Рішення № 107853527, 14.12.2022, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/6694/22

Провадження № 2/750/1525/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2022 року м. Чернігів

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІГОВА

в складі судді Коверзнева В. О.

учасники судового процесу:

секретар судового засідання - Салтан К. А.

позивачка - ОСОБА_1

представник позивачки - адвокат Серкін К. Ю.

представник відповідача - адвокат Васильченко С. М.

розглянув у відкритому судовому засіданні (в порядку загального позовного провадження) цивільну справу за ОСОБА_1 до Академії Державної пенітенціарної служби про стягнення заборгованості по заробітній платі, а також середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за затримку розрахунку при звільненні

СУТЬ СПОРУ

1. 18.10.2022 ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовом до Академії Державної пенітенціарної служби (далі - відповідач) і, уточнивши 25.11.2022 раніше заявлені вимоги, просила стягнути з відповідача:

- заборгованість по заробітній платі за 2017-2022 рр. в сумі 375 803 грн 35 коп.;

- середній заробіток за час вимушеного прогулу з 11 лютого по 25 квітня 2022 року включно в сумі 76 632 грн;

- середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі 85 000 грн (т.1, а.с. 2-12, 125).

2. В обґрунтування позову зазначила, що в період з 2017 по 2022 рр. відповідач не здійснював оплату праці за участь у проведенні вступних іспитів до аспірантури, рецензування наукових текстів і наукове керівництво аспірантами, внаслідок чого виникла заборгованість по заробітній платі в сумі 375 803 грн 35 коп., яку не виплачено при звільненні з роботи за скороченням.

Крім того, в період з 11 лютого по 25 квітня 2022 року включно відповідач безпідставно не виконував рішення суду від 10.02.2022, яким визнано незаконним відсторонення позивачки від роботи, в зв`язку з чим повинен сплатити середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 76632 грн.

Не проведення повного розрахунку в день звільнення є підставою для стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки такого розрахунку в сумі 85 000 грн.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ ТА УЧАСНИКІВ У СПРАВІ

3. Ухвалою судді від 21.10.2022 відкрито провадження в цивільній справі № 750/6694/22, яку призначено до судового розгляду в порядку загального позовного провадження.

Цією ж ухвалою учасникам справи запропоновано подати до суду процесуальні заяви по суті справи (відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення (т.1, а.с. 83, 84).

4. У відзиві на позовну заяву відповідач вказує (т.1, а.с. 99-103), що на підставі статті 32 Закону України «Про вищу освіту» відповідач як заклад вищої освіти діє на засадах автономності та самоврядування, а тому самостійно вирішує усі питання, пов`язані з організацією та плануванням освітнього процесу. Вказує на те, що виконання позивачкою роботи з участі у проведенні вступних іспитів до аспірантури, рецензування наукових текстів і керівництва аспірантами не відображено в звітній документації кафедри про виконання навчального навантаження на відповідний навчальний рік, що обумовлює відсутність підстав для оплати цієї роботи.

Також зазначає, що в 2017-2022 рр. позивачка отримувала значні суми премії, загальний розмір якої перевищує заявлену нею до стягнення заборгованість по заробітній платі; вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу вважає безпідставною.

З урахуванням вищевикладеного, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

5. У відповіді на відзив (т.1, а.с. 116-121) позивачка зазначила, що автономія та самоврядування не надають закладу вищої освіти право на власний розсуд здійснювати оплату праці науково-педагогічних працівників, яка встановлена і гарантована актами законодавства України. Тому відповідач зобов`язаний був оплачувати фактично виконану роботу за участь у проведенні вступних іспитів до аспірантури, рецензування наукових текстів і керівництво аспірантами.

За таких обставин, вважає доводи відповідача такими, що суперечить приписам чинного законодавства.

6. Ухвалою суду від 09.11.2022 закрито підготовче провадження в справі, яку призначено до розгляду по суті у відкритому судового засіданні (т.1, а.с. 96, 97).

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. Позивачка пред`явлений позов підтримала та наполягала на задоволенні. Її представник повідомив суду про намір подати докази здійснення його довірителькою витрат на правничу допомогу адвоката в 5-денний строк від дня проголошення судом рішення.

8. Представник відповідача позов не визнав з підстав, зазначених у відзиві, та просив відмовити в його задоволенні.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ЯКІ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

9. З 02.02.2016 відповідачка працювала у відповідача на посаді начальника кафедри теорії та історії держави і права, конституційного права, а 10.04.2017 - переведена на посаду завідувачки цієї ж кафедри (т.1, а.с. 15-33).

Позивачка є доктором юридичних наук і має вчене звання професора (т.1, а.с. 153, 154).

Наказом відповідача від 14.07.2022 № 156/ос позивачку звільнено із займаної посади у зв`язку із скороченням, на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.

10. У період з 2017 по 2022 рр. позивачка, крім обов`язків, передбачених контрактом і посадовою інструкцією, виконувала роботу з проведення вступних іспитів до аспірантури, рецензування наукових текстів і керівництво аспірантами.

Вказана робота проводилася на підставі:

- наказів відповідача про створення предметних комісій зі вступних випробувань здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії, які видавалися в 2017-2021 рр.;

- розкладів вступних випробувань здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії в галузі знань 08 «Право» за 2017-2021 рр.;

- наказів відповідача про проведення річних атестацій аспірантів за 2017-2021 рр.;

- розкладів проведення весняної та річних атестацій здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії в галузі знань 08 «Право» за 2017-2022 рр.;

- відомостей перевірки наукових текстів вступників до аспірантури (ад`юнктури) за 2017-2022 рр.

Копії цих документів надані суду сторонами та приєднані до матеріалів справи (т.1, а.с. 162-251; т.2, а.с. 1-131).

11. У 2017 році позивачкою здійснено наукове керівництво 5 аспірантами (ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_3); рецензовано 2 наукові доповіді (ОСОБА_2, ОСОБА_3), взято участь у вступних іспитах щодо 22 здобувачів.

У 2018 році - здійснено наукове керівництво 5 аспірантами (ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_3); рецензовано 3 наукові доповіді (ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_4); взято участь у вступних іспитах щодо 17 здобувачів.

У 2019 році - здійснено наукове керівництво 5 аспірантами ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9, ОСОБА_10); рецензовано 2 наукові доповіді ( ОСОБА_5 , ОСОБА_11); взято участь у вступних іспитах щодо 23 здобувачів.

У 2020 році - здійснено наукове керівництво 5 аспірантами ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9, ОСОБА_10); рецензовано 3 наукові доповіді (ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14); взято участь у вступних іспитах щодо 23 здобувачів.

У 2021 році - здійснено наукове керівництво 4 аспірантами ( ОСОБА_2 , ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_4); взято участь у вступних іспитах щодо 23 здобувачів.

У 2022 році - здійснено наукове керівництво 4 аспірантами (ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_15).

Таким чином, усього за вказаний вище період позивачкою здійснено рецензування 10 наукових доповідей; взято участь у вступних іспитах щодо 108 здобувачів.

12. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 10.02.2022 (справа № 750/14822/21) визнано незаконним і скасовано наказ відповідача про відсторонення позивачки від роботи та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Як випливає з матеріалів справи (т.1, а.с. 74, 75, 107), відповідачем фактично сплачено позивачці середній заробіток за цим рішенням суду 22.09.2022.

13. Пунктом 1 наказу відповідача від 31.03.2022 № 60/ос позивачку поновлено на посаді з 01.03.2022; пунктом 2 цього ж наказу позивачку відправлено у вимушений простій з 01.03.2022 (т.1, а.с. 165, 165 зв.).

Як убачається з особистого запису позивачки, зі змістом цього наказу її ознайомили під підпис лише 24.05.2022.

14. Пунктом 4 наказу відповідача від 25.04.2022 № 85/ос скасовано вимушений простій позивачці з 26.04.2022 (т.1, а.с. 166 зв.).

РЕЛЕВАНТНІ НОРМИ ПРАВА, ЩО РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ВИСНОВКИ СУДУ

15. Відповідно до статті 21 КЗпП України (далі - Кодекс) трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації. …Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Суд констатує, що укладені сторонами контракти (т.1, а.с. 25-26, 158-160) не обумовлювали виконання позивачкою як завідувачкою, а в подальшому - начальником кафедри виконання роботи з участі в проведенні вступних іспитів до аспірантури, рецензування наукових текстів і керівництво аспірантами, що навчаються за контрактом. Проте, враховуючи ту обставину, що обов`язок виконання цієї роботи покладено на позивачку локальними актами відповідача, зазначеними в пункті 10 цього Рішення, суд доходить висновку, що хоча вказана робота й не була прямо обумовлена контрактами, проте повинна була виконуватися позивачкою, оскільки видані відповідачем акти носять розпорядчий характер, а їх порушення тягне за собою притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності.

16. Згідно зі статтею 94 Кодексу заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Статтею 20 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що оплата праці за контрактом визначається за угодою сторін на підставі чинного законодавства, умов колективного договору і пов`язана з виконанням умов контракту.

Таким чином, фактично виконана позивачкою робота з проведення вступних іспитів до аспірантури, рецензування наукових текстів і керівництва аспірантами підлягає обов`язковій оплаті відповідачем. При цьому суд не бере до уваги посилання відповідача на статтю 32 Закону України «Про вищу освіту», як на підставу відмови в оплаті цієї роботи, оскільки визначені нею принципи діяльності закладу вищої освіти, зокрема автономність і самоврядування, не надають закладу вищої освіти право самостійно вирішувати питання оплати праці у випадках, коли така оплата гарантована чинним законодавством України.

17. Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.08.2002 № 450 затверджено норми часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів.

Зокрема, цим Наказом встановлено такі норми часу: проведення вступних іспитів при вступі до аспірантури - 1 година на кожного вступника (п. 22); рецензування рефератів при вступі до аспірантури - 3 години на 1 реферат (п. 21); керівництво аспірантами - 50 годин щороку на 1 аспіранта.

Виходячи з фактично виконаного позивачкою навантаження, зазначеного в пункті 11 цього Рішення, за період з 2017 по 2022 рр. вона має право на оплату за: 108 годин участі в проведенні вступних іспитів до аспірантури; 30 годин - рецензування рефератів; 1150 годин - за наукове керівництво аспірантами, а всього за 1288 годин фактично виконаної роботи, прямо не передбаченої умовами контрактів.

18. Додатком 16 наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» встановлено таки ставки погодинної оплати праці (у відсотках) до окладу працівника 1 тарифного розряду: для доктора наук, що проводить навчальні заняття з аспірантами, - 8.53; для професора, що проводить зайняття з аспірантами, - 10.78.

Виходячи з довідки відповідача (т.1, а.с. 140), тарифна ставка працівника 1 тарифного розряду становила: у 2017 р. - 1600 грн, у 2018 р. - 1762 грн, у 2019 р. - 1921 грн, у 2020 р. - 2225 грн, в період з 01.01.2021 по 30.11.2021 - 2670 грн, в період з 01.12.2021 по 31.12.2022 - 2893 грн.

19. Позивачка має науковий ступень доктора юридичних наук з 26.02.2015, а 09.02.2021 - їй присвоєно вчене звання професора (т.1, а.с. 153, 154).

З урахуванням викладеного в пунктах 17, 18 цього Рішення, відповідач повинен був сплатити позивачці за фактично виконану роботу з проведення вступних іспитів до аспірантури, рецензування наукових текстів і керівництво аспірантами:

-у 2017 р. - 1600 х 8.53 % х 28 год. = 3 821.44 грн;

-у 2018 р. - 1762 х 8.53 % х 276 год. = 41 482.80 грн;

-у 2019 р. - 1921 х 8.53 % х 279 год. = 45 716.94 грн;

-у 2020 р. - 2225 х 8.53 % х 282 год. = 53 520.78 грн;

-у 2021 р. - 2670 х 10.78 % х 223 год. = 64 186.09 грн;

- з 01.12.2021 по день звільнення у 2022 р. - 2893 х 10.78 % х 200 год. = 62 374 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості по заробітній платі, що підлягає стягненню з відповідача, становить 271 102 грн 05 коп.

20. Відповідач не надав суду доказів на підтвердження виконання рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 10.02.2022 про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи та фактичне поновлення позивачки на роботі з 11.02.2022. Проте, як зазначено в пунктах 13, 14 цього Рішення, пунктами 1, 2 наказу відповідача від 31.03.2022 № 60/ос позивачку поновлено на посаді з 01.03.2022 і того ж дня - відправлено у вимушений простій (т.1, а.с. 165, 165 зв.); з цим наказом позивачку ознайомлено лише 24.05.2022.

Пунктом 4 наказу від 25.04.2022 № 85/ос відповідачем скасовано вимушений простій позивачки з 26.04.2022; з цим наказом позивачку також ознайомлено лише 24.05.2022 (т.1, а.с. 166 зв.).

Аналіз наведених розпорядчих актів відповідача дає підстави для висновку, що позивачку було фактично допущено до роботи лише з 26.04.2022 про що їй стало відомо тільки 24.05.2022.

21. За приписом статті 236 Кодексу у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Затримка відповідача у виконанні рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 10.02.2022 про визнання незаконним і скасування наказу про відсторонення від роботи за період з 11 лютого по 25 квітня 2022 року включно становила 51 робочий день середньоденний заробіток позивачки, який визначений цим рішенням суду, становив 1 473 грн 70 коп.

Виходячи з цього, відповідач повинен сплатити позивачці середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 75 158 грн 70 коп. /1 473.70 х 51/.

При вирішенні питання стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд не бере до уваги наказ відповідача від 31.03.2022 № 60/ос з тих підстав, що він не був доведений до відома позивачки в період його дії.

22. Статтями 116, 117 Кодексу в редакції, що діяли на день звільнення позивачки з роботи, було встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. В разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Оскільки в день звільнення з позивачкою не було проведено повний розрахунок, вона має право на виплату за рахунок відповідача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

23. Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» встановлено, що середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

У довідці відповідача, з якою позивачка погодилася, зазначено, що середньоденна заробітна плата позивачки на день її звільнення за скороченням (14.07.2022) становила 1 066 грн 91 коп. (т.1, а.с. 78).

Тому, станом на день ухвалення цього Рішення позивачка має право на отримання середнього заробітку в сумі 119 493 грн 92 коп. /1 066.91 х 112/. Оскільки вимога позивачки про стягнення заборгованості по заробітній платі задоволена судом частково та враховуючи її позицію щодо визначення конкретної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд вважає необхідним стягнути з відповідача у відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 85 000 грн.

24. Отже, усього з відповідача за користь позивача підлягає стягненню 271 102 грн 05 коп. у відшкодування заборгованості по заробітній платі, 75 158 грн 70 коп. у відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 85 000 грн у відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а всього 431 260 грн 75 коп. (сума заборгованості визначена судом без відрахування податків).

25. З урахуванням мотивів і висновків, викладених у пунктах 9-24 цього Рішення, пред`явлений позов належить до часткового задоволення.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

26. Частинами першою, другою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір та інші витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

При зверненні до суду позивачкою сплачено судовий збір за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 992 грн 40 коп., що відповідає приписам статей 4, 5 Закону України «Про судовий збір» (т.1, а.с. 1).

З урахуванням того, що зазначена вимога задоволена судом, сплачена сума судового збору підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача в повному обсязі.

27. Позивачка звільнена від сплати судового збору за вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час вимушеного прогулу, при цьому на її користь стягнуто заборгованість в сумі 346 260 грн 75 коп. /271 102.05 + 75 158.70/, тому з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір у сумі 3 462 грн 60 коп. /346 260.75 х 1 %/.

28. Керуючись статтями 81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 355 Цивільного процесуального кодексу України,

с у д в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Академії Державної пенітенціарної служби (зареєстроване місцезнаходження: м. Чернігів, вул. Гонча, 34; код ЄДРПОУ 08571788) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі в сумі 271 102 грн 05 коп., середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 75 158 грн 70 коп. і середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі 85 000 грн, а всього 431 260 грн 75 коп. (сума заборгованості визначена без відрахування податків).

Стягнути з Академії Державної пенітенціарної служби на користь ОСОБА_1 992 грн 40 коп. у відшкодування судових витрат.

Стягнути з Академії Державної пенітенціарної служби на користь держави судовий збір у сумі 3 462 грн 60 коп.

Рішення суду в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в межах платежу за 1 місяць в сумі 20 000 грн - підлягає негайному виконанню.

Встановити ОСОБА_1 строк до 19.12.2022 включно для подання нею доказів оплати витрат на правничу допомогу адвоката.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів від дня його проголошення.

Суддя В. О. Коверзнев