Рішення № 107835617, 09.12.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2022 року ЛуцькСправа № 140/6250/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Етнокар» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Етнокар» (далі ПП «Етнокар», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів № UA205170/2022/000003/2 від 11.08.2022 та № UA205170/2022/000004/2 від 12.08.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.08.2022 та 12.08.2022 позивачем, з метою митного оформлення товарів «сідельний тягач, призначений для перевезення вантажів по дорогах загального користування марки VOLVO, FM450, VIN - НОМЕР_1 , 2014 року виготовлення» та «сідельний тягач призначений для перевезення вантажів по дорогах загального користування, марки VOLVO, модель - FM450, 2014 року виготовлення, номер кузова - НОМЕР_2 », на митний пост «Луцьк» Волинської митниці подано електронні митні декларації відповідно до положень ст. 264 Митного кодексу України за № UA205170/2022/016186, № UA205170/2022/16266, де ціна товару зазначена за першим методом, а також передбачені МК України перелік документів, на підставі яких транспортні засоби були придбані та ввезені на територію України.

Проте митним органом було відмовлено позивачу у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю та прийнято рішення про коригування митної вартості № UA205170/2022/000003/2 від 11.08.2022 та № UA205170/2022/000004/2 від 12.08.2022, оскільки подані документи містять розбіжності та неточності.

Позивач з таким твердженням митного органу не погоджується та зазначає, що декларантом на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи. Ці документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну, яка була фактично сплачена за товар та в своїй сукупності дають можливість визначити митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості товару.

З врахуванням наведеного просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 28.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваних рішень та картки відмови. При цьому, вказав, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять розбіжності.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 11.08.2022 та 12.08.2022 декларант ПП «Етнокар» подало до Волинської митниці МД UA205170/2022/016186, № UA205170/2022/16266 для здійснення митного оформлення в режимі імпорту товарів - 1. «сідельний тягач призначений для перевезення вантажів по дорогах загального користування, марки VOLVO, модель - FM450, 2014 року виготовлення, номер кузова - НОМЕР_2 » та 2. «сідельний тягач, призначений для перевезення вантажів по дорогах загального користування марки VOLVO, FM450, VIN - НОМЕР_1 , 2014 року виготовлення», на митний пост «Луцьк». При цьому, митна вартість товарів була визначена за першим методом у сумі 450 122,40 грн, що становить 12 000,00 Євро.

На підтвердження заявленої в МД митної вартості товарів та обраного методу їх визначення декларант надав митному органу разом з декларацією такі документи:

- щодо товару №1: рахунок-фактура №12-08F від 09.08.2022, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 08.08.2022, висновок про вартісні та якісні характеристики товарів від 12.08.2022, зовнішньоекономічний контракт №01-21 від 06.04.2021, договір про надання послуг митного брокера №2021/8-1 від 01.08.2021, копія митної декларації країни відправлення №22PL412020E0940595 від 09.08.2022;

- щодо товару №2: рахунок-фактура №10-08F від 09.08.2022, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 08.08.2022, висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, зовнішньоекономічний контракт №01-21 від 06.04.2021, договір про надання послуг митного брокера №2021/8-1 від 01.08.2021, копія митної декларації країни відправлення №22PL412020E0940510 від 09.08.2022.

Волинська митниця встановила, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також подані документи містять розбіжності, а саме:

- в обох деклараціях країни відправлення відрізняється числове значення 57 124,00 не відповідає інвойсам, в яких зазначено 12 000,00 Євро;

-технічні паспорти №422315318 виданий 08.08.2022 та №423165523 виданий 08.08.2022 в країні Бельгія продавцю транспортного засобу Fortiga Sp. z o.o. UL. Lubarlowska, 71 А, 20-123 Lublin, Polska від третіх осіб;

-пункт 3.3 зовнішньоекономічного контракту №01-21 від 06.04.2021 року передбачає оплату в безготівковій формі, однак платіжних документів не подано до митного оформлення;

- так як країною відправлення транспортного засобу є Бельгія, до митного оформлення не подана декларація країни відправлення Бельгія.

Відповідно до вимог наказу ДМСУ від 01.07.2021№476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» та згідно ст. 53 та ст. 54 МК України декларанту запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи: - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; - банківський платіжні документи за здійснені поставки; - висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, однак декларант не надав інших додаткових документів для підтвердження митної вартості, про що повідомив листами №б/н від 12.08.2022.

Оскільки подані документи у своїй сукупності не спростували сумніви митниці у достовірності наданої інформації, вказане слугувало підставою для визначення митної вартості не за першим методом, а шляхом поетапного застосування митницею методів визначення митної вартості та прийняття рішень про коригування митної вартості товарів № UA205170/2022/000003/2 від 11.08.2022 та № UA205170/2022/000004/2 від 12.08.2022, де згідно з графою 30 вказаних рішень були виявлені наступні порушення: - числове значення 57124 зазначене в деклараціях країни відправлення №22PL412020E0940595 від 09.08.2022 не відповідає числовому значенню згідно інвойсу №12-08F від 09.08.2022, де зазначено 12 000,00 EUR; - технічний паспорт №422315318 виданий 08.08.2022 в країні Бельгія продавцю транспортного засобу Fortiga Sp. z o.o. UL. Lubarlowska, 71 А, 20-123 Lublin, Polska від третіх осіб; - пункт 3.3 зовнішньоекономічного контракту №01-21 від 06.04.2021 передбачає оплату в безготівковій формі, однак платіжних документів не подано до митного оформлення; - так як країною відправлення транспортного засобу є Бельгія, до митного оформлення не подана декларація країни відправлення Бельгія; та - числове значення 57124 зазначене в деклараціях країни відправлення №22PL412020E0940510 від 09.08.2022 не відповідає числовому значенню згідно інвойсу №10-08F від 09.08.2022, де зазначено 12 000,00 EUR; - технічний паспорт №423165523 виданий 08.08.2022 в країні Бельгія продавцю транспортного засобу Fortiga Sp. z o.o. UL. Lubarlowska, 71 А, 20-123 Lublin, Polska від третіх осіб; - пункт 3.3 зовнішньоекономічного контракту №01-21 від 06.04.2021 передбачає оплату в безготівковій формі, однак платіжних документів не подано до митного оформлення; - так як країною відправлення транспортного засобу є Бельгія, до митного оформлення не подана декларація країни відправлення Бельгія.

Крім того, 15.08.2022 Волинська митниця видала картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА205170/2022/000674 та № UА205170/2022/000669. Як зазначено у вказаніх картах відмови, Волинська митниця відмовила у митному оформленні товарів з таких причин: у зв`язку з прийняттям рішень щодо коригування митної вартості товарів № UA205170/2022/000003/2 від 11.08.2022 та № UA205170/2022/000004/2 від 12.08.2022. У цій же картці відмови митний орган роз`яснив вимоги, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: приведення рівня митної вартості у відповідность до рішення про визначення митної вартості № UA205170/2022/000003/2 від 11.08.2022 та № UA205170/2022/000004/2 від 12.08.2022.

В подальшому, як вбачається із матеріалів справи, спірні транспортні засоби було випущено у вільний обіг за МД № UA 205170/2022/016239 від 11.08.2022 та МД № UA 205170/2022/016311 від 12.08.2022.

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Крім того, згідно із частинами першою, другою, шостою статті 264 МК України митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Митна декларація та інші документи подаються органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Відповідно до частин восьмої десятої статті 264 МК України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Орган доходів і зборів не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом. Відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

За правилами частин одинадцятої - дванадцятої статті 264 МК України орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом. У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Системний аналіз вказаних положень МК України дає підстави дійти таких висновків.

На виконання такого принципу державної митної справи, як принцип додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб, орган доходів і зборів повинен обґрунтувати причини витребування додаткових документів у разі, якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів. У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів. Орган доходів і зборів зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що додаткові документи були витребувані відповідачем від декларанта, зокрема, у зв`язку з тим, що документи, які були подані разом з митною декларацією для підтвердження митної вартості транспортного засобу, містять розбіжності щодо власника транспортного засобу та продавця.

Щодо розбіжностей декларацій країни відправлення №22PL412020E0940510 від 09.08.2022, №22PL412020E0940595 від 09.08.2022 та інших товаросупровідних документів, на переконання суду, зазначена обставина не повинна викликати у Волинської митниці сумнівів при проведенні митного оформлення, оскільки у експортних митних деклараціях зазначена статистична вартість у польських злотих, а при заповненні митних декларацій суб`єкт (Польський брокер) повинен вибрати та проставити в зазначеній декларації середню статистичну вартість.

Як вбачається з виписки з веб-ресурсу комерційного сайту Мінфін щодо конвертації вартості транспортних засобів з євро у польський злотий станом на 11.07.2022 (на момент оформлення експортних митних декларації). У долученій виписці чітко відображається, що станом на 11.07.2022 12 000,00 євро за курсом НБУ становить 57 346,14 польських злотих.

Суд зауважує, що різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням позивачем ціни товару згідно з документами, виданими йому продавцем, тому твердження Волинської митниці щодо різних вартісних показників у товаросупровідних документах не відповідає дійсності.

Щодо твердження, що технічні паспорти №423165523 від 08.08.2022 та №422315318 від 08.08.2022 видані в країні Бельгія продавцю транспортного засобу Fortiga Sp. z o.o. UL. Lubarlowska, 71 А, 20-123 Lublin, Polska від третіх осіб, суд зазначає наступне.

Сідельні тягачі, призначені для перевезення вантажів по дорогах загального користування марки VOLVO з номерами кузова НОМЕР_1 та НОМЕР_2 поставлялися із Республіки Польща, а технічні документи видані в Бельгії, тобто із країни-члена Європейського Союзу, відповідно, на цю країну поширюється дія усіх директив Ради Європейського Союзу.

Відповідно до статті 4 Директиви Ради Європейського Союзу 1999/37/ЄС від 29.04.1999 про реєстраційні документи транспортних засобів свідоцтво про реєстрацію, видане однією державою-членом, офіційно визнає інша держава-член з метою ідентифікації транспортного засобу у міжнародному дорожньому русі або для перереєстрації в іншій державі-члені.

Крім того, суд зазначає, що задля спрощення процедур та мінімізації бюрократичних дій, склалася практика, яка передбачає можливість непереєстрації транспортних засобів у випадку подальшого продажу останніх. Для придбання транспортних засобів реєстрація таких не потрібна ні відповідно до європейського законодавства, ні відповідно до національних правил країни-експортера. Це також не потрібно для перепродажу транспортних засобів. Жодна з граф реєстраційного свідоцтва не є доказом права власності. Підтвердити право власності можна за допомогою договору купівлі- продажу. Свідоцтва про реєстрацію не мають завдання підтвердити право власності, а використовується як доказ права розпорядження в процесі реєстрації транспортного засобу. До того ж, відомості із свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів не впливають на числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ввезений на митну територію України товар. Зазначені обставини були досліджені Верховним Судом, позиція Верховного Суду викладена у постанові від 19.06.2020 у справі № 1.380.2019.002044.

Разом з тим, на думку суду, у відповідача були правові підстави (в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України) запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості. Суд звертає увагу, що в оскаржуваному рішенні відсутнє обґрунтування того, що зазначені недоліки впливають на митну вартість товару, та вважає, що виявлені розбіжності не можуть впливати на митну вартість спірного транспортного засобу та не можуть бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Як встановлено судом, надані позивачем до митного оформлення документи з МД від UA205170/2022/016186, № UA205170/2022/16266, є об`єктивно такими, що підтверджують заявлену митну вартість спірного автомобіля.

Так, зокрема, декларантом для підтвердження митної вартості «сідельного тягача, марки VOLVO, FM450, VIN - НОМЕР_1 , 2014 року виготовлення» були надані рахунок-фактура №10-08F від 09.08.2022, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 08.08.2022, висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, зовнішньоекономічний контракт №01-21 від 06.04.2021, договір про надання послуг митного брокера №2021/8-1 від 01.08.2021, копія митної декларації країни відправлення №22PL412020E0940510 від 09.09.2022, у яких вартість вказаного транспортного засобу визначена в розмірі 12 000,00 Євро, а для підтвердження митної вартості «сідельного тягача, марки VOLVO, модель - FM450, 2014 року виготовлення, номер кузова - НОМЕР_2 »» були надані рахунок-фактура №12-08F від 09.08.2022, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 08.08.2022, висновок про вартісні та якісні характеристики товарів від 12.08.2022, зовнішньоекономічний контракт №01-21 від 06.04.2021, договір про надання послуг митного брокера №2021/8-1 від 01.08.2021, копія митної декларації країни відправлення №22PL412020E0940595 від 09.08.2022, у яких вартість вказаного транспортного засобу визначена в розмірі 12 000,00 Євро.

В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів не зазначено, чому вказані вище документи, що подані до митного оформлення, не взяті до уваги при визначенні митної вартості транспортного засобу. Суд звертає увагу, що зазначені вище документи в частині підтвердження заявленої митної вартості не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відповідач не спростував їх достовірність та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості спірного товару.

Суд також враховує, що згідно із умовами контракту № 01-21 від 06.04.2021, укладеного між Fortiga Sp. z o.o. та ПП «Етнокар», передбачено здійснення оплати у безготівковій формі та не заборонено здійснення розрахунку за поставлений товар на умовах післяоплати. Таким чином, на момент митного оформлення спірних транспортних засобів строк оплати не настав, а тому документи, що підтверджують оплату товару, не могли бути подані до митного оформлення.

Разом з тим, суду надане платіжне доручення ПАТ «КБ «Акордбанк» від 18.08.2022 № 45, якою підтверджено перерахування коштів з рахунку ПП «Етнокар`у загальному розмірі 60 800,00 Євро, як оплата за вказаним вище контрактом на користь Fortiga Sp. z o.o., де у призначенні платежу - графа 70 містяться номери рахунків-фактур, які покриває зазначене платіжне доручення.

При вирішенні спору суд враховує приписи пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, відповідно до яких прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування. Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

На думку суду, відсутні підстави ставити під сумнів вартість спірного транспортного засобу в сумі 12 000,00 Євро, яка вказана у поданих до митного оформлення документах, оскільки транспортні засоби є 2014 року випуску та вже були у використанні. При цьому, відповідач не надав звіту про оцінку транспортного засобу чи експертного висновку, які б спростували таку оцінку.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного транспортного засобу, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та прийнята на його підставі оскаржувана картка відмови є необґрунтованими та такими, що не відповідають вказаним вище нормам МК України, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів № UA205170/2022/000003/2 від 11.08.2022 та № UA205170/2022/000004/2 від 12.08.2022 належить задовольнити.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 4 962,00 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення від 18.08.2022 №366.

Керуючись статтями 134, 139, 241-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів № UA205170/2022/000003/2 від 11.08.2022 та № UA205170/2022/000004/2 від 12.08.2022.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Приватного підприємства «Етнокар» судовий збір у розмірі 4 962,00 грн (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Приватне підприємство «Етнокар» (43000; Волинська область, м. Луцьк, вул. Вахтангова, 10; код ЄДРПОУ 43983825).

Відповідач: Волинська митниця (44350; Волинська область, с. Римачі, вул. Призалізнична, 3; код ЄДРПОУ 43958385).

СуддяС.Ф. Костюкевич