Постанова № 107855260, 22.11.2022, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/15161/22 3/760/8127/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2022 року суддя Солом`янського районного суду міста Києва Вишняк М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Києві матеріал про адміністративне правопорушення, який надійшов з Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Царичанка, Дніпропетровська область, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одружений, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, реєстраційний номер облікової картки платника податків у справі відсутній,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 243037 від 27.09.2022р. вбачається, що 27.09.2022р. близько 08 год. 00 хв., ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «AUDI A3», д.н.з. НОМЕР_1 , по вулиці Борщагівській, 148, що в м. Києві, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції та скоїв наїзд на бардюрну огорожу, чим пошкодив її. Крім того, в результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб, отримав механічні пошкодження.

Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 212416 від 27.09.2022р. вбачається, що 27.09.2022р. близько 08 год. 00 хв., ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «AUDI A3», д.н.з. НОМЕР_1 , по вулиці Борщагівській, 148, що в м. Києві, з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови.

Водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, що зафіксовано на нагрудні камери № 470163, № 472084 та № 473967.

Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3 (б), п. 12.1 та п. 13.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП та вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні адвокат Харчук О.П. зазначив, що в даній справі відсутній суб`єкт правопорушення, оскільки керування транспортним засобом - це виконання функцій водія під час руху такого засобу, разом з тим ОСОБА_1 керування транспортним засобом не здійснював, про що неодноразово повідомляв правоохоронцям, зокрема, що в даний день транспортним засобом керував найманий працівник, який після скоєння ДТП зник з місця пригоди у невідомому напрямку. Дані обставини підтверджуються відеозаписами, наявними в матеріалах справи, якими не зафіксовано обставини керування транспортним засобом останнім.

Тому, адвокат Харчук О.П. вказував, що ОСОБА_1 не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, оскільки він не здійснював керування транспортним засобом, а отже не може бути суб`єктом даного адміністративного правопорушення. В момент, коли приїхали працівники патрульної поліції, транспортний засіб знаходився в нерухомому стані і двигун даного автомобіля в дію приведений не був.

Крім того, адвокат Харчук О.П. зазначив, що з пояснень ОСОБА_1 , які підтверджуються відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що в ході спілкування із працівниками поліції останні спровокували ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, шляхом повідомлення йому про те, що він має повноцінне право відмовитися від проходження такого огляду на стан сп`яніння.

Також адвокат стверджує, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціальних технічних засобів на місці зупинки, оскільки перед ним не ставилася така вимога, що свідчить про недотримання встановленого законом порядку проведення огляду на стан сп`яніння.

Тому, як стверджував адвокат, у даному випадку відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме в діях ОСОБА_2 відсутня об`єктивна сторона, яка полягає у відмові від законного порядку, оскільки від проходження такого огляду він не відмовлявся, що у свою чергу виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності.

Крім того, адвокат Харчук О.П. вказував на недопустимість пояснень свідка ОСОБА_3 , наявних в матеріалах справи, в яких зазначено, що вона була свідком наїзду автомобіля на дорожнє обладнання, та вказала на особу, яка здійснювала керування автомобілем.

Також адвокат зазначив, що відповідно до п. 8 Порядку № 1103, п. 6 розділу Х Інструкції № 1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Однак працівниками поліції для складання протоколів не залучалися свідки.

Крім того, адвокат Харчук О.П. зазначив, що в порушення ст.ст. 57, 59 Конституції України, ч. 4 ст. 256 КУпАП, Інструкції № 1376, ОСОБА_1 не були роз`яснені його права, передбачені ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, чим було порушено право ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, що свідчить про недопустимість доказів, наявних в матеріалах справи.

На підставі вищевикладеного просив закрити провадження в справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складів адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 в судовому засіданні стверджував, що 27.09.2022р. він не керував транспортним засобом марки «AUDI A3», д.н.з. НОМЕР_1 , а за кермом був найманий водій, який після скоєння дорожньо-транспортної пригоди з місця події зник, а тим паче не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а тому він не може бути суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та доводи адвоката Харчука О.П., дослідивши протоколи про адміністративне правопорушення серії ААД № 212416 та серії ААД № 243037 від 27.09.2022р., схему місця дорожньо-транспортної пригоди від 27.09.2022р., письмові пояснення свідка ОСОБА_3 від 27.09.2022р., направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.09.2022р., технічні записи відеозапису, здійснені на нагрудні відеокамери (відеореєстратор) № 470163, № 472084 та № 473967, на яких зафіксовані обставини відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, суддя приходить до наступного.

Так, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Суддя ухвалює рішення про притягнення особи до відповідальності у випадку наявності доказів, які доводять кожну із обставин, що в своїй сукупності утворюють як об`єктивну, так і суб`єктивну сторону даного адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного приписами ч. 1 ст. 9 КУпАП.

Складом правопорушення є наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

Відповідно до п. 2.3 (б) Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно п. 12.1 Правил дорожнього руху під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно пункту 13.1 Правил дорожнього руху водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Відповідальність за ч. 1 ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями.

Чинне законодавство України та нормативно-правові акти покладають обов`язок на водіїв не лише знати та безумовно виконувати правила ПДР України, а також враховувати особливості та технічний стан транспортного засобу.

Так, в ході судового розгляду справи було доведено факт вини ОСОБА_1 в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, що підтверджується зібраними у справі доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 243037 від 27 вересня 2022 року в частині часу і місця вчинення адміністративного правопорушення, даних про особу, яка його вчинила, ідентифікаційних ознак транспортного засобу, яким особа керувала;

- схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, в якій зафіксовано місце зіткнення та положення транспортного засобу після зіткнення з перешкодою, пошкодження, які отримав автомобіль в результаті дорожньо-транспортної пригоди, відомості щодо освітлення (денне); наявність зовнішнього освітлення проїжджої частини в темний час доби (є); наявність зовнішнього освітлення тротуару в темний час доби (є), стан покриття проїзної частини (мокре), наявність дорожнього огородження вздовж проїжджої частини (є), наявність пішохідного огородження вздовж тротуару або розділювальної смуги (є), наявність дорожніх знаків пріоритету на головній дорозі (немає), наявність дорожніх знаків пріоритету на другорядній дорозі (немає), наявність наземного пішохідного переходу з дорожніми знаками та розміткою (немає), наявність горизонтальної розмітки проїжджої частини (є), наявність світлофорного об`єкта (немає), наявність недоліків в утриманні вулично-шляхової мережі, які стали супутньою причиною ДТП (немає); дана схема підписана уповноваженою особою та учасником ДТП ОСОБА_1 без будь-яких зауважень та заперечень;

- поясненнями свідка ОСОБА_3 від 27 вересня 2022 року, який зазначив, що 27.09.2022 року керувала автомобілем марки «Нісан Х Трейл», д.н.з. НОМЕР_2 , по вулиці Борщагівській, в сторону вулиці Кільцева, що в м. Києві, в другій смузі руху, де позаду неї рухався на великій швидкості автомобіль марки «AUDI A3», д.н.з. НОМЕР_1 , який почав змінювати напрямок руху, в результаті чого даний автомобіль скоїв зіткнення з бетонною огорожею. Після чого свідок вирішила допомогти водію, де побачила, що за кермом даного автомобіля був водій ОСОБА_1 ;

- відеозаписом з бодікамери поліцейського, на якому зафіксовано розмову поліцейських, які обговорювали між собою пояснення свідка ОСОБА_3 , яка була очевидцем того, що за кермом транспортного засобу в момент скоєння ДТП був саме водій ОСОБА_1 .

Оцінюючи вказані докази, суддя приходить до висновку про доведеність факту порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху (п.п. 2.3. (б), 12.1 та 13.1), та наявність наслідків у вигляді пошкодження транспортного засобу та іншого майна, а також наявність причинно-наслідкового зв`язку між порушенням ОСОБА_1 правил дорожнього руху і виявленими пошкодженнями, а також враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, суддя приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тому вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

За таких обставин, відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 496 грн. 20 коп.

Разом з тим, суддя вважає обґрунтованими доводи адвоката Харчука О.П. про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.

Так, статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами, які перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, з об`єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, може проявлятись у відмові особи, яка керує транспортним засобом, на вимогу працівника поліції від проходження в установленому порядку огляду на місці за допомогою спеціальних технічних засобів та/або в закладі охорони здоров`я для визначення стану алкогольного сп`яніння, а суб`єктивна сторона передбачає умисну форму вини.

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння визначені п. 2.5 ПДР, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою КМ України від 17 грудня 2008 р. № 1103 (в подальшому - Порядок 1103), Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада2015 року № 1452/735 (в подальшому - Інструкція 1452/735), Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395 (в подальшому - Інструкція № 1395).

За змістом цих нормативних документів водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Відповідно до п. 2 Інструкції 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Згідно п. 7 розділу І Інструкції № 1452/735 у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

Пунктом 27 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 6 розділу Х Інструкції № 1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Також відповідно до п. 8 Порядку 1103 у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідно до ст. 266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

За змістом наведених вимог закону поліцейські у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу зобов`язані запропонувати водієві пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі, і лише у випадку відмови від проходження огляду у закладі охорони здоров`я скласти протокол про адміністративне правопорушення, передбачене відповідною частиною 1 ст. 130 КУпАП.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 212416 зазначені відомості стосовно того, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд в закладі охорони здоров`я, і зазначені дії водія щодо ухилення від огляду.

Разом із тим, всупереч вимог п. 6 Порядку № 1103, п. 7 розділу І Інструкції № 1452/735 на відеозаписі, який є об`єктивним доказом у справі, незалежним від суб`єктивного сприйняття будь-якої особи, не відображено, що ОСОБА_1 поліцейськими пропонувалося би пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів, і не зафіксовано такої відмови водія ОСОБА_1 , чим було порушено вимоги ст. 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735 щодо процедури проведення огляду водія на стан сп`яніння.

Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння відповідно до встановленого порядку, тобто порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

Відтак відомості щодо фактичних обставин правопорушення, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , не знайшли свого підтвердження доказами по справі. При цьому сам по собі протокол не може бути беззаперечним доказом винуватості особи у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, заслуговують на увагу доводи адвоката Харчука О.П. щодо порушення працівниками поліції права на захист ОСОБА_1 , оскільки з долученого та досліджених в судовому засіданні відеозаписів з нагрудних камер вбачається, що працівниками поліції взагалі не було роз`яснено ОСОБА_1 його права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що є грубим порушенням відповідних норм законодавства.

Частиною 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як визначено п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Такий підхід до тлумачення норм, в тому числі, адміністративного законодавства, відповідає контексту рішення Європейського Суду від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03), в якому зазначено, що адміністративне правопорушення має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі Конвенція), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів доведеності вини обвинуваченого.

Отже, стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено Європейським Судом й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки під «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02).

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

З огляду на викладене, наявні у адміністративних матеріалах докази не є такими, що «поза розумним сумнівом» доводять винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, у зв`язку із недоведеністю наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме із підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 124, 130 ч. 1, 247, 266, 283-284, 287-291 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Піддати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень, який сплатити за наступними банківськими реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/21081300; Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783; Номер рахунку (IBAN): UA698999980313040149000026001; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код класифікації доходів бюджету: 21081300; Призначення платежу: адміністративний штраф у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (постанова суду у справі №760/15161/22.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в дохід держави в розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 (двадцять) копійок, який необхідно сплатити за реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Соломян.р-н/22030101; Код отримувача /код ЄДРПОУ/ 37993783; Р/Рахунок отримувача: UA388999980313181206000026010; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: «Судовий збір за справою №760/15161/22.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15-ть днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15-ть днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постановив про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначений у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Солом`янський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: М.В. Вишняк