Ухвала суду № 107826425, 08.12.2022, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 2/759/824/22

ун. № 759/17146/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2022 року

Святошинський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Радзівіл А.Б., позивача за первісним позовом - ОСОБА_1 , представника позивача за первісним позовом - адвоката Журавльова М.М., представника відповідача за первісним позовом - адвоката Шупик О.А., представника відповідача за первісним позовом - адвоката Володько С.С., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Києві за правилами загального позовного провадження заяву представника позивача за первісним позовом - адвоката Журавльова М.М. про зміну предмету позову у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Комфортконсалтинг», ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Змисловська Тетяна Василівна про визнання договору купівлі-продажу та акту передачі нерухомого майна недійсним за зустрічним позовом ТОВ «Комфортконсалтинг» до ОСОБА_1 , третя особа: Дванадцята Київська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за первісним позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Комфортконсалтинг», ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Змисловська Тетяна Василівна про визнання договору купівлі-продажу та акту передачі нерухомого майна недійсним за зустрічним позовом ТОВ «Комфортконсалтинг» до ОСОБА_1 , третя особа: Дванадцята Київська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним.

Представником позивача за первісним позовом - адвокатом Журавльовим М.М., 23.02.2022 року через канцелярію суду подано заяву про зміну предмету позову. Подана заява обґрунтовується тим, що як вважав позивач на момент подання позову, Акт приймання-передавання нерухомого майна від 30.08.2018 року було складено його сторонами на підставі лише договору купівлі-продажу №3181 від 16.07.2008 року, але 25.01.2022 року представник позивача за первісним позовом - адвокат Журавльов М.М. ознайомившись із матеріалами справи, дізнався, що оскаржуваний договір купівлі-продажу №3181 від 16.07.2008 року є не єдиною підставою для складення оскаржуваного Акту приймання-передавання нерухомого майна від 30.08.2018 року. У матеріалах спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , копії яких надано до суду Дванадцятою Київською державною нотаріальною конторою, містяться копії двох договорів купівлі-продажу від 16.07.2008 року, начебто укладених ОСОБА_3 з ОСОБА_2 , а саме: Договору купівлі-продажу ј частини земельної ділянки, серія та номер 3181 від 16.07.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Федоришиним О.П. та Договору купівлі-продажу ј частини житлового будинку, серія та номер 3180 від 16.07.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Федоришиним О.П. Представник позивачки за первісним позовом наголошував, що Позивачці відомо, що за життя ОСОБА_3 не відчужувала належного їй нерухомого майна. Також у поданій заяві зазначено, що факт відсутності підпису ОСОБА_3 як на договорі купівлі-продажу ј частини земельної ділянки, серія та номер 3181 від 16.07.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Федоришиним О.П., так і на договорі купівлі-продажу ј частини житлового будинку, серія та номер 3180 від 16.07.2008 року, є підставою для визнання таких договорів недійсним.

У підготовчому судовому засіданні позивачка за первісним позовом - ОСОБА_1 та її представник - адвокат Журавльов М.М. просили заяву задовольнити.

Представник відповідача за первісним позовом - адвокат Шупик О.А. та представник відповідача за первісним позовом - адвокат Володько С.С. заперечували проти прийняття заяви про зміну предмету позову.

Суд, дослідивши клопотання представника позивача, наявні матеріали справи, вислухавши думку учасників процесу, оцінивши викладені представником позивача підстави для прийняття заяви про зміну предмету позову, приходить до наступного.

Як передбачено ч. 3 ст. 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у рішенні від 13.03.2018 року в справі №916/1764/17.

Таким чином, зміна предмета позову означає зміну вимог з якою позивач звернувся до відповідачів, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета і підстав позову, як визначено вищенаведеною нормою ч. 3ст. 49 ЦПК України, не допускається. Доповнення позовних вимог новими вимогами та новими обставинами по своїй суті є новим позовом.

У даному випадку, позивач має право лише збільшити або зменшити розмір позовних вимог, або змінити предмет позову або змінити його підставу.

Концепція нової редакції ЦПК полягає, у першу чергу, у підготовці позивачем саме кінцевої редакції позовної заяви, яка подається до суду, і в такому випадку суд визначає порядок її розгляду (спрощене без виклику, з викликом, загальне провадження) та враховує при вирішенні питання про такий розгляд ряд чинників (ч.3ст.274ЦПК України).

В судовому засіданні встановлено, що представником позивача фактично було подано заяву, яка містить окрему додаткову вимогу, що не є зміною предмету позову та роз`яснено право подати окремий позов до суду.

Разом з тим, надавши заяву про зміну предмету позову, позивач фактично має намір змінити також і підстави позову, оскільки первісна позовна вимога залишилась незмінною, а заявлена додаткова вимога, що ґрунтуються на фактичних та юридичних підставах, не заявлених позивачем в первісному позові.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що заява позивача про зміну предмету позову не відповідає вимогам ст.49 ЦПК України, оскільки позивач змінює не тільки предмет, але й підстави позову і її слід розглядати як новий позов з новими позовними вимогами.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у прийнятті заяви представника позивача за первісним позовом - адвоката Журавльова М.М. про зміну предмету позову, яка подана в межах розгляду цивільної справи за первісним позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Комфортконсалтинг», ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Змисловська Тетяна Василівна про визнання договору купівлі-продажу та акту передачі нерухомого майна недійсним за зустрічним позовом ТОВ «Комфортконсалтинг» до ОСОБА_1 , третя особа: Дванадцята Київська державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним.

Роз`яснити позивачу його право на звернення до суду із вищевказаною позовною заявою на загальних підставах.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи, за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - http:// sv.ki.court.gov.ua.

Суддя Н.О.Горбенко