги: 1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих Користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць; 2) визначення фактичного обсягу послуги у розрахунковому місяці здійснюється на підставі даних щодо погодинних обсягів передачі електроенергії по точках комерційного обліку, які зареєстровані за відповідним користувачем (додаток № 2). З цією метою використовуються дані обліку адміністратора комерційного обліку та ЕІС користувача.

Відповідно до п.5.1 договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0230-02024 від 01.01.2019 року планова та фактична вартість послуги (грн) за цим договором визначається шляхом множення планового та фактичного обсягу (МВт*год) за розрахунковий період на тариф на послугу, затверджений регулятором (грн/МВт*год). На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.

За умовами п.6.1 договору розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць.

Згідно з п.6.2 договору користувач здійснює поетапну передоплату планової вартості послуги ОСП наступним чином:

1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з пунктом 4 цього договору. Подальша оплата може здійснюватися щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуг, яка визначена згідно з пунктом 4, у кожен з наступних періодів:

2 платіж - з 06 до 10 числа розрахункового періоду;

3 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового періоду;

4 платіж - з 16 до 20 числа розрахункового періоду;

5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця.

При цьому розмір оплати у вказані періоди повинен бути не меншим планової вартості послуг, яка визначена згідно з пунктом 4, на 5 днів наперед.

Відповідно до п.п. 6.5, 6.6 договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з моменту та на підставі отримання акту приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих виконавцем або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі - Сервіс), з використанням електронно-цифрового підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством. У разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги, користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з моменту отримання акту. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання акту приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнято без розбіжностей.

Згідно з п. 6.7 договору у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань. За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу. У разі якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів. У разі недотримання ОСП цих термінів користувач має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% від суми коштів (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня), що підлягають поверненню, за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання ОСП зобов`язань щодо повернення коштів. За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми коштів, що підлягають поверненню.

У відповідності до п.7.1 договору ОСП має право: 1) отримувати від користувача своєчасну оплату за послугу; 2) обмежувати, припиняти, знижувати надійність надання послуги та відключати від системи передачі у випадках, визначених розділом 7 цього договору та Кодексом системи передачі; 3) отримувати від користувача своєчасну оплату за перевищення замовником обсягів використання потужності, заявленої до приєднання, визначеної відповідним договором та технічними умовами на приєднання.

Відповідно до п.9.3 договору користувач зобов`язується: 1) подавати ОСП планові обсяги передачі електричної енергії та обсяги планової резервованої потужності за затвердженими ОСП формами у терміни та у порядку, що визначені в розділах 6 та 10 цього договору; 2) повертати ОСП підписані зі свого боку акти у терміни та у порядку, що визначені в розділах 6 та 10 цього договору; 3) здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених цим договором; 4) надавати інформацію, зазначену в пункті 8.2 глави 8 розділу II Кодексу системи передачі.

Договором про надання послуг з передачі електричної енергії № 0230-02024 від 01.01.2019 року визначено два способи здійснення розрахунку, перший з яких поетапний, закріплений у п. 6.2. договору, здійснюється шляхом проведення п`яти рівних планових платежів протягом розрахункового місяця, сторонами такий платіж згідно умов договору визначено як поетапний передоплатний плановий.

Другим видом розрахунку згідно п. 6.5 договору, сторонами визначено як розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги, який здійснюється протягом 3 банківських днів з моменту та на підставі отримання акту приймання-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим.

Штрафні санкції за умовами п. 6.7. договору для відповідача настають у випадку порушення термінів розрахунку з ОСП, які визначено п. 6.5. договору, а ніяк не у разі прострочення поетапного передоплатного планового платежу п. 6.2.

Виходячи з п. 2 ст. 174 ГК України, зобов`язання відповідача виникають з моменту отримання акту від позивача, що також регламентовано п. 6.5. договору № 0230-02024 від 01.01.2019 року укладеного між сторонами, на поетапні передоплатні планові платежі ОСП акти не надає, оскільки це не передбачено умовами договору, про що також зазначила представник позивача під час судового засідання, таким чином, зобов`язання відповідача по розрахунку з ОСП виникають лише одного разу на місяць, після отримання акту від ОСП.

Таким чином, суд дійшов висновку, що розрахунок штрафних санкцій зроблений позивачем не відповідає вимогам умов договору № 0230-02024 від 01.01.2019, оскільки нарахування здійснювалися на поетапні передоплатні планові платежі.

Окрім цього, Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 766 від 08.04.2020 року «Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни (далі - період дії карантину) надано настанови, зокрема, Оператору системи передачі (який виконує функцію Адміністратора розрахунків) не застосовувати до електропостачальників заходи, передбачені підпунктами 1 - 6 пункту 1.7.2 глави 1.7 розділу І Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 307, та заходи, передбачені пунктом 5.7 Типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії, що є додатком 6 до Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 309. Електропостачальники не набувають статусу «Дефолтний».

А, відповідно до п. 5.7 Типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії, що є додатком 6 до Кодексу системи передачі, у випадку порушення будь-яких термінів розрахунку за цим Договором Користувач сплачує ОСП пеню в розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми боргу за кожен день прострочення платежу, ураховуючи день фактичної оплати.

Отже, на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), а саме з 08.04.2020 по 27.01.2021, Оператору системи передачі заборонено застосовувати до електропостачальників будь-які санкції за порушення термінів розрахунку.

Типова форма Договору про надання послуг з передачі електричної енергії є Додатком № 6 до Кодексу системи передачі.

Частиною 2 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.

Таким чином, свобода договору, закріплена в статтях 6, 627 Цивільного кодексу України, яка полягає в тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, не є безмежною і у разі якщо актом цивільного законодавства передбачена обов`язковість положень цього акта для сторін договору, вони не мають права відступити від цих положень (ч. З ст. 6 ЦК).

Зокрема, пункт 5.5 КСП передбачає обов`язок учасників ринку електричної енергії укласти договір про надання послуг з передачі електричної енергії лише на основі типового договору.

За змістом ч. 3 ст. 6, ч. І ст. 630 ЦК України, умови типового договору, що набули юридично обов`язкового значення в силу дії актів цивільного законодавства, є обов`язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Тому, враховуючи зазначені вимоги законодавства в укладений договір вносилися зміни відповідно до постанов Регулятора.

Судом встановлено, що позивач відновив застосування до відповідача штрафних санкцій після скасування заборони, а саме після прийняття НКРЕКП Постанови № 93 від 27 січня 2021 року. Згідно викладених тверджень та наданих розрахунків позивач нараховує штрафні санкції за минулі періоди, в яких було заборонено їх застосування.

Така позиція позивача є протиправною, адже за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

«Суть положення статті 58 Конституції України про незворотність дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, на яке посилався Вищий арбітражний суд України, полягає в тому, що дія законів та інших нормативно-правових актів поширюється на ті відносини, які виникли після набуття ними чинності <...>, і не поширюється на правовідносини, які виникли і закінчилися до набуття такої чинності <...>.» (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням відкритого акціонерного товариства "Концерн Стирол" щодо офіційного тлумачення положення абзацу першого пункту 1 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (справа про оспорювання актів у господарському суді) від 2 липня 2002 року № 13-рп/2002).

Крім того, неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013.

Законодавець у ЦК України прямо зазначає, що цивільні права та обов`язки можуть виникати з дій громадян і організацій, які хоча й не передбачені в законі, але в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов`язки.

Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини.

Таким чином, до правовідносин з передачі електричної енергії мають також застосовуватися і положення ст. 693 ЦК України та ст. 538 ЦК України.

Отже, нездійснення відповідачем до моменту поставки товару його попередньої оплати в силу приписів ст. 538 ЦК України не дає позивачу права вимагати його оплати, і як наслідок у позивача не виникає права нарахування на відповідну суму попередньої оплати на підставі положень ч. 2 ст. 625, ст. 549 ЦК України та умов договору пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних, - у зв`язку з чим нарахування пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних є безпідставним і необґрунтованим.

Відповідно до абз. 4 п. 5.7 Типового договору, ОСП направляє Користувачу окремий рахунок на суму пені та/або штрафу протягом 5 робочих днів після виявлення порушення. Рахунок підлягає оплаті протягом 3 робочих днів від дати отримання.

Пунктами 9.3. - 9.4. Типового договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати Користувачем отриманої Послуги ОСП направляє Користувачу письмове повідомлення із зазначенням суми заборгованості та кінцевого терміну її оплати. У разі несплати заборгованості Користувачем ОСП має право направити Користувачу письмове попередження щодо можливого припинення надання Послуги відповідно до вимог КСП.

Рахунки, акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, будь-які повідомлення за цим договором повинні направлятися однією Стороною іншій електронною поштою або факсимільним повідомленням, а також повинні бути обов`язково підтверджені рекомендованим листом, іншим поштовим відправленням або доставлені кур`єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому договорі.

Рахунки, акти приймання-передачі, акти звірки розрахунків, повідомлення вважаються отриманими Стороною: у день їх доставки кур`єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, що підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).

Зазначене свідчить, що Позивачем не надано належних, допустимих та вірогідних доказів, які б підтверджували погодження планових обсягів передачі, доказів надання відповідачу окремого рахунку на суму пені та/або штрафу, доказів направлення відповідачу письмових повідомлень із зазначенням суми заборгованості та кінцевого терміну її оплати, рекомендованих листів на підтвердження рахунків, актів приймання-передачі, актів звірки розрахунків.

Що стосується заяв позивача про закриття провадження у справі, суд відмовив в їх задоволенні з підстав того, шо на момент звернення позивача до суду із відповідним позовом основна сума боргу не інснувала.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Посилання позивача не спростовують висновків, до яких дійшов суд.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України"

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» не підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволені позову Приватного акціонерного товариства "НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "УКРЕНЕРГО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСЕНЕРГОТРЕЙД" про стягнення 3851984,26 грн. - відмовити повністю.

2. Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Повне рішення складено 15 грудня 2022 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов