Рішення № 107825838, 25.10.2022, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/17279/21

Провадження № 2/752/2941/22

Заочне Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 жовтня 2022 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання Сітайла В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

у липні 2021 року позивач ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , у якому просить стягнути із останнього: 6061,13 грн заборгованості за спожиту електричну енергію; 1809,69 грн 3% річних та інфляційну складову боргу та 2 270,00 грн судового збору.

У обґрунтування позовних вимог ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» зазначили, що відповідно до даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вони є правонаступником ПАТ «КИЇВЕНЕРГО». Відповідач ОСОБА_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , є споживачем електроенергії, яку постачає ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ».

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань утворилась заборгованість, яка станом на 01.01.2019 становить 6061,13 грн. Відповідно до статті 625 ЦК України на вказану суму боргу нараховано 3 % річних в сумі 529,19 грн та інфляційну складову боргу в розмірі 1280,50 грн.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних складає 7870,82 грн.

Також позивач зазначив, що звертався до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості, однак ухвалою Голосіївського районного суду від 23.04.2021 року у справі 752/10327/21 у його видачі було відмовлено.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва Слободянюк А.В. від 23 липня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки (а.с.42).

Відповідач заяву із запереченнями про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву до суду не направив.

Рішенням Вищої ради правосуддя № 32/0/15-22 від 13.01.2022 суддю Слободянюк А.В. відрядженна до Дніпровського районного суду м. Києва, для здійснення правосуддя.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2022 року справа передана до провадження судді Плахотнюк К.Г.

Ухвалою від 22.02.2022 справу № 752/17279/21 прийнято до провадження.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариства «ДТЕК «Київські електромережі» є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Київенерго».

Відносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються положеннями статті 714 ЦК України, Законом України «Про електроенергетику» (який був чинним станом на дату виникнення спірних правовідносин), Закону України «Про ринок електричної енергії», Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (чинними на момент виникнення спірних правовідносин), Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 2018 року № 312.

Відповідно до статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Як встановлено судом, відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївської РДА від 22.07.2021 ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 04.07.1991 по 16.03.2021 (а.с. 41). Також на його ім`я відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , а тому він є споживачем електричної енергії, яку постачає позивач ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», яке є правонаступником ПАТ «КИЇВЕНЕРГО». Будь-яких змін щодо власника квартири або непроживання за вищевказаною адресою ні від боржника ні від третіх осіб до позивача не надходило.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії між споживачем та енергопостачальною організацією.

Споживач зобов`язаний: оплачувати послуги в установлені договором строки; забезпечувати доступ до мережі, арматури, квартирних засобів обліку, розподільчих систем представника виконавця за наявності в нього відповідного посвідчення: для ліквідації аварій - цілодобово; для встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічного і профілактичного огляду, зняття контрольних показників квартирних засобів обліку - згідно з умовами договору; дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; забезпечувати цілісність квартирних засобів обліку та не втручатися в їх роботу; у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати пеню у встановлених законом та договором розмірі; 6) виконувати інші обов`язки відповідно до законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (діяла до 20.06.2018) затверджено Правила користування електричною енергією для населення (далі - Правила), які регулюють відносини між громадянами та енергопостачальниками. Ці Правила є обов`язковими для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.

Відповідно до п. 3 Правил для населення, споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між побутовим споживачем і електропостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією (додаток 1) і укладається на три роки. Договір про користування електричною енергією (далі - договір) вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не заявила про розірвання договору або про внесення до нього змін.

Відповідно до п.п. 19, 20, 21 Правил, розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показань приладів обліку. Знімання показань приладів обліку провадиться споживачем щомісяця. Енергопостачальник має право контролювати правильність знімання показань приладів обліку та оформлення платіжних документів споживачем. Іншими словами, кількість спожитої енергії має щомісяця визначатися самостійно боржником за фактичними показаннями приладу обліку електроенергії.

За положеннями п. 27 Правил у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії. Кількість спожитої енергії має щомісяця визначатися самостійно споживачем за фактичними показаннями приладу обліку електроенергії. Вартість електроенергії визначається як добуток обсягу споживання електроенергії на тариф, що діяв у період, за який здійснюється оплата.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 червня 2018 року № 502 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 «Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення» втратила чинність.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312, затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії, якими врегульовано аналогічні взаємовідносини та питання, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Пунктом 28 Правил передбачено, що у разі відсутності у споживача коштів на оплату заборгованості він повинен звернутися до енергопостачальника із заявою про складання графіка заборгованості або відстрочення терміну оплати та надати довідки, що підтверджують його неплатоспроможність.

Як встановлено в ході розгляду справи відповідач не звертався до відповідача із заявою про складання графіка погашення заборгованості, або відстрочення терміну її оплати та не надала жодної довідки, яка підтверджує неспроможність погашення боргу.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України у строки встановлені умовами договору.

Згідно із п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу встановленого інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 48 Правил, споживач несе відповідальність за прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію. А пунктом 42 даних Правил передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Як убачається із розрахунку позивача, правильність якого перевірена судом, станом на 01.04.2021 року за відповідачем рахується борг по оплаті електроенергії у розмірі 7870,82 грн, який складається з: 6061,13 грн - заборгованість за спожиту електричну енергію, 1809,69 грн - сума інфляційної складової та 3% річних (а.с. 19).

Відповідач не скористався процесуальним правом висловити свої заперечення на позов та надати докази, які мали підтвердити належне виконання ним зобов`язань.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, враховуючи наявність прострочення сплати за спожиту електричну енергію з боку відповідача, відсутності будь-яких заперечень щодо позовних вимог позивача, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 2270 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 509, 625 ЦК України, статтями 81, 89, 141, 259, 263-265, 353 ЦПК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про ринок електричної енергії», суд -

УХВАЛИВ:

позовну заяву приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до ОСОБА_1 , - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: не відоме) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та зарахувати на розрахунковий рахунок НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) у ТВБВ № 10026/0104 філії Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО 322669, код ЄДРПОУ 41946011 заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 6061 (шість тисяч шістдесят одна) гривня 13 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: не відоме) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» та зарахувати на розрахунковий рахунок НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ) у ТВБВ № 10026/0104 філії Головного управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», МФО 322669, код ЄДРПОУ 41946011: 3% річних та інфляційну складову боргу у розмірі 1809,69 грн та 2 270,00 грн судового збору, що разом складає належну до стягнення суму у розмірі 4 079 (чотири тисячі сімдесят дев?ять) гривень 69 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.Г. Плахотнюк