Рішення № 10781267, 23.07.2010, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2-2117/10/02

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/з а о ч н е/

23 липня 2010 р. Київський районний суд м. Харкова складі:

головуючого судді Божко В.В.

при секретарі Грецьких М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

в с т а н о в и в :

Позивач МТСБУ звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов*язаних з виплатою страхового відшкодування.

В обґрунтування позовних вимог посилається на наступне.

26.08.2006 р. відповідач ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ-2101 державний номер НОМЕР_4, в районі перехрестя пр. 50 років ВЛКСМ та вул. Якіра м. Харкові, допустив зіткнення з застрахованим у позивача автомобілем «Пежо-206», державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілю ОСОБА_3. заподіяно матеріальну шкоду. Згідно з висновком спеціаліста - автотоварознавця № 283/2006 від 23.10.06 р., розмір матеріального збитку автомобіля «Пежо-206» державний номер НОМЕР_3 становить 4632,60 грн.

Оскільки зазначена шкода відповідачем відшкодована не була, ОСОБА_3 з метою отримання відшкодування звернулась до МТСБУ з відповідною заявою. 25.01.2007 р. позивач МТСБУ здійснив виплату відшкодування потерпілій особі ОСОБА_3 в розмірі 1930,25 грн. З метою відшкодування шкоди в порядку зворотної вимоги, 20 лютого 2007 р. позивач звернувся до відповідача з листом про компенсацію витрат в добровільному порядку, але до цього часу відповідач відшкодування не здійснив та відповіді на зазначений лист не надав. Крім того, у зв*язку з простроченням виконання грошового зобов*язання, відповідач повинен сплатити на користь позивача компенсацію інфляційних витрат у розмірі 1081,44 грн., також позивач з вини відповідача був вимушений виплачувати страхове відшкодування з коштів, що знаходяться на депозитних та розрахункових рахунках, тому втратив відповідні відсотки (упущена вигода).

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати з відшкодування шкоди у розмірі 1930,25 грн., нарахування за прострочення виконання грошового зобов*язання у розмірі 2173,91 грн., державне мито у розмірі 41,04 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач до судового засідання не з*явився, про місце та час розгляду справи сповіщений своєчасно та належним чином, причини суду не повідомив. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлені наступні факти, та відповідні їм правовідносини.

26.08.2006 р. відповідач ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ-2101 державний номер НОМЕР_4, в районі перехрестя пр. 50 років ВЛКСМ та вул. Якіра м. Харкові, допустив зіткнення з застрахованим у позивача МТСБУ автомобілем «Пежо-206», державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3., в результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілю ОСОБА_3. заподіяно матеріальну шкоду /а.с. 4, 5/.

Згідно з висновком спеціаліста - автотоварознавця № 283/2006 від 23.10.06 р., складеним ПХО «Баранов и К» - ВП «Центр-Персонал», розмір матеріального збитку автомобіля «Пежо-206» державний номер НОМЕР_3 становить 4632,60 грн. /а.с. 6,7/.

25.01.2007 р. позивач МТСБУ здійснив виплату відшкодування потерпілій особі ОСОБА_3 в розмірі 1930,25 грн. /а.с. 15,16/.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, вчинену іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Отже до позивача, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

20 лютого 2007 р. позивач звернувся до відповідача з листом про компенсацію витрат в добровільному порядку, але до цього часу відповідач відшкодування не здійснив та відповіді на зазначений лист не надав.

Таким чином, відповідач повинен відшкодувати заподіяну матеріальну шкоду позивачу у повному обсязі.

Крім того, у зв*язку з простроченням виконання грошового зобов*язання, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь компенсацію інфляційних витрат у розмірі 1081,44 грн., також позивач стверджує, що з вини відповідача був вимушений виплачувати страхове відшкодування з коштів, що знаходяться на депозитних та розрахункових рахунках, тому втратив відповідні відсотки. Упущену вигоду позивач оцінює у 1092, 47 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Так позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх вимог в частині стягнення з відповідача нарахування за прострочення виконання грошового зобов*язання, тому суд відмовляє позивачу в даній частині позовних вимог.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 41,04 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

У відповідності з ч.1 ст. 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 224 ЦПК України, ст.ст.993, 1166, 1167, 1187, 1191 ЦК України, Закону України «Про фінансовий лізинг» суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (п/р 2600202284871 в Укрексімбанку м. Києва МФО 322313, Ідентифікаційний код 21647131) матеріальну шкоду у розмірі 1930 (одна тисяча девятсот тридцять) грн. 25 коп.

В іншій частині позову Моторному (транспортному) страховому бюро України відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України судовий збір у розмірі 41 (сорок одна) грн. 04 коп. та витрати з інформаційно-технічного розгляду справи у розмірі 120 (сто двадцять) грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-дений строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий -