Рішення № 107858733, 02.12.2022, Березанський районний суд Миколаївської області

02.12.22 Справа № 469/431/22

2-а/469/2/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2022 року смт.Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Гапоненко Н.О.,

за участю секретаря судового засідання - Якубець С.В.,

позивач ОСОБА_1 - не з`явився

представник відповідача ГУНП в Миколаївській області - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення, -

встановив:

ОСОБА_1 08 серпня 2022 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та відділення №8 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області в особі Михайленка В.П., у якому просив скасувати постанову серії ГАБІ №226049 від 29 липня 2022 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 850,00 грн., винесену дільничним інспектором поліції сектору превенції відділення поліції № 8 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області старшим лейтенантом поліції Михайленком Віктором Петровичем, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП.

У обґрунтування своїх вимог зазначав, що 28 червня 2022 року близько 23.00 год. йому як керівнику громадського формування «ІНФОРМАЦІЯ_2» зателефонував командир мобільної групи АДРЕСА_2 ОСОБА_2 і повідомив, що ними затримано автомобіль із озброєними військовими, які знаходилися в стані алкогольного сп`яніння, та попрохав повідомити 102, що позивач і зробив. Через деякий час ОСОБА_2 знову зателефонував йому та попрохав скасувати виклик, оскільки вони розібралися із військовими, тому він скасував виклик. Оскільки постанова прийнята без всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у тому числі не враховано пояснення членів мобільної групи АДРЕСА_2, позивач вважає, що вона підлягає скасуванню, а справа - закриттю; просив також стягнути з відповідача на свою користь сплачений судовий збір.

09 серпня 2022 року позивач надав до суду заяву про виключення відділення №8 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області в особі Михайленка В.П. із числа відповідачів.

09 серпня 2022 року ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1 до ГУНП в Миколаївській області про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

У судове засідання позивач не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача ГУНП в Миколаївській області у судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності та відзив на позовну заяву, у якому просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що поліцейський Михайленко В.П. обгрунтовано виніс оскаржувану постанову, врахувавши пояснення позивача та зазначених ним свідків, оцінені ним відповідно до вимог закону як такі, що повністю підтверджують вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого с.183 КУпАП, а тому вважав позов необгрунтованим, не доведеним та безпідставним. Крім того, зазначав, що постанови серії ГАБІ № 226049 від 29.07.2022 року не існує, оскільки поліцейським Михайленком В.П. винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності серії ГАБІ № 226049 28.07.2022 року.

Оскільки учасники справи, повідомлені про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з"явились і їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, суд на підставі ст.205 КАС України вирішує справу за наявними матеріалами у письмовому провадженні.

З матеріалів справи вбачається, що 29 липня 2022 року поліцейський СРПП відділення поліції №8 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області старший лейтенант поліції Михайленко В.П. склав протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 743499 щодо ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП, та того ж дня виніс постанову ГАБІ № 226049 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.183 КупАП і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 850,00 грн. (а.с.6, 7).

Відповідно до тексту оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 28 червня 2022 року о 00.39 год. здійснив завідомо неправдивий виклик поліції, а саме зателефонував на спецлінію 102 та повідомив, що на блокпосту затримано автомобіль, за кермом якого виявлено військовослужбовців у стані автомобільного сп`яніння, хоча насправді цього факту не було.

Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на те, що постанови з датою її складення 29.07.2022 року не існує, оскільки належних та допустимих доказів іншої дати складення постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП суду не надано.

Так, позивач надав суду надані йому поліцейським при складенні протоколу та постанови у справі про адміністративне правопорушення другі примірники вказаних документів, а саме протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 743499 з датою складення 29.07.2022 року і відміткою про отримання другого примірника протоколу позивачем 29.07.2022 року, та постанови постанову ГАБІ № 226049 по справі про адміністративне правопорушення з датою складення 29.07.2022 року і відміткою про отримання другого примірника постанови позивачем 29.07.2022 року.

Відповідач до відзиву на позов, наданого у системі «Електронний суд», додав скановані копії з копій протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 743499 з датою складення 28.07.2022 року і відміткою про отримання другого примірника протоколу позивачем 28.07.2022 року, та постанови постанову ГАБІ № 226049 по справі про адміністративне правопорушення з датою складення 28.07.2022 року і відміткою про отримання другого примірника постанови позивачем 28.07.2022 року.

Дати внесені до цих документів рукописним способом.

При цьому у наданих відповідачем копіях вказаних документів цифра «8» у зазначених датах відрізняється за нахилом та способом написання від такої ж цифри у інших місцях цих документів, та містить ознаки виправлень.

Отже, надані сторонами копії протоколу та постанови про адміністративне правопорушення містять відмінності щодо дати їх складення та дати отримання другого примірника позивачем, за ідентичності іншого тексту.

Таким чином, наявний у відповідача протокол про адміністративне правопорушення у порушення вимог п.7 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 № 1376 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 р. за № 1496/27941, містить виправлення дати складення протоколу та дати отримання другого примірника особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, внесені після його складення і вручення копії протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що є також порушенням ст.ст.254, 256 КУпАП.

За таких обставин протокол про адміністративне правопорушення не може вважатися допустим доказом у справі про адміністративне правопорушення, а інші наявні у справі докази не можуть вважатися такими, що є достатніми для доведення винуватості особи.

Відповідно до п.9 розділу ІV вказаної Інструкції бланк постанови по справі про адміністративне правопорушення заповнюється розбірливим почерком. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до постанови, а також внесення додаткових записів після того, як постанова підписана особою, щодо якої вона винесена. У разі допущення порушень при оформленні такої постанови її заповнений бланк вважається зіпсованим.

Надана представником відповідача постанова вказаним вимогам не відповідає.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 183 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб.

Суб`єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю прямого умислу, тобто усвідомлення порушником того, що повідомлена ним інформація є неправдивою.

Ознака винності діяння є обов`язковою ознакою адміністративного правопорушення (проступку).

Позивач категорично заперечив проти вчинення ним адміністративного правопорушення, свою вину заперечував і при складанні відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 743499 від 28 липня 2022 року (а.с.6, 35) посилаючись на те, що діяв добросовісно, повідомивши службі 102 інформацію про порушення закону, отриману від члена очолюваного ним громадського формування з охорони громадського порядку, яка у подальшому, після проведеної перевірки, не підтвердилась, про що він сам і повідомив до поліції.

Викладені позивачем обставини підтверджені матеріалами справи про адміністративне правопорушення, зокрема, письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 про те, що він під час телефонної розмови з військовослужбовцями, які уночі були затримані патрулем по прибуттю до АДРЕСА_2, за нечіткістю і млявістю мови та неповідомленням мети приїзду зробив висновок про наявність у співрозмовників стану сп`яніння, про що телефоном повідомив ОСОБА_1 , який попросив його розібратися у ситуації. Прийшовши на пост, свідок з`ясував, що військовослужбовці не перебувають у стані сп`яніння; поясненнями свідка ОСОБА_4 про те, що під час його перебування на посту АДРЕСА_2 було затримано автомобіль з військовослужбовцями, які під час розмови поводили себе неадекватно, про що він повідомив ОСОБА_2 , а пізніше з`ясувалось, що військовослужбовці тверезі, але мали нерозбірливу мову через втому і недосипання, і після з`ясування цих обставин ОСОБА_2 повідомив про це ОСОБА_1 (а.с.8-10), а також копією посвідчень члена громадського формування з охорони громадського порядку «Захисник» на ім`я позивача (а.с.11).

Відповідно до рапорта служби 102 (а.с.31), 28.06.2022 року о 00.39 год. отримано повідомлення про те, що в АДРЕСА_2 Березанського району на блокпосту громадським формуванням затримано автомобіль, за кермом знаходяться військовослужбовці у стані алкогольного сп`яніння, кажуть, що з м.Очакова, на місці знаходиться ОСОБА_2 , повідомив ОСОБА_1 , та 28.06.2022 року о 00.56 надано рапорт відділення поліції № 8 МРУП ГУНП в Миколаївській області про те, що під час відпрацювання цього повідомлення заявник у телефонному режимі повідомив, що зателефонував випадково, не розібравшись у ситуації.

Тобто наявні у матеріалах справи про адміністративне правопорушення прямо вказують на те, що позивач здійснив повідомлення до поліції про затримання на блокпосту автомобіля, за кермом якого знаходяться військовослужбовці у стані алкогольного сп`яніння, діючи добросовісно, внаслідок отримання цієї інформації від члена очолюваного ним громадського формування з охорони громадського порядку, не маючи об`єктивних підстав вважати цю інформацію на момент її повідомлення неправдивою та виконуючи свої обов`язки щодо охорони громадського порядку з метою припинення іншого правопорушення.

Після отримання відомостей від ОСОБА_2 про спростування наданої ним інформації позивач, за змістом рапорта служби 102, одразу повідомив поліцію про допущену помилку.

Нетривалий час, що пройшов після здійснення позивачем виклику за телефоном 102 до моменту його повідомлення про допущену помилку, також, на думку суду, свідчать про відсутність умислу позивача щодо повідомлення поліції завідомо неправдивої інформації.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваного рішення, при прийнятті рішення про накладення адміністративного стягнення не було з`ясовано наявності умислу позивача на повідомлення поліції неправдивих відомостей щодо затримання осіб, що керували транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, тобто не встановлено наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, не проведено належної оцінки наявних доказів та повного, всебічного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи, при цьому оскаржуване рішення грунтується на недопустимому доказі, яким є протокол про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статті 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судом встановлено, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення є незаконною та у діях ОСОБА_5 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, у зв`язку з чим зазначена постанова підлягає скасуванню.

Позовні вимоги в частині закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення не підлягають задоволенню, оскільки цей спір, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, є спором фізичної особи із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішення (акту індивідуальної дії) та не є справою про адміністративне правопорушення.

Адміністративні суди не наділені повноваженнями закривати провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП прийняття рішення про закриття справи про адміністративне правопорушення віднесено до повноважень органу (посадової особи), що розглядає справу про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 виклала правову позицію про обов"язковість сплати судового збору у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення, який становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 19-20, 25, 241-246, 286 КАС України, ст.ст.9, 251, 268, 280 КУпАП, суд -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення задовольнити частково.

Скасувати постанову серії ГАБІ № 226049 від 29 липня 2022 року, винесену дільничним інспектором поліції сектору превенції відділення поліції № 8 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області Михайленком Віктором Петровичем, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850,00 грн.

Стягнути з Головного Управління Національної Поліції в Миколаївській області (вул.Декабристів, 5, м.Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 40108735) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , сплачений судовий збір в сумі 496,20 грн.

У задоволенні вимог про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: