Рішення № 107889981, 27.10.2022, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/2360/22

Провадження №2/751/950/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2022 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Овсієнко Ю. К.

за участю секретаря Іскра К.П.,

позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт», ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» про стягнення страхового відшкодування за наслідками ДТП, що сталась 10.02.2022, в розмірі 85 815,54 грн. на користь ОСОБА_2 та 61 004,05 грн. на користь ОСОБА_1 , а також стягнення з ОСОБА_3 по 10 000,00 грн. моральної шкоди (а.с.1-6). З урахуванням зміни предмета позову також просили стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» інфляційні збитки в розмірі 10 658,22 грн на користь ОСОБА_2 та 7 576,70 грн. на користь ОСОБА_1 (а.с.28-29, 52-53).

Заявлені вимоги позивачі обґрунтовують тим, що 10.02.2022 сталася ДТП за участю належних їм автомобілів ВАЗ 217030 д.н.з. НОМЕР_1 , ЗАЗ Lanos, д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіля відповідача ОСОБА_3 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» згідно полісу серії ЕР №206292915 від 25.10.2021. Постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 27.05.2022 встановлено, що ОСОБА_3 порушив вимоги п. 13.1 ПДР, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Зазначають, що 10.02.2022 ОСОБА_3 направив ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» повідомлення від потерпілих осіб про настання дорожньо-транспортної пригоди, проте відповідачами досі не було здійснено виплату грошової компенсації за спричинену матеріальну шкоду транспортним засобам, яка згідно звітів про оцінку складає 85 815,54 грн. за автомобіль ВАЗ 217030 д.н.з. НОМЕР_1 та 61 004,05 грн. за автомобіль ЗАЗ Lanos, д.н.з. НОМЕР_2 . Також неправомірними діями відповідача ОСОБА_3 їм була завдана моральна шкода, яка полягає в стражданнях через пошкодження автомобілів, змін звичайного способу життя та завдані незручності. Крім того, у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання відповідачем ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» просять стягнути з нього інфляційні збитки.

Новозаводський районний суд м. Чернігова ухвалою від 31.08.2022 року прийняв справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач ОСОБА_3 подав відзив (а.с.40-42), відповідно до якого просив відмовити в задоволенні позову в частині заявлених до нього позовних вимог про стягнення на користь позивачів моральної шкоди. Зазначив, що розмір та наявність моральної шкоди позивачами не доведена та не підтверджена належними доказами у справі. Також розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до його безпідставного збагачення.

Позивачі в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник в судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди не визнали, просили відмовити з підстав, вказаних у відзиві.

Представник відповідача ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» у судове засідання не з`явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

Суд, відповідно до положень ст. 223 ЦПК України, ухвалив проводити розгляд справи за відсутності відповідача ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» на підставі наявних у матеріалах справи доказах.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 10.02.2022 о 09 годині 18 хвилин в смт. Ріпки по вул. Шевченка, 2, керуючи транспортним засобом Opel Vivaro, д.н.з. НОМЕР_3 , не врахувавши дорожньої обстановки, не дотримався безпечного інтервалу та допустив зіткнення з припаркованими автомобілями ВАЗ 217030, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , та ЗАЗ Lanos, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 . У результаті ДТП вищезазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження (а.с.7).

Цього ж дня ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» як страховику ОСОБА_3 згідно полісу ЕР №206292915 від 25.10.2021 направлені повідомлення від потерпілих осіб про настання дорожньо-транспортної пригоди (а.с.8-9).

Постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 27.05.2022 по справі №743/157/22 встановлена винність ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, проте провадження в справі закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення (а.с.7).

Відповідно до звіту про оцінку №72/22 автотоварознавчого дослідження транспортного засобу від 03.06.2022 вартість ремонту легкового автомобіля ВАЗ 217030, д.н.з. НОМЕР_1 , після ушкодження в ДТП складає 85 815,54 грн., в тому числі ПДВ (а.с.10-11).

Відповідно до звіту про оцінку №93/22 автотоварознавчого дослідження транспортного засобу від 07.07.2022 вартість ремонту легкового автомобіля ЗАЗ Lanos, д.н.з. НОМЕР_2 , після ушкодження в ДТП складає 61 004,05 грн., в тому числі ПДВ (а.с.12-13).

Страхове відшкодування відповідачем ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» на час розгляду справи не сплачено.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Згідно з ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як закріплено ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (ст. 6 Закону).

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Дії особи, яка має право на отримання страхового відшкодування, регламентуються ст. 35 Закону, відповідно до якої для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

У відповідності до ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Згідно ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Верховний Суд України у постанові від 20 січня 2016 року по справі №6-2808цс15 виклав правову позицію, відповідно до якої право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов`язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов`язанні. Таким чином потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року по справі №359/2309/17 зазначив, що відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність. майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком (франшиза, втрата товарної вартості, страховий ліміт).

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» відзив на позов не подано, а також не надано доказів щодо сплати страхового відшкодування, а тому суд виходить з об`єму наданих позивачами доказів відповідно до ст. ст. 76, 81 ЦПК України.

Факт порушення права позивачів на отримання страхового відшкодування знайшов своє підтвердження в судовому засіданні. Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів про виконання відповідачем ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» свого обов`язку розпочати розслідування дорожньо-транспортної пригоди та сплати суму страхового відшкодування позивачам в межах страхового ліміту, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо відшкодування моральної шкоди, суд дійшов наступного висновку.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені статтею 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Частинами першою та другою статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Положеннями частини третьої статті 23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачів по 10 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачами не доведено її спричинення та розмір.

За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню.

Позивачами понесені та документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі по 992,40 грн. (а.с.14, 14зв), які відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» на користь позивачів.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 19, 81, 89, 206, 259, 263, 265, 274-279, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1187, 1192, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» на користь ОСОБА_2 суму страхового відшкодування за наслідками ДТП, що сталася 10.02.2022 року, в розмірі 85815,54 грн., 10658,22 грн. інфляційних збитків, а всього 96473 (дев`яносто шість тисяч чотириста сімдесят три) гривні 76 копійок.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування за наслідками ДТП, що сталася 10.02.2022 року, в розмірі 61004,05 грн., 7576,70 грн. інфляційних збитків, а всього 68580 (шістдесят вісім тисяч п`ятсот вісімдесят) гривень 75 копійок.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Стягнути із Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддя Ю. К. Овсієнко