Ухвала суду № 107900681, 16.12.2022, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/23739/22

Провадження № 1-кс/947/12745/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі, клопотання захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження № 1202021160000001417 від 08.12.2021 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кілія, Одеськоїобласті, громадянинаУкраїни, українця, з неповною середньою освітою, який займає посаду тракториста в СПК «МАЯК», у цивільному шлюбі, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання захисника адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 в рамках кримінального провадження № 1202021160000001417 від 08.12.2021 року.

Так, 19.10.2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за кваліфікуючими ознаками: виготовлення, придбання, зберігання, пересилання з метою збуту, а також не законний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, вчинені повторно, за попередньою змовою осіб.

20.10.2022 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 15.12.2022 року із визначенням розміру застави, що складає 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1240500 гривень.

13.12.2022 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси було продовжено строк досудового розслідування означенного кримінального провадження до чотирьох місяців, а саме до 17.02.2023 року.

Ухвалою слідчого судді було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного строком до 09.02.2023 року та залишено без змін визначений раніше розмір застави.

Так, на думку сторони захисту на теперішній час відпала потреба у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , так як досудове розслідування триває досить довгий час та підозрюваний перебуває у ДУ «Одеський слідчий ізолятор» вже біля двох місяців, відносно останнього не проводилося ніяких слідчих дій. Крім того, в обґрунтування поданого клопотання сторона захисту посилається на міцність соціальних зв`язків підозрюваного, його стан здоров`я та майновий стан, наявність постійного місця проживання та місця роботи.

Крім того, як підставу для перегляду раніше обраного відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу захисник підозрюваного наводить відомості в частині того, що підозрюваний не вживав і не має наміру вживати спроби переховуватися від органів досудового розслідування, не здійснював тиск на інших учасників кримінального провадження, та не перешкоджає проведенню досудового розслідування. Застосований найсуворіший вид запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою не відповідає меті його застосування, є безпідставним, тому захисник вважає його застосування невиправданим та недоцільним.

При вирішенні питання про зміну підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу захисник просить слідчого суддю врахувати наявність міцних соціальних зв`язків у підозрюваного, якій раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має постійне місце роботи, постійне місця проживання, де проживає спільно з цивільною дружиною ОСОБА_7 , має на утриманні батьків похилого віку, а також трьох неповнолітніх дітей, що свідчить про те, що родині підозрюваного ОСОБА_5 складно обходитися без його допомоги. Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 є особою, яка потребує постійного медичного нагляду, адже останній є інвалідом з дитинства.

З наведених міркувань, вважаючи подане клопотання в повній мірі обґрунтованим та мотивованим, захисник просить слідчого суддю змінити підозрюваному ОСОБА_5 міру запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

В судовому засіданні захисник подане в порядку ст. 201 КПК України клопотання підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту.

Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до вимогст. 201 КПК Україниз метою захисту прав, свобод та законних інтересів підозрюваного, доякого застосовано запобіжний захід, захисник має право під час діїухвали про застосування запобіжного заходуподати до місцевого суду в межах якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м`який.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалами слідчих суддів Київського районного суду м. Одеси від 20.10.2022 року та 13.12.2022 року відносно ОСОБА_5 спочатку застосовано, а в послідуючому продовжено міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно вказаних ухвал слідчих суддів вбачається, що при вирішенні питання про обрання та продовження відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею враховувалася наявність в рамках кримінального провадження №1202021160000001417від 08.12.2021року обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Як вбачається з клопотання про зміну відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу, стороною захисту не ставиться під сумнів обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_5 підозри, між тим стороною захисту з огляду на характеризуючі підозрюваного матеріали заперечується наявність передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, а також необхідність застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Так, на думку сторони захисту, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 протягом всього часу досудового розслідування жодним чином не перешкоджав встановленню істини, будь-які слідчі дії з ним до теперішнього часу не проводилися, й останній не має наміру впливати на свідків по справі, які вже допитані органом досудового розслідування, забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 можливо шляхом застосування відносно останнього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Таким чином, при розгляді даного клопотання, слідчому судді слід встановити, чи доводять зазначені стороною захисту доводи необхідність зміни відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

При вирішенні вказаного питання, слідчим суддею враховується наступна практика ЄСПЛ, а саме:

- п. 80 рішення ЄСПЛ у справі «Марченко проти України», відповідно до якого тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу;

- п. 58 рішення ЄСПЛ у справі (Beccievv. Moldova («Бекчиєв проти Молдови»), згідно якимризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню;

- п. 106 рішення ЄСПЛ у справі «Панченко проти Росії», п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції», якими ЄСПЛ встановлено, що однієюз обставин, яка має враховуватись судом при оцінці ризику переховування, є суворість покарання, яке загрожує особі у випадку визнання її винною. Як неодноразово зазначав Європейський суд у своїх рішеннях, ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна, і необхідність в утриманні під вартою відсутня;

- правова позиція ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії», відповідно до якої за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Конвенції.

Слідчий суддя враховує, що досудове розслідування в рамках кримінального провадження №1202021160000001417 здійснюється з 08.12.2021 року. При цьому, з 20.10.2022 року відносно підозрюваного ОСОБА_5 діє запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Як вже зазначалося, при вирішенні питання про обрання та в подальшому продовження відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею було встановлено наявність ризиків у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків в рамках даного кримінального провадження, а також перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином.

Так, при вирішенні питання про наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, слідчим суддею враховувалася наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а також тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення. З огляду на викладене, беручи до уваги вищевказану практику ЄСПЛ у справах «Панченко проти Росії» та «Летельє проти Франції», слідчий суддя зазначає, що сама по собі тяжкість покарання, що може бути застосоване до особи за умови визнання її винуватості, не є самостійною і достатньою підставою для встановлення ризику втечі. Така обставина має значення лише у сукупності з іншими релевантними факторами. Так, слідчим суддею надавалася правова оцінка обставинам того, що підозрюваний перебуває у цивільному шлюбі, на утриманні якого перебувають обоє батьків, а також три неповнолітні дитини. Крім того, слідчим суддею надавалася правова оцінка відомостям щодо не притягнення раніше ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності й відсутності у останнього судимостей, його позитивній характеристиці, а також відомостям щодо його стану здоров`я, який є інвалідом ІІ групи з дитинства.

Відтак, оскільки вищевказані характеризуючі підозрюваного ОСОБА_5 матеріали враховувалися слідчим суддею при вирішенні питання обрання/продовження відносно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що ризик можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду на теперішній час не зменшився та продовжує існувати.

При вирішенні питання подальшого існування ризиків у вигляді можливого незаконного впливу з боку підозрюваного на свідків в рамках даного кримінального провадження, а також перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя приходить до наступних переконань.

Так, що стосується продовження існування ризику можливого впливу з боку ОСОБА_5 на свідків в рамках такого кримінального провадження, то очевидно, що з огляду на стадію даного кримінального провадження, а також обставини за яких проводився першочерговий допит таких осіб, слідчий суддя не може виключати існування наведеного ризику, в зв`язку з чим підстав для зміни власного висновку в розрізі продовження існування такого ризику у слідчого судді не має.

Однак, що стосується продовження існування ризику можливого перешкоджання підозрюваним ОСОБА_5 кримінальному провадженню іншим чином, то слідчий суддя враховує, що досудове розслідування в рамках даного кримінального провадження триває вже більше року, протягом якого, очевидно, ключові процесуальні дії в рамках даного кримінального провадження вже були проведені. Відтак, слідчий суддя вважає, що хоча й наведений ризик продовжує існувати в рамках даного кримінального провадження, між тим ступінь можливості його настання суттєво зменшився, при цьому характеризуючі підозрюваного дані, серед яких міцність його соціальних зв`язків, а також відсутність судимостей підтверджує мінімізацію такого ризику.

Крім того,існування ризику,передбаченого п.5ч.1ст.177КПК України, вчинитиінше кримінальнеправопорушення абопродовжити кримінальнеправопорушення, який був встановлений при обранні/застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного, значно мінімізується врахуванням вищевикладених обставин відносно ОСОБА_5 , а саме те, що останній має постійне місце роботи з 2004 року, у зв`язку з чим, є недоведеним те, що можлива протиправна діяльність з боку підозрюваного була здійснена з метою систематичного отримання доходу, так як вина останнього на стадії досудового розслідування є ще не доведеною.

Крім того, не може залишити поза увагою слідчий суддя й посилання сторони захисту на обставини погіршення здоров`я ОСОБА_5 в умовах слідчого ізолятора. При наданні оцінки вказаним доводам слідчий суддя зауважує, що ОСОБА_5 являється інвалідом ІІ групи з дитинства, що обумовлює більш прискіпливий підхід до оцінки таких доводів.

З урахуванням наведених обставин у своїй сукупності, слідчий суддя приходить до переконання, що на даній стадії кримінального провадження, з огляду на встановлені в рамках даного судового процесу обставини, в тому числі які виникли після продовження відносно підозрюваного ОСОБА_5 міри запобіжного заходу, забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного можливо забезпечити шляхом застосування відносно останнього міри запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, з покладенням на нього ряду процесуальних обов`язків, що в повній мірі відповідатиме загальним засадам кримінального провадження та національному законодавству України, зокрема практиці ЄСПЛ як його частині, а також забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому подане клопотання захисника підозрюваного підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.181, 182,201,202,309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження № 1202021160000001417 від 08.12.2021 - задовольнити.

Змінити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зобов`язавши його не залишати приміщення домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 в період часу з 23 години 00 по 05 годину 00 хвилин наступної доби, строком до 16.02.2023 року, в межах строків досудового розслідування.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_5 , строком до 16.02.2023 року, в межах строків досудового розслідування, наступні обов`язки, а саме:

- прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними, свідками та учасниками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Копію ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та не підлягає оскарженню.

Слідчий суддя ОСОБА_1 ОСОБА_8