Ухвала суду № 107867046, 14.12.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

14 грудня 2022 року ЛуцькСправа № 140/8135/22 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Каленюк Ж.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до 7 прикордонного Карпатського загону ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2022 року адвокат Каверін Сергій Миколайович в інтересах ОСОБА_1 звернувся з позовом до 7 прикордонного Карпатського загону ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності щодо нездійснення перерахунку та виплати грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2015-2017 роках, та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889, за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення; зобов`язання провести перерахунок допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2015-2017 роках, та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року №889, за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення; визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01 січня 2015 року по день фактичної виплати 18 червня 2020 року; зобов`язання нарахувати та виплати компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки з 01 січня 2015 року по день фактичної виплати 18 червня 2020 року.

Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, та містить такі недоліки.

Згідно із пунктами 5, 6, 8 частини п`ятоїстатті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

За приписами частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позовні вимоги у цьому адміністративному позові стосуються, зокрема, поведінки відповідача щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки з 01 січня 2015 року по день фактичної виплати 18 червня 2020 року.

Статтею 7 Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050-ІІІ) передбачено, що відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

Згідно із пунктом 8 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі - Порядок №159), відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

В порушення вимог пунктів 5, 6, 8 частини п`ятої статті 160, частини четвертої статті 161 КАС України у позовній заяві не викладені обставини щодо звернення позивача до відповідача із заявою про виплату компенсації на підставі Закону №2050-ІІІ та Порядку №159, а також прийнятого за результатами розгляду такого звернення рішення про виплату компенсації або про відмову у її виплаті, та не надано доказів на підтвердження вказаних обставин.

Крім того, за приписами частин першої, п`ятої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно з частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України, у редакції, яка діяла до 19 липня 2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, до 19 липня 2022 року звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.

Однак 19 липня 2022 року набрав чинності Закон України від 01 липня 2022 року №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон №2352-ІХ), згідно з яким назва, частина перша і друга статті 233 КЗпП України діють у новій редакції. Зокрема, відповідно до статті 233 КЗпП України в редакції Закону №2352-ІХ працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Тобто, з 19 липня 2022 року відсутня законодавча норма щодо звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати без обмеження будь-яким строком, відтак застосуванню підлягає тримісячний строк.

Приписи КЗпП України щодо строків звернення до суду поширюються також і на правовідносини, що виникли до набрання чинності Законом №2352-ІХ, в тому числі і на спірні у цій справі правовідносини, а тому цей позов міг бути поданий до суду в строк до 20 жовтня 2022 року.

Позовну заяву подано (направлено поштовим зв`язком представником позивача) до суду лише 05 грудня 2022 року, тобто з пропуском строку звернення до суду.

Частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Представник позивача не заперечує факт пропуску тримісячного строку звернення до суду. При цьому одночасно з позовною заявою представник позивача адвокат Каверін С.М. подав заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, яка обґрунтована тим, що запровадження воєнного стану та перебування представника позивача на військовій службі з 02 березня 2022 року по 03 вересня 2022 року об`єктивно унеможливило звернення до суду раніше.

Наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду підстави пропуску такого строку не можна визнати поважними з огляду на таке.

Так поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Цей позов подано не в інтересах адвоката Каверіна С.М., а для захисту прав ОСОБА_1 , а тому перебування на військовій службі саме представника позивача з 02 березня 2022 року по 03 вересня 2022 року не є перешкодою для своєчасного звернення позивача до суду з цим позовом, враховуючи також, що позивач не обмежений у виборі представника.

Крім того, як зазначає сам представник позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду, договір про надання правничої допомоги ОСОБА_1 був укладений ще 15 червня 2020 року, тобто задовго до введення в Україні воєнного стану та призову представника позивача ОСОБА_2 на військову службу.

З приводу посилання представника позивача на введення в Україні воєнного стану, то необхідно зазначити, що сам факт введення в Україні воєнного стану не може бути безумовною підставою для поновлення пропущеного строку звернення до суду, без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на своєчасність звернення позивача до суду.

Волинський окружний адміністративний суд не припиняв роботу у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, безперервно здійснював свою діяльність, забезпечував усім особам, у тому числі й позивачу у цій справі, можливість реалізації права на судовий захист. Позивач міг самостійно безперешкодно реалізувати своє право на звернення до суду в межах встановленого законом строку звернення як шляхом подання позовної заяви безпосередньо через канцелярію суду, так і шляхом направлення позовної заяви до суду поштою або через систему «Електронний суд».

Отже, наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду обставини не дають підстав для висновку про поважність причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом та для його поновлення.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, а також відповідно до приписів частини першої статті 123 цього Кодексу її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду нової редакції позовної заяви, у якій викласти обставини щодо звернення позивача до відповідача із заявою про виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на підставі Закону №2050-ІІІ та Порядку №159, та прийнятого за результатами розгляду такого звернення рішення про виплату компенсації або про відмову у її виплаті, та надати докази на підтвердження вказаних обставин. Крім того, позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій вказати інші підстави для поновлення строку, надати докази поважності причин пропуску цього строку.

Усуваючи недоліки позовної заяви необхідно також врахувати приписи частини першої статті 161 КАС України, згідно з якою до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до 7 прикордонного Карпатського загону ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали позивач має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду та вказати інші підстави для поновлення строку.

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк та якщо вказані позивачем інші підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя Ж.В. Каленюк