Ухвала суду № 107870805, 14.12.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

14 грудня 2022 р. Справа № 520/5016/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Полях Н.А., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи клопотання представника Головного управління Національної поліції в Харківській області про залишення позовної заяви без розгляду за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599, вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та грошового забезпечення ,-

В С Т А Н О В И В :

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ №145-ос від 13.03.2022р. в частині звільнення ОСОБА_1 з посади старшого інспектора з особливих доручень відділу контролю за обігом зброї ГУНП в Харківській області;

- поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора з особливих доручень відділу королю за обігом зброї ГУНП в Харківській області;

- стягнути з Головного управління національної поліції Харківської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 01.03.2022р. по дату набрання чинності рішенням у справі;

- стягнути з Головного управління національної поліції Харківської області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення в розмірі 120000,00 гривень;

- допустити негайне виконання цього рішення в частині поновлення позивача на роботі.

В обґрунтування позову зазначив, що позивача не викликано в установленому законом порядку для участі у засіданні комісії, чим позбавлено було його права на захист, передбаченого ст. 18 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України". Наголосив на тому, що у наказі не вказано, у чому саме комісія вбачає порушення позивачем присяги. Позивач не залишав територію гарнізону Харківської області, постійно був на зв`язку та був готовий нести службу на території перебування. Позивачу не було доведено графік несення служби. Після 28.02.2022 року з будь-якими наказами позивач ознайомлений не був. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду.

Сторони були належним повідомлені про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача наголосив на тому, що у ході проведення службового розслідування встановлено, що у період з 28.02.2022 року по 13.03.2022 року старший інспектор з ОД ВКОЗ ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_1 безпідставно був відсутній на службі без поважних причин, а також не взяв участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, тим самим вчинив дисциплінарний проступок, який є несумісним з подальшим проходженням служби в Національній поліції України. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

У відповіді на відзиві представник позивача наголосив на протиправності дій відповідача. На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Засобами системи "Електронний суд" до Харківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду. Зазначене клопотання вмотивоване тим, що витяг з наказу та повідомлення про звільнення позивач отримав 23.04.2022 засобами електронної комунікації, що підтверджується скріншотом надсилання повідомлення про звільнення та витягу з наказу від 13.03.2022 р. №145 о/с месенджером WhatsApp. Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 31 Дисциплінарний статут Національної поліції у разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення. Таким чином, кінцевим строком звернення до суду для оскарження наказів ГУНП в Харківській області від 13.03.2022 №201 та від 13.03.2022 р. №145 о/с є 08.05.2022 року. В свою чергу позивач звернувся до суду із зазначеним позовом 30.06.2022 року, тобто з порушенням строку звернення до суду. На підставі викладеного просив задовольнити клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 258 КАС України, суд зазначає, що розгляд клопотання про залишення позовної заяви без розгляду здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Суд зазначає, що згідно п.17 ч. ст. 4 КАС України, публічна служба діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Судом встановлено, що позивач проходив службу на посаді старшого інспектора з особливих доручень відділу контролю за обігом зброї Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Наказом ГУНП в Харківській області від 13.03.2022 р. №145 о/с позивача було звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) Закону України "Про Національну поліцію".

Частиною 5 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Положення статті 122 КАС України пов`язують початок перебігу строку на звернення до суду саме з тим моментом, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав.

Витяг з наказу та повідомлення про звільнення позивач отримав 23.04.2022 року засобами електронної комунікації, що підтверджується скріншотом надсилання повідомлення про звільнення та витягу з наказу від 13.03.2022р. №145 о/с месенджером WhatsApp.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Дисциплінарний статут Національної поліції України доповнено розділом V "Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану" згідно із Законом №2123-IX від 15.03.2022, який було опубліковано 30.04.2022 у виданні "Голос України" № 96.

Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 31 Дисциплінарного статут Національної поліції України, у разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

Таким чином, кінцевим строком звернення до суду для оскарження наказів ГУНП в Харківській області від 13.03.2022 №201 та від 13.03.2022 р. №145 о/с є 08.05.2022.

До суду позивач звернувся лише 29.06.2022, тобто з пропущенням на 52 дні встановленого законом строку.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).

Таким чином, чинне законодавство обмежує право позивача на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, визначено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків пов`язане з необхідністю досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 року у справі "Мушта проти України" зазначено: право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Отже, дотримання строку звернення з позовом, є однією з умов реалізації права на подання позову у публічно-правових відносинах.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб`єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17.

Позивач не навів особливих і непереборних обставин суттєвого та переконливого характеру, які позбавляли можливості або перешкоджали його зверненню до адміністративного суду з цим позовом у встановлені Законом строки.

Клопотання про поновлення строку звернення до суду позивач не подавав.

Враховуючи те, що дотримання процесуальних строків є обов`язком сторін, то оцінюючи обставини, на які позивач посилається у позовній заяві та заяві, суд приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

За приписами ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Керуючись ст. 122, 123, 240, 243, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника Головного управління Національної поліції в Харківській області про залишення позовної заяви без розгляду по справі №520/5016/22 задовольнити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (код ЄДРПОУ 40108599, вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та грошового забезпечення залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Н.А. Полях