Рішення № 107867206, 13.12.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2022 року Справа № 160/14020/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії при Військовій частині НОМЕР_1 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Військової частини НОМЕР_1 , про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

09.09.2022 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач, з урахуванням уточнень від 26.09.2022, просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Військово-лікарської комісії при Військовій частині НОМЕР_1 від 03 травня 2022 року, оформлену довідкою №594 за результатами медичного огляду ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Військово-лікарську комісію при Військовій частині НОМЕР_1 повторно провести медичний огляд ОСОБА_1 із залученням вузькопрофільних спеціалістів.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що у березні 2022 року він був мобілізований та проходить службу в Збройних Силах України у ВЧ № НОМЕР_2 . Перед зарахуванням на службу військово-лікарську комісію він не проходив. Внаслідок погіршення стану здоров`я його було направлено для проходження медичного огляду військово-лікарською комісією. 03.05.2022 Військово-лікарською комісією ВЧ № НОМЕР_1 було проведений його медичний огляд та за результатами якого була винесена постанова, оформлена довідкою №594, згідно з якою він визнаний обмежено придатним до військової служби та встановлений діагноз: «Аномалія розвитку сечостатевої системи; атрезія правої порушенням функції; вторинна гіпертензія першого ступеня; СНО; цукровий діабет, другий тип, середньоважкового перебігу, субкомпенсований; аліментарне ожиріння ІІ ступеню; множинний карієс; часткова вторинна адентія. Захворювання Ні, не пов`язані з проходженням військової служби». Позивач не погоджується з таким висновком Військово-лікарської комісії ВЧ НОМЕР_1 , оскільки у листопаді 2018 року, перед прийняттям на роботу у ПрАТ «Марганецький ГЗК», він проходив медичний огляд та не мав захворювань, чи будь-яких протипоказань до роботи. Також у вересні 2021 року він проходив періодичний медичний огляд, за результатами якого визнаний придатним до виконуваної роботи, та не мав захворювань чи протипоказань. Позивач вважає, що цукровий діабет виник саме через тривалий стрес та пов`язаний з проходженням військової служби. За вказаних обставин, позивач вважає необґрунтованим висновок Військово-лікарської комісії ВЧ № НОМЕР_1 про те, що виявлений при медичному огляді цукровий діабет ІІ типу не пов`язаний з проходженням військової служби. Прийнята Військово-лікарською комісією ВЧ № НОМЕР_1 постанова порушує його права, зокрема, на отримання відповідних компенсацій та гарантій внаслідок отриманого захворювання під час несення військової служби. З урахуванням наведеного, просить повторно провести медичний огляд із залученням вузькопрофільних спеціалістів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2022 позовну заяву залишено без руху та позивачеві надано строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову.

26.09.2022 позивачем частково усунено недоліки позову, подано уточнену позовну заяву, в тому числі, щодо відповідача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 позивачу було продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви, що викладені в ухвалі суду від 14.09.2022.

13.10.2022 усунено недоліки позову в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2022 позовну заяву (уточнену) прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/14020/22, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами та встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позову протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Цією ж ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Військову частину НОМЕР_1 , та запропоновано третій особі надати пояснення до позову або відзиву.

Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.10.2022 направлена сторонам, відповідачу та третій особі разом із копією позовної заяви з додатками у паперовому вигляді та отримано ними 18.10.2022, що підтверджується розпискою, наявною у матеріалах справи.

31.10.2022 від третьої особи надійшов відзив на позов, в якому Військова частина НОМЕР_1 заперечує проти задоволення позову ОСОБА_1 . В обґрунтування своєї позиції зазначає наступне. Постанови Військово-лікарської комісії приймаються на підставі розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я. Військовослужбовець, у разі наявності сумніву щодо правильності висновку військово-лікарської комісії, має право звернутись до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідного висновку. Відповідно, підпункту 2.3.3 пункту 2.3 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України №402, на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення з Збройних Сил України. Постанови Центральної військово-лікарської комісії можуть бути оскаржені в судовому порядку. Позивач звертався до Центральної військово-лікарської комісії з заявою від 30.05.2022 року для перегляду висновку відповідача та отримав відповідь №598/1119 від 08.06.2022 про те, що Військово-лікарська комісія Військової частини НОМЕР_1 обґрунтовано визнала позивача обмежено придатним до військової служби, про що зазначено у довідці №594 від 03.05.2022 року. Надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду. 3 огляду на викладене, позовні вимоги є необґрунтованими, а підстави для задоволення позову відсутні.

Станом на 13.12.2022 відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Обґрунтувань неможливості подання відзиву у строк, встановлений судом, клопотань про продовження строку на подання відзиву надано не було.

При цьому, за приписами частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За змістом частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 року був мобілізований у Збройні Сили України Нікопольським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Дніпропетровської області з 02 березня 2022 року та направлений до Військової частини НОМЕР_2 для проходження військової служби.

У зв`язку із погіршенням стану здоров`я позивач наприкінці березня 2022 звернувся до за допомогою до лікарів. Згідно із наданими позивачем виписками з амбулаторної картки хворого у період з березня по квітень 2022 року він періодично проходив обстеження у різних цивільних медичних спеціалістів. За довідкою-обстеження ендокринолога від 23.03.2022 діагностовано сахарний діабет ІІ ст.

Для встановлення ступеня придатності до військової служби Військово-лікарською комісією Військової частини НОМЕР_1 проведено медичний огляд солдата ОСОБА_1 .

Відповідно до довідки Військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 від 03.05.2022 № 594 діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Аномалія розвитку сечостатевої системи. Атрезія правої нирки, вікарна гіпертрофія лівої нирки. Хронічний вірусний гепатит «С» з незначним порушенням функції. Вторинна гіпертензія першого ступеню. СН0. Цукровий діабет другий тип, середньоважкого перебігу, субкомпенсований. Аліментарне ожиріння ІІ ст. Множинний карієс, часткова вторинна адентія. Висновок: Захворювання НІ, не пов`язані з проходженням військової служби. На підставі статей 74б, 4в, 39в, 13б, 49б графи II Розкладу хвороб - обмежено придатний до військової служби.

Не погодившись з висновком Військово-лікарської комісії, викладеного у довідці від 03.05.2022 №594, позивач 30.05.2022 звернувся до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України.

У заяві до Центральної військово-лікарської комісії від 30.05.2022 позивач просив враховуючи наявність та кількість захворювань, встановлених лікарями, що потребує постійного лікування та робить неможливими проходження служби у Збройних Силах України, надати можливість пройти лікування відповідно до медичних призначень лікарів та надати здійснювати подальше проходження військової служби з урахуванням стану його фізичного здоров`я та обмежень, що встановлені законодавством.

Листом від 08.06.2022 №598/1119 Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України повідомлено позивачу, що за встановленим діагнозом, згідно з Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (додаток 1 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800, ВЛК військової частини НОМЕР_1 03.05.2022 ОСОБА_1 обґрунтовано визнано обмежено придатним до військової служби. Визначення функціональних обов`язків за посадою та об`єму виконуваних робіт кожного військовослужбовця відноситься до компетенції командирів військових частин та інших визначених законодавством посадових осіб.

Додатково у листі від 08.06.2022 №598/1119 проінформовано, що згідно пункту 22.12 глави 22 розділу II Положення, постанова ВЛК про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби чинна протягом 12 місяців з моменту проведення медичного огляду ВЛК. У разі погіршення стану здоров`я необхідно звернутись по команді до вищестоящого командування з рапортом про направлення на обстеження, лікування чи проведення медичного огляду ВЛК для визначення ступеню придатності до військової служби.

Надалі, у зв`язку із погіршенням стану здоров`я, позивач у період з 29.06.2022 по 11.07.2022 знаходився на стаціонарному лікуванні у Дніпровській клінічній лікарні на залізничному транспорті.

Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №1836 позивачу встановлено діагноз (основний): Цукровий діабет тип 2, середньої важкості, стадія субкомпенсації (при надходженні), стадія компенсації (при виписці). Ускладнення: діабетична мікроангіопатія нижніх кінцівок, ішемія І-ІІ ст. Супутній діагноз: хронічний вірусний гепатит С, хронічний безкамяний холецистит в стадії ремісії, дискінезія ж/в шляхів, гіпертонічна хвороба ІІ ст., гіпертензивне серце, НМК І, НТК І, атеросклероз МА нижніх кінцівок, гіпертонічна ангіопатія сітківки обох очей, атрезія правої нирки, вікарна гіпертрофія лівої нирки, остеоартроз правового колінного та лівого гомілковостопного суглоба. Рекомендовано у військовий шпиталь.

Згідно із відомостями з військового квитка серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 знято з військового обліку військовозобов`язаних Нікопольським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Дніпропетровської області з 02.08.2022 (а.с.67).

Позивач, вважаючи постанову Військово-лікарської комісії при Військовій частині НОМЕР_1 , викладену у довідці від 03.05.2022 №594, протиправною та такою що порушує його права, в тому числі на отримання компенсацій та гарантій внаслідок отриманого захворювання під час несення військової служби, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Розділом ІІ Конституції України передбачені основоположні права, свободи та обов`язки людини і громадянина, серед яких відповідно до статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закону №3543-ХІІ у редакції, чинній на час спірних відносин).

Згідно з статтею 1 Закону № 3543-ХІІ мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно з абзацом 2 частини першої статті 22 Закону №3543-ХІІ громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період;

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону №3543-ХІІ під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

За змістом частини п`ятої статті 22 Закону №3543-ХІІ призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

Поряд з цим, правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов`язок» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

За змістом частини першої статті 2 Закону №2232-XII проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Відповідно до частини десятої статті 2 Закону №2232-XII та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 (далі - Положення № 402).

Згідно з пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів (пункт 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402.

Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Пунктом 2.2 глави 2 розділу І Положення № 402 визначено, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та лікувальних закладах.

Відповідно до підпункту 2.3.1 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення №402 ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

Згідно із підпунктом 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402 на ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також, зокрема, контроль за лікувально-оздоровчою роботою серед допризовників, організація медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних та резервістів (кандидатів у резервісти); розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України; проведення спільно з МОЗ України аналізу та узагальнення результатів лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників і призовників, медичного огляду призовників та розроблення пропозицій щодо покращення цієї роботи.

ЦВЛК має право, серед іншого, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України (підпункт 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення №402).

Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку (підпункт 2.3.5 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення №402).

До позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК високомобільних десантних військ; ВЛК військових комісаріатів; ВЛК територіального центру комплектування (далі - ВЛК ТЦК); ВЛК цивільного лікувального закладу з правами госпітальної ВЛК (п.п.2.6.1 п.2.6. глави 2 розділу І Положення №402).

Перелік військових лікувальних закладів, військових частин, лікувально-профілактичних закладів, в яких організовуються позаштатні постійно діючі ВЛК (ЛЛК), разом зі списком голів та заступників голів цих ВЛК (ЛЛК) на наступний календарний рік затверджує голова ЦВЛК за поданням начальників штатних ВЛК регіонів (п.п.2.6.6. п.2.6. глави 2 розділу І Положення №402).

Відповідно до підпунктів 2.6.7.-2.6.10. п.2.6. глави 2 розділу І Положення №402 на підставі затвердженого переліку начальник ВМКЦ регіону своїм наказом призначає позаштатні постійно діючі ВЛК, їх персональний склад і визначає порядок їх роботи.

Головою позаштатної постійно діючої ВЛК призначається лікар, найбільш підготовлений з питань військово-лікарської експертизи, який має досвід роботи у військових лікувальних, цивільних лікувально-профілактичних закладах та пройшов підготовку (удосконалення) з військово-лікарської експертизи.

До складу ВЛК, створеної у цивільному лікувально-профілактичному закладі, за рішенням начальника ВМКЦ регіону може бути введений військовий лікар - представник найближчого військового лікувального закладу, медичної служби військової частини.

Для огляду кандидатів, відібраних для оволодіння водолазними спеціальностями, і курсантів навчального центру (військової частини) створюється позаштатна постійно діюча ВЛК у складі: голови - лікаря-фізіолога, заступника голови - водолазного спеціаліста, членів - лікарів-спеціалістів, вказаних у підпункті 2.6.2 пункту 2.6 розділу I Положення, і секретаря.

Позаштатні ВЛК здійснюють службове листування через діловодство військових лікувальних, цивільних лікувально-профілактичних закладів, військових частин, при яких ці комісії утворені.

Забезпечення позаштатних ВЛК медичною технікою та майном, медичними приладами, інструментами, медикаментами, господарським інвентарем, меблями, речовим майном і канцелярським приладдям, виділення їм приміщення і забезпечення комунальними послугами покладається на військові лікувальні, цивільні лікувально-профілактичні заклади, військові частини, при яких ці комісії утворені.

Документи позаштатних ВЛК скріплюються гербовою печаткою військового лікувального, цивільного лікувально-профілактичного закладу, військової частини, при яких ці комісії утворені (п.п.2.6.11. п.2.6. глави 2 розділу І Положення №402).

Згідно з пунктом 2.7 розділу І Положення № 402 госпітальна ВЛК створюється у військовому госпіталі, на госпітальному судні, у цивільному лікувально-профілактичному закладі, де обстежуються і лікуються військовослужбовці. На особливий період госпітальна ВЛК створюється в усіх військових санаторіях. У разі потреби у військових лікувальних закладах може бути створено декілька госпітальних ВЛК за клінічними профілями. Організація проведення військово-лікарської експертизи у військовому лікувальному закладі покладається на начальника закладу.

На госпітальну (гарнізонну) ВЛК покладається: проведення медичного огляду осіб, указаних у пункті 1.2 розділу I Положення (крім допризовників), з метою визначення ступеня придатності до військової служби та в інших випадках, указаних у пункті 1.4 розділу II Положення; ведення книги протоколів ВЛК та здавання її в архів; проведення контролю за повнотою та якістю обстеження під час проведення медичного огляду, терміном проведення обстеження; проведення разом із провідними медичними спеціалістами ВМКЦ регіонів та начальниками медичної служби військових частин, що знаходяться у зоні відповідальності військового лікувального закладу, детального аналізу визнання військовослужбовців непридатними (обмежено придатними) до військової служби, розробка пропозицій щодо покращення стану здоров`я військовослужбовців та попередження їх дострокового звільнення з військової служби за станом здоров`я. Узагальнення пропозицій та надання їх до штатної ВЛК.

Госпітальна (гарнізонна) ВЛК має право: приймати постанови відповідно до цього Положення; перевіряти з метою військово-лікарської експертизи організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у військових лікувальних, цивільних лікувально-профілактичних закладах і у військових частинах, дислокованих у гарнізоні; залучати до роботи на правах членів комісії медичних та військових фахівців за запитом голови ВЛК.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, військовослужбовців до військової служби.

Постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Відповідно до підпункту б пункту 6.1. глави 6 розділу II Положення №402 направлення на медичний огляд проводиться військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.

Згідно із пунктів 21.1., 21.2. глави 26 розділу ІІ Положення №402, у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення. Причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постановою Військово-лікарської комісії в/ч НОМЕР_1 , оформленої довідкою від 03.05.2022 №594, за результатами медичного огляду солдата ОСОБА_1 військово-лікарською комісією діагностовано: Аномалія розвитку сечостатевої системи. Атрезія правої нирки, вікарна гіпертрофія лівої нирки. Хронічний вірусний гепатит «С» з незначним порушенням функції. Вторинна гіпертензія першого ступеню. СН0. Цукровий діабет другий тип, середньоважкого перебігу, субкомпенсований. Аліментарне ожиріння ІІ ст. Множинний карієс, часткова вторинна адентія. Захворювання НІ, не пов`язані з проходженням військової служби. На підставі статей 74б, 4в, 39в, 13б, 49б графи II Розкладу хвороб, позивача визнано обмежено придатним до військової служби.

Як вбачається з довідки ВЛК від 03.05.2022 №594 вона прийнята на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.

Додатком 1 до Положення № 402 визначено Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, яким визначено контингенти, що проходять медичний огляд за графами.

У графі ІІ Додатку 1 до Положення № 402 зазначено «Громадяни, військовослужбовці, які приймаються, призиваються та проходять військову службу осіб рядового, сержантського та старшинського складу, прапорщики (мічмани)»:

- стаття 4 «Усі форми гострих та хронічних вірусних гепатитів В15-В19»: пункт в) вірусні гепатити з незначним порушенням функцій (графа ІІ: придатність до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально);

- стаття 13 «Усі хвороби щитоподібної залози (за виключенням новоутворень) Е00-Е07; усі типи цукрового діабету та інших порушень регуляції глюкози Е10-Е16; порушення інших ендокринних залоз Е20-Е35; недостатнє та надмірне харчування, порушення обміну речовин (усі види ожиріння, функціональна гіпербілірубінемія, ліпоматоз) та інші Е40-Е90»: пункт б) з помірними порушеннями функцій (графа ІІ: придатність до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально);

- стаття 39 «Хвороби, що характеризуються підвищеним кров`яним тиском I10- I15 (гіпертонічна хвороба, вторинна гіпертензія)»: пункт в) гіпертонічна хвороба I стадії (графа ІІ: придатність до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально);

- статті 49 «Хвороби порожнини рота, слинних залоз та щелеп К00-К14 (порушення розвитку та прорізування зубів, ратиновані та імпактні зуби, карієс зубів, інші хвороби твердих тканин зубів, хвороби пульпи та периапікальних тканин, інші ушкодження зубів та їх опорного апарату; кісти ділянки рота; інші хвороби щелеп; хвороби слинних залоз, стоматит та пов`язані з ним ураження, хвороби губи, слизової оболонки рота та язика): пункт в) множинний карієс (графа ІІ: придатність до військової служби);

- стаття 74 «Вроджені вади розвитку нервової системи Q00-Q07; вроджені вади розвитку ока, вуха, обличчя та шиї Q10 - Q18; вроджені вади розвитку системи кровообігу Q20-Q28; вроджені вади розвитку органів дихання Q30-Q34; щілина губи та піднебіння Q35-Q37; інші вроджені вади розвитку органів травлення Q38-Q45; целіакія К90.0; вроджені вади розвитку статевих органів Q50-Q56; вроджені вади розвитку сечової системи Q60-Q64; вроджені вади розвитку та деформації кістково-м`язової системи Q65-Q79; інші вроджені вади розвитку Q80-Q89; хромосомні аномалії Q90-Q99»: пункт б) з помірними порушеннями функцій графа ІІ: непридатність до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально).

Додатком 2 до Положення №402 викладені Пояснення щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.

Так, згідно із вказаними Поясненнями до статті 4 до пункту «в» належить хронічний перебіг вірусних гепатитів з проведенням лікування або без нього з незначними порушеннями функції печінки або мінімальною активністю (збільшення трансаміназ до 5 разів).

Згідно із вказаними Поясненнями до статті 13 «Хвороби ендокринної системи, розлади харчування та порушення обміну речовин (Е00-Е90), їх наслідки» до пункту «б» належать, зокрема, цукровий діабет середньої тяжкості з помірною гіперглікемією (не більше 13,7 ммоль/л) та глюкозурією.

Згідно із вказаними Поясненнями до статті 39 до пункту «в» належить гіпертонічна хвороба I стадії з підвищеними показниками артеріального тиску (у спокої: систолічного - 140 мм рт.ст. та вище, діастолічного - 90 мм рт.ст. та вище).

Згідно із вказаними Поясненнями до статті 74 «Уроджені аномалії (вади розвитку), деформації та хромосомні порушення (Q00-Q99), їх наслідки» до пункту «б» належать, зокрема, відсутність однієї нирки (або її функцій) з нормальною функцією нирки, яка залишилася.

Пунктом 20.1. глави 20 розділу II Положення № 402 визначено, що постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК.

З матеріалів справи судом не встановлено порушення процедури проведення військово-лікарської експертизи, наявність окремих думок голови або членів комісії також не встановлено.

Довідка ВЛК в/ч НОМЕР_1 від 03.05.2022 №594 підписана головою ВЛК підполковником м/с Танчик В., секретарем ВЛК ст.сержантом взк Тутовою Ю. та скріплена гербовою печаткою у встановленому порядку.

Обґрунтовуючи протиправність висновку ВЛК про визнання його обмежено придатним до військової служби, позивач вказує, що наявні у нього хвороби є такими, які виключають його придатність до військової служби, крім того при проведенні медичного обстеження ВЛК не було враховано стресові ситуації, які переніс позивач, не були досліджені його медичні документи до призову на військову службу та не було враховано відсутність у нього цукрового діабету до його мобілізації, що призвело до помилкового висновку про те, що цукровий діабет ІІ типу не пов`язаний з проходженням військової служби.

З приводу таких доводів позивача суд зазначає, Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі №806/526/16 зазначив: «…що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі».

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Суд також зазначає, що оцінка визначення пов`язані чи ні захворювання з проходженням військової служби є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача, встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з проходженням військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18, який враховується судом у відповідності до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, позивачем не надано доказів, які б свідчили про порушення процедури прийнятття оскаржуваного рішення ВЛК.

Обставин порушення відповідачем цієї процедури в межах даної справи не встановлено.

Крім того, суд зазначає, що Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України Центральній військово-лікарській комісії надано право, серед іншого, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України. Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до ЦВЛК і листом від 08.06.2022 за №598/1119 Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України було визнано обґрунтованим висновок ВЛК Військової частини НОМЕР_1 від 03.05.2022.

Однак, позивачем не надано доказів оскарження такого висновку ЦВЛК у встановленому законодавством порядку, відповідних доказів матеріали справи не містять.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати позицію суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує її обґрунтованість.

Натомість в даному випадку позивачем не підтверджено належними доказами обставин, якими обґрунтовує заявлені вимоги, та не доведено неправомірності рішення, що оскаржується.

За таких обставин, враховуючи те, що в ході розгляду даної справи судом не було встановлено допущення з боку відповідача порушень вимог чинного законодавства, які б стосувались саме процедури проведення медичного огляду позивача та оформлення його результатів у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява не є обґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 72-74, 77, 241-246, 250, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військово-лікарської комісії при Військовій частині НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ 08015857, місцезнаходження: 49600, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 63), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язати вчинити певні дії - відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення суду складено 13.12.2022.

Суддя М.М. Бухтіярова