Ухвала суду № 107826627, 12.12.2022, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/27167/22

Провадження № 1-кс/761/15145/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2022 року

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1, при секретарі - ОСОБА_2, за участю: представника власника майна ПрАТ «ВЛМЗ» - адвоката ОСОБА_3, прокурора ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві

клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Приватного акціонерного товариства «ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ЛИВАРНО - МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 вересня 2022 року (справа №761/17384/22), у кримінальному провадженні №12022000000000430 від 24 травня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3, в інтересах Приватного акціонерного товариства «ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ЛИВАРНО - МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» (далі в тексті Ухвали «ПрАТ «ВЛМЗ»), 06 грудня 2022 року звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 вересня 2022 року (справа №761/17384/22), у кримінальному провадженні №12022000000000430 від 24 травня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, а саме: грошових коштів, що знаходяться на рахунках ПрАТ «ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 00292853).

В обґрунтування клопотання зазначає, що в провадженні Бюро економічної безпеки перебуває кримінальне провадження №12022000000000430 від 24 травня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 вересня 2022 року (справа №761/17384/22) задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022000000000430 від 24 травня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, накладено арешт, а саме на: грошові кошти, що знаходяться на рахунках ПрАТ «ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 00292853): НОМЕР_1 , НОМЕР_1 , НОМЕР_1 , НОМЕР_1 у гривні, доларах, російських рублях та євро, відкриті у АТ "ПУМБ" (МФО 334851); НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 у гривні, доларах, російських рублях та євро, відкриті у АТ КБ "ПриватБанк" (МФО 305299); НОМЕР_7 , НОМЕР_7 , НОМЕР_7 , НОМЕР_7 у гривні, доларах, російських рублях та євро, відкриті у АТ АБ "РАДАБАНК" (МФО 306500); НОМЕР_8 , НОМЕР_8 , НОМЕР_8 у гривні, доларах, російських рублях відкриті у ПАТ "КРИСТАЛБАНК" (МФО 339050), у межах суми 36 243 589,00 грн.

Адвокат ОСОБА_3 зазначає, що у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна відпала потреба, оскільки інформація, викладена прокурором Офісу Генерального прокурора в клопотанні про накладення арешту на майно, не відповідає фактичним обставинам справи, є необґрунтованою та недостовірною, твердження прокурора необґрунтовані належними та допустимими доказами. Також просила врахувати, що грошові кошти у безготівковій формі на банківських рахунках, без найменування номіналів купюр, їх серійних номерів та інших родових та індивідуальних ознак, властивих для готівкових коштів, не підпадають під визначення речових доказів в кримінальному провадженні, оскільки не є матеріальними об`єктами, які можуть зберегти на собі сліди злочину.

Також адвокат ОСОБА_3, яка діє в інтересах «ПрАТ «ВЛМЗ», зазначає, що накладення арешту на майно «ПрАТ «ВЛМЗ» паралізував нормальну діяльність товариства, що тягне за собою великі збитки в господарській діяльності та фактично позбавляє «ПрАТ «ВЛМЗ» в подальшому здійснювати свою господарську діяльність.

Вважає, що у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна відпала потреба.

Представник власника майна ПрАТ «ВЛМЗ» - адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання про скасування арешту майна підтримала та просила його задовольнити з підстав зазначених в клопотанні.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання та скасування арешту на майно. Зазначив, що досудове розслідування в кримінальному провадженні №12022000000000430 від 24 травня 2022 року на даний час триває, призначена експертиза. Потреба в такому заході забезпечення кримінального провадження як арешт майна не відпала. Просив відмовити в задоволенні клопотання про скасування арешту майна.

Слідчий суддя вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представника власника майна ПрАТ «ВЛМЗ» - адвоката ОСОБА_3, прокурора ОСОБА_4, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, в провадженні Бюро економічної безпеки перебуває кримінальне провадження №12022000000000430 від 24 травня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 вересня 2022 року (справа №761/17384/22) задоволено клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022000000000430 від 24 травня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, накладено арешт, а саме на: грошові кошти, що знаходяться на рахунках ПрАТ «ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 00292853): НОМЕР_1 , НОМЕР_1 , НОМЕР_1 , НОМЕР_1 у гривні, доларах, російських рублях та євро, відкриті у АТ "ПУМБ" (МФО 334851); НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 у гривні, доларах, російських рублях та євро, відкриті у АТ КБ "ПриватБанк" (МФО 305299); НОМЕР_7 , НОМЕР_7 , НОМЕР_7 , НОМЕР_7 у гривні, доларах, російських рублях та євро, відкриті у АТ АБ "РАДАБАНК" (МФО 306500); НОМЕР_8 , НОМЕР_8 , НОМЕР_8 у гривні, доларах, російських рублях відкриті у ПАТ "КРИСТАЛБАНК" (МФО 339050), у межах суми 36 243 589,00 грн., за винятком видаткових операцій, пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів) в бюджет або державні цільові фонди по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та суми залишку, пов`язаних з виплатою заробітної плати.

Зі змісту ухвали вбачається, що арешт на грошові кошти було накладено з метою збереження речових доказів та забезпечення спеціальної конфіскації.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно до ч.1 ст.174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Накладення арешту на майно можливе лише за умови наявності підстав вважати, що воно є доказом злочину, що повинно бути встановлено в судовому порядку на підставі достатніх й допустимих доказів, наданих слідчим.

Як вбачається з ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 вересня 2022 року матеріали кримінального провадження не містять жодного доказу того, що арештоване майно набуто ПрАТ «ВЛМЗ» (код ЄДРПОУ 00292853) у власність будь-яким протиправним шляхом або внаслідок вчинення кримінального чи правопорушення.

Відповідно до Постанови Європейського Суду з прав людини від 09 червня 2005 року по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Європейським Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності та не було свавільним.

Окрім того, Європейський суд через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення «Іатрідіс проти Греції»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Так, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

З наявних у слідчого судді матеріалів клопотання не вбачається, що арештовані грошові кошти, які належать ПрАТ «ВЛМЗ», набуті кримінально протиправним шляхом, або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, згідно вимог ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Положеннями ч.5 ст.9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики європейського суду з прав людини.

Разом з цим, ЄСПЛ у рішеннях у справах «Амюр проти Франції» «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Украша-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» вказав, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються та метою, якої прагнуть досягти через вжиття таких заходів.

Так, у відповідності до усталеної практики ЄСПЛ в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення ЄСПЛ у справі «Іатрідіс проти Греції» від 25.03.1999). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення ЄСПЛ у справі «Антіш проти Франції» від 22.09.1994, «Кушоглу проти Болгарії» від 10.05.2007).

Крім того, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» від 23.09.1982) Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986).

Водночас, у п. 38 рішення по справі «Ісмайлов проти Росії» від 16.10.2008 ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

Аналогічна правова позиція відображена ЄСПЛ, як у справі «Бакланов проти Росії», так і в справі «Фрізен проти Росії», в яких суд зазначив що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар» для особи.

Разом з цим, як вбачається з вищевикладеного, накладений у даному кримінальному провадженні такий захід забезпечення як арешт грошових коштів ПрАТ «ВЛМЗ» жодним чином не сприяє швидкому, повному та неупередженому розслідуванню у кримінальному провадженні та будь-яким чином не пов`язаний з розслідуванням конкретного кримінального правопорушення, оскільки посадовим особам ПрАТ «ВЛМЗ» не було повідомлено про підозру, не здобуто жодних доказів незаконності набуття ПрАТ «ВЛМЗ» арештованих грошових коштів.

Також, слідчий суддя вважає що подальше накладення арешту на зазначене майно порушує принцип розумності і співрозмірності обмеження права власності з завданням кримінального провадження.

Пунктом 2 ч. 2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справи від 07.02.2014 р. зазначено: «Арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

При цьому таке майно може перебувати, як у згаданих осіб так і в інших фізичних або юридичних осіб.

Щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. ст. 276-279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна».

Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України (підстави застосування спеціальної конфіскації майна).

Таким чином, окрім факту належності майна до предмету злочину, використання його як засобу чи знаряддя вчинення злочину чи одержання внаслідок вчинення злочину та/або встановлення, що воно є доходами від такого майна, для застосування арешту майна орган досудового розслідування повинен був довести, що ПрАТ «ВЛМЗ» здобуло майно незаконно.

Натомість, жодних відомостей щодо дослідження цих фактів та доказів, які підтверджують наявності у арештованого майна таких ознак, на даний час не встановлено.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що арешт на майно накладено необґрунтовано, а тому клопотання адвоката ОСОБА_3, яка діє в інтересах ПрАТ «ВЛМЗ», про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 вересня 2022 року (справа №761/17384/22), у кримінальному провадженні №12022000000000430 від 24 травня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами ст. ст.170, 171, 173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах Приватного акціонерного товариства «ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ЛИВАРНО - МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 вересня 2022 року (справа №761/17384/22), у кримінальному провадженні №12022000000000430 від 24 травня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України - задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022000000000430 від 24 травня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 вересня 2022 року (справа №761/17384/22), а саме на: грошові кошти, що знаходяться на рахунках ПрАТ «ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ЛИВАРНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 00292853) :

- НОМЕР_1 , НОМЕР_1 , НОМЕР_1 , НОМЕР_1 у гривні, доларах, російських рублях та євро, відкриті у АТ "ПУМБ" (МФО 334851);

- НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 у гривні, доларах, російських рублях та євро, відкриті у АТ КБ "ПриватБанк" (МФО 305299);

- НОМЕР_7 , НОМЕР_7 , НОМЕР_7 , НОМЕР_7 у гривні, доларах, російських рублях та євро, відкриті у АТ АБ "РАДАБАНК" (МФО 306500);

- НОМЕР_8 , НОМЕР_8 , НОМЕР_8 у гривні, доларах, російських рублях відкриті у ПАТ "КРИСТАЛБАНК" (МФО 339050), у межах суми 36 243 589,00 грн.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1