Ухвала суду № 107880573, 09.11.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 938/760/21-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2022 р.

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Ільєвої Т.Г.

при секретарі судових засідань - Ємець Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі №938/760/21 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» про зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа №938/760/21 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» про зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкод.

Так, в рамках розгляду даної справи представником відповідача у відзиві піднято питання щодо закриття провадження на підставі ч.3 ст. 255 ЦПК України, оскільки рішенням суду від 12.11.2019 року у справі № 340/121/19 за позовом ОСОБА_1 до Банку про припинення зобов`язань за кредитним договором, зобов`язання до вчинення дій вже була вирішена по суті позовна вимога в частині зобов`язання Банку видати довідку про відсутність заборгованості, за результатами розгляду судом було відмовлено у задоволенні такої вимоги. Рішення суду набрало чинності 25.11.2020 року.

Представником позивача у відповіді на відзив заперечувалось щодо зазначених осбтавин, оскільки позивач вправі вибирати самостійно спосіб захисту.

В судове засідання позивач не з`явився про час та місце розгляду справи належним чином. Разом з цим, представником позивача було направлено заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги підтримав.

Прдеставник відповідача подала заяву в судове засідання в якій заперечувала щодо задоволення позовних вимог та просила розглянути справу без фіксування технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи суд, дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Разом з тим, поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

За таких обставин закриття провадження з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, можливе лише в судовому засіданні, а не при проведенні підготовчого судового засідання, оскільки згідно зі статтею 200 ЦПК України, а саме її частиною четвертою, закриття провадження можливе на цій стадії процесу з двох підстав, це: відмова від позову, визнання позову та укладення мирової угоди, визначених статтями 206, 207 ЦПК України.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20, зазначено, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення, за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що клопотання представника відповідача є недоведеним, оскільки рішенням суду на яке представник посилається, було відмовлено в даній вимозі з інших підстав,а тому клопотання не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-19, 255, 256, 351-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання про закриття провадження у справі №938/760/21 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» про зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.Г. Ільєва