Рішення № 107902800, 15.12.2022, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2022м. ДніпроСправа № 904/794/14 (904/3360/22)Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Владимиренко І.В., розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 , м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Індастріал", м. Дніпро

про стягнення середнього заробітку за час затримки з виплати заробітної плати, стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та індексації заборгованості заробітної плати у загальному розмірі 87 588,69 грн.

Без виклику (повідомлення) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Індастріал" про стягнення середнього заробітку за час затримки з виплати заробітної плати, стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та індексації заборгованості заробітної плати у загальному розмірі 87 588 грн. 69 коп.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2022 клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - залишено без задоволення. Позовну заяву залишено без руху. Позивачу протягом семи днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме: - надати докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі - 2 481,00 грн., - надати докази надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення; - надати довідку щодо середньоденного заробітку. - мотивований розрахунок суми компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строків виплати заробітної плати із зазначенням суми, яка підлягає стягненню з врахування положень Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001р. Роз`яснено, що у випадку невиконання позивачем вимог суду про усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

13.10.2022 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій позивач на виконання вимог ухвали подав до суду уточнену позовну заяву, мотивовані розрахунки компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати та середнього заробітку за час затримки з виплати заробітної плати, докази надсилання відповідачеві копії позовної заяви з додатками та клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2022 клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позову у справі № 904/794/14(904/3360/22) - задоволено. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позову у справі № 904/794/14(904/3360/22). Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними у справі матеріалами.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.03.2010р. позивач був звільнений з посади начальника відділу охорони праці ВАТ "Дніпропетровський машинобудівний завод" за переводом до ТОВ "ВЕСТА ІНДАСТРІАЛ" за наказом №86/к від 09.03.2010р.

10.03.2010р. позивач був прийнятий на посаду начальника дільниці інструментального цеху за наказом №28-к від 10.03.2010р.

12.04.2010р. позивач переведений на посаду начальника слюсарно-монтажної дільниці №3 інструментально-механічного виробництва за наказом №42-к від 12.04.2010р.

Дані записи підтверджується відповідною відміткою в трудовій книзі позивача.

Наказом № 74-к від 14.04.2015р. позивача, відповідно до ст.38 КЗпП України звільнено.

При звільненні остаточний розрахунок проведений не був.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У 2016 році позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення заробітної плати та середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, в якій просив суд з урахуванням уточненої позовної заяви стягнути з ТОВ "ВЕСТА ІНДАСТРІАЛ" на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 47 677,54грн., яка складається: - заборгованість по заробітній платі, яка станом на 14.04.15р. складає 20574,08грн.; - середня заробітна плата за час затримки розрахунку при звільненні за період з 15.04.15р. по 06.06.16р. в сумі 17 425,26грн.; - компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати в розмірі 9 678,20грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2016 у справі №904/4712/16 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА ІНДАСТРІАЛ" на користь ОСОБА_1 20574 грн. 08 коп. - суму заборгованості з заробітної плати; 17425 грн.26 коп. - суму заборгованості середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати; 9678 грн. 20 коп. - компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА ІНДАСТРІАЛ" на користь державного бюджету 1 378 грн. 00 коп. судового збору.

Звертаючись до суду із цим позовом позивач зазначає, що станом на 13 жовтня 2022 року заборгованість з заробітної плати відповідачем досі не виплачена, у зв`язку з чим позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача, з урахуванням уточненої позовної заяви, середню заробітну плату за час затримки виплати заробітної плати за період з 03 серпня 2016 року по 13 жовтня 2022 року в сумі 67 133,55 грн., компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати з 03 серпня 2016 року по 13 жовтня 2022 року в сумі 18 146,34 грн., індексацію заробітної плати за період з 01 вересня 2016 року по 31 серпня 2022 року в розмірі 2 308,80 грн.

Наведені обставини стали причиною виникнення цього спору.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2016 у справі №904/4712/16, заборгованість перед ОСОБА_1 по заробітній платі у сумі 20 574 грн. 08 коп., середньоденна заробітна плата становить 42,09 грн.

В матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем заборгованості по заробітній платі та сум стягнутих за рішеннями суду ОСОБА_1 та докази щодо спростування вимог, заявлених позивачем.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення середньої заробітної плати за час затримки виплати заробітної плати за період з 03.08.2016 року по 13.10.2022 року в сумі 67 133,55 грн.

Згідно зі ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства дія мораторію не поширюється на виплату заробітної плати, тому і після відкриття провадження у справі про банкрутство у відповідача існує обов`язок своєчасно розраховуватись із звільненими працівниками, а у випадку непроведення остаточного розрахунку при звільненні, нести майнову відповідальність, передбачену ст. 117 КЗпП.

Проаналізувавши зміст частини другої статті 233 КЗпП України, можна зробити висновок про те, що в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутись до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи здійснив роботодавець нарахування таких виплат.

Непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, повний розрахунок по заробітній платі власником підприємства з позивачем при звільненні не проведено.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.04.2019 у справі №607/14495/16-ц.

При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 №100 (з наступними змінами і доповненнями). Цей нормативний акт не застосовується лише тоді, коли середня заробітна плата визначається для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, та призначення пенсії.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Позивачем самостійно здійснено розрахунок середньоденного заробітку з врахуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, який складає 42,09грн.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2016 у справі №904/4712/16 середньоденна заробітна плата позивача становить 42,09 грн.

Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, нарахування виплат провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

02.08.2016 - дата прийняття рішення, у зв`язку з чим, позивач повинен розраховувати компенсацію за затримку розрахунку по заробітній платі з наступного дня, а саме за період з 03.08.2016р. по 13.10.2022р. (включно по день подання уточненої позовної заяви до суду).

Господарським судом встановлено, що при розрахунку суми позову позивачем помилково зазначено невірну кількість робочих днів у визначеному періоді (з 03.08.2016р. по 13.10.2022р.), а саме замість 1551 робочий день, позивачем помилково вказано 1595 робочих днів.

Господарський суд самостійно здійснив розрахунок суми компенсації за затримку розрахунку по заробітній платі відповідно до наявних матеріалів справи та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2016 у справі №904/4712/16.

З врахуванням положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, сума середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за період з 03.08.2016р. по 13.10.2022р. становить 65 281,59 грн. (42,09грн. * 1551 робочих днів).

З огляду на матеріали справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача суму середньої заробітної плати за час затримки виплати заробітної плати за період з 03.08.2016 року по 13.10.2022 року в розмірі 65 281,59грн. (42,09грн. * 1551 робочих днів).

В решті позовних вимог в частині нарахованої середньої заробітної плати за час затримки виплати заробітної плати - відмовити.

Частиною 6 ст. 95 КЗпП України передбачено, що заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Індексація заробітної плати провадиться згідно зі ст. 33 Закону України "Про оплату праці" в період між переглядами Верховною Радою України розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації і здійснюється відповідно до Закону "Про індексацію грошових доходів населення" і тих положень Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 1998 р. N663 (з внесеними змінами та доповненнями), котрі йому відповідають, підприємством, установою чи організацією, які виплачують заробітну плату, при її нарахуванні починаючи з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, який перевищив 105 відсотків (величину порога індексації).

Враховуючи зазначене, та те, що прострочення сплати заробітної плати з боку відповідача має місце, суд перевіривши наданий позивачем розрахунок індексації заборгованості заробітної плати вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача індексацію заборгованості із заробітної плати за період з 01 вересня 2016 року по 31 серпня 2022 року в розмірі 2 308,80 грн.

Згідно зі ст. 34 Закону України "Про оплату праці" ( 108/95-ВР ) від 24 березня 1995 р. компенсація втрати частини заробітку через порушення строків його виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до п. 2 Положення про порядок компенсації працівникам втрат частини заробітної плати через порушення строків її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 1427 (1427-97-п) від 20 грудня 1997 р., така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівнику за період роботи, починаючи з 1 січня 1998 р., якщо індекс цін на споживчі товари і тарифи на послуги зріс більше ніж на 1%.

Згідно ст. 2 Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація)провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. N 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції") у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом. (Абзац другий пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 430 (430-2003-п) від 31.03.2003 ).

Оскільки відповідач здійснив затримку з виплати заробітної плати ОСОБА_1 більше ніж на один місяць, ТОВ Веста Індастріал зобов`язано здійснити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період з 03.08.2016 року по 13.10.2022 року, яка складає 18 146,34 грн.

Щодо розподілу судових витрат, господарський суд зазначає наступне.

Як унормовано положеннями ч. 2 ст. 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Об`єкти справляння та порядок сплати судового збору за подання позовної заяви до суду, інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, розміри ставок судового збору, пільги щодо такої сплати, а також особливості повернення судового збору унормовані положеннями Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, а саме, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Оскільки з наданої довідки про доходи №4964 6194 5190 1980 від 06 жовтня 2022 року вбачається, що позивач отримав такий дохід, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2022 клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позову у справі № 904/794/14(904/3360/22) задоволено та звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позову у справі № 904/794/14(904/3360/22).

Відповідно до ч. 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставки судового збору встановлюються в таких розмірах: із позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; із позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З 01.01.2022 набрав чинності Закон України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", статтею 7 якого встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року становить 2481,00грн.

Оскільки в даному випадку позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову у справі №904/794/14(904/3360/22), тому відповідно до ч. 2 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 458,54 грн., слід віднести на відповідача, стягнувши його в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 47, 95, 115, 116, 117 Кодекс законів про працю України, ст.ст. 20, 129, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 7, 41 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА ІНДАСТРІАЛ" (49055, м. Дніпро, вул. Будівельників, буд. 34, код ЄДРПОУ 32702174) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) середню заробітну плату за час затримки виплати заробітної плати за період з 03 серпня 2016 року по 13 жовтня 2022 року в сумі 65 281,59 грн. (шістдесят п`ять тисяч двісті вісімдесят одна грн. 59 коп.), компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати з 03 серпня 2016 року по 13 жовтня 2022 року в сумі 18 146,34 грн. (вісімнадцять тисяч сто сорок шість грн. 34 коп.), індексацію заробітної плати за період з 01 вересня 2016 року по 31 серпня 2022 року в розмірі 2 308,80 грн. (дві тисячі триста вісім грн. 80 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТА ІНДАСТРІАЛ" (49055, м. Дніпро, вул. Будівельників, буд. 34, код ЄДРПОУ 32702174) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) судовий збір у розмірі 2458,54 грн. (дві тисячі чотириста п`ятдесят вісім грн. 54 коп.).

В решті позовних вимог відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст.241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15.12.2022р.

Суддя І.В. Владимиренко