Рішення № 107871777, 14.12.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2022 року м. Київ № 640/6478/22

Окружний адміністративний суд м. Києва, у складі судді Вєкуа Н.Г, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Лайн» до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протирпавним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Лайн" (65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, буд. 1/20, код ЄДРПОУ 43615262) до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби Укпаїни (бул. Вацлава Гавела, 8А, м. Київ, код ЄДРПОУ: 43997555), з вимогою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00000241501 від 04.02.2022 року.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту, який не відповідає нормам Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року № 727, відтак підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 14 квітня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 14 грудня 2022 року судом було замінено відповідача з Київської митниці Держмитслужби на його правонаступника - Київську митницю, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

18.01.2022 до зони митного контролю відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ліски» надійшов вантаж позивача, який переміщувався внутрішнім транзитом за митною декларацією від 16.01.2022 № UA805190/2022/000881.

Протягом 10 робочих днів з дати доставления товарів митну декларацію підприємством подано не було, про що митницею складено акт від 01.02.2022 №UA 100180/2022/21 про неподання митної декларації.

За результатом встановлення факту неподання митної декларації підприємству було направлене податкове повідомлення-рішення від 04.02.2022 №00000241501.

Незгода позивача із прийнятим податковим повідомленням-рішенням зумовила його звернення до Окружного адміністративного суду м. Києві із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

За приписами ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 20 статті 4 Митного кодексу України (далі - МК України), митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

Згідно зі статтею 25 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Приписами ч. 1 статті 263 МК України встановлено, що митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.

Пунктом 46.6 статті 46 ПК України передбачено, що митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань.

Згідно з п. 110.1 статті 110 ПК України, платники податків, податкові агенти, а також інші суб`єкти у випадках, прямо передбачених цим Кодексом, несуть фінансову відповідальність за вчинення податкових правопорушень.

Відповідно до п.п. 111.1 та 111.2 статті 111 ПК України, за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова, адміністративна, кримінальна.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Нормами абз. 1, 2 п. 120.1 статті 120 ПК України передбачено, що неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно з п. 113.7 статті 113 ПК України, у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.

Таким чином до платника податків за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в даному випадку своєчасності подання митної декларації, яка на рівні ПК України прирівняна до податкової декларації, застосовується фінансова відповідальність у вигляді штрафу та відповідно направляється податкове повідомлення-рішення.

При цьому суд зазначає, що в ПК України відсутній обов`язок складання чи направлення податкового повідомлення-рішення лише за результатами здійснення такої процедури як документальна перевірка.

Порядок складання податкових повідомлень-рішень, зокрема і внаслідок неподання митної декларації, у визначені законодавством строки врегульовано Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204 (далі - Порядок № 1204).

Пунктом 1 розділу 2 Порядку № 1204 передбачено, що контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи і складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо, зокрема:

1) платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявність показників, які підлягають декларуванню відповідно до вимог Кодексу, та наявність чинних (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством,

7) в інших випадках, коли надсилання (вручення) податкового повідомлення- рішення передбачено законом.

Пунктом 2 розділу 2 Порядку № 1204 також встановлено, що у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за формами, серед яких зокрема наявна форма «ПС» - у разі застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового законодавства (крім штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), визначених іншими формами податкових повідомлень-рішень) (додаток 21).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було порушено строки подання митної декларації, які передбачені статтею 263 МК України, а саме не подано митну декларацію протягом 10-ти робочих днів з моменту доставки товарів до митного органу призначення. Зазначений факт підтверджується вищевказаним актом про неподання митної декларації.

Форма податкового повідомлення-рішення «ПС» наведена у додатку 21 до Порядку №1204. Вказана форма містить текст наступного змісту «... на підставі акта перевірки та/або за даними інформаційних баз контролюючого органу (в тому числі Єдиного реєстру податкових накладних) встановлено порушення ... (далі зазначається яку саме норму порушено)».

Згідно з ч. 8 статті 31 МК України, для виконання передбачених цим Кодексом митних формальностей використовується автоматизована система митного оформлення, що входить до складу єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України.

Відповідно до п. 4.5.1 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 631 від 30 травня 2012 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2012 року за № 1360/21672, при здійсненні митного оформлення митної декларації виконуються зокрема така митна формальність, як перевірка дотримання строків подання митної декларації.

Як зазначає відповідач, у даному випадку інформація про порушення строків, передбачених статтею 263 МК України, була встановлена з інформаційної бази автоматизованої системи митного оформлення (АСМО) «Інспектор-2006» митниці.

Відповідно до ч. 3 статті 345 МК України, митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо:

1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;

3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;

4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;

5)з аконності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Отже, МК України не передбачено проведення документальної перевірки факту неподання/несвоєчасності подання митної декларації.

Відповідно, доводи позивача про те, що податкові повідомлення-рішення повинні направлятись за результатом складання саме акту документальної перевірки є безпідставними.

Враховуючи неврегульованість законодавством процедури фіксування факту неподання/несвоєчасного подання митної декларації, розпорядженням митниці від 28 листопада 2016 року №31/01-р була затверджена форма акту про неподання митної декларації. Відомості про скасування такого розпорядження у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини, суд не вбачає порушення відповідачем порядку фіксування правопорушення та, відповідно, порядку прийняття податкового повідомлення-рішення №00000241501 від 04.02.2022 року за скоєне позивачем порушення строків, передбачених статтею 263 МК України.

В зв`язку із чим, поданий адміністративний позов є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання суду, відповідачем доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

В зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Схід Лайн" (65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, буд. 1/20, код ЄДРПОУ 43615262) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя Н.Г. Вєкуа