Ухвала суду № 107883351, 15.12.2022, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/4464/22

Провадження № 1-кс/216/2176/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2022 року м. Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області:

у складі слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_6 , по кримінальному провадженню № 62022080030000159 від 12 жовтня 2022 року про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Градениці Біляївського району Одеської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , маючого середню освіту, не одруженого, раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, номера обслуги кулеметного відділення взводу вогневої підтримки роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 , старшого сержанта,

підозрюваного за ч. 4 ст. 402 КК України, -

Встановив:

13.12.2022 до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшло клопотання слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_6 , погоджене із прокурором Херсонської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_3 по кримінальному провадженню № 62022080030000159від 12жовтня 2022, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в межах строку досудового розслідування.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення вказує, що третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Херсоні) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Мелітополі, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62022080030000159 від 12 жовтня 2022 року, за підозрою ОСОБА_4 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.

На даному етапі досудового розслідування встановлено, що 29.09.2022 року, командиром 1 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 капітаном ОСОБА_7 доведено ОСОБА_4 наказ начальника, а саме бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_8 від 29.09.2022, та на виконання вказаного бойового розпорядження, з метою його виконання, командиром роти надано усний наказ, щодо висування 1 роти морської піхоти в район виконання бойового завдання, із населеного пункту АДРЕСА_2 та зайняття визначеного рубіжу.

Отримавши вказані накази, 09 жовтня 2022 року, близько 21:00 години, перебуваючи у с. Білогірка Бериславського району Херсонської області, ОСОБА_9 , діючи умисно, в порушення статутних вимог, в умовах воєнного стану, з мотивів боягузтва та слабкодухості, відкрито відмовився виконати накази начальника, а саме: усний наказ командира 1 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_7 , а також бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_8 від 29.09.2022, щодо здійснення наступальних дій та зайняття визначеного рубіжу на території Херсонської області, про що відкрито заявив командиру 1 роти морської піхоти військової частини НОМЕР_1 капітану ОСОБА_7 , та, як наслідок, не виконав ці накази, хоча повинен був і об`єктивно міг їх виконати.

При цьому, внаслідок відмови ОСОБА_4 виконати накази начальника та бойове завдання, особовий склад 1 роти морської піхоти виконував бойові завдання з відсічі збройної агресії РФ без участі останнього, що призвело до зниження боєздатності вказаного військового підрозділу.

Умисні дії військовослужбовця військової служби за мобілізацією військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 4 ст. 402 КК України непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану.

В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилалась на обґрунтованість підозри, тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 , наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Як зазначає слідчий у клопотанні, завершити досудове розслідування до 18.12.2022 є неможливим, внаслідок складності провадження, оскільки для цього необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема:

1. витребувати та долучити до матеріалів кримінального провадження висновок службового розслідування військової частини НОМЕР_1 ;

2. допитати в якості підозрюваних ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , та встановити їх відношення щодо подальшого проходження ними військової служби;

3. застосувати запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_10 , який на судові засідання по розгляду відповідного клопотання з невідомих причин не з`являється;

4. витребувати з військової частини НОМЕР_1 відомості з медичних закладів щодо стану здоров`я підозрюваних ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , у тому числі щодо їх лікування після повідомлення їм про підозру;

5. витребувати відомості щодо перебування підозрюваного ОСОБА_10 на лікарняному;

6. виконати вимоги ст. 290 КПК України;

7. прийняти остаточне рішення у кримінальному провадженні, в порядку ст. 283 КПК України;

8. скласти обвинувальний акт, реєстр матеріалів кримінального провадження, направити кримінальне провадження в порядку ст. 291 КПК України для затвердження обвинувального акту та направлення кримінального провадження для розгляду в суді.

Прокурор подане клопотання в судовому засіданні підтримав, просив клопотання задовольнити.

Підозрюваний в судовому засіданні щодо повідомленої підозри пояснив, що не мав наміру не виконувати бойове завдання, така ситуація виникла у зв`язку з відсутністю матеріального забезпечення. Просив не обирати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки він не має наміру переховуватися, впливати на свідків та бажає виконувати військовий обов`язок, крім того є єдиним утримувачем родини.

Захисник в судовому засіданні посилався на необгрунтованість ризиків, керуючись нормами Конституції України та Конвенції просив відмовити у продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати домашній арешт.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані матеріали , встановив наступне.

Третім слідчимвідділом (здислокацією ум.Херсоні)Територіального управлінняДБР,розташованого умісті Мелітополі,здійснюється досудоверозслідування укримінальному провадженні№62022080030000159від 12жовтня 2022року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.

18 жовтня 2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.

Ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 листопада 2022 року ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Криворізька установа виконання покарань (№3)» на строк до 17.12.2022 року, без визначення застави.

15.12.2022 постановою в.о. керівника Херсонської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто до 18.01.2023.

Сторона обвинувачення при обґрунтуванні повідомленої підозри посилається на наступні докази: повідомлення про вчинення кримінального правопорушення; протоколи допиту свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_7 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , копію бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_8 від 29.09.2022р. та інші матеріали кримінального провадження.

Так слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Матеріали кримінального провадження, на які посилаються прокурор та слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона захисту, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Слідчий суддя також вважає встановленим продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваним переховуватись від органів досудового розслідування або суду, впливати на свідків у кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

Разом з тим, прокурором в судовому засіданні не доведено наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо доводів сторони захисту про відсутність ризиків взагалі, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами, зокрема з характером підозрюваного та його моральністю, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, враховуючи процесуальну поведінку підозрюваного під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу який ігнорував передбачений п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України обов`язок завчасно повідомити про причини своєї неявки, внаслідок чого до нього був застосований привід та будучи належним чином повідомленим не з`явився без поважної причини в судове засідання призначене на 24.10.2022 року, а також обставини вчинення кримінального правопорушення слідчий суддя прийшов до висновку про наявність вищезазначених ризиків.

Той факт, що підозрюваний ОСОБА_4 має на утриманні мати, яка не працює та доглядає за братом з інвалідністю, не нівелює вищезазначених ризиків.

Разом з тим, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєнні кримінальних правопорушень будуть вирішуватися на іншій стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 7 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої статті 176 КПК України тримання під вартою.

Таким чином, застосування більш м`якого заходу, ніж тримання під вартою є неможливим.

Так, при вирішенні питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Так, в ході розгляду клопотання встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 має місце реєстрації та місце проживання, раніше несудимий, не одружений, проживає разом з матір`ю та братом з інвалідністю, позитивно характеризується.

Враховуючи продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з метою їх запобігання, а також забезпечення підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, оцінюючи сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, особу підозрюваного, враховуючи також, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення вважає доцільним продовжити для нього дію раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому даних щодо неможливості перебування підозрюваного ОСОБА_4 в умовах СІЗО за станом здоров? я, на час розгляду клопотання слідчому судді не надано.

Згідно абзацу другого п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого зокрема статтею 402 Кримінального кодексу України.

Враховуючи обставиникримінального правопорушеннята те,що ОСОБА_4 підозрюється увчиненні злочинуза якийпередбачено покараннявід п`ятидо десятироків позбавленняволі,що відноситьсяу відповідностідо ст.12КК Українидо тяжкихзлочинів,особу підозрюваного,раніше незасуджений,його процесуальнуповедінку,що призвеладо затягуваннярозгляду клопотанняпро обраннязапобіжного заходу,слідчий суддяне вбачаєзаконних підставдля визначеннязастави, а вищевказані обставини виправдовують застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 206, 211, 213, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

Ухвалив:

Клопотання слідчого, - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в Державній установі «Криворізька установа виконання покарань (№3)» строком на 35 (тридцять п`ять) днів до 18 січня 2023 року включно.

Зобов`язати слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_6 чи прокурора Херсонської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_3 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_4 про перебування під вартою останнього.

Встановити строк дії ухвали до 18 січня 2023 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_21 ОСОБА_1