Ухвала суду № 107834215, 13.12.2022, Приморський районний суд м. Одеси

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

13.12.2022

м. Одеса

Справа № 522/15345/22

Провадження № 2-а/522/405/22

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Ярема Х.С. розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправними дій та скасування рішення про повернення в країну походження.

ВСТАНОВИВ:

09.11.2022 до суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області.

Позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення №44 від 15.05.2021 про примусове повернення в країну походження громадянина Палестини ОСОБА_1

- поновити строк звернення до суду.

Ухвалою від 14.11.2022 позов залишено без руху з тих підстав, що позивачу слід надати докази отримання ним постанови суду від 16.02.2022 лише 30.09.2022, навести виправдані причини, що введення на території України з 24.02.2022 воєнного стану стало перешкодою звернення до суду з цим позовом. Тобто, позов залишено без руху з метою наведення заявником поважності причин пропуску строку звернення до суду.

07.12.2022 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви. Представник заявника мотивує поважність причин пропуску строку звернення до суду таким. Адвокат Завальнюк Д.Ю., що представляв інтереси позивача та оскаржував до суду апеляційної інстанції ухвалу про залишення позову без розгляду, самоусунувся від представництва, а після 24.02.2022 не виходив на зв`язок з клієнтом, не проінформував клієнта про рішення суду апеляційної інстанції від 16.02.2022. Баннура Тамер не знав як знайти адвоката. Тому лише 30.09.2022 він знову звернувся за правовою допомогою і 24.10.2022 ним було укладено угоду з іншим адвокатом, а 09.11.2022 подано цей позов.

Наявність воєнного стану впливає на емоційний стан, що не дозволяло йому тривалий час взагалі думати про судові справи, а змушувало перейматися безпекою власної сім`ї. Також ОСОБА_1 займається волонтерською діяльністю під час війни в Україні.

Надаючи правову оцінку обставинам пропуску строку звернення до суду, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом статті 122 КАС України перебіг процесуального строку починається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно із 2 якої, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду застосування ч. 1 ст. 121 КАС України, уперше сформульованою у постанові від 20.11.2019 у справі №9901/405/19, «правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.».

Оскаржуване рішення №44 прийнято 15.05.2021, отже, строк його оскарження закінчується 15.11.2021 (6 місяців).

Баннура Тамер вперше з позовом про оскарження рішення №44 від 15.05.2021 звернувся до суду 24.05.2021 (через 9 днів після винесення спірного рішення), тобто своєчасно.

Проте ухвалою від 21.10.2021 (справа №522/9230/21) позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду. Постановою суду апеляційної інстанції від 16.02.2022 залишено без змін ухвалу від 21.10.2021.

Повторно ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про оскарження рішення №44 від 15.05.2021 вже 09.11.2022, тобто через 8 місяців та 23 дні, а загалом, враховуючи вказані 9 днів, позивач звернувся до суду більше, ніж через 9 місяців після ухвалення спірного рішення (при тому, що загальний строк оскарження рішення про примусове повернення становить 6 місяців).

При цьому суд враховує, що у зв`язку із поданням позову до суду, який було залишено без розгляду, перебіг строку звернення до суду не переривався, а лише зупинявся (правова позиція щодо аналогічних правовідносин у постанові Великої Палати ВС від 29.06.2021 у справі № 904/3405/19).

Отже, на час розгляду справи судом, тобто до ухвалення постанови апеляційною інстанцією 16.02.2022, перебіг строку звернення до суду зупинявся та, відповідно, відновився з наступного дня після 16.02.2022.

З 16.02.2022 й до 09.11.2022 минуло 8 місяців та 23 дні.

Позивач зазначає, що постанову від 16.02.2022 він не отримував, оскільки адвокат Завальнюк Д.Ю., який на той час представляв його інтереси в суді не повідомив його про ухвалення постанови, після 24.02.2022 взагалі не виходив з ним на зв`язок. У зв`язку з цим, Баннура Тамер вимушений був звернутись за правовою допомогою до іншого адвоката, внаслідок чого 24.10.2022 ним було укладено угоду з іншим адвокатом та 09.11.2022 подано цей позов. Хоча доказів про те, що лише внаслідок звернення вдруге за правовою допомогою до іншого суб`єкта адвокатської діяльності вдалось отримати та дізнатись про постанову суду від 16.02.2022 все одно не надано.

З приводу таких доводів заявника, суд зазначає, що даний аргумент не виправдовує пасивну поведінку Баннура Тамер в очікуванні з майже з лютого по листопад 2022 року (звернення до суду з позовом). Заявник, добре усвідомлюючи загрозу його примусового повернення в країну походження, мав діяти обдумано та на випередження цих подій. Тим більше кожен раз він акцентує, що має сім`ю на території України створену з громадянкою України і, вочевидь, повинен мати почуття відповідальності не бути примусово повернутим, якщо він проти цього так заперечує та бажає залишитись з сім`єю.

Невжиття ним активних дій з моменту прийняття винесення рішення суду апеляційної інстанції (від 16.02.2022) на протязі 8 місяців та 23 днів свідчить про пасивність поведінки останнього у здійсненні захисту власних прав та інтересів.

Також суд звертає увагу, що підставою оскарження рішення про примусове повернення є відсутність перекладача та не володіння Баннура Тамер українською мовою. Зокрема, цей аргумент він використовує як труднощі (причину) у своєчасному зверненні до суду з позовом.

Проте ОСОБА_1 перебуває в шлюбі з громадянкою України, тривалий час проживає в Україні. Тобто, навіть не володіючи особисто українською мовою, він не був зовсім позбавлений можливості цікавитись станом його судової справи, оскільки найближче оточення володіє необхідною мовою. Зважаючи на ці обставини суд вважає, що зазначена причина об`єктивно не є поважною у зверненні до суду у встановлені строки.

Твердження про те, введення на території України воєнного стану не дозволяло думати про судові справи, оскільки є поважніші справи, суд також не приймає за поважні причини.

Безумовно введення воєнного стану, постійні загрози життю мирних жителів впливають на усталений ритм життя людей, їхній емоційний стан. З цією метою суворе застосування судами наслідків пропуску строку звернення до суду вважається обмеженням доступу до суду.

Проте суд у випадку заявника вбачає, що оскаржуване рішення за яким він підлягає примусовому поверненню в країну походження було прийнято ще 15.05.2021. З 16.02.2022 (постанова суду апеляційної інстанції про залишення без змін ухвали про залишення позову без розгляду) по 09.11.2022 (звернення до суду з позовом), з урахуванням зупинення строків звернення до суду, минуло майже 9 місяців. Дійсно об`єктивних перешкод у зверненні до суду, пов`язаних з введенням воєнного стану в Україні, суд вважає, в ОСОБА_1 не було, а допущено пасивне зволікання у потребі захисту власних прав та інтересів.

Таким чином, причини несвоєчасного звернення до суду є неповажними, а тому позов підлягає поверненню.

Керуючись ст. 122, 123 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та скасування рішення №44 від 15.05.2021 про повернення в країну походження повернути позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складено 13.12.2022.

Суддя Ярема Х.С.