Рішення № 107867038, 13.12.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2022 року ЛуцькСправа № 140/7730/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (далі Перший ВДВС у м.Луцьку) про визнання незаконною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 , після смерті чоловіка ОСОБА_2 , звернулася до Першої Луцької державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Проте, позивач не може отримати свідоцтво про прийняття спадщини, оскільки на все майно боржника ОСОБА_2 Першим ВДВС у м.Луцьку накладені арешти, а саме арешти нерухомого майна за №№ 14507648 (спецрозділ), 32786380 (спецрозділ), 10086372, 10284144.

14.11.2022 позивач звернулася до відповідача із заявою про зняття зазначених арештів, за результатами розгляду якої Перший ВДВС у м.Луцьку у знятті арештів №10284144, №10086372 відмовив у зв`язку із відсутністю виконавчих проваджень, на підставі яких накладався арешт, та рекомендовано звертатися до суду для вирішення питання про припинення арешту.

Позивач, зважаючи на відсутність будь-яких матеріалів виконавчих проваджень, в т. ч. будь-яких відомостей в АСВП, на підставі чи в результаті виконання яких накладалися арешти, вважає наявність арештів нерухомого майна №10086372 та №10284144 незаконним.

Позивач також вважає, що зазначені арешти нерухомого майна повинні були бути зняті начальником Першого ВДВС у м.Луцьку після виявлення відсутності матеріалів виконавчих проваджень, що стали підставою для накладення вказаних арештів, проте всупереч статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі Закон №1404-VIII) такі дії вчинені не були, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача у спірних правовідносинах.

Позивач просить визнати незаконною бездіяльність Першого ВДВС у м.Луцьку щодо не зняття арештів №10086372, №10284144 та зобов`язати відповідача зняти арешти №10086372, №10284144.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін, з урахуванням §2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а.с. 24).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву від 12.12.2022 №198 (а.с.28-29) представник відповідача Старенько В.А. просить суд прийняти рішення на свій розсуд. Додатково вказує, що при накладенні спірних арештів державні виконавці не вказали, на підставі якого саме виконавчого провадження вчиняються такі дії, тому неможливо надати інформацію, не маючи номера виконавчого провадження в АСВП, та через знищення виконавчих проваджень після закінчення трирічного терміну їх зберігання та звільнення державних виконавців, які накладали арешт.

В судове засідання, призначене на 12:00 13.12.2022, учасники справи не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується телефонограмою та розпискою про вручення повістки (а. с.26-27), при цьому, позивач подала клопотання про розгляд справи без її участі (а. с.31).

Згідно із частиною третьою статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відтак, оскільки неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи, тому виходячи із приписів частини третьої статті 268 КАС України, та враховуючи норму частини четвертої статті 229 КАС України, судовий розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що згідно із паспортними даними (а.с.7) позивач ОСОБА_1 27.11.2003 зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.8).

04.11.2021 позивач звернулася в Першу Луцьку державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину, яка складається з квартири АДРЕСА_1 (а. с.9), про що також свідчить витяг про реєстрацію спадкової справи в Спадковому реєстрі від 15.07.2022 №69483646 (а.с. 10).

Згідно із інформаційною довідкою від 22.11.2022 №315767300 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, за ОСОБА_2 з 04.10.2006 зареєстровано право приватної власності на квартиру площею 79,7 кв.м. у АДРЕСА_2 , та у той же час наявні відомості про накладення арешту всього нерухомого майна, належного ОСОБА_2 : реєстраційні номери обтяження 10086372 (зареєстровано 29.07.2010; підстава обтяження постанова про відкриття виконавчого провадження б/н від 22.07.2010 державного виконавця Першого ВДВС МУЮ Філюка С.П.; обтяжувач та заявник Перший ВДВС МУЮ) та 10284144 (зареєстровано 24.09.2010; підстава обтяження постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №1273 від 21.09.2010 головного державного виконавця Першого ВДВС МУЮ Ліщук О.О.; обтяжувач та заявник Перший ВДВС МУЮ) (а.с. 19-21).

14.11.2022 позивач звернулася до відповідача із заявою про зняття арештів нерухомого майна та обтяжень за №№ 14507648 (спецрозділ), 32786380 (спецрозділ), 10086372, 10284144 (а.с.11).

Листом від 18.11.2022 №62896 відповідач повідомив позивача про те, що у зв`язку із знищенням виконавчих проваджень, за якими боржником є ОСОБА_2 , а також відсутністю даних щодо виконавчого провадження, в межах якого було накладено арешт нерухомого майна ОСОБА_2 від 22.07.2010 та 21.09.2010 в спецрозділі АСВП, який є архівною складовою частиною системи та містить відомості про виконавчі провадження, зареєстровані до запровадження системи, та неможливістю встановити, чи було дане виконавче провадження, в межах якого накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_2 від 22.07.2010 та від 21.09.2010 фактично виконане, Перший ВДВС у м.Луцьку немає законних підстав для припинення обтяжень №10284144, №10086372. Крім того, для вирішення питання про припинення арешту майна рекомендовано звертатися до суду (а.с.12-14).

Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно із частинами першою, другою статті 74 Закону №1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

За приписами частини першої статті 59 («Зняття арешту з майна») Закону №1404-VIII особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Суд враховує, що позивач просить зняти арешти (реєстраційні номери обтяження 10086372, 10284144), накладені у 2010 році державними виконавцями Першого ВДВС МУЮ на все нерухоме майно, належне її покійному чоловіку ОСОБА_2 , в т.ч. на квартиру у АДРЕСА_2 , при цьому, право власності на вказану квартиру за ОСОБА_2 не оспорюється, а наявність чинних арештів перешкоджає позивачу прийняти спадщину. Відтак, право позивача на спадкування за законом не може бути захищено у спосіб, передбачений частиною першої статті 59 Закону №1404-VIII, шляхом подання позову про визнання права власності майно (квартиру) та зняття з нього арешту.

На думку суду, оскільки знищені виконавчі провадження, за якими боржником є ОСОБА_2 , у зв`язку із чим відсутні будь-які відомості (в т. ч. щодо виконавчих документів) про виконавчі провадження, у межах яких у 2010 році були накладені арешти та обтяження нерухомого майна ОСОБА_2 (реєстраційні номери обтяження 10086372, 10284144), а позивач ОСОБА_1 не є стороною таких виконавчих проваджень та законом не встановлено інший порядок судового оскарження бездіяльності відповідача, тому необхідно дійти висновку про те, що цей спір підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства.

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Згідно із частиною першою статті 55 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV (чинний на момент накладення спірних арештів; далі Закон №606-XIV) арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження;

винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах;

винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до частини другої статті 55 Закону №606-XIV державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов`язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

За приписами частини шостої статті 55 Закону №606-XIV арешт застосовується:

1) для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації;

2) для виконання рішення про конфіскацію майна боржника;

3) при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.

З матеріалів справи вбачається, що на все нерухоме майно, належне ОСОБА_2 , у порядку статті 55 Закону №606-XIV, було накладено арешт згідно із постановами про відкриття виконавчого провадження б/н від 22.07.2010 державного виконавця Першого ВДВС МУЮ Філюка С.П. та про відкриття виконавчого провадження ВП №1273 від 21.09.2010 головного державного виконавця Першого ВДВС МУЮ Ліщук О.О., обтяження зареєстровані за №10086372 та №10284144.

Разом з тим, на момент вирішення цієї справи уже знищені виконавчі провадження, за якими боржником був ОСОБА_2 , та відсутні будь-які відомості (в т. ч. щодо виконавчих документів та їх виконання) про виконавчі провадження, у межах яких вказаними постановами державних виконавців Першого ВДВС МУЮ Філюка С.П. та Ліщук О.О. від 22.07.2010 та від 21.09.2010 були накладені арешти та обтяження нерухомого майна (реєстраційні номери обтяження 10086372, 10284144).

Відповідно до частини другої статті 59 Закону №1404-VIII у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Згідно із частиною третьою статті 59 Закону №1404-VIII у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

За приписами частини четвертої статті 59 Закону №1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Державного концерну «Укроборонпром» було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності».

Відповідно до частини п`ятої статті 59 Закону №1404-VIII у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

При вирішенні справи суд враховує, що на цей час відповідач вважається обтяжувачем всього нерухомого майна, належного ОСОБА_2 , за реєстраційними номерами обтяження 10086372, 10284144, при цьому, виконавчі провадження, у межах яких були накладені спірні арешти, є знищеними, та відповідач, в порушення вимог частин першої, другої статті 77 КАС України, не навів та не довів наявності правових підстав як для накладення цих арештів, так і для відмови позивачу відповідно до частини третьої статті 59 Закону №1404-VIII у знятті зазначених арештів, існування яких унеможливлює реалізацію (порушує) права позивача на спадкування за законом.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача як спадкоємця, взаємопов`язані позовні вимоги належить задовольнити у спосіб прийняття судом рішення про визнання протиправною бездіяльності Першого ВДВС у м.Луцьку щодо не зняття арештів нерухомого майна (реєстраційні номери обтяжень 10086372, 10284144) та зобов`язання відповідача вчинити дії щодо зняття таких арештів.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 992,40грн, сплачений квитанцією від 23.11.2022 № 75 (а.с.5, 23).

Керуючись статтями 229, 243 - 246, 268, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Першого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) щодо не зняття арештів нерухомого майна (реєстраційні номери обтяжень 10086372, 10284144).

Зобов`язати Перший відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (43025, м.Луцьк, вул.Винниченка, 27а, ідентифікаційний код 35041461) вчинити дії щодо зняття арештів нерухомого майна (реєстраційні номери обтяжень 10086372, 10284144).

Стягнути з Першого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (43025, м.Луцьк, вул.Винниченка, 27а, ідентифікаційний код 35041461) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 992 гривні 40 копійок (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.М.Валюх