Ухвала суду № 107903061, 09.12.2022, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/175/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.12.2022 Справа № 908/2783/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л., при секретарі судового засідання Василенко В.В., розглянувши матеріали заяви державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом за вих. від 29.11.22 про відстрочення виконання судового рішення по справі № 908/2783/21

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю ХІМЛАБОРРЕАКТИВ, 03006, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 57/3

до відповідача: державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, 01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3

про стягнення 4 859 818,43 грн.

та

за зустрічною позовною заявою: державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція, 71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133

до відповідача за зустрічним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю ХІМЛАБОРРЕАКТИВ, 03006, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 57/3

про стягнення 890 874,60 грн.

У судовому засіданні приймали /не приймали/ участь:

від ТОВ ХІМЛАБОРРЕАКТИВ: не з`явився

від ДП НАЕК Енергоатом в ос. ВП ЗАЕС: Калежнюк І.В. (в режимі відеоконференції)

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.02.22 у справі № 908/2783/21 вирішено:

- первісну позовну заяву задовольнити;

- стягнути з ДП НАЕК Енергоатом на користь ТОВ ХІМЛАБОРРЕАКТИВ 4 841 910,00 грн. основного боргу, 17 908,43 грн. 3 % річних та 72 897,28 грн. судового збору;

- зустрічну позовну заяву задовольнити;

- стягнути з ТОВ ХІМЛАБОРРЕАКТИВ на користь ДП НАЕК Енергоатом в особі ВП ЗАЕС ДП НАЕК Енергоатом 551 940,90 грн. пені, 338 933,70 грн. штрафу та 13 363,12 грн. судового збору;

- провести в порядку ч. 11 ст. 238 ГПК України зустрічне зарахування стягнутих грошових сум та стягнути різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму - ТОВ ХІМЛАБОРРЕАКТИВ, а саме:

1) зарахувати 551 940,90 грн. пені та 338 933,70 грн. штрафу належних до стягнення з ТОВ ХІМЛАБОРРЕАКТИВ на користь ДП НАЕК Енергоатом в особі ВП ЗАЕС в рахунок сплати ДП НАЕК Енергоатом на користь ТОВ ХІМЛАБОРРЕАКТИВ 17 908,43 грн. 3 % річних та 872 966,17 грн. основного боргу (із загальної суми 4 841 910,00 грн.).

2) зарахувати 13 363,12 грн. судового збору належного до стягнення з ТОВ ХІМЛАБОРРЕАКТИВ на користь ДП НАЕК Енергоатом в особі ВП ЗАЕС в рахунок сплати ДП НАЕК Енергоатом на користь ТОВ ХІМЛАБОРРЕАКТИВ 13 363,12 грн. (із загальної суми 72 897,28 грн. судового збору);

- з урахуванням проведеного судом зустрічного зарахування після набрання рішенням законної сили видати наказ наступного змісту: Стягнути з державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ХІМЛАБОРРЕАКТИВ (03006, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 57/3, код ЄДРПОУ 23522853) 3 968 943 (три мільйони дев`ятсот шістдесят вісім тисяч дев`ятсот сорок три) грн. 83 коп. основного боргу та 59 534 (п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот тридцять чотири) грн. 16 коп. судового збору;

- органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду нарахування 3 (трьох) відсотків річних здійснювати до моменту виконання рішення за наступною формулою: 3 % річних = С х 3 х Д /кількість днів у році/100, де: С сума заборгованості; Д кількість днів прострочення.

На виконання рішення господарського суду Запорізької області від 01.02.22 по справі № 908/2783/21, судом 12.05.22 видано відповідний наказ.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 10.08.22 апеляційну скаргу державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція на рішення господарського суду Запорізької області від 01.02.22 у справі № 908/2783/21 залишено без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 01.02.22 у справі - без змін.

15.09.22 на електронну адресу суду надійшла заява ДП НАЕК Енергоатом в особі ВП ЗАЕС за вих. від 15.09.22 № 28-23/12229 про відстрочення виконання судового рішення по справі № 908/2783/21, в якій представник останнього просить суд відстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 01.02.22 у справі № 908/2783/21, за яким ВП ЗАЕС стягнуто 3 968 943,83 грн. основного боргу та 59 534,16 грн. судового збору, до закінчення або скасування воєнного стану в Україні.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.09.22 вказану вище заяву передана на розгляд судді Корсун В.Л.

Ухвалою від 08.11.22 судом відмовлено у задоволенні заяви державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція за вих. від 15.09.22 № 28-23/12229 про відстрочення виконання судового рішення по справі № 908/2783/21.

29.11.22 до суду в системі Електронний суд надійшла заява за вих. від 29.11.22 про відстрочення виконання судового рішення по справі № 908/2783/21, в якій представник ДП НАЕК Енергоатом просить суд відстрочити на період дії в Україні воєнного стану виконання рішення господарського суду Запорізької області від 01.02.22 у справі № 908/2783/21, за яким ДП НАЕК Енергоатом стягнуто 3 968 943,83 грн. основного боргу та 59 534,16 грн. судового збору.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.11.22 вказану вище заяву передана на розгляд судді Корсун В.Л.

Ухвалою від 01.12.22 судом призначено заяву державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом за вих. від 29.11.22 про відстрочення виконання судового рішення по справі № 908/2783/21 до розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи на 09.12.22 о 10 год. 30 хв.

05.12.22 до суду в системі Електронний суд надійшла заява за вих. від 05.12.22, в якому представник ДП НАЕК Енергоатом Калежнюк І.В. просить суд про проведення засідання в режимі відеоконференції 09.12.22 о 10 год. 30 хв. поза межами приміщення суду у справі № 908/2783/21.

Ухвалою від 08.12.22 задоволено заяву представника ДП НАЕК Енергоатом Калежнюк І.В. за вих. від 05.12.22 про проведення засідання в режимі відеоконференції 09.12.22 о 10 год. 30 хв. поза межами приміщення суду у справі № 908/2783/21.

08.12.22 від представника ТОВ ХІМЛАБОРРЕАКТИВ через систему «Електронний суд» надійшли заперечення на заяву. Просить залишити без задоволення заяву ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «ЗАЕС» від 29.11.22 та надати оцінку діям ДП «НАЕК «Енергоатом», що полягають у систематичному заявленні одних і тих же клопотань про відстрочення виконання судового рішення, на предмет зловживання ДП «НАЕК «Енергоатом» наданими процесуальними правами.

Представник ТОВ ХІМЛАБОРРЕАКТИВ в судове засідання 09.12.22 не з`явився. Про дату, час та місце повідомлений належним чином у відповідності до законодавства.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Враховуючи обмежений строк розгляду заяви про відстрочення (розстрочення) виконання рішення, суд вважає за можливе розглянути заяву ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом за вих. від 29.11.22 про відстрочення виконання судового рішення по справі № 908/2783/21 за відсутності представника ТОВ «ХІМЛАБОРРЕАКТИВ».

Розглянувши заяву ДП НАЕК Енергоатом за вих. від 29.11.22 про відстрочення виконання судового рішення по справі № 908/2783/21 на період дії в Україні воєнного стану, суд дійшов до висновку про наступне.

В обґрунтування своїх вимог заявник вказує, що ВП ЗАЕС опинилось у складному фінансовому становищі у зв`язку із непередбачуваними обставинами, пов`язаними з військовою агресією збройних сил РФ проти України та введенням і продовженням строку дії воєнного стану в Україні, відповідно до Указів Президента України. 04.03.22 місто Енергодар Запорізької області та відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» ДП «НАЕК «Енергоатом» були захоплені військовими силами російської федерації та до теперішнього часу перебувають в тимчасовій окупації. Енергодарська міська територіальна громада внесена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 29 червня 2022 року (затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75). З моменту окупації ВП ЗАЕС працює в екстремальних умовах, майже весь час на мінімально допустимих потужностях. З 11 вересня 2022 року ВП ЗАЕС повністю зупинена. В структурі електроенергії, виробленої відокремленими підрозділами ДП «НАЕК «Енергоатом», до моменту окупації військовими російської федерації найбільшу частку складала електроенергія, вироблена саме ВП ЗАЕС, оскільки з 15 діючих атомних енергоблоків енергосистеми України 6 енергоблоків належать ВП ЗАЕС. Таким чином, на теперішній час відповідачем втрачено виробничі потужності, що забезпечували майже половину його доходу від реалізації електроенергії. Поряд з цим, ДП «НАЕК «Енергоатом» продовжує нести витрати з утримання об`єктів і персоналу ВП ЗАЕС (заробітна плата персоналу, матеріальне забезпечення невідкладних потреб безпечної експлуатації об`єктів тощо), не одержуючи від діяльності цього відокремленого підрозділу жодного доходу. Зазначені втрати виробничих потужностей вкрай негативно вплинули на фінансовий стан відповідача. Так, вже за І півріччя 2022 р. ДП «НАЕК «Енергоатом» отримані збитки в розмірі 4,8 млрд. грн. Видатки за боргами ВП ЗАЕС були заплановані саме в бюджеті цього відокремленого підрозділу. Формування бюджету на наступний рік відбувається у грудні року, що передує бюджетному року. Відповідно, видатки інших відокремлених підрозділів, а також дирекції ДП «НАЕК «Енергоатом» (головного офісу) були заплановані заздалегідь і не враховували можливості здійснення розрахунків за інші відокремлені підрозділи. Перерозподіл коштів на даному етапі і у даній ситуації і спрямування їх на погашення боргів ВП ЗАЕС, який не отримує жодних фінансових надходжень, а є дотаційним внаслідок тимчасової окупації м. Енергодар, неможливе без завдання шкоди функціонуванню інших підрозділів ДП «НАЕК «Енергоатом» і, насамперед шкоди функціонуванню АЕС (Південноукраїнської, Рівненської, Хмельницької). Зазначені обставини істотно ускладнюють виконання рішення господарського суду Запорізької області від 01 лютого 2022 р. у справі № 908/2783/21 щодо стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ТОВ «Хімлаборреактив» 3 968 943,83 грн. основного боргу, 59 534,16 грн. судового збору. Крім того, ДП «НАЕК «Енергоатом» внесено до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Так, частка електроенергії, виробленої атомними електростанціями ДП «НАЕК «Енергоатом», в загальному обсязі електроенергії, виробленої в Україні в 2021 році, склала 55,1%. Безпека держави та населення України знаходяться у безпосередній залежності від сталої роботи об`єктів ДП «НАЕК «Енергоатом». В свою чергу стала робота енергетичних об`єктів ДП «НАЕК «Енергоатом» залежить від повного та своєчасного фінансування всіх виробничих потреб цих об`єктів. Внаслідок масованих ракетних атак і атак БПЛА на об`єкти енергетичної системи України, спричинено шкоду, яка складає 30 % енергетичних потужностей держави, про що також наголосив Президент України у своєму зверненні. Це означає, що основним постачальником електричної енергії у цей критично важливий для України період є АЕС. Таким чином, збереження нормального режиму роботи системи атомних електростанцій є гарантією забезпечення економіки та забезпечення населення держави електроенергією в умовах втрат, завданих країною-агресором. Водночас, негайне виконання рішення господарського суду Запорізької області від 01.02.22 у справі № 908/2783/21 і стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» грошових коштів ставить під загрозу фінансування заходів із забезпечення сталої та безпечної роботи об`єктів атомної енергетики чим загрожує безпеці держави та населенню України взагалі.

Як вже зазначалося, 08.12.22 через систему «Електронний суд» представником ТОВ «Хімлаборреактив» надано заперечення на заяву про відстрочення виконання судового рішення, просить залишити без задоволення заяву ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «ЗАЕС» про відстрочення виконання судового рішення, виходячи з наступного. По-перше, як вказує представник позивача за первісним позовом, відповідачем у цій справі є юридична особа: ДП «НАЕК «Енергоатом», місцезнаходження якої: 01032 м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3. Місто Київ під окупацією не перебуває, відповідно, юридична особа не позбавлена можливості належним чином виконувати рішення судів України. По-друге, воєнний стан, запроваджений в Україні, жодним чином не впливає на можливість відповідача здійснювати розрахунки, зокрема і на виконання рішення судів України. Національним Банком України було прийнято постанову № 18 від 24.02.22 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (з наступними змінами та доповненнями), якою з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи в умовах воєнного стану було визначено, що: банки продовжують роботу з урахуванням обмежень, визначених цією постановою; безготівкові розрахунки здійснюються без обмежень. Таким чином, воєнний стан не створив жодних обставин, які об`єктивно унеможливлюють здійснення розрахунків відповідачем, у т.ч. за судовими рішеннями. По-третє, відповідач фактично є платоспроможним і в період дії воєнного стану здійснює розрахунки з позивачем. Зокрема, останній платіж на користь позивача був здійснений відповідачем на виконання рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/2748/21 у розмірі 1 039 481,30 грн. зовсім нещодавно, 15.09.22. Зазначені обставини, на думку представника позивача, свідчать про цілковиту безпідставність вимог відповідача про відстрочення виконання судового рішення.

Судом враховано, що відповідно до ст. 1291 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Згідно із нормами ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення (ч. 1). Заява про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у 10-денний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (ч. 2). Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3). Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4). Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5). Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення … постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю (ч. 7).

Відповідно до п. 7. 1. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України, відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду - виконання ухваленого судом рішення.

Згідно п. 7.2 наведеної вище постанови, підставою для відстрочки, розстрочки, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених відповідною статтею ГПК України не вимагається. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, питання щодо надання відстрочки (розстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватись судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Системний аналіз норм чинного законодавства свідчить, що підставою для розстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.

Тобто, можливість відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Обов`язковою умовою надання розстрочки виконання судового рішення є наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання такого рішення, які заявник повинен довести відповідно до вимог ст. 74 ГПК України. При цьому, рішення про розстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника. А для юридичних осіб суд зобов`язаний врахувати ступінь вини відповідача у виникненні спору.

Згідно із ст. 129 Конституції України, однією з засад судочинства є змагальність.

Статтею 13 ГПК України унормовано такий принцип господарського судочинства, як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року … (дію якого продовжено і він діє станом на дату постановлення цієї ухвали суду).

Рішенням Ради суддів України від 24.02.22 № 9, з урахуванням положень ст. 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність,недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Рішенням Торгово-промислової палати України від 28.02.22 № 2024/02.0-7.1 на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні від 02.12.97 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України:

- засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року … відповідно до Указу Президента України від 24.02.22 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні;

- підтверджено, що зазначені обставини з 24.02.22 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи ін. зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи ін. нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Розглянувши заяву, проаналізувавши надані представником заявника докази та письмові пояснення, враховуючи заперечення позивача проти відстрочення виконання судового рішення, судом прийнято до уваги, що відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру». А у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Окрім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує (може порушити) основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги: заперечення представника позивача за первісним позовом у цій справі, а також те, що заявником в порушення умов п. 5 ст. 331 ГПК України не визначено терміну відстрочення виконання рішення (заявник просить відстрочити виконання рішення суду до закінчення воєнного стану в Україні замість визначеного ст. 331 ГПК України 1-річного строку), враховуючи баланс інтересів стягувача та боржника, судом не вбачається підстав для задоволення заяви ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція за вих. від 15.09.22 № 28-23/12229 про відстрочення виконання судового рішення по справі № 908/2783/21.

Як наслідок, у задоволенні вказаної заяви відмовляється.

Крім того, суд звертає увагу заявника на те, що ухвалою від 08.11.22 вже було відмовлено ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «ЗАЕС» в задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення, зокрема, з тієї підстави, що заявником всупереч умовам п. 5 ст. 331 ГПК України не визначено терміну відстрочення виконання рішення (заявник просить відстрочити виконання рішення суду до закінчення воєнного стану в Україні замість визначеного ст. 331 ГПК України 1-річного строку). Натомість, звертаючись вдруге з заявою про відстрочення виконання судового рішення, ДП «НАЕК «Енергоатом» вдруге просить відстрочити виконання рішення на невизначений термін на період дії воєнного стану в Україні.

За приписами ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 18, 24, 42, 46, 74, 76, 77, 78, 80, 233-235, 240, 331 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом за вих. від 29.11.22 про відстрочення виконання судового рішення по справі № 908/2783/21 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 10 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.

Ухвалу підписано 16.12.2022.

СуддяВ.Л. Корсун