Рішення № 107867979, 14.12.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 грудня 2022 рокум. Ужгород№ 260/4033/22

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якій просить: 1) Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зарахування до стажу роботи періоди, записані у трудовій книжці колгоспника; 2) Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно переглянути заяву № 3535 від 02 листопада 2021 року та зарахувати період роботи в колгоспі ім. Калініна СТОВ «Велятино», записи про які зроблено в трудовій книжці колгоспника від 27.01.1993 року, а саме за період з 1978 р. по 2000 роки та з 2000 року по 13 січня 2003 року в ТзОВ «Велятино»; 3) Призначити ОСОБА_1 пенсію з моменту набуття права.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 02 листопада 2021 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про призначення пенсії за віком. Однак, відповідачем відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного стажу. Такі дії вважає протиправними, оскільки періоди роботи підтверджується записами в трудовій книжці колгоспника та відповідними довідками.

Ухвалою суду від 04 листопада 2022 року залучено до участі в справі в якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області.

Відповідач -1 надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв`язку з тим, що до страхового стажу позивача не враховано період роботи в колгоспі ім. Калініна з 1978 р. по 1998 p., оскільки в архівній довідці від 21.09.2021 р. № 1686 дошлюбне прізвище заявниці зазначено « ОСОБА_2 », що не відповідає прізвищу « ОСОБА_3 » в свідоцтві про шлюб НОМЕР_1 . Крім того, до стажу роботи не зараховано період роботи в ТзОВ «Велятино» з 22.02.2000 р. по 13.01.2003 p., оскільки в довідці від 21.09.2021 р. № 1688 зазначено, що даних про прийом позивача на роботу не виявлено.

Відповідач - 2 надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв`язку з тим, що наявного у позивача страхового стажу недостатньо для призначення пенсії за віком.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що 02 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про призначення пенсії за віком.

Відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», з 01.04.2021 органами Пенсійного фонду застосовується принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення (перерахунки) пенсій. Нова технологія передбачає опрацювання заяв про призначення (перерахунки) пенсій бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає пенсіонер.

За наслідками розгляду вказаної заяви від 02 листопада 2021 року та доданих до неї документів, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області № 072150007023 від 05.11.2021 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки, страховий стаж роботи становить 22 років 10 місяців 10 днів.

Як вбачається із вказаного рішення, позивачу до страхового стажу не зараховано періоди роботи в колгоспі з 1978 р. по 2003 р. згідно довідки № 1686 від 21.09.2021 р., оскільки вказане дошлюбне прізвище « ОСОБА_2 », а згідно свідоцтва про шлюб « ОСОБА_3 ».

Позивач вважає, що не зарахування спірного періоду до загального страхового стажу та відмова у призначенні пенсії за віком порушує її право на соціальний захист, а тому звернулася до суду із цим позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон №1788-XII) «Про пенсійне забезпечення» та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV).

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Періоди, з яких складається страховий стаж визначені в ст. 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV).

У законодавстві, що діяло до 01.01.2004, зокрема, у статті 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Порядок підтвердження стажу регламентовано у ст. 62 Закону №1788-XII, яка визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до ст. 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено: основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п. 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Згідно з п. 17-18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі. За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов`язаних з заявником спільною роботою.

Так, як вбачається з рішення про відмову у призначенні пенсії, позивачу не враховано до стажу періоди роботи в колгоспі з 1978 р. по 2003 р. згідно довідки № 1686 від 21.09.2021 р., оскільки вказане дошлюбне прізвище « ОСОБА_2 », а згідно свідоцтва про шлюб « ОСОБА_3 ».

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_1 дошлюбне прізвище позивача « ОСОБА_3 ».

Разом з тим, в описовій частині довідки від 21.09.2021 року № 1686 зазначено, що згідно книги вироблених трудоднів колгоспникам колгоспу ім. Калініна (СТОВ «Велятино») за період з 1978-1983, 1988-2003 роки маються дані про вироблені трудодні ОСОБА_4 .

Відповідно до трудової книжки колгоспника, виданій ОСОБА_1 , містяться записи про роботу позивача у колгоспі ім. Калініна (СТОВ «Велятино») та у ТзОВ «Велятино» у період з 1978 р. по 2003 р.

Таким чином, записи трудової книжки колгоспника позивача у повній мірі узгоджуються з наданими архівними довідками.

Суд вважає, що обов`язок щодо внесення записів до уточнюючих довідок покладається на роботодавців, що виключає провину особи, яка бажає призначити пенсію, у недоліках таких записів. Право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення/видачі довідок.

Також, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його довідках.

Неточність у літері написання прізвища позивача в записах не може бути підставою для виключення певних періодів роботи з трудового стажу позивача з момент призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення та належний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства.

Враховуючи вищенаведене, та оскільки позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи та такі у повній мірі узгоджуються з наданими архівними довідками, суд приходить до висновку про необхідність зарахування періодів роботи з 1978 р. по 2003 р. до страхового стажу позивача.

При цьому, суд зазначає, що в оскарженому рішенні про відмову в призначенні пенсії відповідач 2 вказує, що страховий стаж позивача становить 22 роки 10 місяців 10 днів.

Водночас, враховуючи те, що судом вирішено зарахувати до страхового стажу позивача вищевказані періоди роботи, то страховий позивача становить понад 28 років, що є достатнім для призначення їй пенсії за віком.

З огляду на встановлені судом обставини, на переконання суду, відповідач-2, приймаючи оскаржене рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії від 05 листопада 2021 року № 072150007023 діяв всупереч вимог вказаних вище норм законів, що спричинило порушення права позивача на соціальний захист та отримання пенсійних виплат. Відтак, вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту заявлених позовних вимог вбачається, що позивач просить, зокрема визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо не зарахування в стаж роботи періоди, зазначені в трудовій книжці колгоспника.

Оскільки судом встановлено, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 05 листопада 2021 року № 072150007023 та не враховано до стажу періоди роботи в колгоспі з 1978 р. по 2003 р., то суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, та з метою належного ефективного захисту прав позивача визнати протиправним та скасувати вищевказане рішення та зобов`язати відповідача-2 зарахувати до трудового стажу позивача зазначені періоди роботи.

Згідно з частиною 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З огляду на встановлене судом право позивача на призначення пенсії за віком, суд з метою ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Із заявою про призначення пенсії позивач звернулася 02 листопада 2021 року. Таким чином, пенсія позивачу повинна бути призначена з моменту звернення із заявою про призначення пенсії, тобто з 02 листопада 2021 року.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Таким чином, наслідком скасування, прийнятого ГУ ПФ України у Волинській області за результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії рішення є виникнення саме у цього територіального органу Пенсійного фонду України обов`язку призначити пенсію.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 992,40 грн. належить стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - 2.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22В, код ЄДРПОУ 13358826) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 від 05 листопада 2021 року № 072150007023.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 , для обчислення розміру пенсії, періоди роботи з 1978 року по 13 січня 2003 року та призначити їй пенсію за віком, з 02 листопада 2021 року.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, 22В, код ЄДРПОУ 13358826) судові витрати у розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок).

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяН.Д. Маєцька