Рішення № 107830214, 12.12.2022, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______

_____________

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/762/22

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

при секретарі судового засідання: Васильєвій Т.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Балан В.В., ордер серії АМ №1019477 від 15.11.2022;

від відповідача: не з`явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства фірми "Санітас" (м.Житомир)

до Комунального підприємства "Фармація" Житомирської міської ради (м.Житомир)

про стягнення 1470043,76грн.

Приватне підприємство фірми "Санітас" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Фармація" Житомирської міської ради 1470043,76грн заборгованості, яка виникла на підставі договору купівлі-продажу від 12.11.2020, з яких: 1353000,00грн основного боргу; 96378,08грн пені, 14883,00грн інфляційних втрат та 5782,68грн 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несвоєчасне виконання відповідачем умов купівлі-продажу від 12.11.2020 в частині оплати товару, отриманого в період 14.06.2022 по 30.06.2022.

Ухвалою суду від 21.09.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 18.10.2022.

Ухвалою від 18.10.2022 відкладено підготовче засідання на 15.11.2022.

Ухвалою господарського суду від 15.11.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/762/22 до судового розгляду по суті на 12.12.2022.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. На виконання вимог ухвали суду від 15.11.2022 надав довідку, згідно якої станом на 09.12.2022 заборгованість відповідача не змінилась та складає 1353000,00грн.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, пояснень причин неявки суду не надав.

Відповідно до реєстру ф103 на відправку рекомендованої кореспонденції від 21.11.2022 та інформації з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відправлення за №1000233177664 (копія ухвали суду від 15.11.2022 у справі №906/762/22), надіслане відповідачу, "вручено особисто 23.11.2022".

Тобто, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Будь-яких письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи, а також відзиву на позовну заяву, на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.

З огляду на вищезазначене суд приходить висновку, що відповідача належним чином було повідомлено про дане судове засідання. Неявка останнього є підставою до розгляду справи за його відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.

Водночас слід зазначити, що положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

12.11.2020 між Приватним підприємством фірма "Санітас" (продавець,позивач) та Комунальним підприємством "Фармація" Житомирської міської ради укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого продавець зобов`язується передати лікарські засоби, вироби медичного призначення та інші товари у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити її відповідно до умов договору (умов продажу зазначених в накладних) (п. 1.1. договору).

Ціни, які зазначені в видаткових накладних на окрему партію продукції, є фіксованими і не можуть бути змінені в односторонньому порядку (п. 4.2. договору).

Згідно п.п. 5.1 та 5.2. договору продавець продає покупцю продукцію з умовами оплати, зазначеними в накладній. Неоплата продукції покупцем у визначений строк свідчить про прострочення оплати продукції та надає продавцю право нараховувати штрафні санкції за прострочення платежу. Право власності на продукцію переходить до покупця з моменту одержання продукції.

Пунктом. 5.3. договору передбачено, при існуванні заборгованості за двома і більше накладними, покупець зобов`язується проводити оплату в черговості надходження накладних. При цьому якщо покупець в платіжному документі зазначає оплату іншої накладної, продавець має праве зарахувати гроші в оплату самої першої за строком оформлення накладної, і проведення такого зарахування буде правильним.

На виконання умов договору купівлі-продажу від 12.11.2020 позивач у період з 14.06.2022 по 30.06.2022 здійснив поставку товару на суму 1353000,00грн, що підтверджується видатковими накладними №РН-0014540 від 14.06.2022, №РН-0014823, №РН-0014882 від 16.06.2022, №РН-0014974, №РН-0014872, №РН-0014873, №РН-0014907, №РН-0014963, №РН-0014851, №РН-0014867, №РН-0014870, №РН-0014852, №РН-0014871, №РН-0014960, №РН-0014877, №РН-0014880, №РН-0014879, №РН-0014878, №РН-0014964, №РН-0014962, №РН-0014961, №РН-0014875, №РН-0014876, №РН-0014850, №РН-0014849, №РН-0014869, №РН-0014868, №РН-0014972, №РН-0014906 від 17.06.2022, №РН-0014993, №РН-0014994, №РН-0015103, №РН-0015007, №РН-0015006, №РН-0015102, №РН-0015008, №РН-0014995, №РН-0014996, №РН-0014991, №РН-0014992, №РН-0015110, №РН-0015108, №РН-0015109, №РН-0015005, №РН-0015101 від 20.06.2022, №РН-0015197, №РН-0015133, №РН-0015134, №РН-0015151 від 21.06.2022, №РН-0015276, №РН-0015277, №РН-0015267, №РН-0015268, №РН-0015316, №РН-0015237, №РН-0015418, №РН-0015262, №РН-0015273, №РН-0015294, №РН-0015290, №РН-0015314, №РН-0015312, №РН-0015313, №РН-0015252, №РН-0015253, №РН-0015311, №РН-0015306, №РН-0015254, №РН-0015255, №РН-0015317, №РН-0015309, №РН-0015315, №РН-0015247, №РН-0015244, №РН-0015245, №РН-0015246, №РН-0015275, №РН-0015318 від 22.06.2022, №РН-0015454, №РН-0015453, №РН-0015455, №РН-0015456, №РН-0015457, №РН-0015449, №РН-0015450, №РН-0015451, №РН-0015452, №РН-0015459, №РН-0015458 від 23.06.2022, №РН-0015554, №РН-0015589 від 24.06.2022, №РН-0015945 від 30.06.2022 (а.с.23-119).

У вищевказаних видаткових накладних визначено, що товар поставляється з відстрочкою платежу 28 календарних днів.

Однак відповідач не зобов`язання щодо проведення розрахунків за отриманий товар.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, за останнім утворилась заборгованість перед позивачем за поставлений товар на підставі договору купівлі-продажу від 12.11.2020 у розмірі 1353000,00грн.

За вказаних обставин, позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1470043,76грн яка виникла на підставі договору купівлі-продажу від 12.11.2020, з яких: 1353000,00грн основного боргу; 96378,08грн пені, 14883,00грн інфляційних втрат та 5782,68грн 3% річних.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази та всі обставини справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повінстю, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем, є правовідносинами з купівлі-продажу, згідно яких у відповідача, внаслідок передання йому позивачем товару на загальну суму 1353000,00рн, виник кореспондуючий обов`язок оплатити його.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з приписами ст.ст.525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 ст.612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач не здійснив відповідних розрахунків за отриману продукцію на підставі договору від 12.11.2020 в обумовлені сторонами строки.

Матеріалами справи підтверджено, що у відповідача станом на день розгляду справи існує прострочення в оплаті отриманого від позивача товару на підставі договору від 12.11.2020 у розмірі 1353000,00грн.

Крім того, в матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.07.2022, підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств, у яких відповідач визнав наявну заборгованість у загальному розмірі 1601145,74грн (а.с.120).

Відповідач не надав суду доказів сплати вказаної заборгованості, доводів позивача не спростував.

За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 1353000,00грн за договором купівлі-продажу від 12.11.2020 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, за порушення строків оплати товару позивач на підставі п.9.2 договору поставки від 12.11.2020 нарахував відповідачу пеню у розмірі 96378,08грн за період з 30.07.2022 по 19.09.2022 (а.с.8).

Стаття 611 ЦК України визначає правові наслідки порушення зобов`язання, зокрема, сплату неустойки.

Частиною 1 ст.549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Відповідно до п.9.2 договору, у випадку несвоєчасної оплати за отриману продукцію покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення від несплаченої суми.

Перевіривши за допомогою калькулятора сертифікованої комп`ютерної програми інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН" суд встановив, що розрахунок пеніє обґрунтованим та арифметично правильним.

Отже, вимога про стягнення з відповідача 96378,08грн пені є такою, що заявлена відповідно до чинного законодавства України та підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача за порушення виконання грошового зобов`язання відповідно до ст.625 ГПК України 14883,00грн інфляційних та 5782,68грн 3% річних.

Як унормовано приписами ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч.2 ст.625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок річних та інфляційних витрат (а.с.-8-9), суд приходить до висновку, що розрахунок зроблено вірно, тому позовні вимоги про стягнення інфляційних у розмірі 14883,00грн та 3% річних у сумі 5782,68грн підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно ст.ст.13, 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1 ст.76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України).

Відповідач доказів сплати заборгованості не надав, доводів позивача не спростував.

З врахуванням вищевикладеного, позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню на суму 1470043,76грн, з яких: 1353000,00грн основного боргу; 96378,08грн пені, 14883,00грн інфляційних втрат та 5782,68грн 3% річних

Судовий збір, відповідно до п.1 ч.4 ст.129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Фармація" Житомирської міської ради (10014, вул.Київська, 19/2, м.Житомир, код ЄДРПОУ 36617789)

на користь Приватного підприємства фірми "Санітас" (10014, вул.Київська, буд.7/4, квартира 1, Житомирська область, місто Житомир, код ЄДРПОУ 22065477)

- 1353000,00грн основного боргу;

- 96378,08грн пені;

- 14883,00грн інфляційних;

- 5782,68грн 3% річних;

- 22050,66грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 13.12.22

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 3 прим.

1- у справу;

2,3- сторонам (рек)