Ухвала суду № 107883928, 14.12.2022, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/316/22

Справа 226/316/22

Провадження № 1-кп/226/101/2022

У Х В А Л А

про вирішення клопотань учасників провадження

14 грудня 2022 року м. Мирноград

Димитровський мiський суд Донецької областi у складi:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі секретаря ОСОБА_4 ,

учасники судового процесу:

прокурор ОСОБА_5 ,

потерпілий ОСОБА_6 (відсутній),

захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Мирнограді Донецької області кримінальне провадження стосовно

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мерефа Харківської області, громадянина України, раніше не судимого, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_2 ,

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Краматорськ Донецької області, громадянина України, раніше не судимого, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та який фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 15, пунктом 12 частини другої статті 115 КК України,

у с т а н о в и в:

У кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_9 , ОСОБА_10 за обвинуваченням, передбаченим частиною другою статті 15, пунктом 12 частини другої статті 115 КК України, яким обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, прокурором заявлене клопотання про продовження стосовно обвинувачених строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Прокурор стверджував, що ризики, передбачені пунктами першим 1, 3 частини першої статті 177 КПК України на час подання клопотання продовжують існувати і не зменшились.

Обвинувачений ОСОБА_9 та захисник ОСОБА_7 заперечували проти клопотання прокурора, просили запобіжний захід змінити на домашній арешт за адресою реєстрації. Захисник зазначив, що в обвинуваченого є міцні соціальні зв`язки, він має реєстрацію в місті Мирнограді, проживав весь час з родичами: батьками, сестрами, братами. Крім того, обвинувачений раніше не притягувався ані до кримінальної, ані до адміністративної відповідальності, не має негативних характеристик. На його думку прокурором не доведені ризики, зазначені у клопотанні. Факти про можливе переховування від суду не підтверджені. Обвинувачений самостійно звернувся до поліції, активно спричв розкриттю злочину. Крім того, на його думку, переховатися від суду за умови наявності комендантської години, великої кількості блокпостів неможливо. Просив суд застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або застави у мінімально визначеному розмірі.

Обвинувачений ОСОБА_10 та захисник ОСОБА_8 , також, заперечували щодо клопотання прокурора, просили застосувати до обвинуваченого ОСОБА_10 домашній арешт за обраним ним місцем проживання у с.Вишня Львівської області. Захисник ОСОБА_8 зазначив, що ризики, наведені прокурором, не доведені. ОСОБА_10 має сім`ю, дружину, дітей. Його сім`я виїхала у Львівську область, де він має можливість проживати і прибувати на судові засідання. Крім того потерпілий під час розгляду справи висловив готовність до примирення і не наполягав на триманні ОСОБА_11 під вартою. Свідки, допитані на досудовому розслідуванні не є очевидцями події, тому їх покази не впливають на предмет обвинувачення.

Заслухавши думки сторін кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалою суду від 01.02.2022 до обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 застосовані запобіжні заходи у вигляді тримання їх під вартою. Ухвалою суду від 22 березня 2022 року, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжувався до 20 травня 2022 року. У подальшому ухвалами суду від 19 травня 2022 року, 17 квітня 2022 року, 01 вересня 2022 року, 24 жовтня 2022 року строк тримання під вартою обвинуваченим продовжувався до 17 липня 2022 року, 11 вересня 2022 року, 30 жовтня 2022 року і 22 грудня 2022 року відповідно.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно достатті 177КПК Україниметою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: 1)переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; 2)знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; 3)незаконно впливатина потерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Незалежно від наявності клопотань, відповідно до вимог частини третьої статті 331 Кримінального процесуального кодексу України, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

При вирішенні питання щодо доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою суд виходить з наступного.

ОСОБА_9 і ОСОБА_10 пред`явлене обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування від суду. Вказані обставини, наслідки від вчиненого правопорушення, у своїй сукупності, свідчать про наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, про які йде мова у клопотанні прокурора і не зменшились на час його розгляду.

Справа судом по суті не розглянута з об`єктивних причин. Свідки в судовому засіданні не допитані, мешкають у одному населеному пункті з обвинуваченим ОСОБА_9 . Але і обвинуваченому ОСОБА_10 вони відомі, відоме місце їх проживання. Враховуючи це, обвинувачені, перебуваючи на волі, будуть мати можливість, з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на зазначених осіб шляхом погроз, вмовляння чи підбурювання до дачі неправдивих показань, безпідставної відмови від дачі показань і таке інше. Тобто продовжує існувати ризик, передбачений пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України.

Наведене дає суду підстави вважати, що вказані прокурором ризики на даній стадії судового провадження не втратили своєї актуальності і продовжують існувати. Тому суд погоджується з доводами прокурора про доцільність продовження обвинуваченим запобіжного заходу і неможливість застосування до них іншого, більш м`якого, аніж тримання під вартою, заходу. При цьому суд враховує і існуючий суспільний інтерес, який виправдовує подальше тримання обвинувачених під вартою і превалює над принципом поваги до їх свободи.

Посилання захисника ОСОБА_7 на наявність комендантської години, великої кількості блокпостів, постійного патрулювання території м. Мирнограда поліцією не є підставою для зміни запобіжного заходу, оскільки службові особи, які здійснюють патрулювання певної території, виконують дії по захисту територіальної цілісності України та відсічі збройної агресії РФ, тож вони не будуть залучені до контролю дотримання обвинуваченими їх процесуальних обов`язків. Крім того, суд не має інформації щодо наявності реальної можливості виконати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у випадку його зміни.

Інші доводи сторони захисту про недоведеність прокурором ризиків, ставлення потерпілого до обвинувачених, можливість забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених шляхом застосування до них домашнього арешту або ОСОБА_9 застави, є непереконливими. І хоча сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, втім у сукупності з іншими обставинами та наявними ризиками таке обвинувачення може спонукати обвинувачених до спроби уникнути покарання шляхом переховування від суду або шляхом незаконного впливу з цією ж метою на ще недопитаних судом свідків. Отже, строк тримання під вартою ОСОБА_9 і ОСОБА_12 слід продовжити.

Відповідно до частини четвертої статті 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини. Приймаючи до уваги, що ОСОБА_9 обвинувачується саме у вчиненні такого злочину, підстав для застосування та визнаначення розміру застави суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.177, 331 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів, а саме до 11 лютого 2023 року включно з утриманням його в Державній установі «Житомирська установа виконання покарань № 8».

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 (шістдесят) днів, а саме до 11 лютого 2023 року включно з утриманням його в Державній установі «Львівська установа виконання покарань № 19».

У задоволенні клопотання захисникам ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обвинуваченим ОСОБА_9 і ОСОБА_10 про зміну обвинуваченим запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт, у тому числі із визначенням грошової застави обвинуваченому ОСОБА_9 , відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Оголошення повного тексту ухвали суду відбудеться о 08:30 годині 15 грудня 202 року.

Головуюча суддя ОСОБА_13

Судді ОСОБА_14

ОСОБА_15 ОСОБА_16