Ухвала суду № 107895500, 13.12.2022, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кс/759/4577/22

ун. № 759/17451/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Святошинського районного суду м.Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України у кримінальному провадженні №42020101040000132, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.09.2020 року,-

встановив:

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому проситьскасувати арешт який був накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва від 22.06.2021 року № 1-кс/759/4915/21 у кримінальному провадженні №42020101040000132, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.09.2020 року.

В обґрунтуваннявимог клопотаннязаявник зазначає,що перший обшук відбувся, 15.06.2021 року старшим слідчим СВ Святошинського УП ГУНП у м.Києві капітаном поліції ОСОБА_6 на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м.Києва №759/12203/21 від 07.06.2021 року у АДРЕСА_1 та відповідно до протоколу було вилучено майно. Другий обшук, 15.06.2021 року старшим слідчим СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві капітаном поліції ОСОБА_7 , на підставі ухвали слідчого суді Святошинського суду м. Києва №1-кс/759/4578/21 від 09.06.2021 року за адресою: АДРЕСА_2 та відповідно до протоколу було вилучено майно. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , як власники майна, не були присутніми при розгляді питання про арешт майна, таким чином, у останніх виникає право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна. У порушення вимог ст. 170 КПК України органом досудового розслідування не вказано жодних доказів про причетність до вищезазначених злочинів ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .

Стороною обвинувачення не надано доказів, що майно, на яке накладено арешт, є предметом кримінального правопорушення, здобуте в результаті вчинення кримінального правопорушення.Жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні злочину (що підтверджується Витягами з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», щодо ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 , цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, як і не встановлено розміру збитків у вигляді тяжких наслідків, та відсутності потерпілих по даному кримінальному провадженні. Органом досудового розслідування не доведено, що існують належні підстави чи підозри, що майно яке було вилучено на підставі обшуку є доказом кримінального правопорушення або підлягає конфіскації. Не зрозуміло яку мету переслідує орган досудового розслідування, якщо не здійснюються жодні процесуальні дії. З аналізу зазначених норм вбачається, що навіть якщо ухвалою слідчого судді про обшук надано дозвіл на вилучення певного майна, це не звільняє слідчого від обов`язку звернутися до слідчого судді з клопотанням про арешт майна для перевірки наявності підстав для обмеження власника майна у його конституційному праві володіти, користуватися та розпоряджатися майном.

Майно, яке було вилучено під час проведення обшуку та на яке не було накладено арешт ухвалою слідчого судді, незалежно від того, чи було воно зазначено в ухвалі слідчого судді, має статус тимчасово вилученого майна з усіма відповідними наслідками, передбаченими КПК України.

Крім того, відсутні будь-які дані, які б вказували, що належне майно ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , набуті кримінально протиправним шляхом, зберегли на собі сліди або містять інші відомості які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Незважаючи на те, що досудове розслідування здійснюється на протязі тривалого проміжку часу, заявник вважає, що стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили про будь-які логічні та об`єктивні підстави для накладення арешту на майно, яке перебуває у власності ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , та що майно є предметом кримінального провадження. Підозра відповідним особам не пред`явлена, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено, як і не встановлено розміру збитків у вигляді тяжких наслідків, які нібито заподіяні державі. Стороною обвинувачення не надано жодних допустимих, в розумінні ст. 86 КПК України, доказів, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 мають яке-небудь відношення до кримінального правопорушення або, що саме останніми особами вчинено інкриміноване кримінальне правопорушення, відповідно відсутні підстави відповідальності вищезазначених осіб за незаконні дії третіх осіб.

Представник заявників адвокат ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, направив до суду заяву у якій просив розглядати клопотання без його участі, клопотання підтримує у повному обсязі.

Святошинська окружна прокуратура про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, свого представника у судове засідання не направила, причина неявки суду невідома.

Слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання, оскільки виходячи із визначеного законодавцем терміну для розгляду клопотання про скасування арешту майна та виходячи з обов`язку суду повідомити особу, яка заявляла клопотання про арешт майна, про місце та час розгляду заяви про скасування застосованого арешту і можливості розгляду справи за його відсутності (ч.2 ст.174 КПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши клопотання, долучені до нього додатки, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відтак, КПК України надає суду першої інстанції вичерпний перелік повноважень при розгляді питання про скасування арешту майна, в частині перевірки підстав щодо наявності чи відсутності потреби в подальшому застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а також підстав щодо обґрунтованості вжиття такого заходу.

Під час розгляду клопотання встановлено, що слідчими СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42020101040000132 від 04.09.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364 ККУ.

Ухвалою слідчогосудді Святошинськогорайонного судум.Києва від21.07.2021року задоволеноклопотання органудосудового розслідуваннята накладеноарешт намайно,яке буловилучено уході проведенняобшуку магазину« ІНФОРМАЦІЯ_1 », який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого було вилучено: 56 паперових коробок в яких міститься взуття марки (Adidas); -6 паперових коробок в яких міститься взуття марки (reebok); 4 паперові коробок в яких міститься взуття марки (FIVE TEN); 400 одиниць взуття з бирками, різної марки, моделі та розмірів; 143 пари взуття з бирками, різної марки, моделі та розмірів.

Ухвалою слідчогосудді Святошинськогорайонного судум.Києва від22.06.2021року задоволеночастково клопотанняоргану досудовогорозслідування танакладено арештна тимчасововилучене майно,яке буловилучено вході санкціонованогообшуку будинку АДРЕСА_1 ,та якена данийчас визнаноречовим доказому кримінальномупровадженні №42020101040000132від 04.09.2020року,за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.4ст.190,ч.2ст.364КК України,а саме:печатьз відтиском«DIVAGRANSKSPZOO»Nip:2040004525;печать звідтиском Благодійнаорганізація «Благодійнийфонд «Щасливіми»:40823384;печать звідтиском «Всеукраїнськийблагодійний фонд«Промінь світла»:40723120,які поміщенодо спец,пакету ЕХР0213369та опечатано;5аркушів паперуформату А4з друкованоюінформацією,один аркушпаперу форматуА4 з рукописним текстом, 2 чорні папки, 2 зелені папки, 1 червона, 1 біла та 1 синя папки з пустими бланками «GAIN» та 1 диск з надписом "МIASKOVSKYI IGOR", які поміщено до спец, пакету 3486476 та опечатано; паперова папка з надписом «Справа №___ , Благодійний фонд «Промінь світла», в якій знаходяться різні документи на аркушах формату А4», зелена папка з різними документами і аркушах паперу формату А4, а також банківські виписки на 19 аркушах, які поміщено до спец. пакету №3486477 та опечатано.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Положеннями ч. 1 ст.170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з ч. 10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно ч. 2 ст. 173 ПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт накладався у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт накладається у випадках, передбачених п. 3, 4 ч.2 ст. 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст.170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно із ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Зі змісту ухвал слідчих суддів від 21.07.2021 року, від 22.06.2021 року вбачається, що арешт на вказане майно накладався з метою збереження речових доказів. Задовольняючи клопотання прокурора про накладення арешту, слідчий суддя обґрунтовано врахував наявність правових підстав, передбачених ч. 1-3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на таке майно. Крім того, матеріали провадження, на підставі яких вирішувалося питання про накладення арешту свідчать, що на тому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження.

Крім того, матеріали провадження, на підставі яких вирішувалося питання про накладення арешту свідчать, що на тому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовували таке втручання у права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження.

Разом з тим, прокурор та слідчий у судове засідання не прибули, додаткових доказів чи документів на спростування доводів клопотання адвоката не надали, також не надали і доказів на підтвердження обставин, які є підставою для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

При цьому, слід зазначити, що з моменту накладення арешту майна минуло понад рік, а тому прокурор, слідчий зобов`язані довести необхідність та наявність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, наявність потреб досудового розслідування у такому арешті майна, актуальність цього питання.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Разом з тим, такі додаткові доводи щодо необхідності продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт, прокурором, слідчим у судовому засіданні не наведено.

Також у відповідності з практикою Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСі проти Сполученого Королівства» (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108. п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Отже, жодних доказів, які б спростовували доводи клопотання адвоката та підтверджували обставини, які є підставою для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, до суду надано не було, у зв`язку із чим слідчий суддя, виходячи з принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні, дійшов до висновку, що доводи, зазначені в клопотанні є обґрунтованими.

Аналіз наявних у розпорядженні слідчого судді матеріалів свідчить про відсутність на даний час підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а так само, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, та наслідки арешту майна для третіх осіб.

Викладені обставини в сукупності свідчать про те, що ризики, що стали підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження на час розгляду клопотання про скасування арешту майна відпали, що обґрунтовано матеріалами, доданими до клопотання. Крім того, слідчому судді не наведено додаткових доводів в обґрунтування наявних ризиків, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Враховуючи вказане, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявниками належним їм майном, оскільки адвокатом володільців майна доведено, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Також, враховуючивимоги ч. 3ст. 132 КПК України, слідчий суддя виходить з принципу змагальності, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Виходячи з даних, що були здобуті під час розслідування кримінального провадження,а також тієї обставини, щооднією з засад кримінального провадження є змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя вважає доведеною туобставину, що потреба в арешті майна відпала, оскільки слідчий або прокурор не з`явились у судове засідання та не висловили власну позицію щодо необхідності у забезпеченні арешту вказаного майна, а відтак клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.132, п.1 ч.2 ст.174 КПК України

постановив:

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт,накладений напідставі ухвалислідчого суддіСвятошинського районногосуду м.Києва від22.06.2021року №759/13535/21,у кримінальномупровадженні№42020101040000132,відомості прояке внесенідо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань 04.09.2020року,а самена тимчасововилучене майно,яке буловилучено вході санкціонованогообшуку будинку АДРЕСА_1 ,та якена данийчас визнаноречовим доказому кримінальномупровадженні №42020101040000132від 04.09.2020року,за ознакамикримінальних правопорушень,передбачених ч.4ст.190,ч.2ст.364КК України,а саме:печатьз відтиском«DIVAGRANSKSPZOO»Nip:2040004525;печать звідтиском Благодійнаорганізація «Благодійнийфонд «Щасливіми»:40823384;печать звідтиском «Всеукраїнськийблагодійний фонд«Промінь світла»:40723120,які поміщенодо спец,пакету ЕХР0213369та опечатано;5аркушів паперуформату А4з друкованоюінформацією,один аркушпаперу форматуА4 з рукописним текстом, 2 чорні папки, 2 зелені папки, 1 червона, 1 біла та 1 синя папки з пустими бланками «GAIN» та 1 диск з надписом "МIASKOVSKYI IGOR", які поміщено до спец, пакету 3486476 та опечатано; паперова папка з надписом «Справа №___, Благодійний фонд «Промінь світла», в якій знаходяться різні документи на аркушах формату А4», зелена папка з різними документами і аркушах паперу формату А4, а також банківські виписки на 19 аркушах, які поміщено до спец. пакету № 3486477 та опечатано.

Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 21.07.2021 року № 759/13531/21, у кримінальному провадженні№42020101040000132, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.09.2020 року, а саме на майно яке було вилучено у ході проведення обшуку магазину «Supermarka», який розташований за адресою: м. Рівне, проспект Генерала Безручка, 5, під час якого було вилучено: 56 паперових коробок, в яких міститься взуття марки (Adidas); 6 паперових коробок, в яких міститься взуття марки (reebok); 4 паперові коробки, в яких міститься взуття марки (FIVE TEN); 400 одиниць взуття з бирками, різної марки, моделі та розмірів; 143 пари взуття з бирками, різної марки, моделі та розмірів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1 ОСОБА_8