Ухвала суду № 107818388, 12.12.2022, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Справа №220/378/22

Провадження № 1-кп/220/94/22

У Х В А Л А

Іменем України

12 грудня 2022 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисникаадвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України, а також клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 про надання тимчасового доступу до інформації, що містить охоронювану законом таємницю,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України.

09.12.2022 року прокурором подано клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави, оскільки ризики, зазначені при обранні запобіжного заходу, не зменшились. Так, прокурор зазначає про наявність ризиків, визначені пунктами п. п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зникли та не зменшилися, оскільки обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, розуміючи тяжкість та невідворотність покарання, яке, відповідно до діючого законодавства, пов`язане із позбавленням волі; знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, тобто речі, які можуть бути знайдені та визнані у встановленим законом порядку речовими доказами у справі, або стосовно злочинів про які органами досудового розслідування не розпочато досудове розслідування; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Враховуючи викладене, вважає, що більш м`які запобіжні заходи, передбачені ч. 1 ст. 176 КПК України, не зможуть запобігти зазначеним у клопотанні ризикам.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.

Обвинувачений, його захисник залишили клопотання прокурора на розсуд суду.

Крім того, 08.12.2022 року захисником обвинуваченого подано клопотання про надання тимчасового доступу до інформації, що містить охоронювану законом таємницю, а саме: тимчасовий доступ, з можливістю отримати належним чином завірених копій, до документів, що перебувають у володінні Генерального штабу Збройних Сил України (03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, буд. 6), про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань на точках, відображених у відкритому додатку «Google maps» з наступними координатами та у відповідні дати, а саме: 47.908110, 36,894113 (біля с. Роздольне у Великоновосілковському районі Донецької області) станом на 31 березня 2022 року; 47.836007, 36,795408 (біля с. Времіївка у Великоновосілковському районі Донецької області) станом на 31 березня 2022 року; 47.868217, 37,000321 (біля с. Шахтарське у Великоновосілковському районі Донецької області) у Великоновосілковському районі Донецької області) станом на 31 березня 2022 року; 47.868217, 37,000321 (біля с. Шахтарське у Великоновосілковському районі Донецької області) станом на 03 квітня 2022 року; 47.836586, 36,835804 (с. Велика Новосілка, Донецької області) станом на 03 квітня 2022 року. В обґрунтування клопотання посилається на те, що досліджений у судовому засіданні лист за підписом заступника командувача Об`єднаних сил апарату Головнокомандувача Збройних сил України полковника ОСОБА_6 не може бути доказом, в розумінні ст. 85 КПК України, оскільки він не містить необхідних реквізитів, встановлених для оформлення таких відповідей, а інформація зазначена в цьому листі, нічим не підтверджена, а також у зазначеному листі не визначено, де саме перебувало розташування військовослужбовців та техніки ЗС України і Національної гвардії України у с. Велика Новосілка Донецької області. Крім того, цей лист стороні захисту не відкривався, оскільки був отриманий після виконання вимог ст. 290 КПК України. Також не зрозумілим є зазначення дати 20.03.2022 р., оскільки, відповідно до наданих письмових доказів стороною обвинувачення, відправлення фотознімків з карти «Гугл» обвинувачений ОСОБА_4 здійснював 31.03.2022 р. та 03.04.2022 року, що ним не заперечується, крім того обвинувачений наполягає на тому, що ніякої інформації про розташування та розміщення військових і військової техніки не передавав, оскільки йому така інформація не була відома, а лише направив фотознімки зроблені з додатку у телефоні і на цих знімках було видно лише ландшафт території та пусті споруди. Також не визначено, чи було офіційно Генеральним штабом ЗСУ оприлюднено інформацію, яку направляв обвинувачений ОСОБА_4 , оскільки це має важливе значення для вирішення питання щодо винуватості останнього, так як загальнодоступна інформація виключає склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України. Посилаючись на ст. 8 Закону України «Про охорону державної таємниці», зазначила, що інформацію та копії документів, що підтверджують цю інформацію, про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану є інформацією з обмеженим допуском, а тому отримання її можливо лише у встановленому КПК України порядку з дозволу суду. Вважає, що без отримання зазначеної інформації не можливо встановити винуватість ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, у зв`язку з чим виникла необхідність у вилученні копій документів на підтвердження розташування військовослужбовців або військової техніки за зазначеними координатами.

В судовому засіданні захисник та обвинувачений підтримали клопотання.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що вказана у клопотанні інформація наявна в матеріалах кримінального провадження.

Суд, вислухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані документи, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частиною 2 ст.29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Згідно з положенням ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Поряд з цим, відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Ухвалою Великоновосілківського районного суду Донецької області від 26.08.2022 року відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань №4» строком на 60 днів, тобто до 24.10.2022 року включно з визначенням суми застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 744300 (сімсот сорок чотири тисячі триста) грн.

Ухвалою суду від 17.10.2022 року продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань №4» на 60 днів, тобто до 15.12.2022 року включно.

При розглядіклопотаннясудомбуло встановленонаявністьризику,передбаченогоп.1ч.1ст.177КПКУкраїни,асаме,можливістюобвинуваченогопереховуватися відорганівдосудовогорозслідування та/абосуду. При цьому судом було враховано, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років з конфіскацією майна або без такої, розгляд справи не завершено, його постійне місце проживання знаходиться у смт. Велика Новосілка Волноваського району Донецької області, де ведуться активні бойові дії. Крім того, виходячи з пред`явленої йому підозри, обвинувачений може мати зв`язки з особами, які мають відношення до країни-агресора. Зазначене свідчить, що обвинувачений матиме реальну можливість переховуватись від суду. А строк покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, є додатковим мотивуючим особу фактором переховуватись від суду.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Прокурором не було доведено існування ризиків, передбачених п.2 та п.4 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки досудове розслідування у даному кримінальному провадженні закінчено і всі докази зібрано, а можливість перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином з боку обвинуваченого не конкретизована.

Суд вважає, що ризик переховування обвинуваченого від суду, встановлений судом при обранні запобіжного заходу, не зник і продовжує існувати, а тому не вбачає доцільності у зміні раніше застосованого щодо обвинуваченого запобіжного заходу та приходить до висновку, що застосування такого слід продовжити, оскільки з урахуванням викладеного ризику, що існує, обставин вчинення і суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_4 місця проживання та реєстрації на території, де ведуться активні бойові дії, суд вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти ризику переховування від суду, у зв`язку із чим забезпечення виконання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на даний час є неможливим.

Керуючись положеннями ст. 182 КПК України, суд також вважає необхідними залишити можливість внесення застави обвинуваченим у розмірі, визначеному судом при обранні запобіжного заходу в ухвалі від 26.08.2022 року, вважаючи клопотання прокурора в цій частині необґрунтованим.

З приводу клопотання захисника про надання тимчасового доступу до інформації, що містить охоронювану законом таємницю, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

За змістом ч. 5, ч.6 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Суд вважає необґрунтованим та таким, що виходить за межі судового розгляду та пред`явленого обвинувачення, клопотання в частині надання доступу до інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, а також рух, переміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань за координатами та у дати, у ньому зазначені, оскільки обвинуваченому інкримінується передача інформації про місце розташування певних об`єктів.

Дослідженням судом матеріалів кримінального провадження встановлено надання під час досудового розслідування інформації щодо дислокації особового складу та військової техніки ЗС України за вказаними у обвинувальному акті адресами.

Доводи захисника обвинуваченого щодо необхідності отримання тимчасового доступу до вказаної у клопотанні інформації фактично зводяться до незгоди з зібраними стороною обвинувачення доказами та необхідності їх перевірки.

Разом з тим, оцінка доказів з точки зору їх належності, допустимості та достатності вирішується судом у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 про надання тимчасового доступу до інформації, що містить охоронювану законом таємницю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 331, 201, 159, 163 - 166, 372 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань №4» на 60 днів, тобто до 09.02.2023 року включно, з можливістю внесення застави у розмірі, визначеному судом при обранні запобіжного заходу в ухвалі від 26.08.2022 року.

В задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 про надання тимчасового доступу до інформації, що містить охоронювану законом таємницю, відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвалу в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області протягом семи днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 13.12.2022 року.

Суддя ОСОБА_1