Ухвала суду № 107884405, 16.12.2022, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1336/22

16 грудня 2022 року селище Богородчани

Слідчий суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання - ОСОБА_2 , з участю старшого слідчого відділення поліції №2 (смт. Богородчани) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного: ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Богородчани клопотання старшого слідчого відділення поліції №2 (смт. Богородчани) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Богородчанського відділу Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА_4 від 16.12.2022 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відносно підозрюваного :

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, з повною загальною середньою освітою, депутатом не обирався, не працюючий, розлучений, раніше судимий: 27.10.2021 Броварським міськрайонним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк на 2 роки (судимість не погашена),

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

16.12.2022 року Старший слідчий відділення поліції №2 (смт. Богородчани) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням, погодженим із прокурором Богородчанського відділу Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА_4 від 16.12.2022 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відносно підозрюваного ОСОБА_5 , мотивуючи своє клопотання тим, що в ході проведення досудового розслідування встановлено, що 10.09.2022 близько 11:00 год., ОСОБА_5 , проходячи повз територію господарства, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_6 , вирішив зайти до житлового будинку та попросити сигарету. Зайшовши через незамкнені двері в коридорне приміщення будинку, на дерев`яній полиці меблевого набору ОСОБА_5 побачив жіночу сумку коричневого кольору.

В той час в нього виник умисел на вчинення крадіжки майна, яке знаходилось у вказаній сумці. Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 10.09.2022 близько 11:00 год., користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, достовірно знаючи, що у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє по цей час, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, відкрив вказану сумку з якої таємно викрав жіночий гаманець сіро-чорного кольору, який належить ОСОБА_7 , вартістю 80 гривень, в якому знаходились грошові кошти в сумі 650 гривень. Після вчинення крадіжки, ОСОБА_5 з викраденим гаманцем та грошовими коштами покинув місце вчинення кримінального правопорушення, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 730 гривень.

У вчиненні даного злочину за правовою кваліфікацією ч.4 ст. 185 КК України підозрюються громадянин ОСОБА_5 , якому 16.12.2022 року повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

В клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_5 тримання під вартою, у зв`язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив злочин, який відноситься до тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від п`яти до восьми років. Крім того, підозрюваний не має постійного місця роботи, за місцем проживання характеризується негативно, міцних соціальних зв`язків не має, не працює, схильний до вчинення крадіжок, тому останній будучи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, також перебуваючи на волі останній може продовжувати вчиняти умисні корисливі злочини проти власності, оскільки вчинив новий злочин в період іспитового строку, що є наявними ризиками п. 1, 3 ст. 177 КПК. Крім того, може вплинути на показання потерпілого та свідків, з чого вбачається наявний ризик, передбачений п.5 ст. 177 КПК. Тому просить обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Слідчий в судовому засіданні, клопотання підтримав, обґрунтовуючи його належними доказами, наполягає на його задоволенні.

Прокурор клопотання слідчого підтримав і зазначив, що без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, і підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вплинути на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що позбавить слідство можливості закінчити досудове розслідування по даному кримінальному провадженні.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просив обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем його постійного проживання. Зазначив, що проживає один, та вчинив крадіжку під час іспитового строку, оскільки були потрібні кошти. З дружиною розлучений, має двох неповнолітніх дітей з якими востаннє бачився 7 місяців тому, аліментів не сплачує.

Вислухавши думку всіх учасників процесу, дослідивши письмові докази слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Підозра пред`явлена ОСОБА_5 обґрунтована доказами,зібраними підчас досудовогорозслідування,а саме: протоколами огляду місця події від 23.09.2022 року, показаннями потерпілого, свідків, висновками експертиз.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, що наведена в чисельних рішеннях («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Зміст показів потерпілого та свідків дає достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 причетний до вчинення вказаного кримінального правопорушення.

Відповідно до приписів ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.

Під час досудового розслідування, слідчим суддею встановлено наявність ризиків, передбачених у п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177КПК України.

Обгрунтування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КГІК України (переховуватися від органів досудового розслідування та суду), полягає в тому, що підозрюваний ОСОБА_5 , може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, так як усвідомлює, що він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, покарання за яке передбачено в санкції ч. 4 ст. 185 КК України виключно позбавлення волі від 5 до 8 років. Про ризик переховування свідчить і те, що у підозрюваного ОСОБА_5 , відсутні міцні соціальні зв`язки, оскільки він фактично не одружений, на утриманні дітей та перестарілих осіб не має, не працює, постійного джерела доходів немає, суспільно корисною працею не займається. З дітьми, з його слів, бачився востаннє 7 місяців тому. Негативно характеризується за місцем свого проживання.

Також, є обґрунтованим ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КІІК України (незаконно впливати на потерпілого та свідків), який полягає в тому, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі може впливати на потерпілого та вживати інших заходів до перешкоджання встановленню об`єктивної істини по кримінальному провадженні, оскільки підозрюваному відомо місце проживання потерпілого та він знайомий зі свідками.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (вчинення іншого кримінального правопорушення), зокрема, полягає в тому, що ОСОБА_5 будучи неодноразово раніше судимим за вчинення корисливих злочинів, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно підозрюється у вчинені корисливого злочину вчиненого під час іспитового строку.

Відповідно до норм чинного законодавства право на свободу та особисту недоторканність є одним із найбільш значущих прав людини. Відповідно до ст. 29 ч. 2 Конституції України та ст. 5 пункту 1 підпункту «с» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, а саме законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом. Практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, враховуючи його вік, стан здоров`я, фактичну відсутність сім`ї та офіційної роботи, відсутність у нього усталених здорових соціальних зв`язків, наявність непогашеної судимості, підозру у вчиненні злочину в період невідбутого іспитового строку, що вказує на те, що зі сторони підозрюваного ОСОБА_5 може бути спроба переховування від органів досудового розслідування, та суду, впливу на потерпілого та свідків, продовження вчинення інших кримінальних правопорушень, що відповідно до п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України є наявними ризиками.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на відсутність у даному випадку виключних обставин, передбачених ч. 4ст.183 КПК України, які дають підстави не визначати розмір застави, слідчий суддя, відповідно до вимог ч. 4ст. 182 КПК України, визначає розмір застави, який повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його тяжкість, майновий і сімейний стан ОСОБА_5 та вказані вище ризики.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до переконання, що підозрюваному ОСОБА_5 слід визначити передбачений законом мінімальний розмір застави 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 49620 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК України. Внесення застави саме в такому розмірі, на думку слідчого судді, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту, то цілі і завдання запобіжного заходу на переконання суду не будуть дотримані при визначенні домашнього арешту ОСОБА_5 за місцем його постійного проживання наодинці та, як зазначено ним у судовому засіданні, частому вживанні алкогольних напоїв.

Розглянувши клопотання, перевіривши матеріали справи, враховуючи думку слідчого та прокурора, які вважають необхідним застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід тримання під вартою, думку підозрюваного який заперечував проти обрання запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та є підстави для його задоволення, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

На підставі викладеного ст. 176, 177, 178 КПК України та керуючись ст. 182, 183, 184, 194, 196, 197, 309, 372 КПК України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів терміном до 14 лютого 2023 року включно з утриманням його в Державній установі "Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)" (м. Івано-Франківськ, вул. Коновальця, 70 "а").

Визначити розмір застави - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 49620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять)гривень,яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитнийрахунок знаступними реквізитами:(банкотримувача:ДКС України,м.Київ,код отримувача:26289647,код банкуотримувача:820172,номер рахунку (IBAN): UA158201720355259002000002265, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26289647, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача 820172, призначення платежу: застава, кримінальне провадження№12022091120000117 від 25 жовтня 2022 року, підозрюваний (прізвище, ініціали), платник (прізвище, ініціали).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки, передбачені п. 1, 2, 3, 4 ч. 5ст. 194 КПК України, на строк два місяці - до 14 лютого 2023 року включно, зокрема:

- прибувати до суду за викликом до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися з населеного пункту, у якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали для організації виконання в частині застосування запобіжного заходу - тримання під вартою - направити начальнику Державної установи "Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)".

Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному ОСОБА_5 та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати її в суді.

Ухвала підлягає виконанню негайно після її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після її оголошення і може бути оскаржена в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення в частині застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя ОСОБА_8 ОСОБА_9