Рішення № 107838879, 30.11.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/8272/22Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

судді Канигіної Т.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Рибальченко О.І.,

представника позивача Скубака А.В.,

представника відповідача Сухомлин Ю.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Жовтневий спиртовий завод" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Жовтневий спиртовий завод" (надалі ДП "Жовтневий спиртовий завод") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, у якій просить визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0022910903 від 14.07.2022, видане на підставі акта про результати камеральної перевірки №2105/16-31-09-03-09/00374829 від 17.06.2022.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач вийшов за межі своїх повноважень, оскільки під час проведення камеральної перевірки ДП "Жовтневий спиртовий завод" використовував не тільки дані податкових декларацій а й інші документи; при цьому, не перевірив Єдиний реєстр акцизних накладних, Систему електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, Систему автоматичного зіставлення показників обсягів обігу та залишку пального показників обсягів обігу спирту етилового.

Щодо порушень по суті, за доводами позивача, підприємством правомірно застосовано пільгу зі сплати акцизного податку у перевіряємому періоді з огляду на те, що підпунктом 229.1.1 пунктом 229.1 статті 229 Податкового кодексу України не передбачала обов`язкового включення платника податку до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно - косметичної продукції, оцту з харчової сировини. ДП "Жовтневий спиртовий завод" зазначив, що не було порушено і вимог статті 7-1 Закону України № 481/95-ВР, оскільки зазначена норма регулює правовідносини, у яких здійснюється відпуск спирту етилового та його отримання, тоді як ДП "Жовтневий спиртовий завод" передавало спирт на переробку в межах підприємства, внаслідок чого відпуску та отримання спирту не було.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 справу №440/8272/22 прийнято до провадження. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 26.10.2022.

18.10.2022 до суду надійшов відзив. У наданому відзиві представник відповідача зазначив, що позивачем посилання позивача на положення наказу ДПА від 07.06.2011 № 333 щодо проведення перевірок є безпідставним, оскільки цим наказом визначено, що до складу податкової звітності з акцизного податку та збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства включається декларація акцизного податку, затверджена наказом № 1030, тоді як наказ № 1030 втратив чинність 30.01.2015. У спірних правовідносинах перевірці підлягала декларація акцизного податку, форма якої затверджена наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 14 "Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку". Під час проведення камеральної перевірки ДП "Жовтневий спиртовий завод" виявлено помилку, обумовлену неправомірним застосуванням платником податків пільги зі сплати акцизного податку, чим порушено вимоги підпункту 213.1.2 пункту 213.1 статті 213 та пункту 214.4 статті 214 Податкового кодексу України, а саме: невключення до об`єкту оподаткування обсягів передачі в межах одного підприємства з метою промислової переробки підакцизної продукції - спирту етилового денатурованого в обсязі 1501334,30 літрів 100 - відсоткового спирту, а також вимог статті 7-1 Закону України № 481/95-ВР. Невнесення ДП "Жовтневий спиртовий завод" до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно - косметичної продукції, оцту з харчової сировини, на думку контролюючого органу, позбавляє його права на отримання пільги, передбаченої абзацом "д" підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.10.2022 закрито підготовче провадження у справі за позовом ДП "Жовтневий спиртовий завод" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 16.11.2022, викликано в судове засідання для допиту в якості свідка: ОСОБА_1 .

Протокольною ухвалою суду від 16.11.2022 оголошено перерву для надання документів до матеріалів справи до 30.11.2022.

У судовому засіданні 30.11.2022 представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача ГУ ДПС у Полтавській області заперечував проти позову, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідка, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що ДП "Жовтневий спиртовий завод" (код ЄДРПОУ 00374829) зареєстровано 29.07.1994, взято на податковий облік 24.04.1997 у Головному управлінні ДПС у Полтавській, Карлівська ДПІ.

Заступником начальника відділу адміністрування акцизного податку управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Полтавській області Кропко В.М. проведено камеральну перевірку ДП "Жовтневий спиртовий завод" (предмет перевірки правильність обчислення податкового зобов`язання з акцизного податку та формування за квітень 2022 року), за наслідками якої складено акт від 17.06.2022 № 2105/16-31-09-03/00374829.

Під час проведення перевірки встановлено порушення ДП "Жовтневий спиртовий завод" вимог підпункту 213.1.2 пункту 213.1 статті 213 та підпункту 214.4 пункту 214.4 статті 214 Податкового кодексу України в частині невключення до об`єкту оподаткування обсягів передачі в межах одного підприємства з метою промислової переробки підакцизної продукції спирту етилового денатурованого в обсязі 1501334,30 літрів 100 - відсоткового спирту, а також вимог статті 7-1 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", а саме: здійснення передачі (відпуску та отримання) спирту етилового для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України без дотримання умови внесення ДП "Жовтневий спиртовий завод" до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно - косметичної продукції, оцту з харчової сировини.

У зв`язку із неправомірним застосуванням пільги на сплату податкового зобов`язання з акцизного податку, сума заниження податкових зобов`язань відповідно обсягів спирту етилового денатурованого, переданого на переробку з порушенням умов оподаткування акцизним податком та чинної ставки акцизного податку в розмірі 133,31 грн за 1 літр 100 - відсоткового спирту, склала 200142876,00 грн.

Розцінюючи дії ДП "Жовтневий спиртовий завод" щодо безпідставного застосування пільги на сплату податкового зобов`язання з акцизного податку як умисні, контролюючий орган на підставі пунктів 123.4, 123.5 статті 123 Податкового кодексу України застосував до позивача штраф у подвійному розмірі, всього 400285752,00 грн.

Загальна сума визначеного контролюючим органом грошового зобов`язання податковим повідомленням - рішення від 14.07.2022 № 0022910903 склала 600428628,00 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням 200142876,00 грн та за штрафними санкціями 400285752,00 грн.

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням - рішенням та звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Перелік та компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 1.1 статті 1 ПК України).

У підпункті 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Суд враховує, що камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення з показниками попередніх періодів).

Також під час камеральної перевірки може бути перевірена своєчасність: подання податкових декларацій (розрахунків); реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків до них у Єдиному реєстрі акцизних накладних; виправлення помилок у податкових накладних; сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

Інші обставини, які впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати податків, є предметом перевірки контролюючим органом під час здійснення документальних перевірок у порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України.

Аналогічний висновок щодо правозастосування наведений у постанові Верховного Суду від 05.10.2021 у справі №818/828/16.

Водночас, достовірність, повнота нарахування та сплати податків є предметом документальної перевірки відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.

Аналогічне правозастосування викладене у постановах Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №804/6286/17, від 01.10.2018 у справі №821/1648/17, від 29.09.2019 у справі №808/818/15, від 24.06.2020 у справі №640/18801/18.

Водночас, за висновками Верховного Суду у постановах від 23.06.2018 у справі № 803/552/17 та від 21.06.2018 у справі № 813/448/17, що підтримані і у постанові Верховного Суду від 19.04.2022 у справі № 816/687/16 у подібних правовідносинах, метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування арифметичних та/або методологічних помилок, інших відомостей, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання, або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок сум податкових зобов`язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, перевірка правильності застосування ставок податків, податкових пільг, відображення у податковій звітності показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок. Застосовуючи норми підпункту 75.1.1 пункту 75.1.1 статті 75 та підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, судова палата дійшла висновку, що встановлений нормою підпункту 78.1.4 спосіб реалізації контролюючим органом повноважень щодо здійснення позапланової перевірки не стосується камеральних перевірок. Камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, які зазначені у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, Єдиного реєстру акцизних накладних та даних електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних системи обліку даних реєстратора розрахункових операцій. Виявлене за результатами камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) заниження платником податку суми податкового зобов`язання внаслідок застосування ставки податку іншої, ніж встановлено нормою Податкового кодексу України, є достатньою підставою для визначення контролюючим органом відповідно до пункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України суми грошових зобов`язань.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що контролюючий орган під час прийняття оскарженого у цій справі податкового повідомлення - рішення №0022910903 від 14.07.2022 не порушив процедури його прийняття.

Надаючи оцінку суті виявленого порушення суд зазначає таке.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19.12.1995 № 481/95-ВР.

Згідно з преамбулою Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" дія цього Закону не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених цим Законом, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, напоїв медових, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання.

За визначеннями, наведеними в абзацах другому та тридцять четвертому в статті 1 Закону №481/95-ВР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):

- спирт етиловий спирт етиловий-сирець, спирт етиловий ректифікований технічний, спирт етиловий денатурований (спирт технічний), спирт етиловий технічний, спирт етиловий ректифікований, що відповідають кодам 2207 і 2208 згідно з УКТ ЗЕД та виготовлені з крохмале- і цукровмісної сировини або з нехарчових видів сировини за спеціальними технологіями;

- спирт етиловий денатурований спирт етиловий ректифікований денатурований та інші види спирту етилового будь-якої міцності, змішані з іншими речовинами (денатуруючими добавками), які роблять його непридатним для пиття, але не перешкоджають його використанню для промислових цілей. Перелік денатуруючих добавок для денатурації спирту етилового, призначеного для використання на митній території України, затверджується Кабінетом Міністрів України. Денатуруючі добавки для денатурації спирту етилового, призначеного для використання поза межами митної території України, визначаються умовами відповідної угоди на експорт.

Відповідно до статті 2 Закону №481/95-ВР представник (представники) податкового органу здійснює (здійснюють) постійний безпосередній контроль за дотриманням встановленого порядку відпуску спирту етилового та сплати акцизного податку з нього.

Згідно зі статтею 7-1 Закону №481/95-ВР відпуск спирту етилового його виробниками та отримання спирту етилового суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які використовують його для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, здійснюється за умови внесення таких суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини (далі - Електронний реєстр).

Ведення Електронного реєстру здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Для включення до Електронного реєстру суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає заяву, до якої додаються: копії документів, що підтверджують наявність власних та/або орендованих приміщень та технологічного обладнання для виробництва продукції з використанням спирту етилового; копії технічної документації (технічні регламенти, стандарти, технічні умови на продукцію, що виробляється з використанням спирту етилового); копії технологічних інструкцій (рецептур) на всю номенклатуру продукції, що виробляється з використанням спирту етилового; перелік технологічного обладнання, що забезпечує виробництво продукції з використанням спирту етилового.

Включення суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, до Електронного реєстру здійснюється за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 робочих днів з дня отримання заяви, за умови: внесення витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового, встановлених на кожному місці отримання спирту етилового, та витратомірів-лічильників обсягу виробленої продукції, встановлених на кожному місці відпуску продукції, до Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового; кількості працюючих не менше 10 осіб; відсутності податкового боргу на момент прийняття рішення про включення до Електронного реєстру; внесення місць зберігання спирту до Єдиного реєстру місць зберігання спирту.

Отже, зі змісту наведеної норми слідує, що:

- відпуск спирту етилового його виробником може здійснюватися тому суб`єкту господарювання, який включений до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини;

- отримання спирту етилового може здійснюватися тим суб`єктом господарювання, який включений до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини.

Взаємозв`язок фактів відпуску та отримання спирту етилового саме із особою отримувача спирту етилового (суб`єктом господарювання) обумовлений необхідністю державного контролю за суб`єктами господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, суть якого полягає у встановленні законодавцем до таких суб`єктів господарювання певних вимог та перевірці їх дотримання (щодо наявності у суб`єктів господарювання технологічного обладнання, що забезпечує виробництво продукції з використанням спирту етилового, та внесення витратомірів-лічильників до Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового; наявності у суб`єктів господарювання власних та/або орендованих приміщень та внесення місць зберігання спирту до Єдиного реєстру місць зберігання спирту; наявності достатньої кількості трудових ресурсів; відсутності у суб`єктів господарювання податкового боргу на момент прийняття рішення про включення їх до Електронного реєстру тощо). Характерною ознакою суб`єктів господарювання, які можуть отримувати спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, є їх перебування в спеціальному реєстрі, ведення якого забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Таким чином, самого лише факту використання суб`єктом господарювання спирту етилового для виробництва продукції, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, недостатньо для того, щоб підприємство-виробник могло відпустити, а суб`єкт господарювання-отримувач міг отримати від виробника спирт етиловий.

Відповідно, невиконання виробником/ суб`єктом господарювання обов`язку щодо відпуску/ отримання спирту етилового за умови внесення суб`єкта господарювання до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, свідчитиме про недотримання вимог статті 7-1 Закону №481/95-ВР.

Перелік продукції хімічного і технічного призначення, для виробництва якої використовується спирт етиловий денатурований, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 № 722.

Преамбулою до постанови Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 № 722 визначено, що затвердження переліку продукції хімічного і технічного призначення, для виробництва якої використовується спирт етиловий денатурований, здійснено Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "д" підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України та абзацу тридцять четвертого статті 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".

Отже, затвердження Кабінетом Міністрів України переліку наведеної продукції, про що зазначено в абзаці тридцять четвертому статті 1 та в статті 7-1 Закону №481/95-ВР, здійснено для цілей застосування підпункту "д" підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України, відповідно до якого податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із спирту етилового денатурованого, який використовується для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, з 14.08.2019 (затвердження переліку продукції хімічного і технічного призначення, для виробництва якої використовується спирт етиловий денатурований, постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 № 722) підпункт "д" підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України має обмежену сферу застосування: застосовується щодо спирту етилового денатурованого, який використовується для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

При цьому стадії використання спирту етилового денатурованого для виробництва продукції хімічного і технічного призначення передує стадія отримання спирту етилового від його виробника.

Випадки, при яких спирт етиловий денатурований отримується суб`єктом господарювання та після отримання може бути ним використаний для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, передбачені не Податковим кодексом України, а іншими законами, а саме: Законом №481/95-ВР.

Так, статтею 7-1 Закону №481/95-ВР визначено, що отримання спирту етилового суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які використовують його для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, здійснюється за умови внесення таких суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини (далі - Електронний реєстр).

Отже, застосування норми підпункту "д" підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України може бути досягнуто через практичне застосування норми статті 7-1 Закону № 481/95-ВР, оскільки неможливо використати спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, попередньо не отримавши його від виробника.

Одночасне застосування норм підпункту "д" підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України та статті 7-1 Закону №481/95-ВР в їх системному взаємозв`язку не суперечить пункту 5.2 статті 5, пунктам 7.3 та 7.4 статті 7 Податкового кодексу України, оскільки до правовідносин, які виходять за рамки регулювання Податковим кодексом України, мають бути застосовані субсидіарно норми інших законів.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що право на пільгу зі сплати акцизного податку (за ставкою 0 гривень) відповідно до підпункту "д" підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України мають суб`єкти господарювання, які отримують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, а з огляду на те, що отримувати такий спирт відповідно до вимог статті 7-1 Закону №481/95-ВР можуть лише суб`єкти господарювання, які внесені до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, то і застосовувати підпункт "д" підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України вправі суб`єкти господарювання, які включені до реєстру.

На підтвердження такого висновку свідчать і подальші доповнення, що внесені Законом України № 2284-ІХ від 31.05.2022 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання виробництва спирту етилового денатурованого" (набрав чинності 17.06.2022) до підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України.

Так, підпункт 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України доповнено абзацом дванадцятим такого змісту: "спирт етиловий за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту для виробництва продукції, зазначеної у підпунктах "д", "е", "є" цього підпункту, дозволяється отримувати лише суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), внесеним до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини (далі - Електронний реєстр), ведення якого здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику".

У розділі 1 "Обґрунтування необхідності прийняття акта" Пояснювальної записки до проекту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання виробництва спирту етилового денатурованого № 2284-ІХ від 31.05.2022 зазначено, що внаслідок неврегульованості ряду питань щодо обліку спирту етилового денатурованого та біоетанолу їх виробництво та реалізація в України протягом останніх двох років практично не здійснювалися.

Розділом 2 "Мета та шляхи її досягнення" цієї Пояснювальної записки визначено, що метою, яка покладена в основу проекту Закону, є забезпечення сприятливих умов для виробництва спирту етилового денатурованого, біоетанолу, продукції хімічного і технічного призначення, у тому числі дезінфікуючих засобів, парфумерно-косметичної продукції, у виробництві яких використовують спирт етиловий денатурований, а також оцту з харчової сировини, який виробляється із спирту етилового неденатурованого, що сприятиме розвитку спиртової галузі та суміжних галузей.

Згідно з розділом 4 "Правові аспекти" Пояснювальної записки нормативно-правову базу у даній сфері суспільних відносин складають Податковий кодекс України, Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".

Відповідно до розділу 5 "Фінансове-економічне обґрунтування" Пояснювальної записки у середньостроковій перспективі очікується збільшення надходження податків від українських суб`єктів господарської діяльності галузі за рахунок розвитку сфери виробництва спирту етилового денатурованого та продукції хімічного і технічного призначення.

Як свідчить зміст Пояснювальної записки, доповнення, що внесені Законом України № 2284-ІХ від 31.05.2022, зокрема, до підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України, мають забезпечити сприятливі умови для виробництва та обігу спирту етилового та збільшити надходження податків за рахунок розвитку сфери виробництва спирту етилового денатурованого та продукції хімічного і технічного призначення. Оскільки нульова ставка акцизного податку для виробництва продукції хімічного і технічного призначення була введена Податковим кодексом України ще в 2019 році, то є підстави стверджувати, що сприятливі умови для виробництва та обігу спирту етилового мають бути досягнуті Законом України № 2284-ІХ від 31.05.2022 не завдяки ставки 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту для виробництва затвердженої продукції, а завдяки врегульованості питання щодо особи, яка має право отримувати спирт етиловий для виробництва затвердженої продукції, у Податковому кодексі України, оскільки до 17.06.2022 питання щодо особи, яка вправі отримувати спирт етиловий для виробництва затвердженої КМУ продукції, було врегульовано статтею 7-1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", тоді як Податковий кодекс України відповідне положення не містив, у зв`язку з чим на практиці виникали спірні ситуації, схожі до тих, що є предметом розгляду у цій справі. Водночас, доповнення підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України абзацом дванадцятим не змінило правового регулювання підпункту "д" підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України та статті 7-1 Закону №481/95-ВР, яке було встановлене законодавцем до 17.06.2022. Отже, отримувати спирт етиловий за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту для виробництва продукції, зазначеної у підпунктах "д", "е", "є" цього підпункту, дозволяється лише суб`єктам господарювання, внесеним до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини.

Оскільки в квітні 2022 року позивач не був внесений до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, то логічним є висновок перевірки про наявність у позивача обов`язку, встановленого підпунктом 213.1.1 пункту 213.1 статті 213 та пунктом 214.4 статті 214 Податкового кодексу України, включити до об`єкту оподаткування за ставкою 133,31 грн за 1 літр 100-відсоткового спирту етилового денатурованого, передбаченою підпунктом 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, операцію з передачі в межах одного підприємства підакцизної продукції (спирту етилового денатурованого) з метою його промислової переробки.

Як наслідок, невиконання позивачем зазначеного обов`язку, як і обов`язку зі сплати суми податкового зобов`язання, свідчить про умисність таких діянь, спрямованих на ухилення від сплати акцизного податку, об`єктивним свідченням чого є і даний адміністративний позов, у зв`язку з чим податковим органом у порядку пункту 123.5 статті 123 ПК України правомірно було застосовано штраф у подвійному розмірі сум, що були використані не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям надання таких пільг.

Водночас, у позовній заяві та під час розгляду справи позивачем не заперечується підстави та порядок нарахування штрафних санкцій.

Суд також зазначає, що зі змісту експертного висновку комісійного науково-правового дослідження №011-АНО/21 від 21.05.2021 вбачається, що спирт денатурований вироблявся для власного використання у виробництві засобу дезінфекційного та розріджувача багатофункціонального з дотриманням вимоги при його виробництві використання обов`язкової добавки бітрекс та однієї з затвердженого Переліку добавок етилацетат. Крім того, зазначено, що напрям використання підакцизного товару використання різновиду спирту етилового спирту етилового денатурованого для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

При цьому, сторонами не оспорюється, що спирт етиловий денатурований вироблявся безперервно у межах підприємства. Також матеріалами справи підтверджено, що спирт етиловий денатурований використався не лише для власних потреб підприємства, а також використався для вироблення продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінету Міністрів України (засіб дезінфекційний код 3808949000, розріджувач багатофункціональний (код 3814009090) для подальшої реалізації.

Інші доводи та докази позивача не спростовують висновки суду в цій справі.

Враховуючи вищевикладене, суд визнає податкове повідомлення-рішення №0022910903 від 14.07.2022 правомірним, у зв`язку з чим позовна вимога про його скасування є такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Проте у цій справі суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, у зв`язку з чим відсутні підстави для відшкодування судових витрат, понесених позивачем.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Жовтневий спиртовий завод" (вул. Полтавська, 3, м. Карлівка, Полтавська область, 39501, код ЄДРПОУ 00374829) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ ВП 44057192) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 12.12.2022.

Суддя Т.С. Канигіна